Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павличенко Людмила Михайлівна Павличенко уроджена Бєлова 12 липня 1916

Павліченко Людмила Михайлівна

Павліченко Людмила Михайлівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павличенко.

Людмила Михайлівна Павличенко (уроджена Бєлова) (12 липня 1916(19160712), Біла Церква, нині Київська область — 10 жовтня 1974, Москва, РРФСР) — радянська військовослужбовниця та снайперка 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії часів Другої світової війни, героїня Радянського Союзу (1943). Після закінчення німецько-радянської війни служила офіцером Генерального штабу військово-морського флоту СРСР у званні майора берегової служби. Особисто застрелила щонайменше 309 військовослужбовців противника, є найуспішнішою жінкою-снайпером в історії.

Людмила Михайлівна Павличенко
image Майор
image
Загальна інформація
Народження12 липня 1916(1916-07-12)
Біла Церква,
Смерть10 жовтня 1974(1974-10-10) (58 років)
Москва, РРФСР, СРСР
(інсульт)
ПохованняНоводівичий цвинтар
НаціональністьУкраїнка
Alma MaterІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1945) і КНУ імені Тараса Шевченка
ПсевдоЛеді Смерть
Військова служба
Роки служби1939-1953
Приналежністьimage СРСР
Вид ЗСimage Радянська армія
Рід військСнайпер
Формування25-та стрілецька дивізія
Війни / битвиДруга Світова війна:
Оборона Одеси
Оборона Севастополя
Нагороди та відзнаки
image
image image
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
Медаль «За оборону Одеси»
image
Медаль «За оборону Севастополя»
 image
image Павличенко Людмила Михайлівна у Вікісховищі

Життєпис

Людмила Бєлова народилася 12 липня 1916 року в місті Біла Церква (нині Київська область, Україна, тоді Київська губернія) у сім'ї петроградського слюсаря, комісара полку під час Громадянської війни, Михайла Івановича Бєлова та Олени Трохимівни Бєлової (1897—1972).

До 14 років навчалася в школі № 3, потім родина переїхала до Києва. Після закінчення дев'ятого класу Людмила працювала шліфувальницею на заводі «Арсенал» й одночасно навчалася в десятому класі, здобуваючи середню освіту. 1937 року вступила на історичний факультет Київського університету. Студенткою займалася планерним і стрілецьким видами спорту. Успішно захистила дисертацію про Богдана Хмельницького.

У 1932 році вийшла заміж за Олексія Павличенка, народила сина Ростислава (1932—2007). Шлюб невдовзі було розірвано. Німецько-радянська війна застала Людмилу в Одесі на дипломній практиці. З перших же днів війни Людмила Павличенко добровольцем іде на фронт.

Лейтенант Павличенко воювала у стрілецькій Чапаєвській дивізії. Брала участь у боях у Молдові, в обороні Одеси та Севастополя. До липня 1942 року на рахунку Павличенко було вже 309 німецьких солдатів та офіцерів (зокрема 36 снайперів супротивника). Крім того, за період боїв Л. М. змогла навчити велику кількість снайперів.

Вийшла вдруге заміж за снайпера Леоніда Кіценка, з яким була знайома ще до війни в Києві. 4 березня 1942 року Кіценко загинув у Севастополі.

У червні 1942 року поранена. Незабаром її направили з делегацією до Канади та США. Під час поїздки вона була на прийомі в Президента США Франкліна Рузвельта. Американський співак у стилі кантрі — Вуді Гатрі — написав про неї пісню «Miss Pavlichenko».

З 1943 року Павличенко не брала участі в бойових діях, була інструктором школи «Постріл» під Москвою, дослужилась до майора. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1943 року Людмилі Павличенко надано звання Героя Радянського Союзу.

Після війни в 1945 році закінчила Київський університет. Мешкала та працювала в Москві. Готувала до друку спогади про Другу світову війну («Героическая быль. Оборона Севастополя. 1941—1942 гг.» (Москва, 1958, 1960).

Працювала у штабі Військово-морського флоту СРСР. Вийшла заміж за Константина Івановича Шавирєва. Працювала в радянському комітеті ветеранів війни.

Померла Людмила Павличенко 10 жовтня 1974 року в Москві. Похована 27 жовтня 1974 року в Москві на Новодівочому цвинтарі (колумбарій. 119 секція, ніша в третьому рядку знизу).

