Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Але́я вікови́х лип — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Вінницької області.
 Алея вікових лип у Вороновиці | |
| 49°06′55″ пн. ш. 28°40′45″ сх. д. / 49.11528000002777361° пн. ш. 28.67944000002777827° сх. д.Координати: 49°06′55″ пн. ш. 28°40′45″ сх. д. / 49.11528000002777361° пн. ш. 28.67944000002777827° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Вінницька область |
| Площа | 140 га |
| Засновано | 1984 рік |
| Оператор | Служба автомобільних доріг у Вінницькій області |
  Алея вікових лип (Вінниця) (Вінницька область) | |
 Алея вікових лип у Вікісховищі | |
Розташована в межах Вінницького, Літинського, Немирівського і Тульчинського районів Вінницької області та міста Вінниця.
Набула статусу пам'ятки природи у 1984 році. Алея тягнеться від с. Дяківці Літинського району через села Громадське, Літинські Хутори, смт Літин, села Садове, Петрик, Лукашівка Літинського району, села Ксаверівка, Лисогора, Якушинці, Зарванці Вінницького району, м. Вінниця, села Щітки, Писарівка, Комарів, смт Вороновиця Вінницького району, села Чаульське, Кудлаї, Супрунівка, Гунька Немирівського району на м. Немирів і далі через села Велика Бушинка, Вовчок (Зарудинецька сільська рада), Чуків, Вовчок (Вовчоцька сільська рада), смт Брацлав, села Гриненки Немирівського району Нестерварка Тульчинського району до Тульчина.
Її загальна протяжність становить 140 км, площа - 140 га, в тому числі у Вінницькому — 27 га, Літинському — 29,8 га, Немирівському — 57,6 га, Тульчинському — 21,8 га, м. Вінниці — 3,8 га. Вік дерев становить від 250 до 300 років, проте, вік окремих дерев може сягати понад 300—400 років.
Охороняється дворядна алея лип, висаджена протягом XVIII-XX ст. Основу насаджень складає липа широколиста, рідше трапляється липа серцелиста. Насадження мають вітро-, сонце-, пило-, газо-, ґрунтозахисне, історико-культурне та декоративне значення. Алея є середовищем існування для багатьох видів птахів та комах. Вік дерев сильно коливається на окремих відрізках алеї. Найбільше вікових дерев зростає на ділянках Щітки-Писарівка, Комарів-Чавульське. Середня висота дерев - 15-25 метрів, діаметр стовбура - 130-150 см у вікових дерев та 5-60 см в інших.
Пам'ятка зазнає значного негативного впливу від транспортних викидів та ортутохімікатів сільськогосподарських подів. Із зростанням транспортного потоку стан алеї значно погіршився, що призвело до необхідності проведення суттєвої санітарної обрізки. Через антропогенні фактори тривалість життя дерев знижується з можливих 400-600 років до 50-80 років. Негативно впливає на стан пам'ятки також будівництво доріг, автозаправок, закладів харчування вздовж дороги. В багатьох випадках дані споруди зведені несанкціоновано.
Історія
Існує декілька версій створення алеї. За однією з версій дерева були висаджені солдатами за наказом князя Григорія Потьомкіна, щоб Катерини II, подорожуючи до Криму з прусськими, французькими та іншими послами, могла побачити, що він перетворює цей край у цивілізований куточок. Проте документального підтвердження ця версія немає, а навпаки є джерела, за якими в час, коли вона подорожувала до Криму, ці землі належали Польщі, а її шлях до Криму проходив по Дніпру.
За іншою версією липи були засаджені солдатами Суворова після італійського походу в 1899 році, створюючи Дорогу перемоги, адже ширина дороги відповідає ширині розгорнутого строю, а дорога закінчувалась у Тульчині, де проживав Суворов. Проте ця версія є малоймовірною, оскільки Суворов мешкав тут лише один рік, а для засадження алеї потрібна була не одна тисяча лип-однорічок, яких у навколишніх лісах було небагато.
За ще однієї версії, автором якої є краєзнавець Тульчина Віктор Святелик, липи були висаджені солдатами 2-ї армії, яка розквартирувала свої підрозділи на Поділлі й перебувала тут протягом 1816—1827 pp., готуючись до приїзду царя Олександра II на маневри 1823 року. Тому дорога, якою мав їхати імператор, була обсаджена липами. Війська 2-ї армії були розташовані саме у тих поселеннях, через які проходить алея лип: Вінниці, Немирові, Тульчині та Кирнасівці.
