Атіла золотогузий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Attila spadiceus (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Аті́ла золотогузий (Attila spadiceus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці. Виділяють низку підвидів.
Опис
Золотогузий атіла — відносно великий представник родини тиранових. Середня довжина його тіла становить 18-19 см, а середня вага — 40 г. Його голова велика, оливково-зелена, поцяткована чорними смужками. Спина каштанова або оливкова, гузка яскраво-жовта, хвіст коричневий. Крила темно-коричневі з двома жовтими смужками і світлими кінчиками пер. Білувате або жовтувате горло і жовті груди поцятковані темними смужками. Живіт білий, низ живота жовтуватий.Очі червоні. Дзьоб міцний, гачкуватий. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів тім'я коричневе з бахромою, очі карі.
Підвиди
Виділяють дванадцять підвидів:
- A. s. pacificus Hellmayr, 1929 — північно-західна Мексика (від крайнього півдня Сонори до заходу Оахаки);
- A. s. cozumelae Ridgway, 1885 — острів Косумель;
- A. s. gaumeri Salvin & Godman, 1891 — півострів Юкатан і сусідні острови;
- A. s. flammulatus Lafresnaye, 1848 — від південно-східної Мексики (Веракрус) до Белізу і півночі центрального Гондурасу;
- A. s. salvadorensis Dickey & Van Rossem, 1929 — від Сальвадору до північного заходу Нікарагуа;
- A. s. citreopyga (Bonaparte, 1854) — від південно-східного Гондурасу і Нікарагуа до західної Панами;
- A. s. sclateri Lawrence, 1862 — східна Панама і північно-західна Колумбія (верхня течія річки Сіну);
- A. s. caniceps Todd, 1917 — північна Колумбія (центральна течія Магдалени і нижня течія Сіну);
- A. s. parvirostris Allen, JA, 1900 — північно-східна Колумбія (Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта) і північно-західна Венесуела;
- A. s. parambae Hartert, E, 1900 — західна Колумбія (від Атрато до Нариньйо) і північно-західний Еквадор;
- A. s. spadiceus (Gmelin, JF, 1789) — східна Колумбія, Венесуела, Гвіана, бразильська Амазонія і острів Тринідад;
- A. s. uropygiatus (Wied-Neuwied, 1831) — узбережжя південно-східної Бразилії (від Алагоаса і Баїї до Ріо-де-Жанейро).
Поширення і екологія
Золотогузі атіли живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в саванах і галерейних лісах, в садах, на кавових і бананових плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря (подекуди на висоті до 2100 м над рівнем моря). Живляться комахами, павуками, дрібними ящірками і жабами, яких ловлять на землі або серед рослинності, а також плодами (зокрема Bursera simaruba і Cymbopetalum mayanum) і насінням. Гніздо глибоке, чашоподібне, робиться з моху, листя і рослинних волокон, розміщується на висоті до 3 м над землею, серед епіфітів, між корінням або на березі струмка. В кладці 2 білуватих або рожевуватих яйця з ліловим або оранжевим відтінком. Інкубаційний період триває 14-15 днів, пташенята покидають гніздо на 17 день.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція золотогузих атіл становить від 500 тисяч до 5 мільйонів птахів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Attila spadiceus.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 14 грудня 2021.
Посилання
- Foster, Mercedes S. (2007): The potential of fruiting trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International 17(1): 45–61. DOI:10.1017/S0959270906000554 PDF fulltext [ 11 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. , London.
- Leger, Daniel W. (2005): First documentation of combinatorial song syntax in a suboscine passerine species. Condor 107(4): 765–774. DOI:10.1650/7851.1 PDF fulltext [ 14 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca.
