«Труд» — промислова жіноча спілка, для влаштування кравецьких майстерень та навчання кравецтва у Львові, діяла з 1900 до 1939 та з 1941 до 1944 року. Подібні жіночі кооперативи діяли в 11 містах Галичини (1927 вони відбули з'їзд у Львові).
Промислова жіноча спілка «Труд» | |
---|---|
Тип | d |
Засновник | Василь Нагірний |
Засновано | 1900 |
Розпущено | 1944 |
Сфера | шиття, швейна промисловість і професійна освіта[d] |
Штаб-квартира | Львів |
Місце діяльності | Австро-Угорщина Королівство Галичини та Володимирії |
Голова | Василь Нагірний |
Ключові особи | Шухевич Герміна Максимівна Макарушка Євгенія |
Історія
Промислова жіноча спілка «Труд» була засноваана в 1900 році з ініціативи Василя Нагірного. Важливу роль у її заснуванні та діяльності відіграли провідниці жіночого руху Ґресяк, Ольга Бачинська, Панкевич. Спочатку спілкою керували її ідейний батько та активний засновник Василь Нагірний, а також Ілля Кокорудз, М.Білецька. До 1914 року Надзірну Раду очолювала Герміна Шухевич, дружина видатного етнографа, автора «Гуцульщини» Володимира Шухевича та бабця славетного Романа Шухевича-Чупринки, команданта УПА. За сприяння «Труду» та Герміни Шухевич було відкрито дівчачий інтернат ім. Святої Княгині Ольги. Згодом Надзірну Раду очолювала Євгенія Макарушка.
У 1914-1920 роках управителькою школи «Труд» була Стефанія Олесницька. Згодом при школі створили салон мод і дамських капелюшків, який вела Марія Драгомирецька, дружина письменника Левка Лепкого, яка опанувала фах модистки у Відні. З 1929 року «Труд» мала трирічну Жіночу ремісничу школу, директор — О. Залізняк.
Спілка «Труд» мала власний будинок, майстерні суконь та білизни, влаштовувала платні курси шиття. Після війни при спілці відкрили жіночу ремісничу школу, салон мод і дамських капелюхів. Так звані «ревії мод» (покази мод), влаштовані працівницями «Труду», рекламували сучасний на той час одяг із національними українськими елементами, влаштовували виставки народного одягу навіть у Чикаго, Празі та Варшаві.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Це незавершена стаття про організацію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trud promislova zhinocha spilka dlya vlashtuvannya kraveckih majsteren ta navchannya kravectva u Lvovi diyala z 1900 do 1939 ta z 1941 do 1944 roku Podibni zhinochi kooperativi diyali v 11 mistah Galichini 1927 voni vidbuli z yizd u Lvovi Promislova zhinocha spilka Trud TipdZasnovnikVasil NagirnijZasnovano1900Rozpusheno1944Sferashittya shvejna promislovist i profesijna osvita d Shtab kvartiraLvivMisce diyalnosti Avstro Ugorshina Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiGolovaVasil NagirnijKlyuchovi osobiShuhevich Germina Maksimivna Makarushka YevgeniyaIstoriyaPromislova zhinocha spilka Trud bula zasnovaana v 1900 roci z iniciativi Vasilya Nagirnogo Vazhlivu rol u yiyi zasnuvanni ta diyalnosti vidigrali providnici zhinochogo ruhu Gresyak Olga Bachinska Pankevich Spochatku spilkoyu keruvali yiyi idejnij batko ta aktivnij zasnovnik Vasil Nagirnij a takozh Illya Kokorudz M Bilecka Do 1914 roku Nadzirnu Radu ocholyuvala Germina Shuhevich druzhina vidatnogo etnografa avtora Guculshini Volodimira Shuhevicha ta babcya slavetnogo Romana Shuhevicha Chuprinki komandanta UPA Za spriyannya Trudu ta Germini Shuhevich bulo vidkrito divchachij internat im Svyatoyi Knyagini Olgi Zgodom Nadzirnu Radu ocholyuvala Yevgeniya Makarushka U 1914 1920 rokah upravitelkoyu shkoli Trud bula Stefaniya Olesnicka Zgodom pri shkoli stvorili salon mod i damskih kapelyushkiv yakij vela Mariya Dragomirecka druzhina pismennika Levka Lepkogo yaka opanuvala fah modistki u Vidni Z 1929 roku Trud mala tririchnu Zhinochu remisnichu shkolu direktor O Zaliznyak Spilka Trud mala vlasnij budinok majsterni sukon ta bilizni vlashtovuvala platni kursi shittya Pislya vijni pri spilci vidkrili zhinochu remisnichu shkolu salon mod i damskih kapelyuhiv Tak zvani reviyi mod pokazi mod vlashtovani pracivnicyami Trudu reklamuvali suchasnij na toj chas odyag iz nacionalnimi ukrayinskimi elementami vlashtovuvali vistavki narodnogo odyagu navit u Chikago Prazi ta Varshavi LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya pro organizaciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi