Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київ рос Киев радянський авіаносний крейсер проєкту 1143 шифр Кречет англ Kiev class за класифікацією НАТО які інколи на

Київ (авіаносець)

Київ (авіаносець)

Київ (рос. Киев) — радянський авіаносний крейсер проєкту 1143 (шифр «Кречет», англ. Kiev class за класифікацією НАТО), які інколи називають «радянськими авіаносцями». Головний корабель проєкту, побудований у 1975 році на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві. Входив до складу Північного флоту. Після розпаду СРСР корабель був проданий Російською Федерацією на злом Китаю, де був переобладнаний на туристично-розважальний комплекс «Світ „Києва“» в місті Тяньцзінь.

image
Історія
imageРадянський Союз
Назва: Київ (рос. Киев)
Будівник: Чорноморський суднобудівний завод, Миколаїв
Закладений: 21 липня 1970
Спуск на воду: 26 грудня 1972
Прийнятий: 28 грудня 1975
Виведений: 30 червня 1993
Статус: туристично-розважальний комплекс «Світ "Києва"» в Тяньцзінь, КНР
Основні характеристики
Клас і тип: авіаносний крейсер
Водотоннажність:
  • стандартна — 30 530 т,
  • повна — 41 370 т
Довжина: 273,1 м
Ширина:
  • по ватерлінії 31 м
  • по злітній палубі — 51 м
Висота: 61,1 м (від киля до клотика)
Осадка: 11,05 м (з бульбом)
Двигуни:
  • ГЕУ Паротурбінна: 4 парові турбіни по 45000 к.с. (8 котлів КВН 98/64)
  • ЕЕУ 6 турбогенераторів по 1500 кВт і 4 дизель-генератори по 1500 кВт
Швидкість:
Дальність
плавання:		 7 160 миль при 18 вузлах
Автономність: по запасам провіанту — 30 діб
Екіпаж: 1433 чол. (у тому числі 430 — авіагрупа)
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:		 МР-710М Фрегат-М
Озброєння:
  • 2×2 76-мм АУ АК-726
  • 1×1 РПК-1 (16 ракето-торпед 82Р)
  • 2×12 РБУ-6000 (144 РГБ-60)
  • 4×2 ПУ ПУ ПКРК П-500 «Базальт»
  • 2×2 ПУ ЗРК М-11 «Шторм» (96 ракет),
  • 8×6 30-мм ЗАК АК-630
Авіаційна група:
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Київ (значення).

Бойове призначення

Авіаносні крейсери проєкту 1143 призначені для надання оперативним з'єднанням військово-морського флоту у віддалених районах Світового океану. Їхнім завданнями є:

Історія проєктування

Важкий протичовновий крейсер проєкту 1143 розроблявся як розвиток відкоригованого проєкту протичовнового крейсера проєкту 1123М Невським проєктно-конструктроським бюро у Ленінграді: досвід будівництва і експлуатації перших радянських протичовнових крейсерів проєкту 1123 вимагав розробки більш досконалого корабля такого класу — для забезпечення ефективного виконання покладених на крейсер завдань було потрібно збільшити кількісний склад корабельної авіагрупи, посилити озброєння, поліпшити морехідні якості корабля і умови розміщення особового складу. Крім того, командування ВМФ вирішило оснастити новий корабель літаками вертикального зльоту і посадки.

В СРСР ідея застосування літаків вертикального зльоту і посадки (ЛВЗП) як палубного літака виходила від секретаря ЦК КПРС Дмитра Федоровича Устинова, який координував на цій посаді роботу наукових установ, конструкторських бюро та промислових підприємств оборонно-промислового комплексу. Командування Військово-Морським Флотом, і особисто командувача ВМФ СРСР Сергія Горшкова, перспектива отримання флотом авіаносних кораблів цілком влаштовувала. Зрештою постановою Ради міністрів СРСР від 2 вересня 1968 було припинене будівництво третього крейсера проєкту 1123 і прийнято рішення будувати на «нульовому» стапелі суднобудівного заводу № 198 в Миколаєві крейсер «Київ» за новим проєктом 1143. Постанова вимагала від Міністерства оборони СРСР протягом місяця видати тактико-технічне завдання на новий корабель, у 1969 році розробити ескізний і технічний проєкти.

Головним конструктором корабля став , який до того проєктував пкр проєкту 1123М. Було розроблено дев'ять варіантів ескізного проєкту, зокрема шість проєктів згідно з ТТЗ і три ініціативні, опрацьовані варіанти компоновки кораблів з урахуванням використання перспективних систем озброєнь. Врахувавши пропозиції та доповнення, які надійшли в ході розгляду ескізного проєкту, було прийнято рішення про озброєння корабля найпотужнішим на той час протикорабельним ракетним комплексом П-500 «Базальт», а також про зменшення конструктивного захисту та збільшення водотоннажності до 30 000 тонн. Технічний проєкт 1143 було розроблено у вкрай стислі терміни і затверджено 30 квітня 1970 року. Новий крейсер мав зміщену як у авіаносця до правого борту надбудову, польотну палубу з консольним звісом, міг нести авіакрило з 22 літальних апаратів: у літаковому варіанті 20 ЛВЗП типу Як-38 і 2 рятувальних вертольоти Ка-25ПС, у вертолітному — 20 вертольотів Ка-25ПЛ і 2 рятувальних Ка-25ПС.

Будівництво

Протичовновий крейсер «Київ» проєкту 1143 будувався на суднобудівному заводі № 198 в Миколаєві. Головним будівельником і головним відповідальним здавачем корабля був призначений Іван Йосипович Вінник.

Проєктування і будівництво принципово нового корабля вимагало вирішення низки складних проблем, зокрема, створення безпіллерсової конструкції ангарного покриття площею близько 3000 м², спеціального термостійкого покриття (польотної палуби), що захищає її від дії високотемпературних (понад 1000°) газових струменів літаків вертикального зльоту, упорядкування повітряних потоків над верхньою палубою для створення сприятливих умов зльоту і посадки. У 1972 році на заводі було виготовлено натурний відсік корабля з ділянкою злітно-посадкової смуги, який було встановлено на аеродромі льотно-дослідницького інституту. На макеті встановили літак Як-36М і здійснили серію випробувань двигунів для визначення силового і теплового впливу газових струменів на палубу, а також замірів рівнів шумів у подпалубних приміщеннях. За результатом досліджень Всесоюзним інститутом авіаційних матеріалів було розроблено теплостійке покриття типу АК-9Ф.

Наявність на борту корабля абсолютно невластивих для авіаносця численних ракетних, артилерійських і протичовнових комплексів зумовила «гібридний» між авіаносцем і крейсером тип архітектури корабля. Набір корпусу по всій довжині був поздовжнім, а в краях — поперечним. Корпус і два нижніх яруси дев'ятиярусної надбудови виготовлялися зі сталі АК-25 товщиною до 30 мм і АК-27 (понад 35 мм). Надбудову, починаючи з третього ярусу і вище, виконували з алюміній-магнієвих сплавів. Всі вертикальні поверхні надбудови, димової труби і самого корпусу робилися похилими від вертикалі на кут до 10° з тим, аби максимально знизити величину радіолокаційного поля.

image
Модель корабля в Миколаївському краєзнавчому музеї

Корпус «Києва» мав вісімнадцять головних поперечних і дві поздовжні водонепроникні перегородки. У його середній частині знаходилося шість палуб і дві платформи. Безпосередньо під авіаційним ангаром розташовувалися машинні відділення. Вони, а також погреби авіабоєзапасу та погреби ракет головного ударного комплексу оснащувалися підводним конструктивним захистом. Суцільне по довжині подвійне дно на досить великому протязі переходило в подвійний борт, де розташовувалися цистерни, що піднімалися по висоті до шостої палуби. Корабель було розраховано на збереження боєздатності при повітряному вибуху 30-кілотонного ядерного заряду на дистанції два кілометри. При цьому непотоплюваність забезпечувалася при затопленні будь-яких чотирьох суміжних відсіків (крім ангара, де межею непотоплюваності була п'ята палуба).

