Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аскегарський човен (швед. Äskekärrskeppet) — єдиний знайдений у Швеції корабель з часів доби вікінгів. Човен датується приблизно 930 роком і належить до кнорів (торговельних кораблів вікінгів). Він був виявлений під час розкопок на березі річки Йота-Ельв поблизу села Аскегар (швед. Äskekärr) в окрузі Вестра-Йоталанд в Швеції. Залишки корабля демонструються у Міському музеї Гетеберга (швед. Göteborgs stadsmuseum).
| Аскегарський човен | |
|---|---|
швед. Äskekärrskeppet | |
 Аскегарський кнор в експозиції міського музея Гетеборга | |
| Країна |  Швеція |
| Регіон | Вестра-Йоталанд |
| Тип | Кнор (торговельний корабель вікінгів) |
| Історія | |
| Датування | ~930 рік |
| Археологічна культура | Доба вікінгів |
| Дослідження | |
| Відкрито | 1933 |
| Місце збереження матеріалів | Міський музей Гетеборга |
Відкриття
Вперше корабель було знайдено приблизно в 1900 році, коли землевласник Отто Карлен копав канаву на прибережних луках біля річки Йота-Ельв на своїй фермі Månsgården у селі Аскегар і знайшов якісь дерев'яні уламки. Оскільки знахідки залишків деревини на березі річки не були чимось незвичним, Отто не звернув на них уваги. Знайдені дубові залишки були твердими й деякі використовувалися як держаки для коси. У вересні 1933 року новий власник Джон Антонссон розчищав ту саму канаву і знову натрапив на залишки судна. Цікаво, що про знахідку до музею Гетеборга повідомили не копачі канав, а зацікавлений охоронець залізничної колії, який щодня проїжджав повз ділянку біля залізниці на своїй дрезині.
Опис
Через те, що судно лежало на правому борті, він залишався в хорошому стані, тоді як від лівого борту залишилось значно менше. Довжина човна складала майже 13 метрів, а кіль був не рівний, а трохи вигнутий по центру. Обшивка корпусу корабля була здійснена за характерною для кораблів вікінгів клінкерною технологією (внапусток). Дубові дошки товщиною від 15 до 20 мм були скріплені між собою залізними цвяхами з круглими головками й утримувались зсередини на квадратних залізних основах. Гідроізоляція човна здійснювалась овечою вовною, просоченою смолою хвойних дерев.
На кораблі були знайдені рунічні літери (наприклад, руна Феху), а на певних частинах (зокрема на основі щогли) присутні вигравіювані руни, що відносяться до Старого футаркського рунічного алфавіту VIII століття.
На човні були виявлені пізніші вставки, які були на 70 років молодші за інші частини човна, а також сліди зносу та дрібного ремонту. Пізніше були проведені додаткові розкопки. У 1993 році був розкопаний ще один менший уламок кнора, який був приблизно на сто років молодшим. В цьому ж місці були знайдені залишки іншого човна, а також залишки підковоподібного канаду, що приблизно за 200 метрів від місця розкопок поєднувався з річкою. Через це було висунуто припущення, що на місці розкопок могла бути стародавня корабельня.
Річка
З давніх часів Йота-Ельв вважався дуже важливим сполучним шляхом між узбережжям і внутрішніми районами країни, по якому перевозили товари і людей. Роль річки зросла в період залізної доби, а також її стратегічне значення.
У Середньовіччя, протягом 1000-х років, місто Льодезе, трохи північніше Аскегара, було головним портом західної Швеції. У районі річки Йота-Ельв були знайдені монети, золоті та срібні прикраси та інші предмети доби вікінгів. Він також часто згадується як транспортна артерія в скандинавських сагах, зокрема як відправна точка для подорожей вікінгів. Цей регіон контактував з іншими частинами Північною Європою і постачав туди залізо та деревину, шкіри, хутра, масло, сир і живу худобу. Натомість в регіон надходила сіль, вовняні тканини, а іноді й більш дорогоцінні товари, такі як шовк, кераміка, скло та дорогоцінне каміння.
У 500-х роках рівень води був на чотири метри вищий, ніж зараз. Всі рівнини навколо річки, починаючи від гирла, були під водою. Це означає, що рівнина між Гетеборгом і Кунгельвом, що лежить між двома гірськими хребтами, була заповнена водою. Сучасна ширина річки не перевищує 100 метрів, але в залізну добу вона, мабуть, становила один кілометр, утворюючи скоріше рукав моря, ніж річку, і що в деяких місцях вище на річці були озера, як в Ескекаррі.
