Червоноградський драматичний театр імені Лесі Українки — народний драматичний театр в м. Червоноград Львівської області України.
Історія
В 1961 році весною, разом із відкриттям Палацу культури був організований драматичний колектив. Першою було взято до постановки п'єса Л.Юхвіда «Чудесний край». Згодом «Перші троянди» Д.Суптелі, «Ну й діти» М.Зарудного , «Весілля в Малинівці» Л.Юхвіда, «Степовий гість» Б.Грінченка, «Котигорошко» А.Шияна (вистава в репертуарі по сьогодні).
В 1967 році колектив став лауреатом Всесоюзного фестивалю, за постановку п'єси О.Корнійчука «Макар Діброва». Колективу в 1968 році присвоєно звання «Народний». До 200-річчя ювілею І.Котляревського була поставлена «Енеїда» . В 1971 році до 100-річчя від дня народження Лесі Українки здійснено постановку «Лісової пісні». Колективу було присвоєно ім'я Лесі Українки . В 1975 р. поставлені «Оргія», «Камінний господар» Лесі Українки, «Назар Стодоля» (1975 р.), «Микита Гайдай» Т.Шевченка . В 1986 р. вистава «Недосвіт» Б.Козярського В 1998 р. вистава Романа Лепіка «Державна зрада» 10-11 березня 2006 р. показана вистава в Кармелюковому, Вінницької області. В 1971 році театр поставив «Алмазне жорно» І.Кочерги — це золотий фонд нашого театру. В 100 річницю від дня народження І.Кочерги показали виставу у Львівському молодіжному театрі.
Починаючи з 1969 р. по 1989 р. театр здійснював довготривалі літні гастролі по Волинській, Кіровоградській, Рівенській, Закарпатській, Тернопільській, Дніпропетровській, Івано-Франківській областях, а саме з виставами: «Алмазне жорно», «Олексу Довбуша» — Л.Первомайського, «Степового гостя» — Б.Грінченка, «Безталанна» — І.Карпенка–Карого. «Запорізька Січ» — О.Коломійця. В 1989 р. актори театру відкривали музей в м. Берестечку. В Києві показували виставу на Покрову під час обрання гетьманом Українського козацтва В.Муляву. В 1998 році в Жовтих водах в річницю битви. В м. Зборові з цієї ж нагоди. Театр брав в громадсько-політичних заходах: 1989 р. — День Злуки у Львові, театралізована група їздила в 1990 році в Нікополь, Капулівку Микитинську січ і Запоріжжя в 500 річницю Козацтва.
Багато років віддали театру — О.Кудлайчук, музичний оформлювач вистав. І.Подолець, В.Іваш, І.Коваль (Куліш, Голова), С.Склянчук (Гетьман, Запорожець), В.Гладкий, М.Левкун (Дядько Лев, Андронаті, Карній Чуб), В.Березюк (костюмерша і артистка в ролях від Ганни, княжни до Цариці) Т.Остапюк і М.Дию (наші героїні), І.Пущинська, Ю.Шпачинська, А.Березюк (зав. постановочною частиною, К.Семів (Галя, Мавра, Єфрозіна).
На професійну сцену пішли :
- Ол. Заболотний (після інституту режисер Луцького, а потім Київського молодіжного)
- Ан. Кожуховський — директор Київського студ. оперного театру, нині академічного оперного театру ім. Т.Шевченка
- К.Лисяк — Сімферопольський театр
- Л.Никончук — театр ім. М.Зеньковецької
- В.Курилко — Львівський ляльковий театр
- Гр. Волинець — Чернівецький театр
- О.Тістечок — Донецький театр
- Ю.Шпачинська — Київська телевізійна студія
- Р.Скоровський — Львівський молодіжний театр
Народний театр є частим гостем на радіо. 52 роки незмінним керівником є Винничок Дмитро Павлович.