Проте найімовірнішою видається версія по те, що липи були засаджені в кінці XVI — першій половині XVIII ст. Після 1667 року Брацлавщина (історична область, що займала територію теперішньої Вінницької та частину Хмельницької областей) за Андрусівським перемир'ям 1667 року знову відійшла до Польщі, і коли Польські магнати повернулися до своїх маєтків, то вирішили твердо закріпитися на цій землі. Вони швидко розбудовували міста Брацлавщини, створювали парки у маєтках (особливо починаючи з кінця XVIII ст.). Вони запросили із Західної Європи вчених-садівників, які і могли створити розсадники, виростити ту кількість лип, яка була потрібна, щоб обсадити дороги. Вчені-садівники знали, що липа своїм довголіттям сягає тисячі років, має гарну крону і є чудовим медоносом. Основна частина алеї була висаджена у XVIII столітті. У восьмій грамоті великих князів литовських за 1430 рік згадується, як князь Свидригайло розпорядився, щоб для позначення кордонів землеволодінь «грані на липах були витесані». Вік окремих дерев сягає 500—600 років. Це дає можливість припустити, що перші посадки лип були зроблені ще на початку XV ст., а потім протягом віків, і особливо у XVIII ст., була створена основна частина алеї.
Алея вікових лип | |||||||||||
 |  |  | |||||||||
Тіниста алея влітку (Вінниця) | Фрагмент алеї на виїзді з Вінниці | ||||||||||
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алея вікових лип (Вінниця) |
Джерела
* Науковий вісник НЛТУ України. — 2014. — Вип. 24.7//Проф. О. В. Мудрак, «Функціонально-просторовий аналіз природно-заповідного фонду Вінницької області в контексті стратегії збалансованого розвитку»
* Звіт по НДР «Інвентаризація природних комплексів природно-заповідного фонду та виготовлення наукових обґрунтувань на новостворені та існуючі об'єкти». - Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ale ya vikovi h lip botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya v Ukrayini Ob yekt prirodno zapovidnogo fondu Vinnickoyi oblasti Aleya vikovih lipAleya vikovih lip u VoronoviciAleya vikovih lip u Voronovici49 06 55 pn sh 28 40 45 sh d 49 11528000002777361 pn sh 28 67944000002777827 sh d 49 11528000002777361 28 67944000002777827 Koordinati 49 06 55 pn sh 28 40 45 sh d 49 11528000002777361 pn sh 28 67944000002777827 sh d 49 11528000002777361 28 67944000002777827Krayina UkrayinaRoztashuvannyaVinnicka oblastPlosha140 gaZasnovano1984 rikOperatorSluzhba avtomobilnih dorig u Vinnickij oblastiAleya vikovih lip Vinnicya Vinnicka oblast Aleya vikovih lip u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aleya vikovih lip Roztashovana v mezhah Vinnickogo Litinskogo Nemirivskogo i Tulchinskogo rajoniv Vinnickoyi oblasti ta mista Vinnicya Nabula statusu pam yatki prirodi u 1984 roci Aleya tyagnetsya vid s Dyakivci Litinskogo rajonu cherez sela Gromadske Litinski Hutori smt Litin sela Sadove Petrik Lukashivka Litinskogo rajonu sela Ksaverivka Lisogora Yakushinci Zarvanci Vinnickogo rajonu m Vinnicya sela Shitki Pisarivka Komariv smt Voronovicya Vinnickogo rajonu sela Chaulske Kudlayi Suprunivka Gunka Nemirivskogo rajonu na m Nemiriv i dali cherez sela Velika Bushinka Vovchok Zarudinecka silska rada Chukiv Vovchok Vovchocka silska rada smt Braclav sela Grinenki Nemirivskogo rajonu Nestervarka Tulchinskogo rajonu do Tulchina Yiyi zagalna protyazhnist stanovit 140 km plosha 140 ga v tomu chisli u Vinnickomu 27 ga Litinskomu 29 8 ga Nemirivskomu 57 6 ga Tulchinskomu 21 8 ga m Vinnici 3 8 ga Vik derev stanovit vid 250 do 300 rokiv prote vik okremih derev mozhe syagati ponad 300 400 rokiv Ohoronyayetsya dvoryadna aleya lip visadzhena protyagom XVIII XX st Osnovu nasadzhen skladaye lipa shirokolista ridshe traplyayetsya lipa sercelista Nasadzhennya mayut vitro sonce pilo gazo gruntozahisne istoriko kulturne ta dekorativne znachennya Aleya ye seredovishem isnuvannya dlya bagatoh vidiv ptahiv ta komah Vik derev silno kolivayetsya na okremih vidrizkah