Полі́на Володи́мирівна Ге́льман (нар. 24 жовтня 1919 — 29 листопада 2005) — радянська льотчиця. В роки німецько-радянської війни — штурман 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку (, 4-та повітряна армія, 2-й Білоруський фронт), гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1946).
Поліна Володимирівна Гельман | |
---|---|
Народження | 24 жовтня 1919 Бердичів |
Смерть | 29 листопада 2005 (86 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР→ Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Бомбардувальна авіація |
Роки служби | 1941—1957 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Майор авіації |
Формування | 46-й гвардійський нічний бомбардувальний авіаційний полк |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Гельман Поліна Володимирівна у Вікісховищі |
Біографія
Народилася 24 жовтня 1919 року в місті Бердичів, нині Житомирської області, в родині професійних революціонерів. Єврейка. Член ВКП(б) з 1942 року.
Протягом 1920—1938 років жила у місті Гомель (Білорусь), куди переїхала разом з мамою після вбивства батька. Навчалась там у 1-й середній школі.
У 1937 р. вступила до аероклубу і 25 серпня 1937 р. вперше стрибнула з парашутом. Після закінчення середньої школи з відзнакою у 1938 році вступила на історичний факультет Московського державного університету ім. Ломоносова. До початку німецько-радянської війни закінчила 3 курси. Одночасно з навчанням працювала піонервожатою в Московській школі № 103.
У жовтні 1941 року за мобілізацією ЦК ВЛКСМ добровільно вступила до лав РСЧА. Отримала направлення в жіночу авіаційну частину під керівництвом Марини Раскової. Закінчила прискорений штурманський курс при Енгельсській авіаційній школі. Учасник німецько-радянської війни з 27 травня 1942 року. У складі 46-го гвардійського (588-го) нічного бомбардувального авіаційного полку пройшла шлях від сержанта, стрільця-бомбардира до старшого лейтенанта, начальника зв'язку авіаційної ескадрильї. Воювала на Південному, Північно-Кавказькому, 4-му Українському та 2-му Білоруському фронтах.
Німці називали її та інших дівчат-льотчиць «нічними відьмами».
З травня 1942 р. по травень 1945 р. Поліна Гельман була стрілцем-бомбардиром і начальником зв'язку авіаційної ескадрильї.
За період бойових дій на літакові По-2 здійснила 857 нічних бойових вильотів з бойовим нальотом 1058 літако-годин. На ворожі позиції те вузли комунікацій скинула 113000 кг бомбового вантажу. За неповними даними викликала у стані ворога 142 вогнища пожеж і 164 сильних вибухи, знищила 2 прожектори, 4 переправи, 10 автомашин, 3 атрилерійські батареї, розкидала понад 600000 листівок.
Після війни продовжила військову службу. У 1951 році закінчила Військовий інститут іноземних мов. З 1957 року гвардії майор П. В. Гельман — у відставці. Після розгортання радянських військ на Кубі працювала перекладачем і послом миру. До виходу на пенсію у 1990 році працювала доцентом кафедри політекономії в Інституті суспільних наук при ЦК КПРС. Кандидат економічних наук (1970). Обиралась членом правління Товариства «СРСР — Уругвай».
Була одружена. Чоловік — офіцер Радянської Армії Володимир Миколайович Колосов (1921—1994).
Померла 29 листопада 2005 року в Москві. Похована в колумбарії Новодівочого цвинтаря.
Батьки
Батько — Володимир Самарович, делегат ІХ з'їзду партії більшовиків від м. Бердичева, загинув у 1920 р у Козятині. . Мати — Еля Львівна. Були направлені на роботу в Бердичів більшовицьким центром, що знаходився в Києві. Активні громадсько-політичні діячі, які виконували важливі доручення місцевої партійної організації. Володимир та Еля організовували втечі своїх товаришів з тюрми та перенаправляли їх в надійні місця, утримували підпільні квартири, тощо.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені при цьому мужність, героїзм і відвагу, начальникові зв'язку авіаційної ескадрильї гвардії старшому лейтенантові Гельман Поліні Володимирівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8962). Поліна Гельман — єдина єврейська жінка, якій було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У нагородному листі вказано: «Товарищ Гельман на фронте борьбы с немецкими захватчиками находилась с мая 1942 года. От рядового стрелка-бомбардира выросла до начальника связи эскадрильи. За период боевых действий произвела лично как штурман 860 боевых вылетов на самолете ПО-2 с боевым налетом 1058 часов. Сбросила, уничтожая войска противника, 113 тонн бомб. Врагу был нанесен значительный урон. Тов. Гельман является активным участником обороны Северного Кавказа, разгрома немецких захватчиков на Кубани, Тамани, на Крымском полуострове, в Белоруссии, Польше, Восточной Пруссии и собственной территории Германии. Боевая работа тов. Гельман служит образцом для всего личного состава. Летает исключительно смело, умело маневрируя при попадании в прожектора и зенитный обстрел противника. Эффективность бомбардировочных ударов высокая».