Будівництво репліки
В 1994 році була побудована репліка Аскегарського човна, яка отримала назву Vidfamne на честь легендарного короля Івара Широкі Обійми (дан. Ivar Vidfamn). Реконструкцію проводили на основі Аскегарського човна та подібних знахідок кораблів вікінгів у Данії. Vidfamne озброєний вітрилом площею 88 м² і показав хороші морехідні якості під час плавання як у Данію, так і в Норвегію, досягаючи швидкості до 11 вузлів, що раніше не вважалося можливим.
Галерея
-
![image]()
Персонал, що здійснює розкопки корабля. Вид з корми. -
![image]()
Фотографування знайдених залишків -
![image]()
Фотографування знайдених залишків -
![image]()
Vidfamne — репліка Аскегарського човна -
![image]()
Vidfamne -
![image]()
Vidfamne
Примітки
- Nancke-Krogh, Sören (1987). ”Båtar och skepp: Bilder och verklighet”. Fynd : tidskrift för Göteborgs arkeologiska museum och Fornminnesföreningen i Göteborg (Göteborg: Göteborgs stadsmuseum och Fornminnesföreningen i Göteborg). ISSN 0282-7301
- Söderberg, Angelica (2022). ”De bygger båtarna som blivit världsarv”. Ny teknik (Stockholm: Svenska ingenjörssamfundet och Svenska teknologföreningen) (9). ISSN 0550-8754. Libris 8262932
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Askegarskij choven shved Askekarrskeppet yedinij znajdenij u Shveciyi korabel z chasiv dobi vikingiv Choven datuyetsya priblizno 930 rokom i nalezhit do knoriv torgovelnih korabliv vikingiv Vin buv viyavlenij pid chas rozkopok na berezi richki Jota Elv poblizu sela Askegar shved Askekarr v okruzi Vestra Jotaland v Shveciyi Zalishki korablya demonstruyutsya u Miskomu muzeyi Geteberga shved Goteborgs stadsmuseum Askegarskij chovenshved AskekarrskeppetAskegarskij knor v ekspoziciyi miskogo muzeya GeteborgaKrayinaShveciyaRegionVestra JotalandTipKnor torgovelnij korabel vikingiv IstoriyaDatuvannya 930 rikArheologichna kulturaDoba vikingivDoslidzhennyaVidkrito1933Misce zberezhennya materialivMiskij muzej GeteborgaVidkrittyaRozkopki chovna v 1933 roci Vid na choven zi storoni nosa Vidno shpangouti na svoyih miscyah Vpershe korabel bulo znajdeno priblizno v 1900 roci koli zemlevlasnik Otto Karlen kopav kanavu na priberezhnih lukah bilya richki Jota Elv na svoyij fermi Mansgarden u seli Askegar i znajshov yakis derev yani ulamki Oskilki znahidki zalishkiv derevini na berezi richki ne buli chimos nezvichnim Otto ne zvernuv na nih uvagi Znajdeni dubovi zalishki buli tverdimi j deyaki vikoristovuvalisya yak derzhaki dlya kosi U veresni 1933 roku novij vlasnik Dzhon Antonsson rozchishav tu samu kanavu i znovu natrapiv na zalishki sudna Cikavo sho pro znahidku do muzeyu Geteborga povidomili ne kopachi kanav a zacikavlenij ohoronec zaliznichnoyi koliyi yakij shodnya proyizhdzhav povz dilyanku bilya zaliznici na svoyij drezini OpisCherez te sho sudno lezhalo na pravomu borti vin zalishavsya v horoshomu stani todi yak vid livogo bortu zalishilos znachno menshe Dovzhina chovna skladala majzhe 13 metriv a kil buv ne rivnij a trohi vignutij po centru Obshivka korpusu korablya bula zdijsnena za harakternoyu dlya korabliv vikingiv klinkernoyu tehnologiyeyu vnapustok Dubovi doshki tovshinoyu vid 15 do 20 mm buli skripleni mizh soboyu zaliznimi cvyahami z kruglimi golovkami j utrimuvalis zseredini na kvadratnih zaliznih osnovah Gidroizolyaciya chovna zdijsnyuvalas ovechoyu