Бомбардування Копенгагена і закриття данського флоту у 1807 році — перший та найвизначніший епізод англо-датської війни 1807-14 років. Увійшов до історії як один з перших у Новий час прикладів застосування превентивної війни.
Бомбардування Копенгагена | |
Країна | Данія |
---|---|
Місце розташування | Копенгаген |
Дата й час | 1807 |
Час/дата початку | 16 серпня 1807 |
Час/дата закінчення | 5 вересня 1807 |
Учасник(и) | Сполучене Королівство і Данія-Норвегія |
Бомбардування Копенгагена у Вікісховищі |
Координати: 55°40′ пн. ш. 12°34′ сх. д. / 55.667° пн. ш. 12.567° сх. д.
Передумови
На початку XIX століття Данія, яка зберігала під час наполеонівських війн нейтралітет, мала значні володіння, такі як Норвегія і Шлезвіг-Гольштейн, а також мала крупний військово-морський флот, здатний перекрити доступ через протоку Зунд до Балтійського моря. Англійці, які активно протистояли Наполеону, вважали цей доступ життєво необхідним для підтримання союзницьких відносин зі Швецією та Росією. Виступ Данії на боці Наполеона, якого так боялись у Лондоні, відрізав би Британію від сполучення зі своїми союзниками, й у першу чергу — з Петербургом.
Данська армія була зосереджена на південному кордоні з Пруссією для того, щоб протистояти очікуваному вторгненню Наполеона. Столичний район разом із Копенгагеном при цьому залишався практично незахищеним. Англійці з тривогою спостерігали за подіями в Данії. Особливо їх непокоїло те, що балтійськими водами на верфі Британії доставлялась необхідна для суднобудування деревина. Після відмови данського принца-регента приєднатись до англо-шведсько-російського союзу Лондону поповзли чутки про те, що він готовий надати Наполеону право проходу данською територією до Зунда з метою блокувати його для британських суден і далі переправитись до Швеції.
Підготовка вторгнення
У січні 1807 року майбутній прем'єр-міністр заявив у Палаті лордів, що він отримав таємні депеші про те, що флоти Португалії та Данії готуються взяти участь у бойових діях на боці Наполеона. Про те саме повідомляли міністру закордонних справ Каннінгу англійські дипломати з Тільзіта, де тривали перемовини французького та російського імператорів.
Розмаїття натяків на виступи Данії на боці Франції, що готуються, переконало у необхідності нападу на Копенгаген лорда казначейства Спенсера Персіваля. Під тиском з боку останнього і військового міністра Каслрі, який давно вважав за необхідне перенести бойові дії з Іспанії на північ Європи, британський кабінет міністрів схвалив 14 липня 1807 року відправку 21 судна у Каттегат для спостереження за пересуваннями данських кораблі. Адміралтейство виділило на цю операцію понад півсотні суден. Вже 20 липня у бік Данії було направлено 25 тисяч солдат.
Каннінг намагався попередити бойові дії, пропонуючи Данії союзницькі відносини й захист з боку британської ескадри з 21 корабля. Французький міністр Талейран, у свою чергу, вимагав від данців відмови від нейтралітету та збройної підтримки французької армії, погрожуючи у іншому випадку спрямувати на завоювання Гольштейна маршала Бернадота. Таким чином, данський уряд опинився між двох вогнів.
Бойові дії
Отримавши відмову данців від передачі свого флоту у «депозит» англійському уряду, британці й ганноверці висадились 14 серпня на острові Зеландія і розбили загін данської армії поблизу міста Кеге. За кілька днів генералу Веллслі вдалось узяти Копенгаген в оточення.
З 2 до 5 вересня англійський флот здійснював артилерійський обстріл данської столиці: 5000 залпів у першу ніч, 2000 залпів у другу ніч та 7000 — у третю. При цьому загинуло не менше 2000 цивільних жителів столиці, було зруйновано кожну третю будівлю. Під час обстрілу використовувались легко горючі ракети Конгріва, через що в обложеному місті спалахнули пожежі.
Вже 7 вересня Данський генерал Пейман підписав акт капітуляції, за яким Копенгаген і рештки понівеченого данського флоту були передані англійцям, а ті обіцяли покинути данські береги упродовж шести тижнів. 21 вересня англійський флот вирушив до рідних берегів, забравши із собою конфісковані рештки данського флоту.
Реакція
Бомбардування Копенгагена спричинило жваві дебати у Британському парламенті. Каннінг сприйняв новини про захоплення данського флоту із захопленням, заявивши, що не чув «ні про що блискучіше, розумніше та ефективніше», ніж ця операція. Подібної думки дотримувався і Персіваль. Каслрі пропонував якомога скоріше окупувати Зеландію, однак цьому опирались військовики на чолі з Веллслі, який прагнув відновити бойові дії на Піренеях.