Ця стаття не містить . (березень 2016) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervonogradskij dramatichnij teatr imeni Lesi Ukrayinki narodnij dramatichnij teatr v m Chervonograd Lvivskoyi oblasti Ukrayini IstoriyaV 1961 roci vesnoyu razom iz vidkrittyam Palacu kulturi buv organizovanij dramatichnij kolektiv Pershoyu bulo vzyato do postanovki p yesa L Yuhvida Chudesnij kraj Zgodom Pershi troyandi D Supteli Nu j diti M Zarudnogo Vesillya v Malinivci L Yuhvida Stepovij gist B Grinchenka Kotigoroshko A Shiyana vistava v repertuari po sogodni V 1967 roci kolektiv stav laureatom Vsesoyuznogo festivalyu za postanovku p yesi O Kornijchuka Makar Dibrova Kolektivu v 1968 roci prisvoyeno zvannya Narodnij Do 200 richchya yuvileyu I Kotlyarevskogo bula postavlena Eneyida V 1971 roci do 100 richchya vid dnya narodzhennya Lesi Ukrayinki zdijsneno postanovku Lisovoyi pisni Kolektivu bulo prisvoyeno im ya Lesi Ukrayinki V 1975 r postavleni Orgiya Kaminnij gospodar Lesi Ukrayinki Nazar Stodolya 1975 r Mikita Gajdaj T Shevchenka V 1986 r vistava Nedosvit B Kozyarskogo V 1998 r vistava Romana Lepika Derzhavna zrada 10 11 bereznya 2006 r pokazana vistava v Karmelyukovomu Vinnickoyi oblasti V 1971 roci teatr postaviv Almazne zhorno I Kochergi ce zolotij fond nashogo teatru V 100 richnicyu vid dnya narodzhennya I Kochergi pokazali vistavu u Lvivskomu molodizhnomu teatri Pochinayuchi z 1969 r po 1989 r teatr zdijsnyuvav dovgotrivali litni gastroli po Volinskij Kirovogradskij Rivenskij Zakarpatskij Ternopilskij Dnipropetrovskij Ivano Frankivskij oblastyah a same z vistavami Almazne zhorno Oleksu Dovbusha L Pervomajskogo Stepovogo gostya B Grinchenka Beztalanna I Karpenka Karogo Zaporizka Sich O Kolomijcya V 1989 r aktori teatru vidkrivali muzej v m Berestechku V Kiyevi pokazuvali vistavu na Pokrovu pid chas obrannya getmanom Ukrayinskogo kozactva V Mulyavu V 1998 roci v Zhovtih vodah v richnicyu bitvi V m Zborovi z ciyeyi zh nagodi Teatr brav v gromadsko politichnih zahodah 1989 r Den Zluki u Lvovi teatralizovana grupa yizdila v 1990 roci v Nikopol Kapulivku Mikitinsku sich i Zaporizhzhya v 500 richnicyu Kozactva Bagato rokiv viddali teatru O Kudlajchuk muzichnij oformlyuvach vistav I Podolec V Ivash I Koval Kulish Golova S Sklyanchuk Getman Zaporozhec V Gladkij M Levkun Dyadko Lev Andronati Karnij Chub V Berezyuk kostyumersha i artistka v rolyah vid Ganni knyazhni do Carici T Ostapyuk i M Diyu nashi geroyini I Pushinska Yu Shpachinska A Berezyuk zav postanovochnoyu chastinoyu K Semiv Galya Mavra Yefrozina Na profesijnu scenu pishli Ol Zabolotnij pislya institutu rezhiser Luckogo a potim Kiyivskogo molodizhnogo An Kozhuhovskij direktor Kiyivskogo stud opernogo teatru nini akademichnogo opernogo teatru im T Shevchenka K Lisyak Simferopolskij teatr L Nikonchuk teatr im M Zenkoveckoyi V Kurilko Lvivskij lyalkovij teatr Gr Volinec Cherniveckij teatr O Tistechok Doneckij teatr Yu Shpachinska Kiyivska televizijna studiya R Skorovskij Lvivskij molodizhnij teatr Narodnij teatr ye chastim gostem na radio 52 roki nezminnim kerivnikom ye Vinnichok Dmitro Pavlovich Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013