Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велика хартія університетів лат Magna Charta Universitatum документ покликаний відзначати університетські традиції і нал

Magna Charta Universitatum

Magna Charta Universitatum

Велика хартія університетів (лат. Magna Charta Universitatum) — документ, покликаний відзначати університетські традиції і налагоджувати зв'язки між європейськими університетами, а також бути натхненням для відкриття університетів по всьому світу.

Є результатом пропозиції, з якою у 1986 р. Болонський університет звернувся до провідних університетів Європи. Ідею складання та підписання такого документа підтримала наукова, освітянська та політична еліта Європи. На зустрічі в Болоньї (червень 1987 р.) делегати з 80 європейських університетів обрали раду з восьми членів — керівників провідних європейських університетів та представників Ради Європи — для розробки проекту хартії, який було складено в Барселоні у січні 1988 р.

image
Magna Charta Universitetum

Вже 18 вересня 1988 р. під час урочистостей, присвячених 900-річчю Болонського університету — альма-матер європейської вищої освіти, ректори 430 університетів в урочистій обстановці у присутності багатьох представників громадськості, урядовців та духовенства підписали Велику хартію. Цей документ визначає фундаментальні принципи, якими мають керуватись університети, щоб забезпечити розвиток освіти та інноваційний рух у світі, який швидко змінюється. Метою хартії стало відзначення найважливіших цінностей університетських традицій і сприяння тісним зв'язкам між університетами Європи.

Хартія закріплює основні цінності, права та обов'язки університету як ключового інституту суспільства, діяльність якого присвячена визначенню й поширенню найважливіших принципів і знань, наданню суспільству інтелектуальних орієнтирів.

Історія

Для розвитку національних систем освіти в кожній країні мають діяти потужні методологічні центри, роль яких мають узяти на себе провідні університети цих країн. Ця ідея лягла в основу створення співдружності провідних університетів Європи, які мають виступити в ролі новаторів, піонерів тих перетворень, за якими має йти вся Європа. Тому Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum) — це результат пропозиції, з якою в 1986 році Болонський університет звернувся до провідних університетів Європи. Ідею складання та підписання такого документа з ентузіазмом підтримала наукова, освітянська та політична еліта Європи.

На зустрічі в Болоньї (червень 1987 року) делегати з 80 європейських університетів обрали раду з восьми членів — керівників провідних європейських університетів та представників Ради Європи — для розробки проекту Хартії, який було складено в Барселоні у січні 1988 року. У вересні 2001 року було створено Наглядову раду (Observatory) Великої хартії університетів.

18 вересня 1988 року під час урочистостей, присвячених 900-річчю Болонського університету — альма-матер європейської вищої освіти, ректори 430 університетів в урочистій обстановці у присутності багатьох представників громадськості, урядовців та духовенства підписали Велику хартію. Цей документ окреслює фундаментальні принципи, якими мають керуватись університети, щоб забезпечити розвиток освіти та інноваційний рух у світі, який швидко змінюється. Метою документа стало відзначення найважливіших цінностей університетських традицій і сприяння тісним зв'язкам між університетами Європи. Однак, оскільки цей документ має універсальну спрямованість, його можуть підписувати також університети з інших регіонів світу.

Magna Charta Universitatum

Повний текст Великої хартії університетів.

Преамбула

Ректори європейських університетів, що підписалися нижче, ті, що зібралися в Болоньї з нагоди дев'ятисотліття найстарішого в Європі університету за чотири роки до остаточного скасування кордонів між країнами ЄС, висловлюючи надію на перспективу розширення співробітництва між усіма європейськими націями, переконані в тому, що народи і держави мають, як ніколи раніше, усвідомити роль, яку університети відіграватимуть у суспільстві, що змінюється і стає дедалі інтернаціональнішим, вважають, що:

1) на завершальному етапі цього тисячоліття майбутнє людства значною мірою залежить від культурного, наукового і технічного розвитку, зосередженого в центрах культури, знань та досліджень, якими є справжні університети;

2) завдання університетів щодо поширення знань серед нових поколінь передбачає, що в сучасному світі вони також мають служити суспільству в цілому і що культурне, соціальне й економічне майбутнє суспільства вимагає, зокрема, значного внеску в подальшу освіту;

3) університети повинні давати майбутнім поколінням освіту і виховання, що навчать їх, а через них — інших, поважати гармонію навколишнього середовища та самого життя.