Також нагороджена двома орденами Червоного Прапора (25.10.1943, 25.05.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (26.04.1944, 11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (9.09.1942, 30.12.1956) і медалями.
Вшанування пам'яті
У фондах Житомирського краєзнавчого музею зберігається невеликий комплекс матеріалів Поліни Гельман. Свої бойові реліквії вона передала до Центрального музею Збройних Сил СРСР (нині — музей Збройних Сил Російської федерації).
Посилання
- Нагородний лист на представлення до звання Героя Радянського Союзу [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гельман Поліна Володимирівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- http://berdychiv.in.ua/гельман-поліна-володимирівна/ [ 6 липня 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Скавронський П. С., Кропивницька Н. В., Кулачок А. П. Бердичівське єрейсто іменах. Біографічні нариси / За ред. П. С. Скавронського — Бердичів: ФОП Мельник М. В., 2018. — С. 66
- Мартинюк М. Історія Бердичева в обличчях (біографічна енциклопедія). Житомир: Вид. ПП «Рута», 2014. — С. 82.
- Горобчук, Анатолій (18 листопада 2008). . "Мій Бердичів" (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 31 жовтня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli na Volodi mirivna Ge lman nar 24 zhovtnya 1919 19191024 29 listopada 2005 radyanska lotchicya V roki nimecko radyanskoyi vijni shturman 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku 4 ta povitryana armiya 2 j Biloruskij front gvardiyi starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 Polina Volodimirivna GelmanNarodzhennya24 zhovtnya 1919 1919 10 24 BerdichivSmert29 listopada 2005 2005 11 29 86 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskBombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1941 1957PartiyaVKP b Zvannya Major aviaciyiFormuvannya46 j gvardijskij nichnij bombarduvalnij aviacijnij polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Gelman Polina Volodimirivna u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 24 zhovtnya 1919 19191024 roku v misti Berdichiv nini Zhitomirskoyi oblasti v rodini profesijnih revolyucioneriv Yevrejka Chlen VKP b z 1942 roku Protyagom 1920 1938 rokiv zhila u misti Gomel Bilorus kudi pereyihala razom z mamoyu pislya vbivstva batka Navchalas tam u 1 j serednij shkoli U 1937 r vstupila do aeroklubu i 25 serpnya 1937 r vpershe stribnula z parashutom Pislya zakinchennya serednoyi shkoli z vidznakoyu u 1938 roci vstupila na istorichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu im Lomonosova Do pochatku nimecko radyanskoyi vijni zakinchila 3 kursi Odnochasno z navchannyam pracyuvala pionervozhatoyu v Moskovskij shkoli 103 U zhovtni 1941 roku za mobilizaciyeyu CK VLKSM dobrovilno vstupila do lav RSChA Otrimala napravlennya v zhinochu aviacijnu chastinu pid kerivnictvom Marini Raskovoyi Zakinchila priskorenij shturmanskij kurs pri Engelsskij aviacijnij shkoli Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 27 travnya 1942 roku U skladi 46 go gvardijskogo 588 go nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku projshla shlyah vid serzhanta strilcya bombardira do starshogo lejtenanta nachalnika zv yazku aviacijnoyi eskadrilyi Voyuvala na Pivdennomu Pivnichno Kavkazkomu 4 mu Ukrayinskomu ta 2 mu Biloruskomu frontah Nimci nazivali yiyi ta inshih divchat lotchic nichnimi vidmami Z travnya 1942 r po traven 1945 r Polina Gelman bula strilcem bombardirom i nachalnikom zv yazku aviacijnoyi eskadrilyi Za period bojovih dij na litakovi Po 2 zdijsnila 857 nichnih bojovih vilotiv z bojovim nalotom 1058 litako godin Na vorozhi poziciyi te