Польотна палуба зі спонсоном загальною площею 6200 м² поєднувала злітну ділянку і посадкову смугу: на ній розташовувалися сім злітно-посадкових позицій для літаків вертикального зльоту і вертольотів. На правому борту в кормовій частині польотної палуби розташовувалися ще десять технічних позицій для обслуговування льотної техніки. По-похідному літальні апарати зберігалися в одноярусному ангарі габаритами 130x22,5x6,6 м, пов'язаному з політною палубою двома (спускним і піднімальним) ліфтами-літакопідйомниками. Переміщення літаків і вертольотів по верхній палубі здійснювалося спеціальними тягачами, ангаром — з використанням і досі унікальної системи поздовжньо-поперечного буксирування. У випадку пожежі п'ять протипожежних азбестових штор могли розділяти загальний простір ангару на шість ізольованих зон.

Для скорочення строків будівництва корабля стендові тести головних зразків механізмів не здійснювали — їх збирали відразу на кораблі, де й випробували. У ході будівництва було виявлено численні проєктні помилки, які усували в ході будівництва.

Збирання корабля на стапелі завершилося у вересні 1972 року. 26.12.1972 — спущений на воду. Швартові випробування пройшов у 1974 році. Ходові випробування корабля розпочалися в квітні 1975 року. Державні іспити корабля здійснювали в два етапи — в Чорному морі (з підписанням приймального акту корабля 28.12.1975) і після переходу на Північ у серпні-грудні 1976 року: комплексні випробування РЕО у складі корабельної групи, групові польоти літальних апаратів, морехідні випробування, а також стрільби протикорабельними крилатими ракетами на повну дальність (з акваторії Білого моря через перешийок півострова Канін до ). Приймальний акт по другому етапу випробувань підписаний 3.12.1976. У лютому 1977 року спецпостановою Ради міністрів СРСР «Київ» прийнято на озброєння ВМФ СРСР.

За участь і внесок у створення й освоєння нової техніки головний конструктор «Києва» і головний будівельник корабля І. Й. Вінник були удостоєні звання Герой Соціалістичної Праці. Заступники головного конструктора С. Ф. Пєтухов, М. Ф. Жуков і бригадир суднозбиральників Чорноморського заводу В. О. Ополинський стали лауреатами Ленінської премії, а перший заступник головного будівельника В. М. Корчагін — лауреатом Державної премії СРСР.

У складі Військово-Морського Флоту

16 липня 1976 року «Київ» вийшов з Севастополя на бойову службу в Середземне море і Північну Атлантику з подальшим переходом навколо Європи на Північний флот.

В районі Криту проведені випробування літаків вертикального зльоту Як-36М в морських умовах (всього 45 польотів). Через місяць, 10 серпня 1976, корабель прибув до постійного місця базування у Сєвероморськ. До початку грудня 1976 року проходив другий етап випробувань, зокрема комплексні випробування РЕО у складі корабельної групи, групові польоти ЛАК, морехідні випробування, стрільби ПКР на повну дальність.

28 червня 1977 року перекласифікований із «протичовнового крейсера» на «важкий авіаносний крейсер».