Опозиція, навпаки, остерігалась, що напад на нейтральну Данію може підірвати довіру до англійців у Європі і що перетворювати нейтральну сторону конфлікту на супротивника було необачливим. Тричі вживались спроби прийняти резолюцію, яка засуджувала дії уряду в Копенгагені, однак всі вони провалились.
У тривалішій історичній перспективі бомбардування Копенгагена, розкривши беззахисність Данської держави, призвело до втрати нею Норвегії та перетворення на одну з другорядних з політичної точки зору держав Європи. Привид копенгагенського бомбардування не покидав і німецьких стратегів, які навіть у XX столітті відчували так званий — боязнь раптового нападу британського флоту на військово-морські бази Німеччини та «превентивного» знищення німецького флоту.
У літературі
- Бомбардування Копенгагена є історичним тлом одного з романів Бернарда Корнуелла про під назвою «Здобич Шарпа».
- Дані події згадуються у романі Г. Л. Олді та А. Валентинова «Алюмен».
Див. також
Література
- Rolf Hobson. Navies in Northern Waters: 1721—2000. .
- Tony Griffiths. Scandinavia: A History of the Napoleonic Era to the Third Millennium. .
- Winfield, Rif. British Warships in the Age of Sail, 1793—1817. Chatham Publishing, 2005.
- Wendy Hinde. George Canning. Purnell Books Services, 1973.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bombarduvannya Kopengagena i zakrittya danskogo flotu u 1807 roci pershij ta najviznachnishij epizod anglo datskoyi vijni 1807 14 rokiv Uvijshov do istoriyi yak odin z pershih u Novij chas prikladiv zastosuvannya preventivnoyi vijni Bombarduvannya Kopengagena Krayina Daniya Misce roztashuvannyaKopengagen Data j chas1807 Chas data pochatku16 serpnya 1807 Chas data zakinchennya5 veresnya 1807 Uchasnik i Spoluchene Korolivstvo i Daniya Norvegiya Bombarduvannya Kopengagena u Vikishovishi Koordinati 55 40 pn sh 12 34 sh d 55 667 pn sh 12 567 sh d 55 667 12 567Obstril Kopengagena u nich na 4 veresnya Anglijski sudna u kopengagenskij gavaniPeredumoviNa pochatku XIX stolittya Daniya yaka zberigala pid chas napoleonivskih vijn nejtralitet mala znachni volodinnya taki yak Norvegiya i Shlezvig Golshtejn a takozh mala krupnij vijskovo morskij flot zdatnij perekriti dostup cherez protoku Zund do Baltijskogo morya Anglijci yaki aktivno protistoyali Napoleonu vvazhali cej dostup zhittyevo neobhidnim dlya pidtrimannya soyuznickih vidnosin zi Shveciyeyu ta Rosiyeyu Vistup Daniyi na boci Napoleona yakogo tak boyalis u Londoni vidrizav bi Britaniyu vid spoluchennya zi svoyimi soyuznikami j u pershu chergu z Peterburgom Danska armiya bula zoseredzhena na pivdennomu kordoni z Prussiyeyu dlya togo shob protistoyati ochikuvanomu vtorgnennyu Napoleona Stolichnij rajon razom iz Kopengagenom pri comu zalishavsya praktichno nezahishenim Anglijci z trivogoyu sposterigali za podiyami v Daniyi Osoblivo yih nepokoyilo te sho baltijskimi vodami na verfi Britaniyi dostavlyalas neobhidna dlya sudnobuduvannya derevina Pislya vidmovi danskogo princa regenta priyednatis do anglo shvedsko rosijskogo soyuzu Londonu popovzli chutki pro te sho vin gotovij nadati Napoleonu pravo prohodu danskoyu teritoriyeyu do Zunda z metoyu blokuvati jogo dlya britanskih suden i dali perepravitis do Shveciyi Pidgotovka vtorgnennyaU sichni 1807 roku majbutnij prem yer ministr zayaviv u Palati lordiv sho vin otrimav tayemni depeshi pro te sho floti Portugaliyi ta Daniyi gotuyutsya vzyati uchast u bojovih diyah na boci Napoleona Pro te same povidomlyali ministru zakordonnih sprav Kanningu anglijski diplomati z Tilzita de trivali peremovini francuzkogo ta rosijskogo imperatoriv Rozmayittya natyakiv na vistupi Daniyi na boci Franciyi