aleyi Najbilshe vikovih derev zrostaye na dilyankah Shitki Pisarivka Komariv Chavulske Serednya visota derev 15 25 metriv diametr stovbura 130 150 sm u vikovih derev ta 5 60 sm v inshih Pam yatka zaznaye znachnogo negativnogo vplivu vid transportnih vikidiv ta ortutohimikativ silskogospodarskih podiv Iz zrostannyam transportnogo potoku stan aleyi znachno pogirshivsya sho prizvelo do neobhidnosti provedennya suttyevoyi sanitarnoyi obrizki Cherez antropogenni faktori trivalist zhittya derev znizhuyetsya z mozhlivih 400 600 rokiv do 50 80 rokiv Negativno vplivaye na stan pam yatki takozh budivnictvo dorig avtozapravok zakladiv harchuvannya vzdovzh dorogi V bagatoh vipadkah dani sporudi zvedeni nesankcionovano IstoriyaIsnuye dekilka versij stvorennya aleyi Za odniyeyu z versij dereva buli visadzheni soldatami za nakazom knyazya Grigoriya Potomkina shob Katerini II podorozhuyuchi do Krimu z prusskimi francuzkimi ta inshimi poslami mogla pobachiti sho vin peretvoryuye cej kraj u civilizovanij kutochok Prote dokumentalnogo pidtverdzhennya cya versiya nemaye a navpaki ye dzherela za yakimi v chas koli vona podorozhuvala do Krimu ci zemli nalezhali Polshi a yiyi shlyah do Krimu prohodiv po Dnipru Za inshoyu versiyeyu lipi buli zasadzheni soldatami Suvorova pislya italijskogo pohodu v 1899 roci stvoryuyuchi Dorogu peremogi adzhe shirina dorogi vidpovidaye shirini rozgornutogo stroyu a doroga zakinchuvalas u Tulchini de prozhivav Suvorov Prote cya versiya ye malojmovirnoyu oskilki Suvorov meshkav tut lishe odin rik a dlya zasadzhennya aleyi potribna bula ne odna tisyacha lip odnorichok yakih u navkolishnih lisah bulo nebagato Za she odniyeyi versiyi avtorom yakoyi ye krayeznavec Tulchina Viktor Svyatelik lipi buli visadzheni soldatami 2 yi armiyi yaka rozkvartiruvala svoyi pidrozdili na Podilli j perebuvala tut protyagom 1816 1827 pp gotuyuchis do priyizdu carya Oleksandra II na manevri 1823 roku Tomu doroga yakoyu mav yihati imperator bula obsadzhena lipami Vijska 2 yi armiyi buli roztashovani same u tih poselennyah cherez yaki prohodit aleya lip Vinnici Nemirovi Tulchini ta Kirnasivci Prote najimovirnishoyu vidayetsya versiya po te sho lipi buli zasadzheni v kinci XVI pershij polovini XVIII st Pislya 1667 roku Braclavshina istorichna oblast sho zajmala teritoriyu teperishnoyi Vinnickoyi ta chastinu Hmelnickoyi oblastej za Andrusivskim peremir yam 1667 roku znovu vidijshla do Polshi i koli Polski magnati povernulisya do svoyih mayetkiv to virishili tverdo zakripitisya na cij zemli Voni shvidko rozbudovuvali mista Braclavshini stvoryuvali parki u mayetkah osoblivo pochinayuchi z kincya XVIII st Voni zaprosili iz Zahidnoyi Yevropi vchenih sadivnikiv yaki i mogli stvoriti rozsadniki virostiti tu kilkist lip yaka bula potribna shob obsaditi dorogi Vcheni sadivniki znali sho lipa svoyim dovgolittyam syagaye tisyachi rokiv maye garnu kronu i ye chudovim medonosom Osnovna chastina aleyi bula visadzhena u XVIII stolitti U vosmij gramoti velikih knyaziv litovskih za 1430 rik zgaduyetsya yak knyaz Svidrigajlo rozporyadivsya shob dlya poznachennya kordoniv zemlevolodin grani na lipah buli vitesani Vik okremih derev syagaye 500 600 rokiv Ce daye mozhlivist pripustiti sho pershi posadki lip buli zrobleni she na pochatku XV st a potim protyagom vikiv i osoblivo u XVIII st bula stvorena osnovna chastina aleyi Aleya vikovih lip Hmelnicke shose Vinnicya Tinista aleya vlitku Vinnicya Fragment aleyi na viyizdi z Vinnici Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleya vikovih lip Vinnicya Dzherela Naukovij visnik NLTU Ukrayini 2014 Vip 24 7 Prof O V Mudrak Funkcionalno prostorovij analiz prirodno zapovidnogo fondu Vinnickoyi oblasti v konteksti strategiyi zbalansovanogo rozvitku Zvit po NDR Inventarizaciya prirodnih kompleksiv prirodno zapovidnogo fondu ta vigotovlennya naukovih obgruntuvan na novostvoreni ta isnuyuchi ob yekti Vinnicya VDPU im M Kocyubinskogo 2005 Posilannya