image
«Київ» на останній бойовій службі. 23.01.1987

З 12 по 19 квітня 1977 року брав участь у стратегічних навчаннях «Північ-77». З 20 грудня 1977 до 4 квітня 1978 року — друга бойова служба в Атлантиці і Середземному морі. 4 серпня 1978 року взяв участь у загальнофлотських навчаннях Північного флоту під керівництвом Головнокомандувача ВМФ. З 16 січня по 27 березня 1979 року — третя бойова служба, брав участь у шести пошукових операціях у складі КПУГ в Середземному морі та Північній Атлантиці. Зокрема в березні у рамках протичовнових навчань «Розбіг-79» відпрацьовував взаємодію з КПУГ авіаносного крейсера «Мінськ». З 30 грудня 1979 року по 28 квітня 1980 року здійснив четверту бойову службу в Середземному морі. 6 січня — 15 травня і 17 липня — 18 вересня 1981 року — п'ята і шоста бойові служби в Середземному морі і Атлантиці. У період проведення стратегічних навчань «Захід-81» на Балтиці виконував роль флагманського корабля. З 27 липня по 30 вересня 1982 року — сьома бойова служба в Атлантичному океані і Середземному морі; брав участь у навчаннях збройних сил країн Варшавського договору «Щит-82» із заходом на Балтику.

З 23 грудня 1982 року по 1 листопада 1984 року проходив середній ремонт і часткову модернізацію на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві. 20 березня 1985 вийшов на восьму бойову службу в Середземне море, поєднавши її з переходом на Північ. З 10 по 20 червня 1985 року брав участь у навчаннях різнорідних протичовнових сил північного флоту «Атлантика-85». З 31 грудня 1985 року по 21 травня 1986 — дев'ята бойова служба в Атлантиці і Середземному морі з заходом у Чорне море. З 5 січня по 24 червня 1987 року — остання, десята, бойова служба в Середземному морі. 23.06.1987 повернувся до Сєвероморська, де з 15 вересня 1987 року перебував у різних ремонтах аж до 1990 року. Влітку 1990 прийняв на борт авіацію і вийшов у море для виконання бойових вправ, але це був його останній вихід у море: в серпні 1991 року переведений у резерв 2-ї категорії, 30 червня 1993 року виведений з бойового складу флоту. 28 серпня того ж року роззброєний і переданий у ВФМ для демонтажу. Розформований 28 серпня 1994 року.

Китайський туристично-розважальний комплекс

image
«Київ-ворлд» в Тяньцзіні

У 1999 році Російська Федерація продала авіаносний крейсер «Київ» китайсько-американській компанії Maritime Suppliers LLC, яка спеціалізувалася на переробці кораблів на метал, за 1,8 млн доларів (72 дол. за тону). Своєю чергою, Maritime Suppliers LLC, яка була агентом компанії LNK Import-Export, зареєстрованої в Австрії, перепродала корабель китайській компанії Tianma за 8,2 млн доларів. У травні 2000 року «Київ» поведений буксиром «Деу» в Шанхай.

Після прибуття в Китай мер міста Тяньцзінь запропонував створити з корабля туристичний об'єкт за аналогією з туристично-розважальним комплексом Minsk World у Шеньчжені. Для виконання відновлювальних робіт «Київ» було відбуксовано на судноремонтний завод , провінція Хебей.

Нині «Київ» є частиною інформаційно-розважального комплексу Binhai Aircraft Carrier Theme Park. Корабель відкритий для відвідувачів 30 квітня 2004 року. Для «Києва» побудовано спеціальний причал, з якого зроблено вхід у вестибюль-холл корабля на четвертій палубі. Приміщення другої і третьої палуб корабля оформлені як каюти і бойові пости, а також зали військового музею: розставлено стенди, що повідомляють про бойовий шлях корабля та історію авіаносного кораблебудування. Системи озброєння імітують роботу. На палубах і в ангарах — макети літаків і вертольотів. На комплексі працює понад 100 осіб персоналу. Тижнева відвідуваність — 40 тисяч осіб (по завершенні будівництва комплексу планується понад 100 тис.). Вартість вхідного квитка 110 юанів.

Примітки

  1. . на сайті Валерія Бабича «Наши авианосцы» (рос.) . Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  2. . на сайті «АТРИНА» (рос.) . Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 2 квітня 2013.
  3. . на сайті «АТРИНА» (рос.) . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
  4. . на сайті «Militaryrussia. Отечественная военная техника» (рос.) . Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  5. Главный строитель авианесущих кораблей Иван Иосифович Винник. на сайті Валерія Бабича «Наши авианосцы» (рос.) . Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
  6. Бабич В. В. Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах. — Николаев : Атолл, 2003. — 544 с. — .