Ректори європейських університетів, що підписалися нижче, проголошують перед усіма державами та перед совістю всіх націй основні принципи, що мають відтепер і на завжди бути основоположними для університетів.

Основні принципи

1. Університет — самостійна установа в суспільствах із різною організацією, що є наслідком розходжень у географічній та історичній спадщині. Він створює, вивчає, оцінює та передає культуру за допомогою досліджень і навчання.

Для задоволення потреб навколишнього світу його дослідницька та викладацька діяльність має бути морально й інтелектуально незалежною від будь-якої політичної й економічної влади.

2. Викладання та дослідницька робота в університетах мають бути неподільні для того, щоб навчання в них відповідало постійно змінюваним потребам і запитам суспільства, науковим досягненням.

3. Свобода в дослідницькій і викладацькій діяльності є основним принципом університетського життя. Керівні органи й університети, кожний у межах своєї компетенції, повинні гарантувати дотримання цієї фундаментальної вимоги.

Відкидаючи нетерпимість і будучи завжди відкритим для діалогу, університет є ідеальним місцем зустрічі викладачів, які здатні передавати свої знання і володіють необхідними засобами для їхнього удосконалення за допомогою досліджень та інновацій, та студентів, які мають право, здатність і бажання збагатити свій розум цими знаннями.

4. Університет є хранителем традицій європейського гуманізму. Тому він постійно прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні та політичні кордони, затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур.

Способи

Для досягнення цих цілей у світлі вищевикладених принципів потрібні ефективні способи, що відповідають сучасним умовам.

1. Для забезпечення свободи в дослідженнях і викладанні всім членам університетської спільноти слід надати необхідні засоби.

2. Потрібно брати на роботу викладачів і визначати їх статус відповідно до принципу неподільності дослідницької та викладацької діяльності.

3. Кожен університет, з урахуванням конкретних обставин, має гарантувати своїм студентам дотримання свобод і умов, за яких вони могли б досягти своїх цілей у культурі й освіті.

4. Університети, особливо європейські, розглядають взаємний обмін інформацією та документацією, а також збільшення кількості спільних проектів для розвитку освіти як основний елемент постійного прогресу знань.

Тому, як і на початку своєї історії, вони стимулюють мобільність викладачів і студентів, а також розглядають загальну політику в питанні рівного статусу, звань, іспитів (без упередженого ставлення до національних дипломів) і присудження стипендій як необхідний інструмент для здійснення своєї місії в актуальних на сьогодні умовах.

Ректори, що підписалися нижче, від імені своїх університетів беруть на себе зобов'язання зробити все від них залежне для того, щоб кожна держава, а також зацікавлені наднаціональні організації формували свою політику, спираючись на положення цієї Великої хартії, що виражає одностайне бажання університетів, вільно визначене та проголошене.

Українські ЗВО, які підписали хартію

Університети Європи, які підписали Велику хартію університетів, мають зосереджувати свої зусилля відповідно до цих орієнтирів у таких напрямах своєї діяльності:

  • одержувати і поширювати інформацію про автономію університетів у країнах Європи та за її межами, про готовність проводити реформи, що впливають на суспільні перетворення в окремих країнах і в Європі в цілому;
  • оцінювати ситуації, коли університети вважають, що їх можливості діяти, розвивати й поширювати нові ідеї стримуються політичною та економічною владою;
  • пропонувати теми для дискусій щодо прав та обов'язків університетів у соціальному, культурному й економічному розвитку, виконувати громадські обов'язки університетів.

З метою організації контролю над виконанням принципів хартії у вересні 2001 р. була створена Наглядова рада (Observatory Board) Великої хартії університетів. Члени Наглядової ради аналізують документи, які надходять від університетів, що бажають приєднатися до Великої хартії університетів, та формують рішення щодо прийому нових членів.