Нагороди

image
Марка СРСР, 1976

Вшанування пам'яті

Іменем Людмили Павличенко було названо судно Міністерства рибного господарства. Судно було спущено на воду в 1976 році, у 1996 році судно було продано Туреччині на брухт.

На честь Л. Павличенко названо вулиці в містах Біла Церква та Севастополь. На вулиці в Білій Церкві стоїть школа № 3, у якій навчалася Павличенко. У цій школі й дотепер існує музей Людмили Павличенко, створений за часів СРСР.

У кінематографі

Про Людмилу Павличенко було знято біографічний фільм «Незламна» (рос. «Битва за Севастополь»), спільного українсько-російського виробництва. Фільм вийшов у кінопрокат в обох країнах 2 квітня 2015 року. Міжнародна прем'єра відбулася двома тижнями пізніше на Пекінському Міжнародному кінофестивалі.

Твори

  • Павличенко Л. М. «Героическая быль: оборона Севастополя 1941 — 1942 г.г.» — М. : Государственное Издат. Политической Литературы, 1958. — 70 с. (рос.)

Посилання

  1. Правофланговые Комсомола [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Women and War: A Historical Encyclopedia from Antiquity to the Present [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] by , ABC-CLIO, 2006, /, page 457
  3. . Архів оригіналу за 25 серпня 2009. Процитовано 5 вересня 2009.
  4. Песня американского певца Вуди Гарти о Людмиле Павличенко [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)(англ.)
  5. Павличенко Людмила Михайловна (1916—1974) [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. . Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 30 серпня 2010.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Павличенко Людмила Михайлівна
  • Поїздка до Вашингтону [ 11 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Жіноче обличчя героїзму. До 100-річчя від дня народження Л. Павличенко (1916—1974) // Дати і події. [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] — 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2(8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 15-18.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pavlichenko Lyudmila Mihajlivna Pavlichenko urodzhena Byelova 12 lipnya 1916 19160712 Bila Cerkva nini Kiyivska oblast 10 zhovtnya 1974 Moskva RRFSR radyanska vijskovosluzhbovnicya ta snajperka 25 yi strileckoyi diviziyi Chervonoyi armiyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni geroyinya Radyanskogo Soyuzu 1943 Pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni sluzhila oficerom Generalnogo shtabu vijskovo morskogo flotu SRSR u zvanni majora beregovoyi sluzhbi Osobisto zastrelila shonajmenshe 309 vijskovosluzhbovciv protivnika ye najuspishnishoyu zhinkoyu snajperom v istoriyi Lyudmila Mihajlivna Pavlichenko MajorZagalna informaciyaNarodzhennya12 lipnya 1916 1916 07 12 Bila Cerkva Smert10 zhovtnya 1974 1974 10 10 58 rokiv Moskva RRFSR SRSR insult PohovannyaNovodivichij cvintarNacionalnistUkrayinkaAlma MaterIstorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1945 i KNU imeni Tarasa ShevchenkaPsevdoLedi SmertVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1939 1953Prinalezhnist SRSRVid ZS Radyanska armiyaRid vijskSnajperFormuvannya25 ta strilecka diviziyaVijni bitviDruga Svitova vijna Oborona Odesi Oborona SevastopolyaNagorodi ta vidznakiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Odesi Medal Za oboronu Sevastopolya Pavlichenko Lyudmila Mihajlivna u VikishovishiZhittyepisLyudmila Byelova narodilasya 12 lipnya 1916 roku v misti Bila Cerkva nini Kiyivska oblast Ukrayina todi Kiyivska guberniya u sim yi petrogradskogo slyusarya komisara polku pid chas Gromadyanskoyi vijni Mihajla Ivanovicha Byelova ta Oleni Trohimivni Byelovoyi 1897 1972 Do 14 rokiv navchalasya v shkoli 3 potim rodina pereyihala do Kiyeva Pislya zakinchennya dev yatogo klasu Lyudmila pracyuvala shlifuvalniceyu na zavodi Arsenal j odnochasno navchalasya v desyatomu klasi zdobuvayuchi