vuzli komunikacij skinula 113000 kg bombovogo vantazhu Za nepovnimi danimi viklikala u stani voroga 142 vognisha pozhezh i 164 silnih vibuhi znishila 2 prozhektori 4 perepravi 10 avtomashin 3 atrilerijski batareyi rozkidala ponad 600000 listivok Pislya vijni prodovzhila vijskovu sluzhbu U 1951 roci zakinchila Vijskovij institut inozemnih mov Z 1957 roku gvardiyi major P V Gelman u vidstavci Pislya rozgortannya radyanskih vijsk na Kubi pracyuvala perekladachem i poslom miru Do vihodu na pensiyu u 1990 roci pracyuvala docentom kafedri politekonomiyi v Instituti suspilnih nauk pri CK KPRS Kandidat ekonomichnih nauk 1970 Obiralas chlenom pravlinnya Tovaristva SRSR Urugvaj Bula odruzhena Cholovik oficer Radyanskoyi Armiyi Volodimir Mikolajovich Kolosov 1921 1994 Pomerla 29 listopada 2005 roku v Moskvi Pohovana v kolumbariyi Novodivochogo cvintarya BatkiBatko Volodimir Samarovich delegat IH z yizdu partiyi bilshovikiv vid m Berdicheva zaginuv u 1920 r u Kozyatini Mati Elya Lvivna Buli napravleni na robotu v Berdichiv bilshovickim centrom sho znahodivsya v Kiyevi Aktivni gromadsko politichni diyachi yaki vikonuvali vazhlivi doruchennya miscevoyi partijnoyi organizaciyi Volodimir ta Elya organizovuvali vtechi svoyih tovarishiv z tyurmi ta perenapravlyali yih v nadijni miscya utrimuvali pidpilni kvartiri tosho NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya ta viyavleni pri comu muzhnist geroyizm i vidvagu nachalnikovi zv yazku aviacijnoyi eskadrilyi gvardiyi starshomu lejtenantovi Gelman Polini Volodimirivni prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8962 Polina Gelman yedina yevrejska zhinka yakij bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu U nagorodnomu listi vkazano Tovarish Gelman na fronte borby s nemeckimi zahvatchikami nahodilas s maya 1942 goda Ot ryadovogo strelka bombardira vyrosla do nachalnika svyazi eskadrili Za period boevyh dejstvij proizvela lichno kak shturman 860 boevyh vyletov na samolete PO 2 s boevym naletom 1058 chasov Sbrosila unichtozhaya vojska protivnika 113 tonn bomb Vragu byl nanesen znachitelnyj uron Tov Gelman yavlyaetsya aktivnym uchastnikom oborony Severnogo Kavkaza razgroma nemeckih zahvatchikov na Kubani Tamani na Krymskom poluostrove v Belorussii Polshe Vostochnoj Prussii i sobstvennoj territorii Germanii Boevaya rabota tov Gelman sluzhit obrazcom dlya vsego lichnogo sostava Letaet isklyuchitelno smelo umelo manevriruya pri popadanii v prozhektora i zenitnyj obstrel protivnika Effektivnost bombardirovochnyh udarov vysokaya Takozh nagorodzhena dvoma ordenami Chervonogo Prapora 25 10 1943 25 05 1945 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 26 04 1944 11 03 1985 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 9 09 1942 30 12 1956 i medalyami Vshanuvannya pam yatiU fondah Zhitomirskogo krayeznavchogo muzeyu zberigayetsya nevelikij kompleks materialiv Polini Gelman Svoyi bojovi relikviyi vona peredala do Centralnogo muzeyu Zbrojnih Sil SRSR nini muzej Zbrojnih Sil Rosijskoyi federaciyi PosilannyaNagorodnij list na predstavlennya do zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Gelman Polina Volodimirivna Sajt Geroi strany ros http berdychiv in ua gelman polina volodimirivna 6 lipnya 2019 u Wayback Machine DzherelaSkavronskij P S Kropivnicka N V Kulachok A P Berdichivske yerejsto imenah Biografichni narisi Za red P S Skavronskogo Berdichiv FOP Melnik M V 2018 S 66 Martinyuk M Istoriya Berdicheva v oblichchyah biografichna enciklopediya Zhitomir Vid PP Ruta 2014 S 82 Gorobchuk Anatolij 18 listopada 2008 Mij Berdichiv ukr Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 31 zhovtnya 2021