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київ (авіаносний крейсер)
  • Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — .
  • Балакин С. А., Заблоцкий В. П. Советские авианосцы. Авианесущие крейсера адмирала Горшкова. — М. : ЭКСМО, 2007. — С. 240. — .
  • Шунков В. Н. Авианесущие корабли и морская авиация. — М. : Попурри, 2003. — 576 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kiyiv ros Kiev radyanskij avianosnij krejser proyektu 1143 shifr Krechet angl Kiev class za klasifikaciyeyu NATO yaki inkoli nazivayut radyanskimi avianoscyami Golovnij korabel proyektu pobudovanij u 1975 roci na Chornomorskomu sudnobudivnomu zavodi v Mikolayevi Vhodiv do skladu Pivnichnogo flotu Pislya rozpadu SRSR korabel buv prodanij Rosijskoyu Federaciyeyu na zlom Kitayu de buv pereobladnanij na turistichno rozvazhalnij kompleks Svit Kiyeva v misti Tyanczin IstoriyaRadyanskij SoyuzNazva Kiyiv ros Kiev Budivnik Chornomorskij sudnobudivnij zavod MikolayivZakladenij 21 lipnya 1970Spusk na vodu 26 grudnya 1972Prijnyatij 28 grudnya 1975Vivedenij 30 chervnya 1993Status turistichno rozvazhalnij kompleks Svit Kiyeva v Tyanczin KNR Osnovni harakteristikiKlas i tip avianosnij krejserVodotonnazhnist standartna 30 530 t povna 41 370 tDovzhina 273 1 mShirina po vaterliniyi 31 m po zlitnij palubi 51 mVisota 61 1 m vid kilya do klotika Osadka 11 05 m z bulbom Dviguni GEU Paroturbinna 4 parovi turbini po 45000 k s 8 kotliv KVN 98 64 EEU 6 turbogeneratoriv po 1500 kVt i 4 dizel generatori po 1500 kVtShvidkist povnogo hodu 30 7 vuzli ekonomichnogo hodu 14 2 vuzlivDalnist plavannya 7 160 mil pri 18 vuzlahAvtonomnist po zapasam proviantu 30 dibEkipazh 1433 chol u tomu chisli 430 aviagrupa Navigacijne ta radiolokacijne obladnannya MR 710M Fregat MOzbroyennya 2 2 76 mm AU AK 726 1 1 RPK 1 16 raketo torped 82R 2 12 RBU 6000 144 RGB 60 4 2 PU PU PKRK P 500 Bazalt 2 2 PU ZRK M 11 Shtorm 96 raket 8 6 30 mm ZAK AK 630Aviacijna grupa 18 litakiv Yak 38 18 gelikopteriv Ka 25 Ka 27 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyiv znachennya Bojove priznachennyaAvianosni krejseri proyektu 1143 priznacheni dlya nadannya operativnim z yednannyam vijskovo morskogo flotu u viddalenih rajonah Svitovogo okeanu Yihnim zavdannyami ye prikrittya korabelnih z yednan vid udariv z povitrya yihnya protichovnova i protikorabelna oborona zabezpechennya bojovoyi stijkosti raketnih pidvodnih chovniv strategichnogo priznachennya v rajonah bojovogo patrulyuvannya zabezpechennya rozgortannya pidvodnih chovniv v rajonah bojovogo priznachennya prikrittya morskoyi raketonosnoyi protichovnovoyi ta rozviduvalnoyi aviaciyi v zoni dosyazhnosti korabelnoyi vinishuvalnoyi aviaciyi poshuk i znishennya raketnih pidvodnih chovniv protivnika u skladi ugrupovan riznoridnih protichovnovih sil urazhennya ugrupovan nadvodnih korabliv protivnika zabezpechennya visadki morskih desantiv nanesennya udariv po vazhlivim nazemnim ob yektam protivnika Istoriya proyektuvannyaVazhkij protichovnovij krejser proyektu 1143 rozroblyavsya