Кам'янка пустельна | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самиця пустельної кам'янки | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Oenanthe deserti (Temminck, 1829) | ||||||||||||||||
Ареал O. deserti Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Кам'янка пустельна (Oenanthe deserti) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Африці і Азії. В Україні рідкісний, залітний вид.
Опис
Довжина птаха становить 14-15 см, вага 15-34 г. Будова тіла кремезна, голова відносно велика, шия і крила короткі. Виду притаманний статевий диморфізм.
У самців верхня частина голови блідо-піщано-сіра, пера на ній мають сірі кінчики. Спина і плечі більш яскраві. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста світло-охристі. Стернові пера чорні з вузькими блідо-охристими кінчиками, біля основи білі. Над очима ідуть блідо-охристі "брови". Пера на підборіддя, горлі, обличчі і скроніях чорні з білими кінчиками. Груди і боки піщано-охристі, живіт і нижні покривні пера хвоста кремово-білі з охристим відтінком. Нижні покривні пера крил чорні з білими кінчиками. Першрядні махові пера мають чорні зовнішні опахала з білими кінчиками і краями і блідо-коричневі внутрішні опахала з білими краями. Другорядні махові пера схожі, однак мають більш широкі білі края.
Самиці мають подібне забарвлення, однак надхвістя і верхні покривні пера хвоста у них більш піщано-коричневі, обличчя, підборіддя і горло світло-охристі, а хвіст має не чорний, а чорнувато-бурий колір. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак пера на верхній частині тіла у них мають коричневі кінчики, що надає молодим птахам пістрявого вигляду. Наприкінці літа пустельні кам'янки линяють, і до наступної весни білі кінчики пер стираються, через що птах набуває більш яскравого забарвлення. Дзьоб і лапи чорні, райдужки темно-карі.
Підвиди
Виділяють три підвиди:
- O. d. homochroa (Tristram, 1859) — Північна Африка (від Марокко і Західної Сахари на схід до Нілу). Взимку частина популяцій мігрує на південь, до Сахари і Сахелю);
- O. d. deserti (Temminck, 1825) — від північного-східного Єгипту через Левант і Аравію на схід до Центральної Азії, Монголії і Афганістана. Взимку частина популяцій мігрує до Північно-Східної Африки (зокрема на Сокотру) та до Південно-Західної Азії;
- O. d. oreophila (Oberholser, 1900) — від Кашміра на схід до Гімалаїв, Паміра, Тибетського нагір'я і південного Сіньцзяну. Взимку вони мігрують до Аравії, Південно-Західної Азії, та до північно-західного і центрального Індостану.
Поширення і екологія
Пустельні кам'янки живуть в пустелях і напівпустелях, на відкритих, кам'янистих пустищах, в степах і солончаках, в сухих руслах річок (ваді), місцями порослих чагарниками, взимку трапляються на полях. Зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 2700 м над рівнем моря.
Живляться переважно комахами та іншими безхребетними, іноді також насінням. В Марокко гніздяться з лютого по червень, в Алжирі і Тунісі з середини березня до кінця травня, в Єгипті з травня по липень, в Ізраїлі з середини квітня до середини липня, в Центральній Азії з квітня по червень, в Монголії з кінця квітня до середини серпня. Гніздо відносно велике. робиться з трави і корінців, встелюється м'якою травою, шерстю, пухом або пір'ям. Воно розміщується в ямі обабіч дороги або на березі річки, в тріщині серед скель, серед каміння або в покинутій норі гризунів. В кладці від 3 до 6 блакитнуватих яєць, поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Насиджує переважно самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Iakovlev M. V. Desert Wheater Oenanthe deserti (Aves, Passeriformes) — the First Record in Ukraine // Vestnik zoologii : науковий журнал. — 2014. — Vol. 48, no. 6. — P. 570. — ISSN 0084-5604.