Готель «Асторія» — зруйнована будівля, що існувала в Сімферополі за адресою вул. Карла Маркса, 16 у Центральному районі, поруч з будівлею Верховної Ради АРК.
Асторія | |
---|---|
Асторія в 2010 році | |
Координати: 44°57′06″ пн. ш. 34°05′53″ сх. д. / 44.95172° пн. ш. 34.09804° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Сімферополь |
Розташування | вул. Карла Маркса, 16 |
Тип | готель |
Тип будівлі | Готель |
Стиль | модерн |
Дата заснування | 1910 |
Побудовано | 1910 |
Адреса | Вулиця Карла Маркса |
Асторія Асторія (Автономна Республіка Крим) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
1960-е. Ресторан Астория и фотоателье |
Будинок побудований в 1910 році в стилі модерн і знесено в 2012 році. Зараз на місці будівлі розташовується «Сквер Республіки».
Історія
Попередника будівлі, також будинок № 16, було зведено 1866 року на кошти С. М. Спіро, що був редактором-видавцем газети «Кримський вісник». Спочатку в будівлі розташовувалася друкарня і літографія.
У 1880 році в будівлі розташовувалася редакція газети «Таврида». У 1885 році приміщення дісталося мелітопольській купчисі С. Г. Спіро. З 1890 року будинок став резиденцією газети «Кримський вісник». Пізніше видання перебазувалося до Севастополя.
У 1910 році в новій будівлі на цьому місці розташувався кінотеатр «Ампір», а пізніше будівля використовувалося як театр.
У 1929 році кінотеатр був перейменований на «Прожектор», в 1931 році — на «Культ-фільм», потім — «Юнгштур-мом». У 1930-ті роки приміщення використовувалося як єврейський клуб. З 1935 року в будівлі проживав геолог Петро Двойченко. За часів СРСР в будівлі також розташовувалися управління рибної промисловості Криму, млиновий відділ Наркомпроду та магазин «Дитячий світ».
Після німецько-радянської війни в будівлі знаходився готель «Асторія», однойменний ресторан і фотостудія.
У 1990-ті роки будівля була закрита на ремонт через пожежу, а власником приміщення стало ЗАТ «Сучасні інформаційні технології», головою якого був політик і підприємець Андрій Сенченко. Ремонтні роботи, однак, не були проведені, в результаті чого будівля обвалилася, залишилася стояти лише фасадна стіна, що була прозвана місцевими жителями «стіною плачу». Частина стіни використовувалася для розміщення реклами.
З 2001 року почалося розроблення проєктної документації для створення на місці будівлі бізнес-центру з п'ятизірковому готелем. У липні 2005 року «Сучасні інформаційні технології» уклали договір оренди на ділянку землі під будівлею.
У квітні 2006 року Рада міністрів Криму включила будівлю до реєстру пам'яток архітектури і повернула його в державну власність. 16 листопада 2006 року рішенням міськради на ділянці було заборонено проводити проєктні роботи.
У грудні 2006 року міська рада Сімферополя розірвала орендний договір з компанією «BS — холдинг ЛТД», що орендувала цю ділянку землі через припинення її існування. Також міськрада не підтримала передачу будівлі в оренду «Сучасним інформаційним технологіям». За словами Сенченка, міський голова Сімферополя Геннадій Бабенко просив хабаря за продовження робіт його компанією та попереджав, якщо Сенченко не заплатить 300 тисяч доларів, то його компанія втратить будівлю. Тоді ж Сенченко направив заяву про корупцію Бабенко прокурору Криму Вікторові Шемчуку. На думку депутатів сімферопольської міської ради від фракції «Блок за Януковича!», причиною конфлікту став утиск бізнес-інтересів Сенченко.
У 2007 році російський підприємець і депутат Державної думи Олександр Лебедєв висловив бажання придбати будинок і побудувати на його місці перший в Сімферополі п'ятизірковий готель. Пізніше Лебедєв став власником будівлі. Лебедєв планував інвестувати в будівництво нового готелю 20 мільйонів доларів. 27 червня 2007 року на позачерговому засіданні міського виконавчого комітету Сімферополя було вирішено знести будівлю в зв'язку з її аварійним станом. Крім того, в 2007 році суд скасував рішення міськради про повернення ділянки землі під готелем «Асторія» у власність міста, таким чином власником будівлі залишилася компанія Сенченко.