Серед перших 430 засновників співдружності були Харківський державний університет ім. В. Каразіна та Дніпропетровський державний університет. У вересні 2007 р. Велику хартію університетів підписали Одеський національний університет ім. І. Мечникова та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

Згідно з останніми даними сайту Наглядової ради, сьогодні членство у Великій хартії університетів мають 30 українських ВНЗ, це найбільше представництво порівняно з іншими країнами СНД: Казахстан — 18 університетів, Росія — 12 університетів, Грузія — 4, Вірменія, Азербайджан, Молдова, Туркменістан — по 1 університету. Серед українських вищих навчальних закладів більшістю представлені ВНЗ Одеси (9) та Харкова (5).

Перелік ВНЗ України, які приєдналися до Великої хартії університетів

  1. Донецький національний університет.
  2. Дніпровський національний університет.
  3. Університет імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро, Україна).
  4. Східноукраїнський національний університет ім. В. І. Даля, Луганськ.
  5. Луганський національний педагогічний університет ім. Т. Шевченка.
  6. Львівський державний аграрний університет.
  7. Харківська державна академія культури.
  8. Харківський національний економічний університет.
  9. Київський національний торговельно-економічний університет.
  10. Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М. Остроградського.
  11. Маріупольський державний гуманітарний університет.
  12. Національний гірничий університет, м. Дніпро.
  13. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».
  14. Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет», Київ.
  15. Національний університет «Києво-Могилянська академія».
  16. Національна юридична академія України ім.. Ярослава Мудрого, Харків.
  17. Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.
  18. Одеська національна юридична академія.
  19. Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова.
  20. Одеський національний політехнічний університет.
  21. Одеська національна академія харчових технологій.
  22. Одеська державна академія будівництва та архітектури.
  23. Одеський національний морський університет.
  24. Одеський державний медичний університет.
  25. Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили.
  26. Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, Одеса.
  27. Тернопільський національний економічний університет.
  28. Тернопільський державний технічний університет.
  29. Миколаївський державний університет ім. В. Сухомлинського.
  30. Харківський національний університет ім. В. Каразіна.
  31. Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника.
  32. Криворізький державний педагогічний університет.

Серед університетів Європи та світу найбільше представництво у Великій хартії університетів має Італія — 50 університетів, Іспанія — 39, Велика Британія — 32, Німеччина — 30, Україна — 30, Польща — 23, США — 21, Туреччина — 20.

Активне приєднання університетів України до Великої хартії університетів свідчить про прагнення до творчої колективної діяльності у світовому університетському співтоваристві. Визначивши для себе пріоритети, українські університети готові взяти на себе зобов'язання здійснювати послідовні кроки, спрямовані на суспільний прогрес як нашої країни, так і Європи та світу в цілому.

