Ріо-Асуль (ісп. Río Azul) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала). Є частиною національного парку «Ріо-Асуль». Назва перекладається як «Синя (блакитна) річка».
Ріо-Асуль | |
---|---|
Статус | національний парк |
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 900 до н. е. — 850 |
Періоди | Докласичний і класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1962 |
Відкривач | Тринідад Печ |
Історія
Поселення на території Ріо-Асуль створено в докласичний період — близько 900 року до н. е. У V століття до н. е. побудовано перші монументальні споруди. У III в. до н. е. — III ст. н. е. перетворився на невелике протоміське поселення, що мало назву Сак-Ха-Віцналь (Чиста гірська вода). Назва ймовірно походить від перших поселян, що обрали це місце через близькість питної води. Наприкінці докласичного періоду або в самому початку ранньокласичного етапу навколо міста утворилося царство Хушбахте. Часи розквіту припали на 300—600 роки. Близько 385 року визнав зверхність Мутульського царства (за іншою теорію тут правила гілка мутульської династії). Водночас встановився династичний союз з царством Сууц', столицею якого було місто Наачтун. Але загальне керівництво належало теотіуаканському військовикові Сійах-К'ак'у, якого згадано в Ріо-Асулі 393 року.
До початку VI ст. н. е. Сак-Ха-Віцналь перетворився на важливе місто, третє за розміром у Петені (після Йашмутуля і Сіаан К'аан). Того часу населення сягало 5000 осіб. Тоді площа держави становила близько 170 км2 з населенням 400 тисяч осіб. Щільність населення становила 2700 осіб/1 км2. Основу становили землероби (31 %) та ремісники (57 %).
Швидке зростання міста, багаті поховання свідчать про важливу роль, яку відігравало царство Хушбахте у політичній системі стародавнього Петена у V ст. Причинами економічного піднесення були вигідне розташування, що дозволяло контролювати торговельний шлях з сучасного центрального Петена до північного Белізу, наявність поблизу питаної вод та річкового шляху для перевезення товарів. Висока концентрація населення і укріплення вказують на те, що це був насамперед військовий форпост проти Канульського царства.
Близько середини 520-х років як союзник Мутуля ахави Хушхабте вимушені були вступити у протистояння з військами Кануля. Близько 530 року останні завдали нищівного удару, а саме місто сплюндрували, відторгнувши значні землі. Після цього місто до 2-ї половини VII ст. знаходилося в занепаді, храми і палаци продовжували руйнуватися. Тоді щільність населення знизилася до 300 осіб/1 км2.
Лише з черговим піднесенням Мутульського царства після перемог 695 року, потрохи почало відроджуватися й Сак-Ха-Віцналь. Втім його володарі лише частково зуміли відновити колишню потугу, про що свідчить зростання населення міста до колишнього рівня. Після занепаду Мутуля на початку IX ст. царство Хушхабте також швидко припинило своє існування — після 850 року про нього і саме місто немає згадок.
Опис
Розташовано на північному сходу Петена, біля узбережжя річки Ріо-Асуль, на відстані 80 км на північний схід від руїн Тікаля. Є частиною біосферного заповіднику мая.
Загальна площа становить 3 км2. Тут розташовувалися найбільші в області мая греблі, а також складна система каналів, що дозволяла забезпечувати водою населення та полив сільськогосподарських культур.
У роки свого існування було доволі непогано укріплено. З півночі і з заходу його захищала річка і великі за розміром болота, зі сходу — лінія з довгих платформ, що служили основою для живоплоту, з півдня — штучно поглиблений струмок, через який побудовано два насипи-мости.
Архітектура
Ріо-Асуль складається з 752 споруд, зокрема 1 майданчика для гри у м'яч, 41 площі.
Ритуально-адміністративний центр становить 1,28 км2. Він розпочав утворюватися в середині докласичного періоду. Втім найбільші будівельні роботи були проведення на початку класичного періоду.
Ступінчаста платформа з каменю і щебеню заввишки близько 5 м (G103 sub 2) є найдавнішою спорудою відомою дослідникам. Вона була облицьована стукко і прикрашена орнаментом у вигляді завитків. Зверху, на думку археологів, розташовувався храм, проте майданчик для нього невеликий. Загальний обсяг споруди становить 40000 м3.