vovnoyu prosochenoyu smoloyu hvojnih derev Na korabli buli znajdeni runichni literi napriklad runa Fehu a na pevnih chastinah zokrema na osnovi shogli prisutni vigraviyuvani runi sho vidnosyatsya do Starogo futarkskogo runichnogo alfavitu VIII stolittya Na chovni buli viyavleni piznishi vstavki yaki buli na 70 rokiv molodshi za inshi chastini chovna a takozh slidi znosu ta dribnogo remontu Piznishe buli provedeni dodatkovi rozkopki U 1993 roci buv rozkopanij she odin menshij ulamok knora yakij buv priblizno na sto rokiv molodshim V comu zh misci buli znajdeni zalishki inshogo chovna a takozh zalishki pidkovopodibnogo kanadu sho priblizno za 200 metriv vid miscya rozkopok poyednuvavsya z richkoyu Cherez ce bulo visunuto pripushennya sho na misci rozkopok mogla buti starodavnya korabelnya RichkaZ davnih chasiv Jota Elv vvazhavsya duzhe vazhlivim spoluchnim shlyahom mizh uzberezhzhyam i vnutrishnimi rajonami krayini po yakomu perevozili tovari i lyudej Rol richki zrosla v period zaliznoyi dobi a takozh yiyi strategichne znachennya U Serednovichchya protyagom 1000 h rokiv misto Lodeze trohi pivnichnishe Askegara bulo golovnim portom zahidnoyi Shveciyi U rajoni richki Jota Elv buli znajdeni moneti zoloti ta sribni prikrasi ta inshi predmeti dobi vikingiv Vin takozh chasto zgaduyetsya yak transportna arteriya v skandinavskih sagah zokrema yak vidpravna tochka dlya podorozhej vikingiv Cej region kontaktuvav z inshimi chastinami Pivnichnoyu Yevropoyu i postachav tudi zalizo ta derevinu shkiri hutra maslo sir i zhivu hudobu Natomist v region nadhodila sil vovnyani tkanini a inodi j bilsh dorogocinni tovari taki yak shovk keramika sklo ta dorogocinne kaminnya U 500 h rokah riven vodi buv na chotiri metri vishij nizh zaraz Vsi rivnini navkolo richki pochinayuchi vid girla buli pid vodoyu Ce oznachaye sho rivnina mizh Geteborgom i Kungelvom sho lezhit mizh dvoma girskimi hrebtami bula zapovnena vodoyu Suchasna shirina richki ne perevishuye 100 metriv ale v zaliznu dobu vona mabut stanovila odin kilometr utvoryuyuchi skorishe rukav morya nizh richku i sho v deyakih miscyah vishe na richci buli ozera yak v Eskekarri Budivnictvo replikiV 1994 roci bula pobudovana replika Askegarskogo chovna yaka otrimala nazvu Vidfamne na chest legendarnogo korolya Ivara Shiroki Obijmi dan Ivar Vidfamn Rekonstrukciyu provodili na osnovi Askegarskogo chovna ta podibnih znahidok korabliv vikingiv u Daniyi Vidfamne ozbroyenij vitrilom plosheyu 88 m i pokazav horoshi morehidni yakosti pid chas plavannya yak u Daniyu tak i v Norvegiyu dosyagayuchi shvidkosti do 11 vuzliv sho ranishe ne vvazhalosya mozhlivim GalereyaPersonal sho zdijsnyuye rozkopki korablya Vid z kormi Fotografuvannya znajdenih zalishkiv Fotografuvannya znajdenih zalishkiv Vidfamne replika Askegarskogo chovna Vidfamne VidfamnePrimitkiNancke Krogh Soren 1987 Batar och skepp Bilder och verklighet Fynd tidskrift for Goteborgs arkeologiska museum och Fornminnesforeningen i Goteborg Goteborg Goteborgs stadsmuseum och Fornminnesforeningen i Goteborg ISSN 0282 7301 Soderberg Angelica 2022 De bygger batarna som blivit varldsarv Ny teknik Stockholm Svenska ingenjorssamfundet och Svenska teknologforeningen 9 ISSN 0550 8754 Libris 8262932Div takozhMuzej korabliv vikingiv v Oslo Muzej korabliv vikingiv v Roskille Skulelevski korabli