Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Магдалена Радзивілл (біл. Марыя Магдалена Радзівіл; до шлюбу Завіша; 8 липня 1861, Варшава — 6 січня 1945, Фрібур) — діячка білоруського культурного руху, меценатка. Кавалер ордена «Великий хрест Гедеміна».
| Марія Магдалена Радзивілл | |
|---|---|
| біл. Марыя Магдалена Радзівіл | |
 Марія Магдалена Радзивілл | |
| Народилася | 8 липня 1861 Варшава |
| Померла | 6 січня 1945 (83 роки) Фрібур |
| Поховання | Костел святих Симона та Олени (Мінськ) |
| Країна |  Російська імперія Литва Швейцарія |
| Національність | білоруска |
| Діяльність | меценат |
| Знання мов | білоруська, польська, англійська і французька |
| Титул | принцеса |
| Рід | Завіші (рід) |
| Батько | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d і d[1] |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Представниця шляхетського роду Завішів гербу «Лебідь», дочка Яна Казимира та Марії Квілецької. Дитинство пройшло в родових маєтках Жарновці та Кухтичі в Ігуменському повіті. Виховувалася в дусі білоруської культури, симпатизувала християнським демократам. Для розмов у колі друзів використовувала білоруську або французьку мову.
В 1881 році стала дружиною Людвіка Красинського, в шлюбі з яким народила дочку Марію Людвіку. Після смерті батька (1884) отримала в спадок його маєтки в Білорусі та Великій Польщі. В 1895 році після смерті чоловіка виїхала в Західну Європу. Другий раз стала дружиною князя Вацлава Миколу Радзивіла (Лондон, 1906).
У 1912 на сторінках газети «Minske Russkae Slovo» («Мінське російське слово») оголосила: «Вважаю себе білорускою, походження литовського. Як і чоловік мій, полячкою себе не вважаю». Цікаво, але одним з аргументів, які вона наводила для підтвердження своїх слів, було те, що «…чоловік мій ніколи не одружився б з полькою».
Фінансувала видання «Зазирне сонце і в наше віконце», Білоруське видавниче товариство, газету , товариство тверезості, шпиталі, сільські крамниці та інш. Відкрила білоруські школи у своїх помістях Кухтичі, Вузді, Кам'янці.
Особливу увагу надавала проблемі виховання національно-свідомої білоруської інтелігенції. Її маєток у Кухтичах відвідували Вацлав Івановський, І. та А. Луткевичі, Роман Скірмунт, та інші діячі білоруського національно-культурного руху. Надавала матеріальну підтримку у виданні перших книг М. Богдановича, К. Буйло та інших; на знак вдячності їй В. Івановський та І. Луткевич розмістили герб Завішів «Лебідь» на титульній сторінці збірки віршів М. Богдановича «Вінок».
Брала активну участь у білоруському релігійному житті. Прихильниця ідеї відродження у Білорусі греко-католицької церкви.
З 1917 року перебувала в еміграції в Польщі, Литві, Німеччині, з 1932 — у Швейцарії. Допомагала білоруським організаціям в Західній Білорусі, литовським та єврейським рухам.
Останні 13 років життя провела в монастирі сестер-домініканок у місті Фрібур.
Примітки
- Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
- Я — беларуска… (Марыя Магдалена Радзівіл) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Беларуская мінуўшчына» № 1, 1996.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 1 травня 2015.
Література
- Піхура Г. Княгіня Магдалена Радзівіл // «Грунвальд» № 1, 1991.
- Мікола Багадзяж. Я — беларуска… (Марыя Магдалена Радзівіл) // «Беларуская мінуўшчына» № 1, 1996.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. — 591 с.: іл. .
- Беларускія рэлігійныя дзеячы XX ст.: Жыццярысы, мартыралогія, успаміны. — Менск-Мюнхен: Беларускі кнігазбор, 1999.