sho gotuyutsya perekonalo u neobhidnosti napadu na Kopengagen lorda kaznachejstva Spensera Persivalya Pid tiskom z boku ostannogo i vijskovogo ministra Kaslri yakij davno vvazhav za neobhidne perenesti bojovi diyi z Ispaniyi na pivnich Yevropi britanskij kabinet ministriv shvaliv 14 lipnya 1807 roku vidpravku 21 sudna u Kattegat dlya sposterezhennya za peresuvannyami danskih korabli Admiraltejstvo vidililo na cyu operaciyu ponad pivsotni suden Vzhe 20 lipnya u bik Daniyi bulo napravleno 25 tisyach soldat Kanning namagavsya poperediti bojovi diyi proponuyuchi Daniyi soyuznicki vidnosini j zahist z boku britanskoyi eskadri z 21 korablya Francuzkij ministr Talejran u svoyu chergu vimagav vid danciv vidmovi vid nejtralitetu ta zbrojnoyi pidtrimki francuzkoyi armiyi pogrozhuyuchi u inshomu vipadku spryamuvati na zavoyuvannya Golshtejna marshala Bernadota Takim chinom danskij uryad opinivsya mizh dvoh vogniv Bojovi diyiOtrimavshi vidmovu danciv vid peredachi svogo flotu u depozit anglijskomu uryadu britanci j gannoverci visadilis 14 serpnya na ostrovi Zelandiya i rozbili zagin danskoyi armiyi poblizu mista Kege Za kilka dniv generalu Vellsli vdalos uzyati Kopengagen v otochennya Z 2 do 5 veresnya anglijskij flot zdijsnyuvav artilerijskij obstril danskoyi stolici 5000 zalpiv u pershu nich 2000 zalpiv u drugu nich ta 7000 u tretyu Pri comu zaginulo ne menshe 2000 civilnih zhiteliv stolici bulo zrujnovano kozhnu tretyu budivlyu Pid chas obstrilu vikoristovuvalis legko goryuchi raketi Kongriva cherez sho v oblozhenomu misti spalahnuli pozhezhi Vzhe 7 veresnya Danskij general Pejman pidpisav akt kapitulyaciyi za yakim Kopengagen i reshtki ponivechenogo danskogo flotu buli peredani anglijcyam a ti obicyali pokinuti danski beregi uprodovzh shesti tizhniv 21 veresnya anglijskij flot virushiv do ridnih beregiv zabravshi iz soboyu konfiskovani reshtki danskogo flotu ReakciyaBombarduvannya Kopengagena sprichinilo zhvavi debati u Britanskomu parlamenti Kanning sprijnyav novini pro zahoplennya danskogo flotu iz zahoplennyam zayavivshi sho ne chuv ni pro sho bliskuchishe rozumnishe ta efektivnishe nizh cya operaciya Podibnoyi dumki dotrimuvavsya i Persival Kaslri proponuvav yakomoga skorishe okupuvati Zelandiyu odnak comu opiralis vijskoviki na choli z Vellsli yakij pragnuv vidnoviti bojovi diyi na Pireneyah Opoziciya navpaki osterigalas sho napad na nejtralnu Daniyu mozhe pidirvati doviru do anglijciv u Yevropi i sho peretvoryuvati nejtralnu storonu konfliktu na suprotivnika bulo neobachlivim Trichi vzhivalis sprobi prijnyati rezolyuciyu yaka zasudzhuvala diyi uryadu v Kopengageni odnak vsi voni provalilis U trivalishij istorichnij perspektivi bombarduvannya Kopengagena rozkrivshi bezzahisnist Danskoyi derzhavi prizvelo do vtrati neyu Norvegiyi ta peretvorennya na odnu z drugoryadnih z politichnoyi tochki zoru derzhav Yevropi Privid kopengagenskogo bombarduvannya ne pokidav i nimeckih strategiv yaki navit u XX stolitti vidchuvali tak zvanij boyazn raptovogo napadu britanskogo flotu na vijskovo morski bazi Nimechchini ta preventivnogo znishennya nimeckogo flotu U literaturiBombarduvannya Kopengagena ye istorichnim tlom odnogo z romaniv Bernarda Kornuella pro pid nazvoyu Zdobich Sharpa Dani podiyi zgaduyutsya u romani G L Oldi ta A Valentinova Alyumen Div takozhKopengagenska bitvaLiteraturaRolf Hobson Navies in Northern Waters 1721 2000 ISBN 0 415 40774 5 Tony Griffiths Scandinavia A History of the Napoleonic Era to the Third Millennium ISBN 1 85065 317 8 Winfield Rif British Warships in the Age of Sail 1793 1817 Chatham Publishing 2005 Wendy Hinde George Canning Purnell Books Services 1973