Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вале́рій Пили́пович Борзо́в (нар. 20 жовтня 1949, місто Самбір Львівської області) — український спортсмен, дворазовий олімпійський чемпіон, політичний і громадський діяч.
| Валерій Борзов | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Валерій Пилипович Борзов | |||||||||||||
| Прізвисько | Академік спринту | ||||||||||||
| Народився | 20 жовтня 1949 (74 роки) Самбір, Дрогобицька область | ||||||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||
| Місце проживання | Київ | ||||||||||||
| Діяльність | спринтер, легкоатлет, політик | ||||||||||||
| Відомий завдяки | легкоатлет-спринтер | ||||||||||||
| Alma mater | Київський державний інститут фізичної культури | ||||||||||||
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук | ||||||||||||
| Вчителі | Петровський Валентин Васильович | ||||||||||||
| Членство | Міжнародний олімпійський комітет, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання | ||||||||||||
| Титул | Олімпійський чемпіон | ||||||||||||
| Посада | народний депутат України[1] і народний депутат України[2] | ||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||
| У шлюбі з | Турищева Людмила Іванівна | ||||||||||||
| Діти | дочка Тетяна | ||||||||||||
| Вага | 80 кг[3] | ||||||||||||
| Зріст | 183 см[3] | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
| Кандидат педагогічних наук Винахідник Автор 4 книг | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 3-го скликання | |||
| Народний Рух України | 12 травня 1998 | — | 14 травня 2002 |
| Народний депутат України | |||
| 4-го скликання | |||
| СДПУ(О) | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Чоловіча атлетика | |||
Представник  СРСР | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | 1972 Мюнхен | 100 м | |
| Золото | 1972 Мюнхен | 200 м | |
| Срібло | 1972 Мюнхен | 4 × 100 м естафета | |
| Бронза | 1976 Монреаль | 100 м | |
| Бронза | 1976 Монреаль | 4 × 100 м естафета | |
| Чемпіонат Європи | |||
| Золото | 1969 Афіни | 100 м | |
| Золото | 1971 Гельсінкі | 100 м | |
| Золото | 1971 Гельсінкі | 200 м | |
| Золото | 1974 Рим | 100 м | |
| Срібло | 1969 Афіни | 4 × 100 м естафета | |
Перший міністр спорту України в 1990—1997 рр. Народний депутат України 3-го і 4-го скликань.
Спортивна біографія
У дитячо-юнацьку школу Нової Каховки спортсмен прийшов 12-річним. Тренери відразу розгледіли в початківці майбутню зірку і сприяли переїзду Валерія до Києва.
Перші успіхи прийшли до спортсмена в порівняно юному віці. У 19 років він стає триразовим чемпіоном Європи серед юніорів. У серпні 1969 року виграє дорослий чемпіонат СРСР у Києві, пробігши 100 м рівно за 10 секунд. У тому ж 1969 році він виграє чемпіонат Європи. Влітку 1970 року Валерій Борзов бере участь у легкоатлетичному матчі СРСР — США і вперше перемагає найсильніших на той момент американських спортсменів.
Перемога на Олімпіаді в Мюнхені 1972 у забігу на 100 метрів в цілому була несподіваною, оскільки основні фаворити — американські спринтери Едді Харт (Eddie Hart) та Рей Робінсон (Rey Robinson), співволодарі тодішнього світового рекорду (100 м за 9,9 сек.), неправильно встановили на своїх будильниках європейський поясний час і запізнилися до старту одного з відбіркових забігів. Як і передбачалося, ті залишки американської команди спринтерів, що вийшли до фіналу, не змогли чинити гідного опору, і золота медаль дісталася радянському спортсменові.
На 200-метровій дистанції 4 вересня спортсмен зміг зробити золотий дубль, обійшовши на фініші трьох американців з новим рекордом Європи (20,0 сек.). Це була друга, після Арміна Харі (Armin Hary) у 1960 році у Римі, перемога на найкоротших дистанціях білошкірого атлета на Олімпійських іграх після 1936 року, відколи там почали домінувати виключно чорношкірі.
Також завоював срібну олімпійську медаль в естафеті 4 х 100 м.
У вересні 1974 в Римі (Італія) на чемпіонаті Європи з легкої атлетики золоті нагороди здобули сумчанин В. Голубничий (спортивна хода на 20 км) і киянин В. Борзов (біг на 100 м).
Після перемоги на Олімпіаді, з 1975 по 1977 рік, Валерій тричі підряд виграє звання чемпіона Європи на короткій дистанції 60 м у закритих приміщеннях. На Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі спортсмен знов виграє медалі, але цього разу бронзові (двічі): спортсмен піднімається на п'єдестал пошани за підсумками забігу на 100 м і естафети 4 х 100 м.
Громадська і політична діяльність
З 1966 по 1971 рік навчається у Київському Державному інституті фізичної культури.
Під керівництвом свого тренера, відомого педагога і ученого В. В. Петровського провів велику дослідницьку роботу, підсумки якої сформулював в успішно захищеній дисертації. Кандидат педагогічних наук (1977).
Незабаром після закінчення спортивної кар'єри Борзов став працювати в ЦК ЛКСМ України: з 1979 р. — заступник завідувача відділу оборонно-масової і спортивної роботи ЦК ЛКСМУ, з 16 лютого 1980 р. — секретар ЦК комсомолу республіки. Потім знов повернувся в спорт, ставши заступником голови Держкомспорту України. У кінці 1987 р. на конгресі ЕАА (Європейській легкоатлетичній асоціації) він був обраний членом Ради цієї організації.
10.1969—12.1979 — інструктор фізичної культури і спорту Спорткомітету УРСР, одночасно з 10.1972 — аспірант Київського державного інституту фізичної культури.
10.1972—10.1980 — інструктор 2-ї, 1-ї категорії, старший тренер спортивної команди при Управлінні ВВ МВС СРСР в УРСР і Молдавській РСР.
12.1979—02.1980 — заступник завідувача відділу спортивної і оборонно-масової роботи ЦК ЛКСМУ.
02.1980—12.1986 — секретар ЦК ЛКСМУ. 12.1986-07.1990 — заступник Голови Державного комітету УРСР з фізичної культури і спорту.
30.07.1990—06.06.1991 — Голова Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури і спорту.
06.06.1991—20.08.1996 — міністр у справах молоді та спорту УРСР та Міністр України у справах молоді і спорту.
20.08.1996—26.08.1997 — Голова Державного комітету України з фізичної культури і спорту.
У вересні 1991 відбулась сесія Національного олімпійського комітету України. Головою НОК обрано В. Борзова.
1991—1998 — президент НОК України.
03.1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 201, Черкаська область. З'явилося 67,8 %, «за» проголосувало 5,5 % — 7 місце з 19 претендентів.
03.1998—04.2002 — народний депутат України, обраний від НРУ, № 35 у списку. На час виборів: президент Національного олімпійського комітету України, член НРУ. Голова підкомітету з питань підготовки національних збірних команд України до Олімпійських і Параолімпійських ігор Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту (07.1998—02.2000), Голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (з 02.2000). Член фракції НРУ (05—12.1998), член фракції ПРП «Реформи-центр» (12.1998—07.1999), член фракції «Батьківщина» (07.1999—04.2001), член фракції СДПУ(о) (з 04.2001).
05.2003-04.2006 — народний депутат України IV скликання від СДПУ(о), № 26 в списку. На час виборів: народний депутат України, член СДПУ(о). Член фракції СДПУ(о) (з 05.2003), член Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму (з 06.2003). З 2003 року — член СДПУ(о).
1996—2012 — президент Федерації легкої атлетики України.
12.1999—12.2005 — очолював .
Нагороди і відзнаки
- Орден «Знак Пошани» (1971)
- Орден Леніна (1972)
- Орден Дружби народів (1976)
- Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1976)
- Почесна відзнака Президента України (1996)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999)
- Орден «За заслуги» II ст. (1999)
- Орден «За заслуги» I ст. (2002)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2004)
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2020)
- Орден Данила Галицького (2008)
- 4 медалі
- Державний стипендіат
- Почесний громадянин м. Нова Каховка.
- Почесний громадянин міста Києва (05.2021)
- Державний службовець I рангу.
- Орден "Я Загит Лера" у справах національго руху
Сім'я, захоплення
Автор 4 книг на спортивну тематику, винаходу. Розмовляє англійською мовою. Захоплення: риболовля, мисливство.
Дружина Турищева Людмила Іванівна (1952); дочка Борзова Тетяна Валеріївна (1978).
Примітки
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- Olympedia — 2006.