У квітні 2011 року Сімферопольська міська прокуратура направила позов до Окружного адміністративного суду Криму з вимогою припинити право власності на будівлю приватної компанії і знести будівлю як аварійну. У лютому 2012 року суд задовольнив позов, оскільки власник не вжив дій з реконструкції споруди. Оскільки будівля не підлягала відновленню, члени Громадської ради при Раді міністрів Криму підтримали знесення об'єкта. У травні 2012 року депутати Верховної Ради Криму виділили на знесення будівлі і подальшу розчистку території 320 тисяч гривень. Крім того, під стінами міськради відбувся мітинг на підтримку знесення будівлі. Знесення будівлі в результаті схвалив виконком Сімферопольської міськради. 29 травня 2012 року було розпочато знесення об'єкта.
31 травня 2012 року прокурор Сімферополя Марченко за позовом активіста Сергія Веселовського дав доручення провести перевірку законності знесення фасаду. В ході знесення було знайдено підвали будівлі, де в роки окупації міста розташовувалося німецьке казино.
Подальша доля
Влітку 2012 року було проведено анкетування 4 тисяч чоловік. За підсумками опитування, 2,6 тисяч осіб висловилися за створення скверу на місці знесеної споруди. Крім того, глава Сімферополя Віктор Агєєв заявляв, що розглядався варіант відновлення фасадної стіни будівлі.
Новий «Сквер Республіки» був відкритий 1 червня 2013 року в день міста. Центральне місце в сквері зайняв фонтан у вигляді глобуса, на якому зображений контур півострова Крим. Крім того, були побудований бювет і дитячий майданчик. Первісна вартість скверу склала 121 тисячу доларів. Пізніше влада міста оголосила про збільшення вартості скверу до 900 тисяч гривень.
Влітку 2016 року окупанти встановили у сквері пам'ятник «зеленим чоловічкам».
Примітки
- . kafanews.com (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Крымский архитектурный портал (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . jalita.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 24 травня 2012. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 26 грудня 2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 2 липня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 15 грудня 2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 27 грудня 2006. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 16 травня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- Суд лишил Лебедева "стены плача" в центре Симферополя (ИСПРАВЛЕНО). Центр журналистских расследований (рос.). 27 лютого 2012. Процитовано 4 серпня 2020.
- На снос «стены плача» в Симферополе из бюджета Крыма выделили 320 тысяч гривен. Центр журналистских расследований (рос.). 23 травня 2012. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Bagnet.org (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- . www.kianews.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- В Симферополе сносят «стену плача». Центр журналистских расследований (рос.). 29 травня 2012. Процитовано 4 серпня 2020.
- . Новый День (рос.). 12 червня 2012. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 4 серпня 2020.
- . kp.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- В Симферополе вместо "стены плача" решили создать сквер. Центр журналистских расследований (рос.). 5 липня 2012. Процитовано 4 серпня 2020.
- . fresh.org.ua. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 4 серпня 2020.
- Новый сквер на месте бывшей “Астории” обойдется Симферополю в 900 тысяч. Центр журналистских расследований (рос.). 25 квітня 2013. Процитовано 4 серпня 2020.