- Salaman, Paul G.W.; Stiles, F. Gary; Bohórquez, Clara Isabel; Álvarez-R., Mauricio; Umaña, Ana María; Donegan, Thomas M. & Cuervo, Andrés M. (2002): New and noteworthy bird records from the east slope of the Andes of Colombia. Caldasia 24(1): 157–189.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Atila zolotoguzij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tiranovi Tyrannidae Rid Atila Attila Vid Atila zolotoguzij Binomialna nazva Attila spadiceus Gmelin 1789 Areal vidu Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Attila spadiceus Vikividi Attila spadiceus ITIS 558829 MSOP 22700354 NCBI 478645 Ati la zolotoguzij Attila spadiceus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini tiranovih Tyrannidae Meshkaye v Centralnij i Pivdennij Americi Vidilyayut nizku pidvidiv OpisZolotoguzij atila vidnosno velikij predstavnik rodini tiranovih Serednya dovzhina jogo tila stanovit 18 19 sm a serednya vaga 40 g Jogo golova velika olivkovo zelena pocyatkovana chornimi smuzhkami Spina kashtanova abo olivkova guzka yaskravo zhovta hvist korichnevij Krila temno korichnevi z dvoma zhovtimi smuzhkami i svitlimi kinchikami per Biluvate abo zhovtuvate gorlo i zhovti grudi pocyatkovani temnimi smuzhkami Zhivit bilij niz zhivota zhovtuvatij Ochi chervoni Dzob micnij gachkuvatij Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv tim ya korichneve z bahromoyu ochi kari PidvidiVidilyayut dvanadcyat pidvidiv A s pacificus Hellmayr 1929 pivnichno zahidna Meksika vid krajnogo pivdnya Sonori do zahodu Oahaki A s cozumelae Ridgway 1885 ostriv Kosumel A s gaumeri Salvin amp Godman 1891 pivostriv Yukatan i susidni ostrovi A s flammulatus Lafresnaye 1848 vid pivdenno shidnoyi Meksiki Verakrus do Belizu i pivnochi centralnogo Gondurasu A s salvadorensis Dickey amp Van Rossem 1929 vid Salvadoru do pivnichnogo zahodu Nikaragua A s citreopyga Bonaparte 1854 vid pivdenno shidnogo Gondurasu i Nikaragua do zahidnoyi Panami A s sclateri Lawrence 1862 shidna Panama i pivnichno zahidna Kolumbiya verhnya techiya richki Sinu A s caniceps Todd 1917 pivnichna Kolumbiya centralna techiya Magdaleni i nizhnya techiya Sinu A s parvirostris Allen JA 1900 pivnichno shidna Kolumbiya Syerra Nevada de Santa Marta i pivnichno zahidna Venesuela A s parambae Hartert E 1900 zahidna Kolumbiya vid Atrato do Narinjo i pivnichno zahidnij Ekvador A s spadiceus Gmelin JF 1789 shidna Kolumbiya Venesuela Gviana brazilska Amazoniya i ostriv Trinidad A s uropygiatus Wied Neuwied 1831 uzberezhzhya pivdenno shidnoyi Braziliyi vid Alagoasa i Bayiyi do Rio de Zhanejro Poshirennya i ekologiyaZolotoguzi atili zhivut u vologih i suhih tropichnih lisah na uzlissyah v savanah i galerejnih lisah v sadah na kavovih i bananovih plantaciyah Zustrichayutsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya podekudi na visoti do 2100 m nad rivnem morya Zhivlyatsya komahami pavukami dribnimi yashirkami i zhabami yakih lovlyat na zemli abo sered roslinnosti a takozh plodami zokrema Bursera simaruba i Cymbopetalum mayanum i nasinnyam Gnizdo gliboke chashopodibne robitsya z mohu listya i roslinnih volokon rozmishuyetsya na visoti do 3 m nad zemleyu sered epifitiv mizh korinnyam abo na berezi strumka V kladci 2 biluvatih abo rozhevuvatih yajcya z lilovim abo oranzhevim vidtinkom Inkubacijnij period trivaye 14 15 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo na 17 den ZberezhennyaMSOP klasifikuye cej vid yak takij sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Za ocinkami doslidnikiv populyaciya zolotoguzih atil stanovit vid 500 tisyach do 5 miljoniv ptahiv PrimitkiBirdLife International 2016 Attila spadiceus Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2021 PosilannyaFoster Mercedes S 2007 The potential of fruiting trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico Bird Conservation International 17 1 45 61 DOI 10 1017 S0959270906000554 PDF fulltext 11 lyutogo 2020 u Wayback Machine Hilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London ISBN 0 7136 6418 5 Leger Daniel W 2005 First documentation of combinatorial song syntax in a suboscine passerine species Condor 107 4 765 774 DOI 10 1650 7851 1 PDF fulltext 14 grudnya 2021 u Wayback Machine Stiles F Gary amp Skutch Alexander Frank 1989 A guide to the birds of Costa Rica Comistock Ithaca ISBN 0 8014 9600 4 Salaman Paul G W Stiles F Gary Bohorquez Clara Isabel Alvarez R Mauricio Umana Ana Maria Donegan Thomas M amp Cuervo Andres M 2002 New and noteworthy bird records from the east slope of the Andes of Colombia Caldasia 24 1 157 189 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi