Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рівнинні вологі листяні ліси басейну Чаопхраї (ідентифікатор WWF: IM0108) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Таїланді.
 Річка Раміт у заповіднику Тхунгьян-Наресуан | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0108 |
| Межі | Сухі ліси Центрального Індокитаю Прісноводні заболочені ліси басейну Чаопхраї Гірські дощові ліси Каї та Карену Напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду Дощові ліси Кардамонових гір Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 20 164 |
| Країни | Таїланд |
| Охороняється | 2756 км² (14 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон рівнинних вологих листяних лісів басейну Чаопхраї охоплює дві області, розташовані на заході та сході [ru], по якій з півночі на південь протікає Чаопхрая, найбільша річка Таїланду, яка впадає у [en].
Західна частина екорегіону лежить між горами [en] і [en] на заході та долиною Чаопхраї і узбережжям Сіамської затоки на сході. Крім того, регіон простягається на північний захід, охоплюючи долину річки Квай, яка лежить між горами Дауна та хребтом [en] у Тенассерімських горах.
Східна частина екорегіону охоплює рівнини, що лежать на узбережжі Сіамської затоки, на захід від Кардамонових гір або гір Кравань. Дві частини регіону розділені екорегіоном прісноводних заболочених лісів басейну Чаопхраї. Більшість заболочених лісів цього регіону наразі знищені, а на їх місці створені рисові поля та інші сільськогосподарські угіддя. На заході екорегіон рівнинних вологих листяних лісів басейну Чаопхраї переходить у гірські дощові ліси Каї та Карену та у напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду, на сході — у дощові ліси Кардамонових гір, на півночі — у сухі ліси Центрального Індокитаю, а в деяких районах на узбережжі Сіамської затоки — у індокитайські мангри.
Клімат
В межах екорегіону домінує саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів тут коливається від 1000 до 1100 мм на заході та до 1300 мм на сході. Майже 80 % з них випадає в період з травня по жовтень, коли дмуть південно-західні мусони. Середня максимальна температура в екорегіоні становить 34 °C, а середня мінімальна температура — 23 °C.
Флора
Основними лісовими угрупованнями екорегіону є вологі листяні ліси, у яких переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), деякі з яких скидають листя під час сухого сезону. Ліси регіону мають перехідний характер між [en], сухими листяними лісами та дощовими лісами. Таким чином рослинний покрив екорегіону не є однорідним, а натомість є мозаїкою різних типів рослинності, характерних для навколишніх екорегіонів.
Більшість лісів екорегіону наразі знищені та перетворені на сільськогосподарські угіддя, на яких переважно вирощують маніоку та цукрову тростину. Залишки природних лісів збереглися у провінціях Ратчабурі та Пхетчабурі, серед вапнякових карстових скель, де ґрунти менш придатні для сільського господарства.
Фауна
Більшість великих тварин, таких як індійські слони (Elephas maximus indicus) та індокитайські тигри (Panthera tigris corbetti), вимерли в регіоні. Однак в заповідниках продовжують мешкати деякі рідкісні види ссавців, зокрема бантенги (Bos javanicus), суматранські серау (Capricornis sumatraensis), білорукі гібони (Hylobates lar) та камбоджійські гібони (Hylobates pileatus). У деяких прісноводних водоймах живуть дуже рідкісні [en] (Crocodylus siamensis), які перебувають на межі зникнення.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити сіамського лофура (Lophura diardi), таїландського калао (Rhyticeros subruficollis), світлоголового вінаго (Treron phayrei), малазійського пінона (Ducula aenea), східну цису (Cissa hypoleuca), червонолобу тимелію (Malacopteron cinereum) та білошийого лелеку (Ciconia episcopus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 2756 км², або 14 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], Національний парк Кхаосамройот, [en] та Природний заповідник Тхунгьян-Наресуан.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 03 травня 2024.