- Інститут історії України НАН України
- Указ Президента України від 7 серпня 1996 року № 664/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 року № 1925 «Про нагородження Борзова В.П. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
- Указ Президента України від 20 жовтня 1999 року № 1355/99 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
- Указ Президента України від 29 листопада 2002 року № 1078/2002 «Про відзначення державними нагородами України чемпіонів та призерів Олімпійських ігор, тренерів та організаторів спортивного руху»
- Указ Президента України від 20 жовтня 2004 року № 1277/2004 «Про нагородження В. Борзова орденом князя Ярослава Мудрого»
- Указ Президента України від 27 червня 2020 року № 254/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Указ Президента України від 4 вересня 2008 року № 804/2008 «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України на XXIX літніх Олімпійських іграх»
- Розпорядження Президента України від 2 червня 1998 року № 214/98-рп «Про призначення державних стипендій олімпійським та параолімпійським чемпіонам»
Література
- Дитячі роки Валерія описані в книзі для дітей «Національний олімпійський комітет України про легку атлетику та Володимира Куца, Юрія Сєдих, Валерія Борзова, Сергія Бубку, Наталю Добринську» / О. Мащенко. — 2-ге видання, доповнене — Київ : Грані-Т, 2011. — 104 сторінки. — (Серія «Життя видатних дітей»). —
Посилання
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Валерій Борзов — найшвидший український спринтер усіх часів — Відео [ 19 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Цей день в історії [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- НОК України. Борзов Валерій Пилипович. [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Borzov Vale rij Pili povich Borzo v nar 20 zhovtnya 1949 misto Sambir Lvivskoyi oblasti ukrayinskij sportsmen dvorazovij olimpijskij chempion politichnij i gromadskij diyach Valerij BorzovValerij Pilipovich BorzovPrizviskoAkademik sprintuNarodivsya20 zhovtnya 1949 1949 10 20 74 roki Sambir Drogobicka oblastGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaKiyivDiyalnistsprinter legkoatlet politikVidomij zavdyakilegkoatlet sprinterAlma materKiyivskij derzhavnij institut fizichnoyi kulturiNaukovij stupinkandidat pedagogichnih naukVchiteliPetrovskij Valentin VasilovichChlenstvoMizhnarodnij olimpijskij komitet Verhovna Rada Ukrayini IV sklikannya i Verhovna Rada Ukrayini III sklikannyaTitulOlimpijskij chempionPosadanarodnij deputat Ukrayini 1 i narodnij deputat Ukrayini 2 PartiyaKPRSU shlyubi zTurisheva Lyudmila IvanivnaDitidochka TetyanaVaga80 kg 3 Zrist183 sm 3 NagorodiZasluzhenij majster sportu SRSR Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenya Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Danila Galickogo Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini Pochesna gramota Kabinetu Ministriv UkrayiniKandidat pedagogichnih nauk Vinahidnik Avtor 4 knig Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya Narodnij Ruh Ukrayini 12 travnya 1998 14 travnya 2002 Narodnij deputat Ukrayini 4 go sklikannya SDPU O 14 travnya 2002 25 travnya 2006 Sportivni medali Cholovicha atletika Predstavnik SRSR Olimpijski igri Zoloto 1972 Myunhen 100 m Zoloto 1972 Myunhen 200 m Sriblo 1972 Myunhen 4 100 m estafeta Bronza 1976 Monreal 100 m Bronza 1976 Monreal 4 100 m estafeta Chempionat Yevropi Zoloto 1969 Afini 100 m Zoloto 1971 Gelsinki 100 m Zoloto 1971 Gelsinki 200 m Zoloto 1974 Rim 100 m Sriblo 1969 Afini 4 100 m estafeta Pershij ministr sportu Ukrayini v 1990 1997 rr Narodnij deputat Ukrayini 3 go i 4 go sklikan Sportivna biografiyaU dityacho yunacku shkolu Novoyi Kahovki sportsmen prijshov 12 richnim Treneri vidrazu rozgledili v pochatkivci majbutnyu zirku i spriyali pereyizdu Valeriya do Kiyeva Pershi uspihi prijshli do sportsmena v porivnyano yunomu