Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Напіввічнозелені ліси Орісси ідентифікатор WWF IM0142 індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широкол

Напіввічнозелені ліси Орісси

Напіввічнозелені ліси Орісси

Напіввічнозелені ліси Орісси (ідентифікатор WWF: IM0142) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на сході Центральної Індії.

Напіввічнозелені ліси Орісси
imageЗалишки лісів в околицях печери [en]
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF IM0142
Межі Мангри Годаварі та Крішни
Вологі листяні ліси Східного Декану
Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу
Площа, км² 21 319
Країни Індія
Охороняється 1599 км² (8 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)
image
Напіввічнозелений ліс в заповіднику [en]

Географія

Екорегіон напіввічнозелених лісів Орісси охоплює рівнини на сході штату Одіша, по яким розкидані невисокі пагорби. Майже посередині регіон перетинає річка Маганаді, яка впадає у Бенгальську затоку. На північ і захід від екорегіону поширені вологі листяні ліси Східного Декану, а на північний схід — вологі листяні ліси долини нижнього Гангу. В прибережних районах Одіши поширені мангри Годаварі та Крішни.

Клімат

В межах екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). На клімат регіону здійснюють значний вплив південно-західні мусони, що дмуть з Бенгальської затоки, які, в поєднанні з горбистим рельєфом регіону, призводять до більшого зволоження регіону, порівняно з рештою Декану. Середньорічна кількість опадів в регіоні становить близько 1500 мм.

Флора

В екорегіоні переважають вологі напіввічнозелені ліси та бамбукові зарості. Основу лісів складають салові дерева (Shorea robusta). Також в них ростуть різні види [en] (Terminalia spp.), адінових дерев (Adina spp.), [en] (Toona spp.), [en] (Buchanania spp.), [en] (Cleistanthus spp.), кротонів (Croton spp.), [en] (Syzygium spp.), [en] (Dillenia spp.) та [en] (Pterospermum spp.).

Верхній ярус лісів екорегіону складають салові дерева (Shorea robusta), [en] (Artocarpus lacucha), магнолії чампака (Magnolia champaca), [en] (Celtis tetrandra), [sv] (Bridelia tomentosa), [sv] (Bridelia verrucosa), [en] (Dillenia pentagyna), [en] (Saraca indica), індійське манго (Mangifera indica), [en] (Sterculia colorata) та різні види фікусів (Ficus spp.). Середній ярус характеризується [en] (Aphanamixis polystachya), [en] (Mesua ferrea), [sv] (Phoebe lanceolata), [en] (Macaranga peltata), [sv] (Litsea nitida), а також різними видами [en] (Polyalthia spp.) та [en] (Glochidion spp.). В підліску переважають вічнозелені чагарники, бамбуки і трави. На пагорбах, де переважають латеритні ґрунти, ростуть [en] (Pterocarpus marsupium), [en] (Anogeissus latifolia), [en] (Xylia xylocarpa), [en] (Terminalia elliptica) та [en] (Terminalia bellirica).

Фауна

В межах екорегіону зустрічається близько 60 видів ссавців. Серед великих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити індійських слонів (Elephas maximus), гаурів (Bos gaurus), гірських куонів (Cuon alpinus), ведмедів-губачів (Melursus ursinus) та чотирирогих антилоп (Tetracerus quadricornis). В збережених лісах на вершинах пагорбів мешкають бенгальські тигри (Panthera tigris tigris) та індійські леопарди (Panthera pardus fusca).

В межах екорегіону зустрічається понад 215 видів птахів. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити індійських флоріканів (Sypheotides indicus), чорночеревих змієшийок (Anhinga melanogaster), рожевокрилих фламінго (Phoenicopterus roseus) та орланів-довгохвостів (Haliaeetus leucoryphus).

Збереження

Екорегіон є досить густонаселеним. Тут розташовані найбільші міста Одіши, зокрема Бхубанешвар, Каттак, Пурі, [en], [en] та [en]. Близько 96 % лісів екорегіону були знищені, а їх території перетворені на сільськогосподарські угіддя та поселення. Значна частина лісів, що залишилися, деградувала внаслідок перевипасу худоби і заготівлі дрів.