Див. також

Примітки

  1. Observatory Magna Charta: The Bologna Declaration.
  2. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

  • Велика хартія університетів [ 1 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Євроосвіта [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velika hartiya universitetiv lat Magna Charta Universitatum dokument poklikanij vidznachati universitetski tradiciyi i nalagodzhuvati zv yazki mizh yevropejskimi universitetami a takozh buti nathnennyam dlya vidkrittya universitetiv po vsomu svitu Ye rezultatom propoziciyi z yakoyu u 1986 r Bolonskij universitet zvernuvsya do providnih universitetiv Yevropi Ideyu skladannya ta pidpisannya takogo dokumenta pidtrimala naukova osvityanska ta politichna elita Yevropi Na zustrichi v Bolonyi cherven 1987 r delegati z 80 yevropejskih universitetiv obrali radu z vosmi chleniv kerivnikiv providnih yevropejskih universitetiv ta predstavnikiv Radi Yevropi dlya rozrobki proektu hartiyi yakij bulo skladeno v Barseloni u sichni 1988 r Magna Charta Universitetum Vzhe 18 veresnya 1988 r pid chas urochistostej prisvyachenih 900 richchyu Bolonskogo universitetu alma mater yevropejskoyi vishoyi osviti rektori 430 universitetiv v urochistij obstanovci u prisutnosti bagatoh predstavnikiv gromadskosti uryadovciv ta duhovenstva pidpisali Veliku hartiyu Cej dokument viznachaye fundamentalni principi yakimi mayut keruvatis universiteti shob zabezpechiti rozvitok osviti ta innovacijnij ruh u sviti yakij shvidko zminyuyetsya Metoyu hartiyi stalo vidznachennya najvazhlivishih cinnostej universitetskih tradicij i spriyannya tisnim zv yazkam mizh universitetami Yevropi Hartiya zakriplyuye osnovni cinnosti prava ta obov yazki universitetu yak klyuchovogo institutu suspilstva diyalnist yakogo prisvyachena viznachennyu j poshirennyu najvazhlivishih principiv i znan nadannyu suspilstvu intelektualnih oriyentiriv IstoriyaDlya rozvitku nacionalnih sistem osviti v kozhnij krayini mayut diyati potuzhni metodologichni centri rol yakih mayut uzyati na sebe providni universiteti cih krayin Cya ideya lyagla v osnovu stvorennya spivdruzhnosti providnih universitetiv Yevropi yaki mayut vistupiti v roli novatoriv pioneriv tih peretvoren za yakimi maye jti vsya Yevropa Tomu Velika hartiya universitetiv Magna Charta Universitatum ce rezultat propoziciyi z yakoyu v 1986 roci Bolonskij universitet zvernuvsya do providnih universitetiv Yevropi Ideyu skladannya ta pidpisannya takogo dokumenta z entuziazmom pidtrimala naukova osvityanska ta politichna elita Yevropi Na zustrichi v Bolonyi cherven 1987 roku delegati z 80 yevropejskih universitetiv obrali radu z vosmi chleniv kerivnikiv providnih yevropejskih universitetiv ta predstavnikiv Radi Yevropi dlya rozrobki proektu Hartiyi yakij bulo skladeno v Barseloni u sichni 1988 roku U veresni 2001 roku bulo stvoreno Naglyadovu radu Observatory Velikoyi hartiyi universitetiv 18 veresnya 1988 roku pid chas urochistostej prisvyachenih 900 richchyu Bolonskogo universitetu alma mater yevropejskoyi vishoyi osviti rektori 430 universitetiv v urochistij obstanovci u prisutnosti bagatoh predstavnikiv gromadskosti uryadovciv ta duhovenstva pidpisali Veliku hartiyu Cej dokument okreslyuye fundamentalni principi yakimi mayut keruvatis universiteti shob zabezpechiti rozvitok osviti ta innovacijnij ruh u sviti yakij shvidko zminyuyetsya Metoyu dokumenta stalo vidznachennya najvazhlivishih cinnostej universitetskih tradicij i spriyannya tisnim zv yazkam mizh universitetami Yevropi Odnak oskilki cej dokument maye universalnu spryamovanist jogo mozhut pidpisuvati takozh universiteti z inshih regioniv svitu Magna Charta UniversitatumPovnij tekst Velikoyi hartiyi universitetiv Preambula Rektori yevropejskih universitetiv sho pidpisalisya nizhche ti sho zibralisya v Bolonyi z nagodi dev yatisotlittya najstarishogo v Yevropi universitetu za chotiri roki do ostatochnogo skasuvannya kordoniv mizh krayinami YeS vislovlyuyuchi nadiyu na perspektivu rozshirennya spivrobitnictva mizh usima yevropejskimi naciyami perekonani v tomu sho narodi i derzhavi mayut