Посилання
- Готель «Асторія» або стіна плачу, а також секрети готелю «Європейський»: п'ять будівель Сімферополя, яких ми втратили [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Категорія: Центральний район (Сімферополь)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Astoriya Gotel Astoriya zrujnovana budivlya sho isnuvala v Simferopoli za adresoyu vul Karla Marksa 16 u Centralnomu rajoni poruch z budivleyu Verhovnoyi Radi ARK AstoriyaAstoriya v 2010 roci Astoriya v 2010 rociKoordinati 44 57 06 pn sh 34 05 53 sh d 44 95172 pn sh 34 09804 sh d 44 95172 34 09804KrayinaUkrayinaMistoSimferopolRoztashuvannyavul Karla Marksa 16TipgotelTip budivliGotelStilmodernData zasnuvannya1910Pobudovano1910AdresaVulicya Karla MarksaAstoriyaAstoriya Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u Vikishovishi Zovnishni zobrazhennya 1960 e Restoran Astoriya i fotoatele Budinok pobudovanij v 1910 roci v stili modern i zneseno v 2012 roci Zaraz na misci budivli roztashovuyetsya Skver Respubliki IstoriyaPoperednika budivli takozh budinok 16 bulo zvedeno 1866 roku na koshti S M Spiro sho buv redaktorom vidavcem gazeti Krimskij visnik Spochatku v budivli roztashovuvalasya drukarnya i litografiya U 1880 roci v budivli roztashovuvalasya redakciya gazeti Tavrida U 1885 roci primishennya distalosya melitopolskij kupchisi S G Spiro Z 1890 roku budinok stav rezidenciyeyu gazeti Krimskij visnik Piznishe vidannya perebazuvalosya do Sevastopolya U 1910 roci v novij budivli na comu misci roztashuvavsya kinoteatr Ampir a piznishe budivlya vikoristovuvalosya yak teatr U 1929 roci kinoteatr buv perejmenovanij na Prozhektor v 1931 roci na Kult film potim Yungshtur mom U 1930 ti roki primishennya vikoristovuvalosya yak yevrejskij klub Z 1935 roku v budivli prozhivav geolog Petro Dvojchenko Za chasiv SRSR v budivli takozh roztashovuvalisya upravlinnya ribnoyi promislovosti Krimu mlinovij viddil Narkomprodu ta magazin Dityachij svit Pislya nimecko radyanskoyi vijni v budivli znahodivsya gotel Astoriya odnojmennij restoran i fotostudiya U 1990 ti roki budivlya bula zakrita na remont cherez pozhezhu a vlasnikom primishennya stalo ZAT Suchasni informacijni tehnologiyi golovoyu yakogo buv politik i pidpriyemec Andrij Senchenko Remontni roboti odnak ne buli provedeni v rezultati chogo budivlya obvalilasya zalishilasya stoyati lishe fasadna stina sho bula prozvana miscevimi zhitelyami stinoyu plachu Chastina stini vikoristovuvalasya dlya rozmishennya reklami Z 2001 roku pochalosya rozroblennya proyektnoyi dokumentaciyi dlya stvorennya na misci budivli biznes centru z p yatizirkovomu gotelem U lipni 2005 roku Suchasni informacijni tehnologiyi uklali dogovir orendi na dilyanku zemli pid budivleyu Gotel Astoriya 2010 rik U kvitni 2006 roku Rada ministriv Krimu vklyuchila budivlyu do reyestru pam yatok arhitekturi i povernula jogo v derzhavnu vlasnist 16 listopada 2006 roku rishennyam miskradi na dilyanci bulo zaboroneno provoditi proyektni roboti U grudni 2006 roku miska rada Simferopolya rozirvala orendnij dogovir z kompaniyeyu BS holding LTD sho orenduvala cyu dilyanku zemli cherez pripinennya yiyi isnuvannya Takozh miskrada ne pidtrimala peredachu budivli v orendu Suchasnim informacijnim tehnologiyam Za slovami Senchenka miskij golova Simferopolya Gennadij Babenko prosiv habarya za prodovzhennya robit jogo kompaniyeyu ta poperedzhav yaksho Senchenko ne zaplatit 300 tisyach dolariv to jogo kompaniya vtratit budivlyu Todi zh Senchenko napraviv zayavu pro korupciyu Babenko prokuroru Krimu Viktorovi Shemchuku Na dumku deputativ simferopolskoyi miskoyi radi vid frakciyi Blok za Yanukovicha prichinoyu konfliktu stav utisk biznes interesiv Senchenko U 2007 roci rosijskij pidpriyemec i deputat Derzhavnoyi dumi Oleksandr Lebedyev visloviv bazhannya pridbati budinok i pobuduvati na jogo misci pershij v Simferopoli p yatizirkovij gotel Piznishe Lebedyev stav vlasnikom budivli Lebedyev planuvav investuvati v budivnictvo novogo gotelyu 20 miljoniv dolariv 27 chervnya 2007 roku na pozachergovomu zasidanni miskogo vikonavchogo komitetu Simferopolya bulo virisheno znesti budivlyu v zv yazku z