Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Граф Я́нко Дра́шкович (хорв. Janko Drašković; 20 жовтня 1770, Загреб, тепер Хорватія — 14 січня 1856, , Австрія) — хорватський політик і поет, діяч Хорватського національного відродження.
| Янко Драшкович | |
|---|---|
| Janko Drašković | |
 Янко Драшкович | |
| Народився | 20 жовтня 1770 Загреб, тепер Хорватія |
| Помер | 14 січня 1856 (85 років) , Австрія |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Національність | хорват |
| Місце проживання | Речиця[1] Загреб[1] Відень[2] Орадя[2] Париж[2] |
| Діяльність | політик і поет |
| Відомий завдяки | діяч Хорватського національного відродження |
| Знання мов | хорватська[2], латина[1], французька[2], німецька[2], італійська[2], угорська[2] і румунська[2] |
| Членство | d |
| Magnum opus | d[1], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] |
| Титул | граф |
| Військове звання | лейтенант-полковник[1] |
| Партія | Хорватська народна партія |
| Конфесія | Католицизм |
| Рід | |
| Батько | d[2] |
| |
Життєпис
Янко Драшкович народився в 1770 році в Загребі. Він є представником одного з найшляхетніших хорватських сімейств — . Майже все своє життя прожив у родовому замку графів Драшковичів — Тракошчані. Дістав блискучу за тогочасними мірками освіту, замолоду намагався зробити військову кар'єру, проте змушений був піти у відставку через проблеми зі здоров'ям. Захоплювався поезією, видав декілька віршованих збірок.
У 20—30-х роках XIX століття в Хорватії посилилася тенденція до мадяризації. Країна, будучи частиною Австрійської імперії, фактично ввійшла до складу Угорщини, яка всіляко робила спроби максимально мадяризувати підлеглі їй народи, в першу чергу хорватів та словаків. Як реакція на ці дії влади на хорватських землях виник широкий політичний і культурний рух, що дістав назву ілліризм, який проголошував необхідність об'єднання південно-слов'янських народів і вихід Хорватії з підпорядкування угорцям.
Янко Драшкович, попри те, що йому на початку 1830-х років було вже за 60, з ентузіазмом сприйняв ідеї ілліризму. В 1832 році він випустив «Дисертацію» — працю, в якій викладав політичну, культурну, економічну і суспільну програму ілліризма. Ця так звана «Дисертація» була написана у формі заклику до хорватських депутатів, що засідали в спільному угорсько-хорватському парламенті. Зокрема, Драшкович передрікає створення «Великої Іллірії», яка включатиме всі південно-слов'янські провінції Габсбурзької імперії, тобто Хорватію, Славонію, Далмацію, Боснію, Рієку та Військову границю. «Іллірія», на думку Драшковича, повинна бути повністю незалежною від Угорщини і управлятися баном, який буде безпосередньо підпорядкований імператору. Якщо ж Габсбурги відкинуть цей план хорватської автономії, Янко Драшкович вважав, що об'єднані хорватські землі мають боротися за повне відокремлення від Австрійської імперії.
«Дисертація» була написана штокавським діалектом хорватської мови, хоча для Драшковича рідним був кайкавський. Адже іллірісти вважали «штокавицю» основою для майбутньої літературної норми хорватської мови. Ця ідея була з успіхом реалізована на практиці за активної участі Людевита Гая, що власне стало одним з головних досягнень ілліризму.
В 1838 році саме Янко Драшкович заснував у Загребі Народну читальню, що стала своєрідною штаб-квартирою діячів ілліризму. В 1842 році Драшкович запропонував створити при Народній читальні культурно-видавниче товариство з метою видання та розповсюдження літератури хорватською мовою. Товариство дістало назву «Матица іллірійська» (Matica ilirska), а Драшкович став його першим головою. Пізніше це товариство було перейменоване в «Матицю хорватську» (Matica hrvatska), й стало найбільшим хорватським літературно-науковим товариством, що чимало зробило для розвитку хорватської мови і літератури, популяризації науки і поширення освіти.
Янко Драшкович помер у 1856 році в (Австрія). 1893 року його рештки були перепоховані на загребському цвинтарі Мірогой.
Посилання та література
- Jezic S. «Ilirska antologia», Zagreb 1934
- Фрейдзон, В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времён до образования республики. — Санкт-Петербург : «Алетейя», 2001. — 318 с. — .(рос.)
