Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сес́іль Рено́ (1774–1794) — роялістка, страчена під час революційного терору у Франції.
| Сесіль Рено | |
|---|---|
| фр. Cécile Renault | |
 | |
| Народилася | 1774[1] Париж, Королівство Франція[2] |
| Померла | 17 червня 1794 Париж, Франція[2] ·обезголовлення |
| Країна |  Франція |
| Знання мов | французька |
| |
Була заарештована в будинку Робесп'єра, де її знайшли з двома ножами. Звинувачена в замаху на Робесп'єра, гільйотинована разом з сім'єю 17 червня 1794 року (29 преріаля ІІ року республіки). Крім Сесіль Рено, того дня вбили ще 53 осіб, звинувачених у підготовці замаху на Робесп'єра.
Замах на вбивство
Рено підійшла до будинку Робесп'єра ввечері 22 травня 1794 року, несучи під пахвою згорток, кошик, а також будучи одягненою в додатковий одяг, що приховував її зброю. Вона змогла успішно проникнути в будинок Робесп'єра, оскільки молода дівчина, якій на той час було всього близько 19 або 20 років, не викликала особливих побоювань. Стражники Робесп'єра спочатку дозволили Рено побачити його, але вимагали, щоб вона кілька годин прочекала в прихожій.
Прочекавши кілька годин і проявивши нетерпіння, Рено вимагала від вартових, щоб Робесп'єр негайно зустрівся з нею, сказавши, що "публічна людина повинна завжди приймати тих, кому випала нагода звернутися до нього". У відповідь її заарештували, на що вона сказала, що їй просто було цікаво подивитися, "який вигляд має тиран". Рено також заявила своїм стражникам, що 'краще мати одного короля, ніж 50 000 (згідно з деякими джерелами, вона назвала цифру 60 000).
Стражники Робесп'єра обшукали одяг і корзину Рено і виявили ножі, призначені для вбивства Робесп'єра, різні папери і свіжий змінний одяг. Помістивши її під арешт, Робесп'єр і його охорона пов'язали цю спробу нападу з випадками замахів, що траплялися раніше під час епохи терору. До таких насамперед належало вбивство Жана-Поля Марата Шарлоттою Корде в1793 році.
Ті, хто розслідував справу Рено, також припустили, що її спроба замаху була викликана почуттям помсти, оскільки її коханого незадовго до цього було засуджено до страти через гільйотину Комітетом суспільного порятунку.
Суд та страта
Під час допиту Рено заявила, що змінний одяг призначався для її перебування у в'язниці, якщо її затримають. Вона також наполягала на тому, що "вона ніколи в житті не завдавала шкоди жодній живій істоті". Рено говорила, що очікує страти на гільйотині і хотіла б бути одягнена в пристойну сукню в цьому випадку. Їй же видали лахміття для носіння під час свого ув'язнення. Робесп'єр також притягнув до суду батька, брата і тітку Рено, зарахованих до співучасників замаху. Усіх трьох було засуджено до смертної кари. Серед істориків точаться суперечки про те, чи брала Рено із собою будь-яку зброю під час свого нещасливого візиту до Робесп'єра, чи ця спроба була виключно емоційним поривом. Її зізнання в підтримці роялістів, імовірно, підтверджує існування і призначення прихованих нею ножів.
Під час суду Рено критикувала звинувачення Антуана Кантена Фук'є-Тенвіля і висміювала раду, яка проводила над нею суд. За чутками, Рено лише ненадовго виявила занепокоєння, коли піднімалася на ешафот. Потім вона посміхнулася і радісно підійшла до гільйотини, коли підійшла її черга бути страченою. Страта Сесіль Рено, а також членів її сім'ї та друзів розцінювалася Комітетом громадського порятунку як покарання за змову роялістів.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1019761229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
| Ця стаття не містить . (серпень 2014) |
 | Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Europe 1793-1795 – part 1 | A Peoples' History 1793 – 1844 from the newspapers (брит.). Процитовано 21 квітня 2024.
- Naish, Camille (7 травня 2013). Death Comes to the Maiden: Sex and Execution 1431-1933 (англ.). Routledge. ISBN .
- Thiers, Adolphe (1838). The History of the French Revolution (англ.). R. Bentley.