Оцінка 2017 року показала, що 1599 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], , [en] та [en].

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.

Посилання

  • «Odisha semi-evergreen forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Orissa Semi-Evergreen Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Napivvichnozeleni lisi Orissi identifikator WWF IM0142 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na shodi Centralnoyi Indiyi Napivvichnozeleni lisi Orissi Zalishki lisiv v okolicyah pecheri en Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0142 Mezhi Mangri Godavari ta Krishni Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Plosha km 21 319 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 1599 km 8 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Napivvichnozelenij lis v zapovidniku en GeografiyaEkoregion napivvichnozelenih lisiv Orissi ohoplyuye rivnini na shodi shtatu Odisha po yakim rozkidani nevisoki pagorbi Majzhe poseredini region peretinaye richka Maganadi yaka vpadaye u Bengalsku zatoku Na pivnich i zahid vid ekoregionu poshireni vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu a na pivnichnij shid vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu V priberezhnih rajonah Odishi poshireni mangri Godavari ta Krishni KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Na klimat regionu zdijsnyuyut znachnij vpliv pivdenno zahidni musoni sho dmut z Bengalskoyi zatoki yaki v poyednanni z gorbistim relyefom regionu prizvodyat do bilshogo zvolozhennya regionu porivnyano z reshtoyu Dekanu Serednorichna kilkist opadiv v regioni stanovit blizko 1500 mm FloraV ekoregioni perevazhayut vologi napivvichnozeleni lisi ta bambukovi zarosti Osnovu lisiv skladayut salovi dereva Shorea robusta Takozh v nih rostut rizni vidi en Terminalia spp adinovih derev Adina spp en Toona spp en Buchanania spp en Cleistanthus spp krotoniv Croton spp en Syzygium spp en Dillenia spp ta en Pterospermum spp Verhnij yarus lisiv ekoregionu skladayut salovi dereva Shorea robusta en Artocarpus lacucha magnoliyi champaka Magnolia champaca en Celtis tetrandra sv Bridelia tomentosa sv Bridelia verrucosa en Dillenia pentagyna en Saraca indica indijske mango Mangifera indica en Sterculia colorata ta rizni vidi fikusiv Ficus spp Serednij yarus harakterizuyetsya en Aphanamixis polystachya en Mesua ferrea sv Phoebe lanceolata en Macaranga peltata sv Litsea nitida a takozh riznimi vidami en Polyalthia spp ta en Glochidion spp V pidlisku perevazhayut vichnozeleni chagarniki bambuki i travi Na pagorbah de perevazhayut lateritni grunti rostut en Pterocarpus marsupium en Anogeissus latifolia en Xylia xylocarpa en Terminalia elliptica ta en Terminalia bellirica FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 60 vidiv ssavciv Sered velikih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti indijskih sloniv Elephas maximus gauriv Bos gaurus girskih kuoniv Cuon alpinus vedmediv gubachiv Melursus ursinus ta chotirirogih antilop Tetracerus quadricornis V zberezhenih lisah na vershinah pagorbiv meshkayut bengalski tigri Panthera tigris tigris ta indijski leopardi Panthera pardus fusca V mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 215 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ptahiv slid vidznachiti indijskih florikaniv Sypheotides indicus chornocherevih zmiyeshijok Anhinga melanogaster rozhevokrilih flamingo Phoenicopterus roseus ta orlaniv dovgohvostiv Haliaeetus leucoryphus ZberezhennyaEkoregion ye dosit gustonaselenim Tut roztashovani najbilshi mista Odishi zokrema Bhubaneshvar Kattak Puri en en ta en Blizko 96 lisiv ekoregionu buli znisheni a yih teritoriyi peretvoreni na silskogospodarski ugiddya ta poselennya Znachna chastina lisiv sho zalishilisya degraduvala vnaslidok perevipasu hudobi i zagotivli driv Ocinka 2017 roku pokazala sho 1599 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en ta en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 Posilannya Odisha semi evergreen forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Orissa Semi Evergreen Forests One Earth

Дата публікації:
Топ