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 06 травня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanka pustelna Samec pustelnoyi kam yanki Pune shtat Maharashtra Indiya Samicya pustelnoyi kam yanki Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Kam yanka Oenanthe Vid Kam yanka pustelna Binomialna nazva Oenanthe deserti Temminck 1829 Areal O deserti Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Pidvidi Div tekst Posilannya Vikishovishe Oenanthe deserti Vikividi Oenanthe deserti ITIS 561647 MSOP 22710325 NCBI 245060 Kam yanka pustelna Oenanthe deserti vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Africi i Aziyi V Ukrayini ridkisnij zalitnij vid OpisPustelna kam yanka Pustelna kam yanka Pustelni kam yanki Dovzhina ptaha stanovit 14 15 sm vaga 15 34 g Budova tila kremezna golova vidnosno velika shiya i krila korotki Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samciv verhnya chastina golovi blido pishano sira pera na nij mayut siri kinchiki Spina i plechi bilsh yaskravi Nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta svitlo ohristi Sternovi pera chorni z vuzkimi blido ohristimi kinchikami bilya osnovi bili Nad ochima idut blido ohristi brovi Pera na pidboriddya gorli oblichchi i skroniyah chorni z bilimi kinchikami Grudi i boki pishano ohristi zhivit i nizhni pokrivni pera hvosta kremovo bili z ohristim vidtinkom Nizhni pokrivni pera kril chorni z bilimi kinchikami Pershryadni mahovi pera mayut chorni zovnishni opahala z bilimi kinchikami i krayami i blido korichnevi vnutrishni opahala z bilimi krayami Drugoryadni mahovi pera shozhi odnak mayut bilsh shiroki bili kraya Samici mayut podibne zabarvlennya odnak nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta u nih bilsh pishano korichnevi oblichchya pidboriddya i gorlo svitlo ohristi a hvist maye ne chornij a chornuvato burij kolir Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya samic odnak pera na verhnij chastini tila u nih mayut korichnevi kinchiki sho nadaye molodim ptaham pistryavogo viglyadu Naprikinci lita pustelni kam yanki linyayut i do nastupnoyi vesni bili kinchiki per stirayutsya cherez sho ptah nabuvaye bilsh yaskravogo zabarvlennya Dzob i lapi chorni rajduzhki temno kari PidvidiVidilyayut tri pidvidi O d homochroa Tristram 1859 Pivnichna Afrika vid Marokko i Zahidnoyi Sahari na shid do Nilu Vzimku chastina populyacij migruye na pivden do Sahari i Sahelyu O d deserti Temminck 1825 vid pivnichnogo shidnogo Yegiptu cherez Levant i Araviyu na shid do Centralnoyi Aziyi Mongoliyi i Afganistana Vzimku chastina populyacij migruye do Pivnichno Shidnoyi Afriki zokrema na Sokotru ta do Pivdenno Zahidnoyi Aziyi O d oreophila Oberholser 1900 vid Kashmira na shid do Gimalayiv Pamira Tibetskogo nagir ya i pivdennogo Sinczyanu Vzimku voni migruyut do Araviyi Pivdenno Zahidnoyi Aziyi ta do pivnichno zahidnogo i centralnogo Indostanu Poshirennya i ekologiyaPustelni kam yanki zhivut v pustelyah i napivpustelyah na vidkritih kam yanistih pustishah v stepah i solonchakah v suhih ruslah richok vadi miscyami poroslih chagarnikami vzimku traplyayutsya na polyah Zustrichayutsya na visoti do 3500 m nad rivnem morya perevazhno na visoti do 2700 m nad rivnem morya Zhivlyatsya perevazhno komahami ta inshimi bezhrebetnimi inodi takozh nasinnyam V Marokko gnizdyatsya z lyutogo po cherven v Alzhiri i Tunisi z seredini bereznya do kincya travnya v Yegipti z travnya po lipen v Izrayili z seredini kvitnya do seredini lipnya v Centralnij Aziyi z kvitnya po cherven v Mongoliyi z kincya kvitnya do seredini serpnya Gnizdo vidnosno velike robitsya z travi i korinciv vstelyuyetsya m yakoyu travoyu sherstyu puhom abo pir yam Vono rozmishuyetsya v yami obabich dorogi abo na berezi richki v trishini sered skel sered kaminnya abo v pokinutij nori grizuniv V kladci vid 3 do 6 blakitnuvatih yayec pocyatkovanih ruduvato korichnevimi plyamkami Nasidzhuye perevazhno samicya za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 6 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Iakovlev M V Desert Wheater Oenanthe deserti Aves Passeriformes the First Record in Ukraine Vestnik zoologii naukovij zhurnal 2014 Vol 48 no 6 P 570 ISSN 0084 5604 Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 20 chervnya 2016 Procitovano 06 travnya 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi