Стефан Кісов (болг. Стефан Кисов; нар. 15 листопада 1861, Болград — 14 листопада 1915, Софія) — полковник болгарської армії, військовий письменник. Один з рятівників легендарного Самарського знамена.
Стефан Кісов | |
---|---|
болг. Стефан Кисов | |
Ім'я при народженні | болг. Стефан Иванов Кисов |
Народження | 15 листопада 1861 Болград, Об'єднане князівство Волощини та Молдови |
Смерть | 14 листопада 1915 (53 роки) Софія, Болгарське царство |
Поховання | d |
Країна | |
Рід військ | піхота |
Звання | полковник |
Командування | 2-й піхотний полк |
Війни / битви | Сербсько-турецька війна (1876-1877) Російсько-турецька війна (1877—1878) Сербсько-болгарська війна |
Нагороди | |
Стефан Кісов у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 листопада 1861 в Болграді (на той момент в складі Молдавського князівства) в сім'ї болгарських емігрантів, вихідців з міста Єлена. Освіту здобув в Одеській гімназії і Одеському піхотному училищі.
В якості добровольця брав участь в Сербсько-турецькій війні 1876. З початком Російсько-турецької війни 1877—1878 3 квітня 1877 записався в болгарське ополчення і був призначений командиром роти в 3-й дружині (самою дружиною командував Павло Петрович Калітін) . Брав участь у порятунку Самарського знамена.
У 1885 брав участь в Сербсько-болгарській війні, де командував 2-м піхотним полком і Брезникським загоном. Після закінчення війни був призначений командиром 1-ї піхотної Софійської бригади.
Помер в Софії 14 листопада 1915.
Нагороди
За відзнаку в боях з турками під Стара-Загора і Шипкою був нагороджений:
- Орденом «За хоробрість» 4-го ступеня;
- Орденом Святого Володимира 4-го ступеня.
Твори
- Възпоменания и бележки от Сръбско-българската война 1885. София, 1900.
- Българското опълчение в Освободителната руско-турска война 1877 – 1878. София 1897, (второ издание, София 1902).
- Спомени от времето на преврата и контрапреврата. София, 1910, 69 стр.
Джерела
- Съединението 1885 – енциклопедичен справочник. София: Държавно издателство „д-р Петър Берон“. 1985.
- Енциклопедия България, Т. 3, София, 1982, с. 428.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stefan Kisov bolg Stefan Kisov nar 15 listopada 1861 Bolgrad 14 listopada 1915 Sofiya polkovnik bolgarskoyi armiyi vijskovij pismennik Odin z ryativnikiv legendarnogo Samarskogo znamena Stefan Kisovbolg Stefan KisovIm ya pri narodzhennibolg Stefan Ivanov KisovNarodzhennya15 listopada 1861 1861 11 15 Bolgrad Ob yednane knyazivstvo Voloshini ta MoldoviSmert14 listopada 1915 1915 11 14 53 roki Sofiya Bolgarske carstvoPohovannyadKrayinaRid vijskpihotaZvannyapolkovnikKomanduvannya2 j pihotnij polkVijni bitviSerbsko turecka vijna 1876 1877 Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Serbsko bolgarska vijnaNagorodi Stefan Kisov u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 listopada 1861 v Bolgradi na toj moment v skladi Moldavskogo knyazivstva v sim yi bolgarskih emigrantiv vihidciv z mista Yelena Osvitu zdobuv v Odeskij gimnaziyi i Odeskomu pihotnomu uchilishi V yakosti dobrovolcya brav uchast v Serbsko tureckij vijni 1876 Z pochatkom Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 3 kvitnya 1877 zapisavsya v bolgarske opolchennya i buv priznachenij komandirom roti v 3 j druzhini samoyu druzhinoyu komanduvav Pavlo Petrovich Kalitin Brav uchast u poryatunku Samarskogo znamena U 1885 brav uchast v Serbsko bolgarskij vijni de komanduvav 2 m pihotnim polkom i Breznikskim zagonom Pislya zakinchennya vijni buv priznachenij komandirom 1 yi pihotnoyi Sofijskoyi brigadi Pomer v Sofiyi 14 listopada 1915 NagorodiZa vidznaku v boyah z turkami pid Stara Zagora i Shipkoyu buv nagorodzhenij Ordenom Za horobrist 4 go stupenya Ordenom Svyatogo Volodimira 4 go stupenya TvoriVzpomenaniya i belezhki ot Srbsko blgarskata vojna 1885 Sofiya 1900 Blgarskoto oplchenie v Osvoboditelnata rusko turska vojna 1877 1878 Sofiya 1897 vtoro izdanie Sofiya 1902 Spomeni ot vremeto na prevrata i kontraprevrata Sofiya 1910 69 str DzherelaSedinenieto 1885 enciklopedichen spravochnik Sofiya Drzhavno izdatelstvo d r Petr Beron 1985 Enciklopediya Blgariya T 3 Sofiya 1982 s 428