Богаре виця село в Кам янській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України село Богаревиця Краї

Богаре́виця — село в Кам'янській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Богаревиця
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Рада	Кам'янська громада
Код КАТОТТГ	UA21020130030051448
Основні дані
Засноване	1412
Населення	513
Площа	3,0 км²
Густота населення	170 осіб/км²
Поштовий індекс	90125
Телефонний код	+380 3144
Географічні дані
Географічні координати	48°17′22″ пн. ш. 22°55′16″ сх. д. / 48.28944° пн. ш. 22.92111° сх. д. / 48.28944; 22.92111Координати: 48°17′22″ пн. ш. 22°55′16″ сх. д. / 48.28944° пн. ш. 22.92111° сх. д. / 48.28944; 22.92111
Середня висота над рівнем моря	168 м


Місцева влада
Адреса ради	90125, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Кам'янське, вул. Українська, 1
Карта
Богаревиця
Богаревиця
Мапа

Історія

На схід від Богаревиці, на віддалі 1,5 кілометра, на невисокому підвищенні — пізньопалеолітичні стоянки.

Перша письмова згадка про село датується 1412 року.

Храми

Храм Різдва Пр. Богородиці.

В 1840—1915 рр. село Богаревиця, було філією Кам'янського. Протягом 30-ти років (1879—1900 рр.) вірників села Богаревиця та Кам'янське обслуговував греко-католицький священик Емерік Дудинський, а з 1900—1910 його син Іван Дудинський. У 1740 р. згадують дерев'яну церкву з одним дзвоном. За переказом, жителі Богаревиці силою взяли дерев'яну церкву із сусідньої Воловиці, коли звідти всі чоловіки поїхали в Солотвино на сіль. Парохія постала в 1821 р. за священика Михайла Кофлановича. На нову муровану церкву, яку споруджували в 1885—1887 роках, каміння возили возами з Арданова. Над входом датою спорудження вказано 1807 р. Це рік початку будівництва, бо церква, як кажуть у селі, будувалася дуже довго. На зворотньому боці «Тайної вечері» збереглася дата виготовлення або встановлення іконостасу — «A. D. 1860».

Два дзвони для церкви вилив Ф. Еґрі в 1921 та 1924 роках (останній подарували Андрій Русин та його дружина Марія Плега). Найменший дзвін зробили на пряшівській ливарні в 1808 р. У селі записали легенду про стародавній дзвін, що його подарувала київська князівна Настя і який зберігався у дерев'яній церкві. Під час татарських набігів його закопали у землю. Кінь пастуха випадково зачепився за дзвін, і так його знайшли. Люди принесли той дзвін у село. Він був із срібла і мав двояке забарвлення. Коли було сонячно, дзвін виглядав жовтим, а в хмарну погоду — синім. У Першу світову війну дзвін знищили. Ця легенда лягла в основу поеми Василя Пачовського «Сріберний дзвін», звідки походить поетична назва Закарпатя — Срібна Земля.

"Настин дзвін"

Легенд про силу церковного дзвону на Закарпатті, власне, як і по всій Україні існує багато. До речі, іншу назву Закарпаття — «Сріберна Земля» — пов'язують саме із легендою про церковний дзвін. Дзвін той за легендою не простий, а «сріберний», відлитий у Києві в 1034 році і подарований дочкою Ярослава Мудрого Анастасією, дружиною угорського короля Андраша І, Богаревицькій церкві, що на Іршавщині. Він захищав село та всю околицю від усяких бід і нещасть. Коли напала монголо-татарська орда на наш край, срібний дзвін закопали у полі, щоб уберегти від загарбників. Але навіть під землею він не знав спокою і своїм гудінням попереджав про небезпеку, що насувалась. Згодом його викопали і, як свідчить історія, «Настин дзвін» впродовж століть служив народу та прикрашав церковну вежу в селі Богаревиці. Але у 1917 році реквізували дзвін, вивезли до Братислави та розбили.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 519 осіб, з яких 259 чоловіків та 260 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 512 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,61 %
російська	0,39 %

Туристичні місця

- на невисокому підвищенні — пізньопалеолітичні стоянки.

- «Настин дзвін». у 1917 році реквізували дзвін, вивезли до Братислави та розбили. Ця легенда лягла в основу поеми Василя Пачовського «Сріберний дзвін», звідки походить поетична назва Закарпатя — Срібна Земля.

- Храм Різдва Пр. Богородиці.

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.