- «Иллиризм и сопротивление мадьяризации» //Московский Государственный Университет имени М. В. Ломоносова. Исторический факультет. Курс «История южных и западных славян». Т.1. Часть II. (рос.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) → електронне посилання
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Drashkovich Graf Ya nko Dra shkovich horv Janko Draskovic 20 zhovtnya 1770 Zagreb teper Horvatiya 14 sichnya 1856 Avstriya horvatskij politik i poet diyach Horvatskogo nacionalnogo vidrodzhennya Yanko DrashkovichJanko DraskovicYanko DrashkovichNarodivsya20 zhovtnya 1770 1770 10 20 Zagreb teper HorvatiyaPomer14 sichnya 1856 1856 01 14 85 rokiv AvstriyaPohovannyaMirogojske kladovisheGromadyanstvoAvstro UgorshinaNacionalnisthorvatMisce prozhivannyaRechicya 1 Zagreb 1 Viden 2 Oradya 2 Parizh 2 Diyalnistpolitik i poetVidomij zavdyakidiyach Horvatskogo nacionalnogo vidrodzhennyaZnannya movhorvatska 2 latina 1 francuzka 2 nimecka 2 italijska 2 ugorska 2 i rumunska 2 ChlenstvodMagnum opusd 1 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 TitulgrafVijskove zvannyalejtenant polkovnik 1 PartiyaHorvatska narodna partiyaKonfesiyaKatolicizmRidBatkod 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisYanko Drashkovich narodivsya v 1770 roci v Zagrebi Vin ye predstavnikom odnogo z najshlyahetnishih horvatskih simejstv Majzhe vse svoye zhittya prozhiv u rodovomu zamku grafiv Drashkovichiv Trakoshchani Distav bliskuchu za togochasnimi mirkami osvitu zamolodu namagavsya zrobiti vijskovu kar yeru prote zmushenij buv piti u vidstavku cherez problemi zi zdorov yam Zahoplyuvavsya poeziyeyu vidav dekilka virshovanih zbirok U 20 30 h rokah XIX stolittya v Horvatiyi posililasya tendenciya do madyarizaciyi Krayina buduchi chastinoyu Avstrijskoyi imperiyi faktichno vvijshla do skladu Ugorshini yaka vsilyako robila sprobi maksimalno madyarizuvati pidlegli yij narodi v pershu chergu horvativ ta slovakiv Yak reakciya na ci diyi vladi na horvatskih zemlyah vinik shirokij politichnij i kulturnij ruh sho distav nazvu illirizm yakij progoloshuvav neobhidnist ob yednannya pivdenno slov yanskih narodiv i vihid Horvatiyi z pidporyadkuvannya ugorcyam Yanko Drashkovich popri te sho jomu na pochatku 1830 h rokiv bulo vzhe za 60 z entuziazmom sprijnyav ideyi illirizmu V 1832 roci vin vipustiv Disertaciyu pracyu v yakij vikladav politichnu kulturnu ekonomichnu i suspilnu programu illirizma Cya tak zvana Disertaciya bula napisana u formi zakliku do horvatskih deputativ sho zasidali v spilnomu ugorsko horvatskomu parlamenti Zokrema Drashkovich peredrikaye stvorennya Velikoyi Illiriyi yaka vklyuchatime vsi pivdenno slov yanski provinciyi Gabsburzkoyi imperiyi tobto Horvatiyu Slavoniyu Dalmaciyu Bosniyu Riyeku ta Vijskovu granicyu Illiriya na dumku Drashkovicha povinna buti povnistyu nezalezhnoyu vid Ugorshini i upravlyatisya banom yakij bude bezposeredno pidporyadkovanij imperatoru Yaksho zh Gabsburgi vidkinut cej plan horvatskoyi avtonomiyi Yanko Drashkovich vvazhav sho ob yednani horvatski zemli mayut borotisya za povne vidokremlennya vid Avstrijskoyi imperiyi Disertaciya bula napisana shtokavskim dialektom horvatskoyi movi hocha dlya Drashkovicha ridnim buv kajkavskij Adzhe illiristi vvazhali shtokavicyu osnovoyu dlya majbutnoyi literaturnoyi normi horvatskoyi movi Cya ideya bula z uspihom realizovana na praktici za aktivnoyi uchasti Lyudevita Gaya sho vlasne stalo odnim z golovnih dosyagnen illirizmu Mogila grafa Drashkovicha na Mirogoyi V 1838 roci same Yanko Drashkovich zasnuvav u Zagrebi Narodnu chitalnyu sho stala svoyeridnoyu shtab kvartiroyu diyachiv illirizmu V 1842 roci Drashkovich zaproponuvav stvoriti pri Narodnij chitalni kulturno vidavniche tovaristvo z metoyu vidannya ta rozpovsyudzhennya literaturi horvatskoyu movoyu Tovaristvo distalo nazvu Matica illirijska Matica ilirska a Drashkovich stav jogo pershim golovoyu Piznishe ce tovaristvo bulo perejmenovane v Maticyu horvatsku Matica hrvatska j stalo najbilshim horvatskim literaturno naukovim tovaristvom sho chimalo zrobilo dlya rozvitku horvatskoyi movi i literaturi populyarizaciyi nauki i poshirennya osviti Yanko Drashkovich pomer u 1856 roci v Avstriya 1893 roku jogo reshtki buli perepohovani na zagrebskomu cvintari Mirogoj Posilannya ta literaturaJezic S Ilirska antologia Zagreb 1934 Frejdzon V I Istoriya Horvatii Kratkij ocherk s drevnejshih vremyon do obrazovaniya respubliki Sankt Peterburg Aletejya 2001 318 s ISBN 5 89329 384 3 ros Illirizm i soprotivlenie madyarizacii Moskovskij Gosudarstvennyj Universitet imeni M V Lomonosova Istoricheskij fakultet Kurs Istoriya yuzhnyh i zapadnyh slavyan T 1 Chast II ros Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros elektronne posilannya Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573