Споруда G-103 sub 1 була створена наприкінці докласичного періоду (Обсяг платформи становив 97000 м3). Поєднувало ритуальні та житлові функції і служило резиденцією вождя. Вона була збудована з кругляка і облицьована кам'яними блоками. Зверху було завдано товстий шар стукко, пофарбований у червоний колір.
Центральною будовою міста в часи розквіту був великий комплекс А-3, що складається з п'яти храмів (А-1—А-5) на єдиній трирівневої платформі. Найбільший храм А-3 мав заввишки 47 м і обсяг 97000 м3. Є класичною формою тріадового храму. Спорудження комплексу почалося близько 385 року і тривало до 500 року. Водночас з величними храмами з'явилися палацові ансамблі. На річковому березі на північ від Східної групи перебувала пристань і зона для розвантаження каное. Два резервуари для зберігання води загальним об'ємом близько 45 млн літрів були споруджені в Східному і Північному секторах.
Комплекс А-3 був місцем 7 поховань. Вважається, що це був меморіал, храми А-1, А-2, А-4 і А-5 носили поминальний характер. В інших похованнях знайдено численні рештки теотіуаканської кераміки.
Пишні гробниці (Поховання 1, 4, 7, 10, 12) свідчать про могутність володарів. Втім більшість з них було розграбовано, дотепер збереглися лише залишки інвентарю, проте в деяких випадках на стінах поховальних камер присутні численні ієрогліфічні написи, що дозволяють визначити померлих. Царський статус мали поховання 4, 7, 10, 12. Тут виявлено 5000 поховальних артефактів.
Група BA-20 знаходиться в декількох кілометрах від центру. Час розбудови — кінець докласичного періоду. Складається з 4 платформ (залишки 4 пірамід з храмами). За результатами досліджень археологів встановлено, що ця місцина перетворена була на житловий район після зростання населення у VIII ст.
Скульптура
Загалом виявлено 47 стел (21 — різьблених, 26 — гладеньких) і 16 вівтарів від 392 до 840 років. Деякі виконані у «стилі Пуук». Більшість різьблених стел мають династичний або політичний характер. До ранньокласичної фази відноситься лише 2 стели. Є важливим джерелом з історії міста.
Історія досліджень
Виявлено у 1962 році Тринідадом Печем. Втім після цього дослідження не проводилися, чим скористалися «чорні археологи». Наприкінці 1970-х років їх роботи фінансували багаті приватні колекціонери. Лише у 1981 році сюди прибув вчений Іан Грехем, який намагався привернути увагу до цієї археологічної пам'ятки.
З 1983 року значні археологічні розкопки проводила група фахівців на чолі із Річардом Адамсом. Цей проект було завершено у 1987 році. З того часу нові дослідження не поновлювалися.
Джерела
- Adams R.E.W. Rio Azul. An Ancient Maya City. Norman, 1999. (англ.)
- Richard E.W. Adams and Murdo J. Macleod (eds.). The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas, Vol. II: Mesoamerica, part 1. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 197–249. . (англ.)
- Martin, Simon; Nikolai Grube (2000). Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London and New York: Thames & Hudson. . (англ.)
- Tokovinine A. Place and Identity in Classic Maya Narratives. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2013. — P. 17-18. (англ.)