yak nikoli ranishe usvidomiti rol yaku universiteti vidigravatimut u suspilstvi sho zminyuyetsya i staye dedali internacionalnishim vvazhayut sho 1 na zavershalnomu etapi cogo tisyacholittya majbutnye lyudstva znachnoyu miroyu zalezhit vid kulturnogo naukovogo i tehnichnogo rozvitku zoseredzhenogo v centrah kulturi znan ta doslidzhen yakimi ye spravzhni universiteti 2 zavdannya universitetiv shodo poshirennya znan sered novih pokolin peredbachaye sho v suchasnomu sviti voni takozh mayut sluzhiti suspilstvu v cilomu i sho kulturne socialne j ekonomichne majbutnye suspilstva vimagaye zokrema znachnogo vnesku v podalshu osvitu 3 universiteti povinni davati majbutnim pokolinnyam osvitu i vihovannya sho navchat yih a cherez nih inshih povazhati garmoniyu navkolishnogo seredovisha ta samogo zhittya Rektori yevropejskih universitetiv sho pidpisalisya nizhche progoloshuyut pered usima derzhavami ta pered sovistyu vsih nacij osnovni principi sho mayut vidteper i na zavzhdi buti osnovopolozhnimi dlya universitetiv Osnovni principi 1 Universitet samostijna ustanova v suspilstvah iz riznoyu organizaciyeyu sho ye naslidkom rozhodzhen u geografichnij ta istorichnij spadshini Vin stvoryuye vivchaye ocinyuye ta peredaye kulturu za dopomogoyu doslidzhen i navchannya Dlya zadovolennya potreb navkolishnogo svitu jogo doslidnicka ta vikladacka diyalnist maye buti moralno j intelektualno nezalezhnoyu vid bud yakoyi politichnoyi j ekonomichnoyi vladi 2 Vikladannya ta doslidnicka robota v universitetah mayut buti nepodilni dlya togo shob navchannya v nih vidpovidalo postijno zminyuvanim potrebam i zapitam suspilstva naukovim dosyagnennyam 3 Svoboda v doslidnickij i vikladackij diyalnosti ye osnovnim principom universitetskogo zhittya Kerivni organi j universiteti kozhnij u mezhah svoyeyi kompetenciyi povinni garantuvati dotrimannya ciyeyi fundamentalnoyi vimogi Vidkidayuchi neterpimist i buduchi zavzhdi vidkritim dlya dialogu universitet ye idealnim miscem zustrichi vikladachiv yaki zdatni peredavati svoyi znannya i volodiyut neobhidnimi zasobami dlya yihnogo udoskonalennya za dopomogoyu doslidzhen ta innovacij ta studentiv yaki mayut pravo zdatnist i bazhannya zbagatiti svij rozum cimi znannyami 4 Universitet ye hranitelem tradicij yevropejskogo gumanizmu Tomu vin postijno pragne do dosyagnennya universalnogo znannya peretinaye geografichni ta politichni kordoni zatverdzhuye nagalnu potrebu vzayemnogo piznannya i vzayemodiyi riznih kultur Sposobi Dlya dosyagnennya cih cilej u svitli vishevikladenih principiv potribni efektivni sposobi sho vidpovidayut suchasnim umovam 1 Dlya zabezpechennya svobodi v doslidzhennyah i vikladanni vsim chlenam universitetskoyi spilnoti slid nadati neobhidni zasobi 2 Potribno brati na robotu vikladachiv i viznachati yih status vidpovidno do principu nepodilnosti doslidnickoyi ta vikladackoyi diyalnosti 3 Kozhen universitet z urahuvannyam konkretnih obstavin maye garantuvati svoyim studentam dotrimannya svobod i umov za yakih voni mogli b dosyagti svoyih cilej u kulturi j osviti 4 Universiteti osoblivo yevropejski rozglyadayut vzayemnij obmin informaciyeyu ta dokumentaciyeyu a takozh zbilshennya kilkosti spilnih proektiv dlya rozvitku osviti yak osnovnij element postijnogo progresu znan Tomu yak i na pochatku svoyeyi istoriyi voni stimulyuyut mobilnist vikladachiv i studentiv a takozh rozglyadayut zagalnu politiku v pitanni rivnogo statusu zvan ispitiv bez uperedzhenogo stavlennya do nacionalnih diplomiv i prisudzhennya stipendij yak neobhidnij instrument dlya zdijsnennya svoyeyi misiyi v aktualnih na sogodni umovah Rektori sho pidpisalisya nizhche vid imeni svoyih universitetiv berut na sebe zobov yazannya zrobiti vse vid nih zalezhne dlya togo shob kozhna derzhava a takozh zacikavleni nadnacionalni organizaciyi formuvali svoyu politiku spirayuchis na polozhennya ciyeyi Velikoyi hartiyi sho virazhaye odnostajne bazhannya universitetiv vilno viznachene ta progoloshene Ukrayinski ZVO yaki pidpisali hartiyuKiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka Bukovinskij derzhavnij medichnij universitet