Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Армія Чорного прапора (кит. трад. 黑旗軍, спр. 黑旗军, піньїнь: Hēiqí Jūn, в'єт. Quân cờ đen) — воєнізоване (за іншою версією — бандитське) формування, що складалося з етнічних чжуанів, котрі проживали на кордоні Китаю (провінція Гуансі) та В'єтнаму\Аннам (Верхній Тонкін) у 1865—1885 рр. Вони, як вихідці з тайського народу, брали участь у боях на боці китайців та в'єтів з французькими колоніальними військами в Індокитаї. Проте ні ті, ні інші не були вихідцями зі земель їхнього етнічного розселення й усі три формально були представниками окупаційної влади, проте чжуани віддавали перевагу азіатам.
| Армія Чорного прапора | |
 | |
| Країна |  Династія Цін |
|---|---|
 Армія Чорного прапора у Вікісховищі | |
Назва походить від того, що генерал використовував чорні прапори та символіку.
Зародження
Після поразки тайпінів союзний їм чжуанський генерал Лю Юнфу, який відтоді став бандитом разом із загоном релігійної секти тяньбіхуй (200 чол.) через переслідування відбіг на південь у В'єтнам та став називати себе Армією Чорного прапора.
Чорні прапори були корисні в'єтнамському двору, допомогли придушити корінні племена, що розселялися на межі Червоної та Чорної річок, за що Лю Юнфу удостоїли офіційного військового титулу. До того ж, В'єтнам дозволив їм збирати податки на цих територіях; вигода була такою, що до армії Чорного прапора збігалися авантюристи з усього світу. Значною мірою солдати удачі з США та Європи, котрі знищили Тайпінське Небесне Царство. Їхній досвід став причиною того, що банда перетворилася на грізну збройну силу.
Європейські судна при переправі через Червону ріку супроводжувала французька армія, це привело до сутичок між ними та Армією Чорного прапора, котру підтримували китайські та в'єтнамські урядові війська.
Бойові дії
У лютому 1873 після маршу під великим чорним прапором перемогли французьку ескадру й закололи на смерть морського офіцера Френсіса Граньйо. Французьке населення було приголомшена жорстокістю аборигенів.
Через десять років під час битви за Паперовий міст загинув інший офіцер Анрі Рів'єр.
Однак на цьому успіхи Армії Чорного Прапора закінчилися. Адмірал Франції Амеде Курбе знищив їх під час катастрофи в Сан-Тай. Більшість солдат загинули, а потужність армії підірвалась.
Тим не менш, ті, кому вдалось вижити, тримали оборону Хаа Мок упродовж 15 місяців. Після поразки 1885 року перестали воювати.
Востаннє задокументовані 1887 року, під час грабунку Луанг-Прабанг.
Джерела
- Duboc, E., Trente cinq mois de campagne en Chine, au Tonkin (Paris, 1899)
- Forbes, Andrew, and Henley, David: Vietnam Past and Present: The North (Chapter on Liu Yungfu and the Black Flags in Tonkin). Chiang Mai. Cognoscenti Books, 2012. ASIN: B006DCCM9Q.
- Huard, L., La guerre du Tonkin (Paris, 1887)
- Lung Chang [龍章], Yueh-nan yu Chung-fa chan-cheng [越南與中法戰爭, Vietnam and the Sino-French War] (Taipei, 1993)
- McAleavy, H., Black Flags in Vietnam: The Story of a Chinese Intervention (New York, 1968)
- Thomazi, A., La conquête de l'Indochine (Paris, 1934)
- Thomazi, A., Histoire militaire de l'Indochine français (Hanoi, 1931)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Armiya Chornogo prapora kit trad 黑旗軍 spr 黑旗军 pinyin Heiqi Jun v yet Quan cờ đen voyenizovane za inshoyu versiyeyu banditske formuvannya sho skladalosya z etnichnih chzhuaniv kotri prozhivali na kordoni Kitayu provinciya Guansi ta V yetnamu Annam Verhnij Tonkin u 1865 1885 rr Voni yak vihidci z tajskogo narodu brali uchast u boyah na boci kitajciv ta v yetiv z francuzkimi kolonialnimi vijskami v Indokitayi Prote ni ti ni inshi ne buli vihidcyami zi zemel yihnogo etnichnogo rozselennya j usi tri formalno buli predstavnikami okupacijnoyi vladi prote chzhuani viddavali perevagu aziatam Armiya Chornogo prapora Krayina Dinastiya Cin Armiya Chornogo prapora u Vikishovishi Nazva pohodit vid togo sho general vikoristovuvav chorni prapori ta simvoliku ZarodzhennyaPislya porazki tajpiniv soyuznij yim chzhuanskij general Lyu Yunfu yakij vidtodi stav banditom razom iz zagonom religijnoyi sekti tyanbihuj 200 chol cherez peresliduvannya vidbig na pivden u V yetnam ta stav nazivati sebe Armiyeyu Chornogo prapora Chorni prapori buli korisni v yetnamskomu dvoru dopomogli pridushiti korinni plemena sho rozselyalisya na mezhi Chervonoyi ta Chornoyi richok za sho Lyu Yunfu udostoyili oficijnogo vijskovogo titulu Do togo zh V yetnam dozvoliv yim zbirati podatki na cih teritoriyah vigoda bula takoyu sho do armiyi Chornogo prapora zbigalisya avantyuristi z usogo svitu Znachnoyu miroyu soldati udachi z SShA ta Yevropi kotri znishili Tajpinske Nebesne Carstvo Yihnij dosvid stav prichinoyu togo sho banda peretvorilasya na griznu zbrojnu silu Yevropejski sudna pri perepravi cherez Chervonu riku suprovodzhuvala francuzka armiya ce privelo do sutichok mizh nimi ta Armiyeyu Chornogo prapora kotru pidtrimuvali kitajski ta v yetnamski uryadovi vijska Bojovi diyiU lyutomu 1873 pislya marshu pid velikim chornim praporom peremogli francuzku eskadru j zakololi na smert morskogo oficera Frensisa Granjo Francuzke naselennya bulo prigolomshena zhorstokistyu aborigeniv Cherez desyat rokiv pid chas bitvi za Paperovij mist zaginuv inshij oficer Anri Riv yer Odnak na comu uspihi Armiyi Chornogo Prapora zakinchilisya Admiral Franciyi Amede Kurbe znishiv yih pid chas katastrofi v San Taj Bilshist soldat zaginuli a potuzhnist armiyi pidirvalas Tim ne mensh ti komu vdalos vizhiti trimali oboronu Haa Mok uprodovzh 15 misyaciv Pislya porazki 1885 roku perestali voyuvati Vostannye zadokumentovani 1887 roku pid chas grabunku Luang Prabang DzherelaDuboc E Trente cinq mois de campagne en Chine au Tonkin Paris 1899 Forbes Andrew and Henley David Vietnam Past and Present The North Chapter on Liu Yungfu and the Black Flags in Tonkin Chiang Mai Cognoscenti Books 2012 ASIN B006DCCM9Q Huard L La guerre du Tonkin Paris 1887 Lung Chang 龍章 Yueh nan yu Chung fa chan cheng 越南與中法戰爭 Vietnam and the Sino French War Taipei 1993 McAleavy H Black Flags in Vietnam The Story of a Chinese Intervention New York 1968 Thomazi A La conquete de l Indochine Paris 1934 Thomazi A Histoire militaire de l Indochine francais Hanoi 1931