Посилання
- Rio Azul [недоступне посилання з жовтня 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rio Asul isp Rio Azul ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala Ye chastinoyu nacionalnogo parku Rio Asul Nazva perekladayetsya yak Sinya blakitna richka Rio AsulStatusnacionalnij parkKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya900 do n e 850PeriodiDoklasichnij i klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1962VidkrivachTrinidad PechIstoriyaPoselennya na teritoriyi Rio Asul stvoreno v doklasichnij period blizko 900 roku do n e U V stolittya do n e pobudovano pershi monumentalni sporudi U III v do n e III st n e peretvorivsya na nevelike protomiske poselennya sho malo nazvu Sak Ha Vicnal Chista girska voda Nazva jmovirno pohodit vid pershih poselyan sho obrali ce misce cherez blizkist pitnoyi vodi Naprikinci doklasichnogo periodu abo v samomu pochatku rannoklasichnogo etapu navkolo mista utvorilosya carstvo Hushbahte Chasi rozkvitu pripali na 300 600 roki Blizko 385 roku viznav zverhnist Mutulskogo carstva za inshoyu teoriyu tut pravila gilka mutulskoyi dinastiyi Vodnochas vstanovivsya dinastichnij soyuz z carstvom Suuc stoliceyu yakogo bulo misto Naachtun Ale zagalne kerivnictvo nalezhalo teotiuakanskomu vijskovikovi Sijah K ak u yakogo zgadano v Rio Asuli 393 roku Do pochatku VI st n e Sak Ha Vicnal peretvorivsya na vazhlive misto tretye za rozmirom u Peteni pislya Jashmutulya i Siaan K aan Togo chasu naselennya syagalo 5000 osib Todi plosha derzhavi stanovila blizko 170 km2 z naselennyam 400 tisyach osib Shilnist naselennya stanovila 2700 osib 1 km2 Osnovu stanovili zemlerobi 31 ta remisniki 57 Shvidke zrostannya mista bagati pohovannya svidchat pro vazhlivu rol yaku vidigravalo carstvo Hushbahte u politichnij sistemi starodavnogo Petena u V st Prichinami ekonomichnogo pidnesennya buli vigidne roztashuvannya sho dozvolyalo kontrolyuvati torgovelnij shlyah z suchasnogo centralnogo Petena do pivnichnogo Belizu nayavnist poblizu pitanoyi vod ta richkovogo shlyahu dlya perevezennya tovariv Visoka koncentraciya naselennya i ukriplennya vkazuyut na te sho ce buv nasampered vijskovij forpost proti Kanulskogo carstva Blizko seredini 520 h rokiv yak soyuznik Mutulya ahavi Hushhabte vimusheni buli vstupiti u protistoyannya z vijskami Kanulya Blizko 530 roku ostanni zavdali nishivnogo udaru a same misto splyundruvali vidtorgnuvshi znachni zemli Pislya cogo misto do 2 yi polovini VII st znahodilosya v zanepadi hrami i palaci prodovzhuvali rujnuvatisya Todi shilnist naselennya znizilasya do 300 osib 1 km2 Lishe z chergovim pidnesennyam Mutulskogo carstva pislya peremog 695 roku potrohi pochalo vidrodzhuvatisya j Sak Ha Vicnal Vtim jogo volodari lishe chastkovo zumili vidnoviti kolishnyu potugu pro sho svidchit zrostannya naselennya mista do kolishnogo rivnya Pislya zanepadu Mutulya na pochatku IX st carstvo Hushhabte takozh shvidko pripinilo svoye isnuvannya pislya 850 roku pro nogo i same misto nemaye zgadok OpisRoztashovano na pivnichnomu shodu Petena bilya uzberezhzhya richki Rio Asul na vidstani 80 km na pivnichnij shid vid ruyin Tikalya Ye chastinoyu biosfernogo zapovidniku maya Zagalna plosha stanovit 3 km2 Tut roztashovuvalisya najbilshi v oblasti maya grebli a takozh skladna sistema kanaliv sho dozvolyala zabezpechuvati vodoyu naselennya ta poliv silskogospodarskih kultur U roki svogo isnuvannya bulo dovoli nepogano ukripleno Z pivnochi i z zahodu jogo zahishala richka i veliki za rozmirom bolota zi shodu liniya z dovgih platform sho sluzhili osnovoyu dlya zhivoplotu z pivdnya shtuchno pogliblenij strumok cherez yakij pobudovano dva nasipi mosti Arhitektura Rio Asul skladayetsya z 752 sporud zokrema 1 majdanchika