yak rozvitok vidkorigovanogo proyektu protichovnovogo krejsera proyektu 1123M Nevskim proyektno konstruktroskim byuro u Leningradi dosvid budivnictva i ekspluataciyi pershih radyanskih protichovnovih krejseriv proyektu 1123 vimagav rozrobki bilsh doskonalogo korablya takogo klasu dlya zabezpechennya efektivnogo vikonannya pokladenih na krejser zavdan bulo potribno zbilshiti kilkisnij sklad korabelnoyi aviagrupi posiliti ozbroyennya polipshiti morehidni yakosti korablya i umovi rozmishennya osobovogo skladu Krim togo komanduvannya VMF virishilo osnastiti novij korabel litakami vertikalnogo zlotu i posadki V SRSR ideya zastosuvannya litakiv vertikalnogo zlotu i posadki LVZP yak palubnogo litaka vihodila vid sekretarya CK KPRS Dmitra Fedorovicha Ustinova yakij koordinuvav na cij posadi robotu naukovih ustanov konstruktorskih byuro ta promislovih pidpriyemstv oboronno promislovogo kompleksu Komanduvannya Vijskovo Morskim Flotom i osobisto komanduvacha VMF SRSR Sergiya Gorshkova perspektiva otrimannya flotom avianosnih korabliv cilkom vlashtovuvala Zreshtoyu postanovoyu Radi ministriv SRSR vid 2 veresnya 1968 bulo pripinene budivnictvo tretogo krejsera proyektu 1123 i prijnyato rishennya buduvati na nulovomu stapeli sudnobudivnogo zavodu 198 v Mikolayevi krejser Kiyiv za novim proyektom 1143 Postanova vimagala vid Ministerstva oboroni SRSR protyagom misyacya vidati taktiko tehnichne zavdannya na novij korabel u 1969 roci rozrobiti eskiznij i tehnichnij proyekti Golovnim konstruktorom korablya stav yakij do togo proyektuvav pkr proyektu 1123M Bulo rozrobleno dev yat variantiv eskiznogo proyektu zokrema shist proyektiv zgidno z TTZ i tri iniciativni opracovani varianti komponovki korabliv z urahuvannyam vikoristannya perspektivnih sistem ozbroyen Vrahuvavshi propoziciyi ta dopovnennya yaki nadijshli v hodi rozglyadu eskiznogo proyektu bulo prijnyato rishennya pro ozbroyennya korablya najpotuzhnishim na toj chas protikorabelnim raketnim kompleksom P 500 Bazalt a takozh pro zmenshennya konstruktivnogo zahistu ta zbilshennya vodotonnazhnosti do 30 000 tonn Tehnichnij proyekt 1143 bulo rozrobleno u vkraj stisli termini i zatverdzheno 30 kvitnya 1970 roku Novij krejser mav zmishenu yak u avianoscya do pravogo bortu nadbudovu polotnu palubu z konsolnim zvisom mig nesti aviakrilo z 22 litalnih aparativ u litakovomu varianti 20 LVZP tipu Yak 38 i 2 ryatuvalnih vertoloti Ka 25PS u vertolitnomu 20 vertolotiv Ka 25PL i 2 ryatuvalnih Ka 25PS BudivnictvoProtichovnovij krejser Kiyiv proyektu 1143 buduvavsya na sudnobudivnomu zavodi 198 v Mikolayevi Golovnim budivelnikom i golovnim vidpovidalnim zdavachem korablya buv priznachenij Ivan Josipovich Vinnik Proyektuvannya i budivnictvo principovo novogo korablya vimagalo virishennya nizki skladnih problem zokrema stvorennya bezpillersovoyi konstrukciyi angarnogo pokrittya plosheyu blizko 3000 m specialnogo termostijkogo pokrittya polotnoyi palubi sho zahishaye yiyi vid diyi visokotemperaturnih ponad 1000 gazovih strumeniv litakiv vertikalnogo