Chernigivskij derzhavnij tehnologichnij universitet Klasichnij privatnij universitet Dniprovska derzhavna finansova akademiya Doneckij nacionalnij universitet Doneckij nacionalnij universitet ekonomiki i torgivli im Mihajla Tugan Baranovskogo Dniprovskij nacionalnij universitet Universitet imeni Alfreda Nobelya m Dnipro Ukrayina Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet Pershij Ukrayinskij morskij institut Mizhnarodnij gumanitarnij universitet Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnosti Luganskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Luckij nacionalnij tehnichnij universitet Lvivskij nacionalnij agrarnij universitet Nacionalnij tehnichnij universitet silskogo gospodarstva im Petra Vasilenka Harkivska derzhavna akademiya kulturi Harkivskij derzhavnij ekonomichnij universitet Harkivskij derzhavnij universitet harchovih tehnologij ta torgivli Harkivskij gumanitarnij universitet Narodna ukrayinska akademiya Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij universitet Kremenchuckij nacionalnij universitet imeni Mihajla Ostrogradskogo Nacionalnij universitet Lvivska Politehnika Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnosti Doneckij nacionalnij medichnij universitet imeni M Gorkogo Mariupolskij gumanitarnij universitet Mikolayivskij derzhavnij agrarnij universitet Nacionalnij aerokosmichnij universitet Harkivskij aviacijnij institut Nacionalnij aviacijnij universitet Nacionalna metalurgijna akademiya Ukrayini Nacionalnij girnichij universitet Nacionalnij medichnij universitet im O O Bogomolcya Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut imeni Igorya Sikorskogo Nacionalnij transportnij universitet Nacionalnij universitet bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Nacionalnij universitet harchovih tehnologij Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Nacionalnij farmacevtichnij universitet Nacionalnij universitet derzhavnoyi podatkovoyi sluzhbi Ukrayini Nacionalnij universitet vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya Nacionalna yuridichna akademiya Ukrayini Yaroslav Mudrij m Harkiv Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Nacionalnij universitet Odeska yuridichna akademiya Odeska nacionalna akademiya telekomunikacij im O S Popova Odeskij nacionalnij politehnichnij universitet Odeska nacionalna akademiya harchovih tehnologij Odeska nacionalna morska akademiya Odeskij nacionalnij medichnij universitet Odeska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi Odeskij derzhavnij ekonomichnij universitet Odeskij derzhavnij morskij universitet Mikolayivskij derzhavnij universitet im Petra Mogili Poltavskij nacionalnij tehnichnij universitet im Yuriya Kondratyuka Poltavskij universitet ekonomiki i torgivli v Ukrayini Pridniprovska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi Nacionalna medichna akademiya pislyadiplomnoyi osviti im Shupika Pivdennoukrayinskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni K D Ushinskogo m Odesa Sumskij derzhavnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Ternopilskij nacionalnij ekonomichnij universitet Ternopilskij nacionalnij tehnichnij universitet imeni Ivana Pulyuya Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka Mikolayivskij derzhavnij universitet im V O Suhomlinskogo Universitet bankivskoyi spravi Nacionalnogo banku Ukrayini Ukrayinska inzhenerno pedagogichna akademiya Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana Harkivskij nacionalnij universitet im V Karazina Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Kiyivskij nacionalnij universitet tehnologij ta dizajnu Universiteti Yevropi yaki pidpisali Veliku hartiyu universitetiv mayut zoseredzhuvati svoyi zusillya vidpovidno do cih oriyentiriv u takih napryamah svoyeyi diyalnosti oderzhuvati i poshiryuvati informaciyu pro avtonomiyu universitetiv u krayinah Yevropi ta za yiyi mezhami pro gotovnist provoditi reformi sho vplivayut na suspilni peretvorennya v okremih krayinah i v Yevropi v cilomu ocinyuvati situaciyi koli universiteti vvazhayut sho yih mozhlivosti diyati