Радьо Андрій

Радьо Андрій Миколайович, «Яворенко» (1 червня 1909, Корівники на Перемищині — 1967, с. Бабухів, Рогатинський район, Івано-франківської області) — греко-католицький священник, капелан УПА.

Великодня літургія в лісі над Сяном. Квітень 1947. Гора Маґура Кривицька в околицях Кривого над Сяном. Службу править отець Андрій Радьо

Життєпис

• Висвячений на священника 1936 року. Целібат.
• У 1936–1937 рр. служив у селі Зубків Сокальського деканату,
• у 1937–1939 рр. — у селі Балигородського деканату в повіті Лісько,
• у 1940–1944 рр. служив парохом у селі Криве над Сяном , Ліський повіт.
• У 1944–1947 рр. — курінний капелан УПА, псевдо «Яворенко». За свідченнями Мирона Миця (псевдо «Дух») під час рейду на Захід у 1947 році його арештувала австрійська поліція і передала більшовикам (СРСР). У м. Баден (Австрія) 08 січня 1948 р. його було засуджено Військовим Трибуналом СРСР на 10 років позбавлення волі й заслано до Сибіру. Заслання відбував у Дудінці (концентраційний табір в Дудінці Красноярського краю). Під час перебування у таборах продовжував (підпільно) душпастирську службу серед ув'язнених.
• Після звільнення у 1958 р. повернувся в Україну, прибув до Зимної Води біля Львова до свого брата Степана, але там йому не дозволили отримати паспортну прописку. І він поїхав до с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області, де жила його матір із рідною сестрою Ольгою. Мешкаючи у с. Бабухів, підпільно продовжував священиче служіння, головно серед вигнанців із Закерзоння. Відправляв церковноприходські треби: Вінчав, хрестив дітей, відспівував (хоронив) і т.п..
• Помер у грудні 1967 року, похований на цвинтарі с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області.

Джерела

• Володимир В'ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев'яний, Руслан Забілий, Андрій Сова, Петро Солодь. УПА. Історія нескорених. Львів. — ЦДВР. 2007
• Михайло Козак «Пом'яни, Господи, душі слуг Твоїх» Перемишль-Львів Видавничий відділ «Свічадо» 2002–280 стор.
• Кривицька Фундація Історичних та Етнографічних Студій «Історія с. Криве над Сяном у споминах давніх мешканців та історичних документах».

Посилання