Акула чорна | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Dalatias licha Bonnaterre, 1788 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Акула чорна (Dalatias licha) — єдиний вид роду змієподібна акула родини змієподібні акули. Викопні рештки цієї акули відносять до середнього еоцену (43-37 млн років тому). Інші назви «акула-печатка», «смолоскипова акула», «смаглявка Чарлі», «змієплавцева акула».
Опис
Загальна довжина досягає 1,4-1,6 м та ваги 8-10 кг. Голова з тупим рилом, товстими губами і великими очима. Щелепи потужні. Зуби верхньої та нижньої щелеп різняться — верхні зуби невеликі і вузькі (у 16-21 рядків), нижні — великі, з трикутними вершинами, що утворюють суцільну ріжучу кромку (у 17-20 рядків). Має струнке тонке, помірно подовжене тіло. Шкіра з дрібними та пласкими зубчиками з 1 поздовжнім шипиком. На спині є 2 невеликих плавця. Перший трохи менший за другий. Грудні плавці короткі і округлі. Шипи біля плавців відсутня. Хвостовий плавець з добре розвиненою верхньою лопатю. Шкірні зубчики дрібні і пласкі. Формою та розташуванням ребер схожа на португальську акулу. На тілі є окремі ділянки, що здатні світитися у темряві. Жирна печінка сприяє плавучості цієї акули.
Забарвлення тіла чорна або темно-коричнева, губи блідо-рожеві. Кінчики плавців і задні кромки напівпрозорі. На боках іноді є невеликі темні плями. Зафіксовано низка випадків альбінізму.
У січні 2021 року біля Нової Зеландії вчені виявили біолюмінесценцію у трьох видів глибоководних акул, в тому числі в акули чорної.
Спосіб життя
Тримається на глибині від 35 до 1800 м, в середньому на 200—600 м. Є одинаком. Це повільна акула. Живиться переважно костистими рибами, дрібнішими акулами, скатами (рибами-пилками), ракоподібними (креветками, омарами), головоногими молюсками і донними організмами (сифонофорами). Головними ворогами чорної акули є великі акули та кашалоти.
Статева зрілість у самців настає при довжині 77-121 см, самиць — 117—159 см. Ця акула живородна. Самиця народжує 10-16 акуленят завдовжки 30-45 см.
Чорна акула має певну промислову цінність через своє м'ясо, шкіру і печінки. Особливо цінується в Португалії та Японії. Інтенсивний вилов цієї риби призвів до різкого скорочення її чисельності.
Розповсюдження
Мешкає в Атлантичному (біля узбережжя штату Массачусетс (США) та провінції Нова Шотландія (Канада); в Мексиканській затоці біля США та Куби; невеличка група біля південної Бразилії; від Північного моря до Камеруну, також заходить до Середземного моря), західній частині Індійського (біля узбережжя південної Африки) і в західній частині Тихого океанів (від Японії до Індонезії, Австралії, також зустрічається біля Нової Зеландії та Гаваїв).
Примітки
- . ВВС. 3 березня 2021. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
Джерела
- Carrier, J.C., Musick, J.A. and Heithaus, M.R. (2004). Biology of Sharks and Their Relatives. CRC Press. p. 58. .
- Ralf M. Hennemann: Haie und Rochen weltweit. Jahr-Verlag, Hamburg 2001; Seite 85. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula chorna Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Zmiyepodibni akuli Dalatiidae Rid Zmiyepodibna akula Dalatias Rafinesque 1810 Vid Akula chorna Binomialna nazva Dalatias licha Bonnaterre 1788 Posilannya Vikishovishe Dalatias licha Vikividi Dalatias licha ITIS 160651 Akula chorna Dalatias licha yedinij vid rodu zmiyepodibna akula rodini zmiyepodibni akuli Vikopni reshtki ciyeyi akuli vidnosyat do serednogo eocenu 43 37 mln rokiv tomu Inshi nazvi akula pechatka smoloskipova akula smaglyavka Charli zmiyeplavceva akula OpisZagalna dovzhina dosyagaye 1 4 1 6 m ta vagi 8 10 kg Golova z tupim rilom tovstimi gubami i velikimi ochima Shelepi potuzhni Zubi verhnoyi ta nizhnoyi shelep riznyatsya verhni zubi neveliki i vuzki u 16 21 ryadkiv nizhni veliki z trikutnimi vershinami sho utvoryuyut sucilnu rizhuchu kromku u 17 20 ryadkiv Maye strunke tonke pomirno podovzhene tilo Shkira z dribnimi ta plaskimi zubchikami z 1 pozdovzhnim shipikom Na spini ye 2 nevelikih plavcya Pershij trohi menshij za drugij Grudni plavci korotki i okrugli Shipi bilya plavciv vidsutnya Hvostovij plavec z dobre rozvinenoyu verhnoyu lopatyu Shkirni zubchiki dribni i plaski Formoyu ta roztashuvannyam reber shozha na portugalsku akulu Na tili ye okremi dilyanki sho zdatni svititisya u temryavi Zhirna pechinka spriyaye plavuchosti ciyeyi akuli Zabarvlennya tila chorna abo temno korichneva gubi blido rozhevi Kinchiki plavciv i zadni kromki napivprozori Na bokah inodi ye neveliki temni plyami Zafiksovano nizka vipadkiv albinizmu U sichni 2021 roku bilya Novoyi Zelandiyi vcheni viyavili biolyuminescenciyu u troh vidiv glibokovodnih akul v tomu chisli v akuli chornoyi Sposib zhittyaTrimayetsya na glibini vid 35 do 1800 m v serednomu na 200 600 m Ye odinakom Ce povilna akula Zhivitsya perevazhno kostistimi ribami dribnishimi akulami skatami ribami pilkami rakopodibnimi krevetkami omarami golovonogimi molyuskami i donnimi organizmami sifonoforami Golovnimi vorogami chornoyi akuli ye veliki akuli ta kashaloti Stateva zrilist u samciv nastaye pri dovzhini 77 121 sm samic 117 159 sm Cya akula zhivorodna Samicya narodzhuye 10 16 akulenyat zavdovzhki 30 45 sm Chorna akula maye pevnu promislovu cinnist cherez svoye m yaso shkiru i pechinki Osoblivo cinuyetsya v Portugaliyi ta Yaponiyi Intensivnij vilov ciyeyi ribi prizviv do rizkogo skorochennya yiyi chiselnosti RozpovsyudzhennyaMeshkaye v Atlantichnomu bilya uzberezhzhya shtatu Massachusets SShA ta provinciyi Nova Shotlandiya Kanada v Meksikanskij zatoci bilya SShA ta Kubi nevelichka grupa bilya pivdennoyi Braziliyi vid Pivnichnogo morya do Kamerunu takozh zahodit do Seredzemnogo morya zahidnij chastini Indijskogo bilya uzberezhzhya pivdennoyi Afriki i v zahidnij chastini Tihogo okeaniv vid Yaponiyi do Indoneziyi Avstraliyi takozh zustrichayetsya bilya Novoyi Zelandiyi ta Gavayiv Primitki VVS 3 bereznya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 bereznya 2021 DzherelaCarrier J C Musick J A and Heithaus M R 2004 Biology of Sharks and Their Relatives CRC Press p 58 ISBN 0 8493 1514 X Ralf M Hennemann Haie und Rochen weltweit Jahr Verlag Hamburg 2001 Seite 85 ISBN 3 86132 584 5