dlya gri u m yach 41 ploshi Ritualno administrativnij centr stanovit 1 28 km2 Vin rozpochav utvoryuvatisya v seredini doklasichnogo periodu Vtim najbilshi budivelni roboti buli provedennya na pochatku klasichnogo periodu Stupinchasta platforma z kamenyu i shebenyu zavvishki blizko 5 m G103 sub 2 ye najdavnishoyu sporudoyu vidomoyu doslidnikam Vona bula oblicovana stukko i prikrashena ornamentom u viglyadi zavitkiv Zverhu na dumku arheologiv roztashovuvavsya hram prote majdanchik dlya nogo nevelikij Zagalnij obsyag sporudi stanovit 40000 m3 Sporuda G 103 sub 1 bula stvorena naprikinci doklasichnogo periodu Obsyag platformi stanoviv 97000 m3 Poyednuvalo ritualni ta zhitlovi funkciyi i sluzhilo rezidenciyeyu vozhdya Vona bula zbudovana z kruglyaka i oblicovana kam yanimi blokami Zverhu bulo zavdano tovstij shar stukko pofarbovanij u chervonij kolir Centralnoyu budovoyu mista v chasi rozkvitu buv velikij kompleks A 3 sho skladayetsya z p yati hramiv A 1 A 5 na yedinij tririvnevoyi platformi Najbilshij hram A 3 mav zavvishki 47 m i obsyag 97000 m3 Ye klasichnoyu formoyu triadovogo hramu Sporudzhennya kompleksu pochalosya blizko 385 roku i trivalo do 500 roku Vodnochas z velichnimi hramami z yavilisya palacovi ansambli Na richkovomu berezi na pivnich vid Shidnoyi grupi perebuvala pristan i zona dlya rozvantazhennya kanoe Dva rezervuari dlya zberigannya vodi zagalnim ob yemom blizko 45 mln litriv buli sporudzheni v Shidnomu i Pivnichnomu sektorah Kompleks A 3 buv miscem 7 pohovan Vvazhayetsya sho ce buv memorial hrami A 1 A 2 A 4 i A 5 nosili pominalnij harakter V inshih pohovannyah znajdeno chislenni reshtki teotiuakanskoyi keramiki Pishni grobnici Pohovannya 1 4 7 10 12 svidchat pro mogutnist volodariv Vtim bilshist z nih bulo rozgrabovano doteper zbereglisya lishe zalishki inventaryu prote v deyakih vipadkah na stinah pohovalnih kamer prisutni chislenni iyeroglifichni napisi sho dozvolyayut viznachiti pomerlih Carskij status mali pohovannya 4 7 10 12 Tut viyavleno 5000 pohovalnih artefaktiv Grupa BA 20 znahoditsya v dekilkoh kilometrah vid centru Chas rozbudovi kinec doklasichnogo periodu Skladayetsya z 4 platform zalishki 4 piramid z hramami Za rezultatami doslidzhen arheologiv vstanovleno sho cya miscina peretvorena bula na zhitlovij rajon pislya zrostannya naselennya u VIII st Skulptura Zagalom viyavleno 47 stel 21 rizblenih 26 gladenkih i 16 vivtariv vid 392 do 840 rokiv Deyaki vikonani u stili Puuk Bilshist rizblenih stel mayut dinastichnij abo politichnij harakter Do rannoklasichnoyi fazi vidnositsya lishe 2 steli Ye vazhlivim dzherelom z istoriyi mista Istoriya doslidzhenViyavleno u 1962 roci Trinidadom Pechem Vtim pislya cogo doslidzhennya ne provodilisya chim skoristalisya chorni arheologi Naprikinci 1970 h rokiv yih roboti finansuvali bagati privatni kolekcioneri Lishe u 1981 roci syudi pribuv vchenij Ian Grehem yakij namagavsya privernuti uvagu do ciyeyi arheologichnoyi pam yatki Z 1983 roku znachni arheologichni rozkopki provodila grupa fahivciv na choli iz Richardom Adamsom Cej proekt bulo zaversheno u 1987 roci Z togo chasu novi doslidzhennya ne ponovlyuvalisya DzherelaAdams R E W Rio Azul An Ancient Maya City Norman 1999 angl Richard E W Adams and Murdo J Macleod eds The Cambridge History of the Native Peoples of the Americas Vol II Mesoamerica part 1 Cambridge UK Cambridge University Press pp 197 249 ISBN 0 521 35165 0 angl Martin Simon Nikolai Grube 2000 Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London and New York Thames amp Hudson ISBN 0 500 05103 8 angl Tokovinine A Place and Identity in Classic Maya Narratives Washington D C Dumbarton Oaks 2013 P 17 18 angl PosilannyaRio Azul nedostupne posilannya z zhovtnya 2017