yiyi avarijnim stanom Krim togo v 2007 roci sud skasuvav rishennya miskradi pro povernennya dilyanki zemli pid gotelem Astoriya u vlasnist mista takim chinom vlasnikom budivli zalishilasya kompaniya Senchenko Bokovij vid na budivlyu 2011 rik U kvitni 2011 roku Simferopolska miska prokuratura napravila pozov do Okruzhnogo administrativnogo sudu Krimu z vimogoyu pripiniti pravo vlasnosti na budivlyu privatnoyi kompaniyi i znesti budivlyu yak avarijnu U lyutomu 2012 roku sud zadovolniv pozov oskilki vlasnik ne vzhiv dij z rekonstrukciyi sporudi Oskilki budivlya ne pidlyagala vidnovlennyu chleni Gromadskoyi radi pri Radi ministriv Krimu pidtrimali znesennya ob yekta U travni 2012 roku deputati Verhovnoyi Radi Krimu vidilili na znesennya budivli i podalshu rozchistku teritoriyi 320 tisyach griven Krim togo pid stinami miskradi vidbuvsya miting na pidtrimku znesennya budivli Znesennya budivli v rezultati shvaliv vikonkom Simferopolskoyi miskradi 29 travnya 2012 roku bulo rozpochato znesennya ob yekta Skver Respubliki pobudovanij na misci Astoriyi 31 travnya 2012 roku prokuror Simferopolya Marchenko za pozovom aktivista Sergiya Veselovskogo dav doruchennya provesti perevirku zakonnosti znesennya fasadu V hodi znesennya bulo znajdeno pidvali budivli de v roki okupaciyi mista roztashovuvalosya nimecke kazino Podalsha dolyaVlitku 2012 roku bulo provedeno anketuvannya 4 tisyach cholovik Za pidsumkami opituvannya 2 6 tisyach osib vislovilisya za stvorennya skveru na misci znesenoyi sporudi Krim togo glava Simferopolya Viktor Agyeyev zayavlyav sho rozglyadavsya variant vidnovlennya fasadnoyi stini budivli Novij Skver Respubliki buv vidkritij 1 chervnya 2013 roku v den mista Centralne misce v skveri zajnyav fontan u viglyadi globusa na yakomu zobrazhenij kontur pivostrova Krim Krim togo buli pobudovanij byuvet i dityachij majdanchik Pervisna vartist skveru sklala 121 tisyachu dolariv Piznishe vlada mista ogolosila pro zbilshennya vartosti skveru do 900 tisyach griven Vlitku 2016 roku okupanti vstanovili u skveri pam yatnik zelenim cholovichkam Primitki kafanews com ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Krymskij arhitekturnyj portal ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 jalita com Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 24 travnya 2012 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 26 grudnya 2006 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 2 lipnya 2007 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 15 grudnya 2006 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 27 grudnya 2006 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 delo ua ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 16 travnya 2007 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Sud lishil Lebedeva steny placha v centre Simferopolya ISPRAVLENO Centr zhurnalistskih rassledovanij ros 27 lyutogo 2012 Procitovano 4 serpnya 2020 Na snos steny placha v Simferopole iz byudzheta Kryma vydelili 320 tysyach griven Centr zhurnalistskih rassledovanij ros 23 travnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2020 Bagnet org ros Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 www kianews com ua ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 V Simferopole snosyat stenu placha Centr zhurnalistskih rassledovanij ros 29 travnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj Den ros 12 chervnya 2012 Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2020 kp ua ros Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 V Simferopole vmesto steny placha reshili sozdat skver Centr zhurnalistskih rassledovanij ros 5 lipnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2020 fresh org ua Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Novyj skver na meste byvshej Astorii obojdetsya Simferopolyu v 900 tysyach Centr zhurnalistskih rassledovanij ros 25 kvitnya 2013 Procitovano 4 serpnya 2020 PosilannyaGotel Astoriya abo stina plachu a takozh sekreti gotelyu Yevropejskij p yat budivel Simferopolya yakih mi vtratili 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Kategoriya Centralnij rajon Simferopol