zlotu uporyadkuvannya povitryanih potokiv nad verhnoyu paluboyu dlya stvorennya spriyatlivih umov zlotu i posadki U 1972 roci na zavodi bulo vigotovleno naturnij vidsik korablya z dilyankoyu zlitno posadkovoyi smugi yakij bulo vstanovleno na aerodromi lotno doslidnickogo institutu Na maketi vstanovili litak Yak 36M i zdijsnili seriyu viprobuvan dviguniv dlya viznachennya silovogo i teplovogo vplivu gazovih strumeniv na palubu a takozh zamiriv rivniv shumiv u podpalubnih primishennyah Za rezultatom doslidzhen Vsesoyuznim institutom aviacijnih materialiv bulo rozrobleno teplostijke pokrittya tipu AK 9F Nayavnist na bortu korablya absolyutno nevlastivih dlya avianoscya chislennih raketnih artilerijskih i protichovnovih kompleksiv zumovila gibridnij mizh avianoscem i krejserom tip arhitekturi korablya Nabir korpusu po vsij dovzhini buv pozdovzhnim a v krayah poperechnim Korpus i dva nizhnih yarusi dev yatiyarusnoyi nadbudovi vigotovlyalisya zi stali AK 25 tovshinoyu do 30 mm i AK 27 ponad 35 mm Nadbudovu pochinayuchi z tretogo yarusu i vishe vikonuvali z alyuminij magniyevih splaviv Vsi vertikalni poverhni nadbudovi dimovoyi trubi i samogo korpusu robilisya pohilimi vid vertikali na kut do 10 z tim abi maksimalno zniziti velichinu radiolokacijnogo polya Model korablya v Mikolayivskomu krayeznavchomu muzeyi Korpus Kiyeva mav visimnadcyat golovnih poperechnih i dvi pozdovzhni vodonepronikni peregorodki U jogo serednij chastini znahodilosya shist palub i dvi platformi Bezposeredno pid aviacijnim angarom roztashovuvalisya mashinni viddilennya Voni a takozh pogrebi aviaboyezapasu ta pogrebi raket golovnogo udarnogo kompleksu osnashuvalisya pidvodnim konstruktivnim zahistom Sucilne po dovzhini podvijne dno na dosit velikomu protyazi perehodilo v podvijnij bort de roztashovuvalisya cisterni sho pidnimalisya po visoti do shostoyi palubi Korabel bulo rozrahovano na zberezhennya boyezdatnosti pri povitryanomu vibuhu 30 kilotonnogo yadernogo zaryadu na distanciyi dva kilometri Pri comu nepotoplyuvanist zabezpechuvalasya pri zatoplenni bud yakih chotiroh sumizhnih vidsikiv krim angara de mezheyu nepotoplyuvanosti bula p yata paluba Polotna paluba zi sponsonom zagalnoyu plosheyu 6200 m poyednuvala zlitnu dilyanku i posadkovu smugu na nij roztashovuvalisya sim zlitno posadkovih pozicij dlya litakiv vertikalnogo zlotu i vertolotiv Na pravomu bortu v kormovij chastini polotnoyi palubi roztashovuvalisya she desyat tehnichnih pozicij dlya obslugovuvannya lotnoyi tehniki Po pohidnomu litalni aparati zberigalisya v odnoyarusnomu angari gabaritami 130x22 5x6 6 m pov yazanomu z politnoyu paluboyu dvoma spusknim i pidnimalnim liftami litakopidjomnikami Peremishennya litakiv i vertolotiv po verhnij palubi zdijsnyuvalosya specialnimi tyagachami angarom z vikoristannyam i dosi unikalnoyi sistemi pozdovzhno poperechnogo buksiruvannya U vipadku pozhezhi p yat protipozhezhnih azbestovih shtor mogli rozdilyati zagalnij prostir angaru na shist izolovanih zon Dlya skorochennya strokiv budivnictva