Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Cynomys parvidens — найменший вид лугових собак, ендемічних для південно-центральних степів американського штату Юта. Вид занесений до Червоного списку МСОП, зі статусом «Зникомий». Через це він є охоронним видом; луговий собачка стикається з різними загрозами, найнебезпечнішою з яких є втрата середовища існування та хвороби.
| Cynomys parvidens | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Cynomys |
| Вид: | C. parvidens |
| Біноміальна назва | |
| Cynomys parvidens J. A. Allen, 1905 | |
 | |
| Ареал 1920 (вохровим), 1970 (жовтим) і 1991 (червоним) | |
Морфологічна характеристика
Дорослі Cynomys parvidens досягають загального розміру від 30 до 36 сантиметрів, хвіст 2,5–6 сантиметрів, задні лапи 5,5–6,5 сантиметрів і вуха 1,2–1,6 сантиметрів. Шерсть має колір від корицевого до глинистого з різноманітними темно-коричневими плямами над і під очима. Хвіст має білий кінчик. Зміна волосся відбувається двічі на рік.
C. parvidens найбільше споріднена з Cynomys leucurus. Вважається, що вони колись утворили вид і були розділені географічними бар’єрами. Генетичні варіації C. parvidens вдвічі менші, ніж у Cynomys ludovicianus, що, ймовірно, пов’язано з генетичним вузьким місцем.
Середовище проживання
C. parvidens є ендеміками степів західного американського штату Юта. Лугові собаки, які мешкають у південно-західній частині штату Юта, є найбільш західними видами свого роду. Вони живуть у трьох основних районах: плато Авапа, плато Паунсогунт і район річки Сев'єр, а також східні округи Айрон і Бівер. Через кліматичні зміни райони, розташовані далі на захід, більше не заселені, оскільки вони стали занадто сухими через високі температури. Геологічні межі, такі як пустелі та гори, запобігають поширенню на схід, захід і південь. У північній і центральній частині штату Юта ховрахи Уінта конкурують за середовище проживання та утворюють біологічну межу. Ареали проживання різних видів лугових собачок не перетинаються; у лугових собачок штату Юта найменший. За оптимальних умов щільність популяції може становити до 74 лугових собак на гектар.
Спосіб життя
Приблизно дві третини дорослого населення становлять самиці через вищу смертність чоловіків. Еструс, період, коли самиця готова до копуляції, триває лише кілька годин одного дня в кінці березня до початку квітня. У результаті тільки дві третини самиць вагітніють і народжують від одного до семи дитинчат (в середньому 3,8–4,8) після періоду вагітності 34–35 днів. Самці лугових собачок вбивають до 20 відсотків молодих тварин, перш ніж вони покинуть землю вперше через шість тижнів після народження. Молоді тварини, менше 50 відсотків яких досягають дорослого віку, повністю дорослі приблизно в жовтні і досягають статевої зрілості у віці дванадцяти місяців. 20 відсотків самиць і 10 відсотків самців досягають чотирьох років і рідко живуть більше п'яти років.
C. parvidens живуть спільнотою з кількох тварин, що складається з дорослого самця, кількох самиць і їхнього потомства. У той час як потомство самиці залишається в спільноті, молодняк самця залишає нору після досягнення статевої зрілості. Спільнота живе на фіксованій території, межі якої лише регулярно перетинає молодняк.
C. parvidens віддають перевагу місцям просідання, де є вологі пасовища навіть у періоди посухи. Для сухої конструкції ґрунт не повинен бути вологим на глибину не менше одного метра. Навколишня рослинність має бути досить низькою, щоб C. parvidens могли бачити навколишню місцевість. Більшість курганів мають лише один вхід, який зазвичай веде в нору під кутом 45°. Проте – особливо в старих будинках – може бути до п’яти з’єднаних входів. Більші кургани мають діаметр до трьох метрів і можуть досягати висоти 60 сантиметрів.
C. parvidens переважно травоїдні і віддають перевагу люцерні та травам. Також спостерігали, як вони поїдають квітучі частини кущів. Мертва рослинність і коров'ячий гній також не гребують луговими собачками штату Юта і навіть віддають перевагу молоді над листям і стовбурами кущів. Співочі цикади є основним джерелом їжі для тварин.
Природними ворогами є койоти, сріблясті борсуки, довгохвості ласки, різноманітні хижі птахи та лугові гримучі змії. Однак ці хижі тварини не можуть загрожувати встановленим колоніям. Навпаки, вплив людини, посуха, хвороби та конкуренція за місце існування з ховрахом Уінта призводять до зменшення популяції.
Примітки
- Roach, N. (2018). Cynomys parvidens. IUCN Red List of Threatened Species. 2018: e.T6090A22260975. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T6090A22260975.en. Процитовано 19.11.2021.