rozvivati j poshiryuvati novi ideyi strimuyutsya politichnoyu ta ekonomichnoyu vladoyu proponuvati temi dlya diskusij shodo prav ta obov yazkiv universitetiv u socialnomu kulturnomu j ekonomichnomu rozvitku vikonuvati gromadski obov yazki universitetiv Z metoyu organizaciyi kontrolyu nad vikonannyam principiv hartiyi u veresni 2001 r bula stvorena Naglyadova rada Observatory Board Velikoyi hartiyi universitetiv Chleni Naglyadovoyi radi analizuyut dokumenti yaki nadhodyat vid universitetiv sho bazhayut priyednatisya do Velikoyi hartiyi universitetiv ta formuyut rishennya shodo prijomu novih chleniv Sered pershih 430 zasnovnikiv spivdruzhnosti buli Harkivskij derzhavnij universitet im V Karazina ta Dnipropetrovskij derzhavnij universitet U veresni 2007 r Veliku hartiyu universitetiv pidpisali Odeskij nacionalnij universitet im I Mechnikova ta Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut Zgidno z ostannimi danimi sajtu Naglyadovoyi radi sogodni chlenstvo u Velikij hartiyi universitetiv mayut 30 ukrayinskih VNZ ce najbilshe predstavnictvo porivnyano z inshimi krayinami SND Kazahstan 18 universitetiv Rosiya 12 universitetiv Gruziya 4 Virmeniya Azerbajdzhan Moldova Turkmenistan po 1 universitetu Sered ukrayinskih vishih navchalnih zakladiv bilshistyu predstavleni VNZ Odesi 9 ta Harkova 5 Perelik VNZ Ukrayini yaki priyednalisya do Velikoyi hartiyi universitetivDoneckij nacionalnij universitet Dniprovskij nacionalnij universitet Universitet imeni Alfreda Nobelya m Dnipro Ukrayina Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet im V I Dalya Lugansk Luganskij nacionalnij pedagogichnij universitet im T Shevchenka Lvivskij derzhavnij agrarnij universitet Harkivska derzhavna akademiya kulturi Harkivskij nacionalnij ekonomichnij universitet Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij universitet Kremenchuckij derzhavnij politehnichnij universitet im M Ostrogradskogo Mariupolskij derzhavnij gumanitarnij universitet Nacionalnij girnichij universitet m Dnipro Nacionalnij tehnichnij universitet Harkivskij politehnichnij institut Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij universitet Kiyiv Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Nacionalna yuridichna akademiya Ukrayini im Yaroslava Mudrogo Harkiv Odeskij nacionalnij universitet im I I Mechnikova Odeska nacionalna yuridichna akademiya Odeska nacionalna akademiya zv yazku im O S Popova Odeskij nacionalnij politehnichnij universitet Odeska nacionalna akademiya harchovih tehnologij Odeska derzhavna akademiya budivnictva ta arhitekturi Odeskij nacionalnij morskij universitet Odeskij derzhavnij medichnij universitet Mikolayivskij derzhavnij gumanitarnij universitet im Petra Mogili Pivdennoukrayinskij derzhavnij pedagogichnij universitet im K D Ushinskogo Odesa Ternopilskij nacionalnij ekonomichnij universitet Ternopilskij derzhavnij tehnichnij universitet Mikolayivskij derzhavnij universitet im V Suhomlinskogo Harkivskij nacionalnij universitet im V Karazina Prikarpatskij nacionalnij universitet im V Stefanika Krivorizkij derzhavnij pedagogichnij universitet Sered universitetiv Yevropi ta svitu najbilshe predstavnictvo u Velikij hartiyi universitetiv maye Italiya 50 universitetiv Ispaniya 39 Velika Britaniya 32 Nimechchina 30 Ukrayina 30 Polsha 23 SShA 21 Turechchina 20 Aktivne priyednannya universitetiv Ukrayini do Velikoyi hartiyi universitetiv svidchit pro pragnennya do tvorchoyi kolektivnoyi diyalnosti u svitovomu universitetskomu spivtovaristvi Viznachivshi dlya sebe prioriteti ukrayinski universiteti gotovi vzyati na sebe zobov yazannya zdijsnyuvati poslidovni kroki spryamovani na suspilnij progres yak nashoyi krayini tak i Yevropi ta svitu v cilomu Div takozhAkademichni svobodi Universitetska avtonomiya Bolonska konvenciyaPrimitkiObservatory Magna Charta The Bologna Declaration Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 20 veresnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaVelika hartiya universitetiv 1 travnya 2012 u Wayback Machine Yevroosvita 31 travnya 2022 u Wayback Machine Posilannya

Дата публікації:
Топ