serednyu osvitu 1937 roku vstupila na istorichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Studentkoyu zajmalasya planernim i strileckim vidami sportu Uspishno zahistila disertaciyu pro Bogdana Hmelnickogo U 1932 roci vijshla zamizh za Oleksiya Pavlichenka narodila sina Rostislava 1932 2007 Shlyub nevdovzi bulo rozirvano Nimecko radyanska vijna zastala Lyudmilu v Odesi na diplomnij praktici Z pershih zhe dniv vijni Lyudmila Pavlichenko dobrovolcem ide na front Lejtenant Pavlichenko voyuvala u strileckij Chapayevskij diviziyi Brala uchast u boyah u Moldovi v oboroni Odesi ta Sevastopolya Do lipnya 1942 roku na rahunku Pavlichenko bulo vzhe 309 nimeckih soldativ ta oficeriv zokrema 36 snajperiv suprotivnika Krim togo za period boyiv L M zmogla navchiti veliku kilkist snajperiv Vijshla vdruge zamizh za snajpera Leonida Kicenka z yakim bula znajoma she do vijni v Kiyevi 4 bereznya 1942 roku Kicenko zaginuv u Sevastopoli U chervni 1942 roku poranena Nezabarom yiyi napravili z delegaciyeyu do Kanadi ta SShA Pid chas poyizdki vona bula na prijomi v Prezidenta SShA Franklina Ruzvelta Amerikanskij spivak u stili kantri Vudi Gatri napisav pro neyi pisnyu Miss Pavlichenko Z 1943 roku Pavlichenko ne brala uchasti v bojovih diyah bula instruktorom shkoli Postril pid Moskvoyu dosluzhilas do majora Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 zhovtnya 1943 roku Lyudmili Pavlichenko nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislya vijni v 1945 roci zakinchila Kiyivskij universitet Meshkala ta pracyuvala v Moskvi Gotuvala do druku spogadi pro Drugu svitovu vijnu Geroicheskaya byl Oborona Sevastopolya 1941 1942 gg Moskva 1958 1960 Pracyuvala u shtabi Vijskovo morskogo flotu SRSR Vijshla zamizh za Konstantina Ivanovicha Shaviryeva Pracyuvala v radyanskomu komiteti veteraniv vijni Pomerla Lyudmila Pavlichenko 10 zhovtnya 1974 roku v Moskvi Pohovana 27 zhovtnya 1974 roku v Moskvi na Novodivochomu cvintari kolumbarij 119 sekciya nisha v tretomu ryadku znizu NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu medal 1218 Dva ordeni Lenina Medali Marka SRSR 1976Vshanuvannya pam yatiImenem Lyudmili Pavlichenko bulo nazvano sudno Ministerstva ribnogo gospodarstva Sudno bulo spusheno na vodu v 1976 roci u 1996 roci sudno bulo prodano Turechchini na bruht Na chest L Pavlichenko nazvano vulici v mistah Bila Cerkva ta Sevastopol Na vulici v Bilij Cerkvi stoyit shkola 3 u yakij navchalasya Pavlichenko U cij shkoli j doteper isnuye muzej Lyudmili Pavlichenko stvorenij za chasiv SRSR U kinematografi Pro Lyudmilu Pavlichenko bulo znyato biografichnij film Nezlamna ros Bitva za Sevastopol spilnogo ukrayinsko rosijskogo virobnictva Film vijshov u kinoprokat v oboh krayinah 2 kvitnya 2015 roku Mizhnarodna prem yera vidbulasya dvoma tizhnyami piznishe na Pekinskomu Mizhnarodnomu kinofestivali TvoriPavlichenko L M Geroicheskaya byl oborona Sevastopolya 1941 1942 g g M Gosudarstvennoe Izdat Politicheskoj Literatury 1958 70 s ros PosilannyaPravoflangovye Komsomola 16 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Women and War A Historical Encyclopedia from Antiquity to the Present 9 grudnya 2014 u Wayback Machine by ABC CLIO 2006 ISBN 1 85109 770 8 ISBN 978 1 85109 770 8 page 457 Arhiv originalu za 25 serpnya 2009 Procitovano 5 veresnya 2009 Pesnya amerikanskogo pevca Vudi Garti o Lyudmile Pavlichenko 22 lipnya 2010 u Wayback Machine ros angl Pavlichenko Lyudmila Mihajlovna 1916 1974 16 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 sichnya 2010 Procitovano 30 serpnya 2010 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Pavlichenko Lyudmila Mihajlivna Poyizdka do Vashingtonu 11 grudnya 2016 u Wayback Machine Zhinoche oblichchya geroyizmu Do 100 richchya vid dnya narodzhennya L Pavlichenko 1916 1974 Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 15 18

Дата публікації:
Топ