Посилання
- «Chao Phraya lowland moist deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Chao Phraya Lowland Moist Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi identifikator WWF IM0108 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Tayilandi Rivninni vologi listyani lisi basejnu Chaophrayi Richka Ramit u zapovidniku Thungyan Naresuan Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0108 Mezhi Suhi lisi Centralnogo Indokitayu Prisnovodni zabolocheni lisi basejnu Chaophrayi Girski doshovi lisi Kayi ta Karenu Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu Doshovi lisi Kardamonovih gir Indokitajski mangri Plosha km 20 164 Krayini Tayiland Ohoronyayetsya 2756 km 14 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion rivninnih vologih listyanih lisiv basejnu Chaophrayi ohoplyuye dvi oblasti roztashovani na zahodi ta shodi ru po yakij z pivnochi na pivden protikaye Chaophraya najbilsha richka Tayilandu yaka vpadaye u en Zahidna chastina ekoregionu lezhit mizh gorami en i en na zahodi ta dolinoyu Chaophrayi i uzberezhzhyam Siamskoyi zatoki na shodi Krim togo region prostyagayetsya na pivnichnij zahid ohoplyuyuchi dolinu richki Kvaj yaka lezhit mizh gorami Dauna ta hrebtom en u Tenasserimskih gorah Shidna chastina ekoregionu ohoplyuye rivnini sho lezhat na uzberezhzhi Siamskoyi zatoki na zahid vid Kardamonovih gir abo gir Kravan Dvi chastini regionu rozdileni ekoregionom prisnovodnih zabolochenih lisiv basejnu Chaophrayi Bilshist zabolochenih lisiv cogo regionu narazi znisheni a na yih misci stvoreni risovi polya ta inshi silskogospodarski ugiddya Na zahodi ekoregion rivninnih vologih listyanih lisiv basejnu Chaophrayi perehodit u girski doshovi lisi Kayi ta Karenu ta u napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu na shodi u doshovi lisi Kardamonovih gir na pivnochi u suhi lisi Centralnogo Indokitayu a v deyakih rajonah na uzberezhzhi Siamskoyi zatoki u indokitajski mangri KlimatV mezhah ekoregionu dominuye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv tut kolivayetsya vid 1000 do 1100 mm na zahodi ta do 1300 mm na shodi Majzhe 80 z nih vipadaye v period z travnya po zhovten koli dmut pivdenno zahidni musoni Serednya maksimalna temperatura v ekoregioni stanovit 34 C a serednya minimalna temperatura 23 C FloraOsnovnimi lisovimi ugrupovannyami ekoregionu ye vologi listyani lisi u yakih perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae deyaki z yakih skidayut listya pid chas suhogo sezonu Lisi regionu mayut perehidnij harakter mizh en suhimi listyanimi lisami ta doshovimi lisami Takim chinom roslinnij pokriv ekoregionu ne ye odnoridnim a natomist ye mozayikoyu riznih tipiv roslinnosti harakternih dlya navkolishnih ekoregioniv Bilshist lisiv ekoregionu narazi znisheni ta peretvoreni na silskogospodarski ugiddya na yakih perevazhno viroshuyut manioku ta cukrovu trostinu Zalishki prirodnih lisiv zbereglisya u provinciyah Ratchaburi ta Phetchaburi sered vapnyakovih karstovih skel de grunti mensh pridatni dlya silskogo gospodarstva FaunaBilshist velikih tvarin takih yak indijski sloni Elephas maximus indicus ta indokitajski tigri Panthera tigris corbetti vimerli v regioni Odnak v zapovidnikah prodovzhuyut meshkati deyaki ridkisni vidi ssavciv zokrema bantengi Bos javanicus sumatranski serau Capricornis sumatraensis biloruki giboni Hylobates lar ta kambodzhijski giboni Hylobates pileatus U deyakih prisnovodnih vodojmah zhivut duzhe ridkisni en Crocodylus siamensis yaki perebuvayut na mezhi zniknennya Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti siamskogo lofura Lophura diardi tayilandskogo kalao Rhyticeros subruficollis svitlogolovogo vinago Treron phayrei malazijskogo pinona Ducula aenea shidnu cisu Cissa hypoleuca chervonolobu timeliyu Malacopteron cinereum ta biloshijogo leleku Ciconia episcopus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 2756 km abo 14 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en Nacionalnij park Khaosamrojot en ta Prirodnij zapovidnik Thungyan Naresuan PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 03 travnya 2024 Posilannya Chao Phraya lowland moist deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Chao Phraya Lowland Moist Deciduous Forests One Earth