vici U 19 rokiv vin staye trirazovim chempionom Yevropi sered yunioriv U serpni 1969 roku vigraye doroslij chempionat SRSR u Kiyevi probigshi 100 m rivno za 10 sekund U tomu zh 1969 roci vin vigraye chempionat Yevropi Vlitku 1970 roku Valerij Borzov bere uchast u legkoatletichnomu matchi SRSR SShA i vpershe peremagaye najsilnishih na toj moment amerikanskih sportsmeniv Peremoga na Olimpiadi v Myunheni 1972 u zabigu na 100 metriv v cilomu bula nespodivanoyu oskilki osnovni favoriti amerikanski sprinteri Eddi Hart Eddie Hart ta Rej Robinson Rey Robinson spivvolodari todishnogo svitovogo rekordu 100 m za 9 9 sek nepravilno vstanovili na svoyih budilnikah yevropejskij poyasnij chas i zapiznilisya do startu odnogo z vidbirkovih zabigiv Yak i peredbachalosya ti zalishki amerikanskoyi komandi sprinteriv sho vijshli do finalu ne zmogli chiniti gidnogo oporu i zolota medal distalasya radyanskomu sportsmenovi Na 200 metrovij distanciyi 4 veresnya sportsmen zmig zrobiti zolotij dubl obijshovshi na finishi troh amerikanciv z novim rekordom Yevropi 20 0 sek Ce bula druga pislya Armina Hari Armin Hary u 1960 roci u Rimi peremoga na najkorotshih distanciyah biloshkirogo atleta na Olimpijskih igrah pislya 1936 roku vidkoli tam pochali dominuvati viklyuchno chornoshkiri Takozh zavoyuvav sribnu olimpijsku medal v estafeti 4 h 100 m U veresni 1974 v Rimi Italiya na chempionati Yevropi z legkoyi atletiki zoloti nagorodi zdobuli sumchanin V Golubnichij sportivna hoda na 20 km i kiyanin V Borzov big na 100 m Pislya peremogi na Olimpiadi z 1975 po 1977 rik Valerij trichi pidryad vigraye zvannya chempiona Yevropi na korotkij distanciyi 60 m u zakritih primishennyah Na Olimpijskih igrah 1976 roku v Monreali sportsmen znov vigraye medali ale cogo razu bronzovi dvichi sportsmen pidnimayetsya na p yedestal poshani za pidsumkami zabigu na 100 m i estafeti 4 h 100 m Gromadska i politichna diyalnistZ 1966 po 1971 rik navchayetsya u Kiyivskomu Derzhavnomu instituti fizichnoyi kulturi Pid kerivnictvom svogo trenera vidomogo pedagoga i uchenogo V V Petrovskogo proviv veliku doslidnicku robotu pidsumki yakoyi sformulyuvav v uspishno zahishenij disertaciyi Kandidat pedagogichnih nauk 1977 Nezabarom pislya zakinchennya sportivnoyi kar yeri Borzov stav pracyuvati v CK LKSM Ukrayini z 1979 r zastupnik zaviduvacha viddilu oboronno masovoyi i sportivnoyi roboti CK LKSMU z 16 lyutogo 1980 r sekretar CK komsomolu respubliki Potim znov povernuvsya v sport stavshi zastupnikom golovi Derzhkomsportu Ukrayini U kinci 1987 r na kongresi EAA Yevropejskij legkoatletichnij asociaciyi vin buv obranij chlenom Radi ciyeyi organizaciyi 10 1969 12 1979 instruktor fizichnoyi kulturi i sportu Sportkomitetu URSR odnochasno z 10 1972 aspirant Kiyivskogo derzhavnogo institutu fizichnoyi kulturi 10 1972 10 1980 instruktor 2 yi 1 yi kategoriyi starshij trener sportivnoyi komandi pri Upravlinni VV MVS SRSR v URSR i Moldavskij RSR 12 1979 02 1980 zastupnik zaviduvacha viddilu sportivnoyi i oboronno masovoyi roboti CK LKSMU 02 1980 12 1986 sekretar CK LKSMU 12 1986 07 1990 zastupnik Golovi Derzhavnogo komitetu URSR z fizichnoyi kulturi i sportu 30 07 1990 06 06 1991 Golova Derzhavnogo komitetu URSR u spravah molodi fizichnoyi kulturi i sportu 06 06 1991 20 08 1996 ministr u spravah molodi ta sportu URSR ta Ministr Ukrayini u spravah molodi i sportu 20 08 1996 26 08 1997 Golova Derzhavnogo komitetu Ukrayini z fizichnoyi kulturi i sportu U veresni 1991 vidbulas sesiya Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Ukrayini Golovoyu NOK obrano V Borzova 1991 1998 prezident NOK Ukrayini 03 1998 kandidat v narodni deputati Ukrayini viborchij okrug 201 Cherkaska oblast Z yavilosya 67 8 za progolosuvalo 5 5 7 misce z 19 pretendentiv 03 1998 04 2002 narodnij deputat Ukrayini obranij vid NRU 35 u spisku Na chas viboriv prezident Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Ukrayini