- Utah Prairie Dog Recovery Plan (1991)
- Cynomys parvidens / Mammalian Species
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cynomys parvidens najmenshij vid lugovih sobak endemichnih dlya pivdenno centralnih stepiv amerikanskogo shtatu Yuta Vid zanesenij do Chervonogo spisku MSOP zi statusom Znikomij Cherez ce vin ye ohoronnim vidom lugovij sobachka stikayetsya z riznimi zagrozami najnebezpechnishoyu z yakih ye vtrata seredovisha isnuvannya ta hvorobi Cynomys parvidens Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Cynomys Vid C parvidens Binomialna nazva Cynomys parvidens J A Allen 1905 Areal 1920 vohrovim 1970 zhovtim i 1991 chervonim Morfologichna harakteristikaDorosli Cynomys parvidens dosyagayut zagalnogo rozmiru vid 30 do 36 santimetriv hvist 2 5 6 santimetriv zadni lapi 5 5 6 5 santimetriv i vuha 1 2 1 6 santimetriv Sherst maye kolir vid koricevogo do glinistogo z riznomanitnimi temno korichnevimi plyamami nad i pid ochima Hvist maye bilij kinchik Zmina volossya vidbuvayetsya dvichi na rik C parvidens najbilshe sporidnena z Cynomys leucurus Vvazhayetsya sho voni kolis utvorili vid i buli rozdileni geografichnimi bar yerami Genetichni variaciyi C parvidens vdvichi menshi nizh u Cynomys ludovicianus sho jmovirno pov yazano z genetichnim vuzkim miscem Seredovishe prozhivannyaC parvidens ye endemikami stepiv zahidnogo amerikanskogo shtatu Yuta Lugovi sobaki yaki meshkayut u pivdenno zahidnij chastini shtatu Yuta ye najbilsh zahidnimi vidami svogo rodu Voni zhivut u troh osnovnih rajonah plato Avapa plato Paunsogunt i rajon richki Sev yer a takozh shidni okrugi Ajron i Biver Cherez klimatichni zmini rajoni roztashovani dali na zahid bilshe ne zaseleni oskilki voni stali zanadto suhimi cherez visoki temperaturi Geologichni mezhi taki yak pusteli ta gori zapobigayut poshirennyu na shid zahid i pivden U pivnichnij i centralnij chastini shtatu Yuta hovrahi Uinta konkuruyut za seredovishe prozhivannya ta utvoryuyut biologichnu mezhu Areali prozhivannya riznih vidiv lugovih sobachok ne peretinayutsya u lugovih sobachok shtatu Yuta najmenshij Za optimalnih umov shilnist populyaciyi mozhe stanoviti do 74 lugovih sobak na gektar Sposib zhittyaPriblizno dvi tretini doroslogo naselennya stanovlyat samici cherez vishu smertnist cholovikiv Estrus period koli samicya gotova do kopulyaciyi trivaye lishe kilka godin odnogo dnya v kinci bereznya do pochatku kvitnya U rezultati tilki dvi tretini samic vagitniyut i narodzhuyut vid odnogo do semi ditinchat v serednomu 3 8 4 8 pislya periodu vagitnosti 34 35 dniv Samci lugovih sobachok vbivayut do 20 vidsotkiv molodih tvarin persh nizh voni pokinut zemlyu vpershe cherez shist tizhniv pislya narodzhennya Molodi tvarini menshe 50 vidsotkiv yakih dosyagayut doroslogo viku povnistyu dorosli priblizno v zhovtni i dosyagayut statevoyi zrilosti u vici dvanadcyati misyaciv 20 vidsotkiv samic i 10 vidsotkiv samciv dosyagayut chotiroh rokiv i ridko zhivut bilshe p yati rokiv C parvidens zhivut spilnotoyu z kilkoh tvarin sho skladayetsya z doroslogo samcya kilkoh samic i yihnogo potomstva U toj chas yak potomstvo samici zalishayetsya v spilnoti molodnyak samcya zalishaye noru pislya dosyagnennya statevoyi zrilosti Spilnota zhive na fiksovanij teritoriyi mezhi yakoyi lishe regulyarno peretinaye molodnyak C parvidens viddayut perevagu miscyam prosidannya de ye vologi pasovisha navit u periodi posuhi Dlya suhoyi konstrukciyi grunt ne povinen buti vologim na glibinu ne menshe odnogo metra Navkolishnya roslinnist maye buti dosit nizkoyu shob C parvidens mogli bachiti navkolishnyu miscevist Bilshist kurganiv mayut lishe odin vhid yakij zazvichaj vede v noru pid kutom 45 Prote osoblivo v starih budinkah mozhe buti do p yati z yednanih vhodiv Bilshi kurgani mayut diametr do troh metriv i mozhut dosyagati visoti 60 santimetriv C parvidens perevazhno travoyidni i viddayut perevagu lyucerni ta travam Takozh sposterigali yak voni poyidayut kvituchi chastini kushiv Mertva roslinnist i korov yachij gnij takozh ne grebuyut lugovimi sobachkami shtatu Yuta i navit viddayut perevagu molodi nad listyam i stovburami kushiv Spivochi cikadi ye osnovnim dzherelom yizhi dlya tvarin Prirodnimi vorogami ye kojoti sriblyasti borsuki dovgohvosti laski riznomanitni hizhi ptahi ta lugovi grimuchi zmiyi Odnak ci hizhi tvarini ne mozhut zagrozhuvati vstanovlenim koloniyam Navpaki vpliv lyudini posuha hvorobi ta konkurenciya za misce isnuvannya z hovrahom Uinta prizvodyat do zmenshennya populyaciyi PrimitkiRoach N 2018 Cynomys parvidens IUCN Red List of Threatened Species 2018 e T6090A22260975 doi 10 2305 IUCN UK 2018 2 RLTS T6090A22260975 en Procitovano 19 11 2021 Utah Prairie Dog Recovery Plan 1991 Cynomys parvidens Mammalian Species