- Jones, Colin; Macdonald, Simon (2018-09). ROBESPIERRE, THE DUKE OF YORK, AND PISISTRATUS DURING THE FRENCH REVOLUTIONARY TERROR. The Historical Journal (англ.). Т. 61, № 3. с. 643—672. doi:10.1017/S0018246X17000267. ISSN 0018-246X. Процитовано 21 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ses il Reno 1774 1794 royalistka strachena pid chas revolyucijnogo teroru u Franciyi Sesil Renofr Cecile RenaultNarodilasya1774 1 Parizh Korolivstvo Franciya 2 Pomerla17 chervnya 1794 1794 06 17 Parizh Franciya 2 obezgolovlennyaKrayina FranciyaZnannya movfrancuzka Mediafajli u Vikishovishi Bula zaareshtovana v budinku Robesp yera de yiyi znajshli z dvoma nozhami Zvinuvachena v zamahu na Robesp yera giljotinovana razom z sim yeyu 17 chervnya 1794 roku 29 prerialya II roku respubliki Krim Sesil Reno togo dnya vbili she 53 osib zvinuvachenih u pidgotovci zamahu na Robesp yera Zamah na vbivstvoReno pidijshla do budinku Robesp yera vvecheri 22 travnya 1794 roku nesuchi pid pahvoyu zgortok koshik a takozh buduchi odyagnenoyu v dodatkovij odyag sho prihovuvav yiyi zbroyu Vona zmogla uspishno proniknuti v budinok Robesp yera oskilki moloda divchina yakij na toj chas bulo vsogo blizko 19 abo 20 rokiv ne viklikala osoblivih poboyuvan Strazhniki Robesp yera spochatku dozvolili Reno pobachiti jogo ale vimagali shob vona kilka godin prochekala v prihozhij Prochekavshi kilka godin i proyavivshi neterpinnya Reno vimagala vid vartovih shob Robesp yer negajno zustrivsya z neyu skazavshi sho publichna lyudina povinna zavzhdi prijmati tih komu vipala nagoda zvernutisya do nogo U vidpovid yiyi zaareshtuvali na sho vona skazala sho yij prosto bulo cikavo podivitisya yakij viglyad maye tiran Reno takozh zayavila svoyim strazhnikam sho krashe mati odnogo korolya nizh 50 000 zgidno z deyakimi dzherelami vona nazvala cifru 60 000 Strazhniki Robesp yera obshukali odyag i korzinu Reno i viyavili nozhi priznacheni dlya vbivstva Robesp yera rizni paperi i svizhij zminnij odyag Pomistivshi yiyi pid aresht Robesp yer i jogo ohorona pov yazali cyu sprobu napadu z vipadkami zamahiv sho traplyalisya ranishe pid chas epohi teroru Do takih nasampered nalezhalo vbivstvo Zhana Polya Marata Sharlottoyu Korde v1793 roci Ti hto rozsliduvav spravu Reno takozh pripustili sho yiyi sproba zamahu bula viklikana pochuttyam pomsti oskilki yiyi kohanogo nezadovgo do cogo bulo zasudzheno do strati cherez giljotinu Komitetom suspilnogo poryatunku Sud ta strataPid chas dopitu Reno zayavila sho zminnij odyag priznachavsya dlya yiyi perebuvannya u v yaznici yaksho yiyi zatrimayut Vona takozh napolyagala na tomu sho vona nikoli v zhitti ne zavdavala shkodi zhodnij zhivij istoti Reno govorila sho ochikuye strati na giljotini i hotila b buti odyagnena v pristojnu suknyu v comu vipadku Yij zhe vidali lahmittya dlya nosinnya pid chas svogo uv yaznennya Robesp yer takozh prityagnuv do sudu batka brata i titku Reno zarahovanih do spivuchasnikiv zamahu Usih troh bulo zasudzheno do smertnoyi kari Sered istorikiv tochatsya superechki pro te chi brala Reno iz soboyu bud yaku zbroyu pid chas svogo neshaslivogo vizitu do Robesp yera chi cya sproba bula viklyuchno emocijnim porivom Yiyi ziznannya v pidtrimci royalistiv imovirno pidtverdzhuye isnuvannya i priznachennya prihovanih neyu nozhiv Pid chas sudu Reno kritikuvala zvinuvachennya Antuana Kantena Fuk ye Tenvilya i vismiyuvala radu yaka provodila nad neyu sud Za chutkami Reno lishe nenadovgo viyavila zanepokoyennya koli pidnimalasya na eshafot Potim vona posmihnulasya i radisno pidijshla do giljotini koli pidijshla yiyi cherga buti strachenoyu Strata Sesil Reno a takozh chleniv yiyi sim yi ta druziv rozcinyuvalasya Komitetom gromadskogo poryatunku yak pokarannya za zmovu royalistiv Div takozhAnri Admira Sharlotta KordePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 1019761229 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2014 Ce nezavershena stattya pro osobu Franciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Europe 1793 1795 part 1 A Peoples History 1793 1844 from the newspapers brit Procitovano 21 kvitnya 2024 Naish Camille 7 travnya 2013 Death Comes to the Maiden Sex and Execution 1431 1933 angl Routledge ISBN 978 1 136 24762 0 Thiers Adolphe 1838 The History of the French Revolution angl R Bentley Jones Colin Macdonald Simon 2018 09 ROBESPIERRE THE DUKE OF YORK AND PISISTRATUS DURING THE FRENCH REVOLUTIONARY TERROR The Historical Journal angl T 61 3 s 643 672 doi 10 1017 S0018246X17000267 ISSN 0018 246X Procitovano 21 kvitnya 2024