chlen NRU Golova pidkomitetu z pitan pidgotovki nacionalnih zbirnih komand Ukrayini do Olimpijskih i Paraolimpijskih igor Komitetu z pitan molodizhnoyi politiki fizichnoyi kulturi i sportu 07 1998 02 2000 Golova Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan molodizhnoyi politiki fizichnoyi kulturi sportu i turizmu z 02 2000 Chlen frakciyi NRU 05 12 1998 chlen frakciyi PRP Reformi centr 12 1998 07 1999 chlen frakciyi Batkivshina 07 1999 04 2001 chlen frakciyi SDPU o z 04 2001 05 2003 04 2006 narodnij deputat Ukrayini IV sklikannya vid SDPU o 26 v spisku Na chas viboriv narodnij deputat Ukrayini chlen SDPU o Chlen frakciyi SDPU o z 05 2003 chlen Komitetu z pitan molodizhnoyi politiki fizichnoyi kulturi sportu i turizmu z 06 2003 Z 2003 roku chlen SDPU o 1996 2012 prezident Federaciyi legkoyi atletiki Ukrayini Chlen MOK z 1994 r 12 1999 12 2005 ocholyuvav Nagorodi i vidznakiOrden Znak Poshani 1971 Orden Lenina 1972 Orden Druzhbi narodiv 1976 Pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1976 Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini 1996 Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 1999 Orden Za zaslugi II st 1999 Orden Za zaslugi I st 2002 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 2004 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo IV st 2020 Orden Danila Galickogo 2008 4 medali Derzhavnij stipendiat Pochesnij gromadyanin m Nova Kahovka Pochesnij gromadyanin mista Kiyeva 05 2021 Derzhavnij sluzhbovec I rangu Orden Ya Zagit Lera u spravah nacionalgo ruhuSim ya zahoplennyaAvtor 4 knig na sportivnu tematiku vinahodu Rozmovlyaye anglijskoyu movoyu Zahoplennya ribolovlya mislivstvo Druzhina Turisheva Lyudmila Ivanivna 1952 dochka Borzova Tetyana Valeriyivna 1978 Primitkihttp w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 3 http w1 c1 rada gov ua pls radac gs09 d index arh skl 4 Olympedia 2006 d Track Q95606922 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 7 serpnya 1996 roku 664 96 Pro nagorodzhennya Pochesnoyu vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 19 zhovtnya 1999 roku 1925 Pro nagorodzhennya Borzova V P Pochesnoyu gramotoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 zhovtnya 1999 roku 1355 99 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini ordenom Za zaslugi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 29 listopada 2002 roku 1078 2002 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini chempioniv ta prizeriv Olimpijskih igor treneriv ta organizatoriv sportivnogo ruhu Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 zhovtnya 2004 roku 1277 2004 Pro nagorodzhennya V Borzova ordenom knyazya Yaroslava Mudrogo Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 2020 roku 254 2020 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya Konstituciyi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 veresnya 2008 roku 804 2008 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini sportsmeniv treneriv ta fahivciv nacionalnoyi zbirnoyi komandi Ukrayini na XXIX litnih Olimpijskih igrah Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 2 chervnya 1998 roku 214 98 rp Pro priznachennya derzhavnih stipendij olimpijskim ta paraolimpijskim chempionam LiteraturaDityachi roki Valeriya opisani v knizi dlya ditej Nacionalnij olimpijskij komitet Ukrayini pro legku atletiku ta Volodimira Kuca Yuriya Syedih Valeriya Borzova Sergiya Bubku Natalyu Dobrinsku O Mashenko 2 ge vidannya dopovnene Kiyiv Grani T 2011 104 storinki Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 276 3PosilannyaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S Valerij Borzov najshvidshij ukrayinskij sprinter usih chasiv Video 19 lipnya 2012 u Wayback Machine Cej den v istoriyi 29 chervnya 2016 u Wayback Machine NOK Ukrayini Borzov Valerij Pilipovich 29 lipnya 2016 u Wayback Machine