- Алесь Смалянчук. «Мы Вас не забудзем ніколі…»: Нататкі з эксьпедыцыі ў былы маёнтак Кухцічы Марыі Магдалены Радзівіл // «Дзеяслоў» № 34, 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Magdalena Radzivill bil Maryya Magdalena Radzivil do shlyubu Zavisha 8 lipnya 1861 Varshava 6 sichnya 1945 Fribur diyachka biloruskogo kulturnogo ruhu mecenatka Kavaler ordena Velikij hrest Gedemina Mariya Magdalena Radzivillbil Maryya Magdalena RadzivilMariya Magdalena RadzivillNarodilasya8 lipnya 1861 1861 07 08 VarshavaPomerla6 sichnya 1945 1945 01 06 83 roki FriburPohovannyaKostel svyatih Simona ta Oleni Minsk Krayina Rosijska imperiya Litva ShvejcariyaNacionalnistbiloruskaDiyalnistmecenatZnannya movbiloruska polska anglijska i francuzkaTitulprincesaRidZavishi rid BatkodMatidU shlyubi zd i d 1 DitidNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPredstavnicya shlyahetskogo rodu Zavishiv gerbu Lebid dochka Yana Kazimira ta Mariyi Kvileckoyi Ditinstvo projshlo v rodovih mayetkah Zharnovci ta Kuhtichi v Igumenskomu poviti Vihovuvalasya v dusi biloruskoyi kulturi simpatizuvala hristiyanskim demokratam Dlya rozmov u koli druziv vikoristovuvala bilorusku abo francuzku movu V 1881 roci stala druzhinoyu Lyudvika Krasinskogo v shlyubi z yakim narodila dochku Mariyu Lyudviku Pislya smerti batka 1884 otrimala v spadok jogo mayetki v Bilorusi ta Velikij Polshi V 1895 roci pislya smerti cholovika viyihala v Zahidnu Yevropu Drugij raz stala druzhinoyu knyazya Vaclava Mikolu Radzivila London 1906 U 1912 na storinkah gazeti Minske Russkae Slovo Minske rosijske slovo ogolosila Vvazhayu sebe biloruskoyu pohodzhennya litovskogo Yak i cholovik mij polyachkoyu sebe ne vvazhayu Cikavo ale odnim z argumentiv yaki vona navodila dlya pidtverdzhennya svoyih sliv bulo te sho cholovik mij nikoli ne odruzhivsya b z polkoyu Finansuvala vidannya Zazirne sonce i v nashe vikonce Biloruske vidavniche tovaristvo gazetu tovaristvo tverezosti shpitali silski kramnici ta insh Vidkrila biloruski shkoli u svoyih pomistyah Kuhtichi Vuzdi Kam yanci Osoblivu uvagu nadavala problemi vihovannya nacionalno svidomoyi biloruskoyi inteligenciyi Yiyi mayetok u Kuhtichah vidviduvali Vaclav Ivanovskij I ta A Lutkevichi Roman Skirmunt ta inshi diyachi biloruskogo nacionalno kulturnogo ruhu Nadavala materialnu pidtrimku u vidanni pershih knig M Bogdanovicha K Bujlo ta inshih na znak vdyachnosti yij V Ivanovskij ta I Lutkevich rozmistili gerb Zavishiv Lebid na titulnij storinci zbirki virshiv M Bogdanovicha Vinok Brala aktivnu uchast u biloruskomu religijnomu zhitti Prihilnicya ideyi vidrodzhennya u Bilorusi greko katolickoyi cerkvi Z 1917 roku perebuvala v emigraciyi v Polshi Litvi Nimechchini z 1932 u Shvejcariyi Dopomagala biloruskim organizaciyam v Zahidnij Bilorusi litovskim ta yevrejskim ruham Ostanni 13 rokiv zhittya provela v monastiri sester dominikanok u misti Fribur PrimitkiRadziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Ya belaruska Maryya Magdalena Radzivil 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Belaruskaya minuyshchyna 1 1996 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 1 travnya 2015 LiteraturaPihura G Knyaginya Magdalena Radzivil Grunvald 1 1991 Mikola Bagadzyazh Ya belaruska Maryya Magdalena Radzivil Belaruskaya minuyshchyna 1 1996 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 6 Kn 1 Puzyny Usaya Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 2001 591 s il ISBN 985 11 0214 8 Belaruskiya religijnyya dzeyachy XX st Zhyccyarysy martyralogiya uspaminy Mensk Myunhen Belaruski knigazbor 1999 ISBN 985 6318 65 3 Ales Smalyanchuk My Vas ne zabudzem nikoli Natatki z ekspedycyi y byly mayontak Kuhcichy Maryi Magdaleny Radzivil Dzeyasloy 34 2008