korablya stendovi testi golovnih zrazkiv mehanizmiv ne zdijsnyuvali yih zbirali vidrazu na korabli de j viprobuvali U hodi budivnictva bulo viyavleno chislenni proyektni pomilki yaki usuvali v hodi budivnictva Zbirannya korablya na stapeli zavershilosya u veresni 1972 roku 26 12 1972 spushenij na vodu Shvartovi viprobuvannya projshov u 1974 roci Hodovi viprobuvannya korablya rozpochalisya v kvitni 1975 roku Derzhavni ispiti korablya zdijsnyuvali v dva etapi v Chornomu mori z pidpisannyam prijmalnogo aktu korablya 28 12 1975 i pislya perehodu na Pivnich u serpni grudni 1976 roku kompleksni viprobuvannya REO u skladi korabelnoyi grupi grupovi poloti litalnih aparativ morehidni viprobuvannya a takozh strilbi protikorabelnimi krilatimi raketami na povnu dalnist z akvatoriyi Bilogo morya cherez pereshijok pivostrova Kanin do Prijmalnij akt po drugomu etapu viprobuvan pidpisanij 3 12 1976 U lyutomu 1977 roku specpostanovoyu Radi ministriv SRSR Kiyiv prijnyato na ozbroyennya VMF SRSR Za uchast i vnesok u stvorennya j osvoyennya novoyi tehniki golovnij konstruktor Kiyeva i golovnij budivelnik korablya I J Vinnik buli udostoyeni zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci Zastupniki golovnogo konstruktora S F Pyetuhov M F Zhukov i brigadir sudnozbiralnikiv Chornomorskogo zavodu V O Opolinskij stali laureatami Leninskoyi premiyi a pershij zastupnik golovnogo budivelnika V M Korchagin laureatom Derzhavnoyi premiyi SRSR U skladi Vijskovo Morskogo Flotu16 lipnya 1976 roku Kiyiv vijshov z Sevastopolya na bojovu sluzhbu v Seredzemne more i Pivnichnu Atlantiku z podalshim perehodom navkolo Yevropi na Pivnichnij flot V rajoni Kritu provedeni viprobuvannya litakiv vertikalnogo zlotu Yak 36M v morskih umovah vsogo 45 polotiv Cherez misyac 10 serpnya 1976 korabel pribuv do postijnogo miscya bazuvannya u Syeveromorsk Do pochatku grudnya 1976 roku prohodiv drugij etap viprobuvan zokrema kompleksni viprobuvannya REO u skladi korabelnoyi grupi grupovi poloti LAK morehidni viprobuvannya strilbi PKR na povnu dalnist 28 chervnya 1977 roku pereklasifikovanij iz protichovnovogo krejsera na vazhkij avianosnij krejser Kiyiv na ostannij bojovij sluzhbi 23 01 1987 Z 12 po 19 kvitnya 1977 roku brav uchast u strategichnih navchannyah Pivnich 77 Z 20 grudnya 1977 do 4 kvitnya 1978 roku druga bojova sluzhba v Atlantici i Seredzemnomu mori 4 serpnya 1978 roku vzyav uchast u zagalnoflotskih navchannyah Pivnichnogo flotu pid kerivnictvom Golovnokomanduvacha VMF Z 16 sichnya po 27 bereznya 1979 roku tretya bojova sluzhba brav uchast u shesti poshukovih operaciyah u skladi KPUG v Seredzemnomu mori ta Pivnichnij Atlantici Zokrema v berezni u ramkah protichovnovih navchan Rozbig 79 vidpracovuvav vzayemodiyu z KPUG avianosnogo krejsera Minsk Z 30 grudnya 1979 roku po 28 kvitnya 1980 roku zdijsniv chetvertu bojovu sluzhbu v Seredzemnomu mori 6 sichnya 15 travnya i 17 lipnya 18 veresnya 1981 roku p yata i shosta bojovi sluzhbi v Seredzemnomu mori i Atlantici U period provedennya strategichnih navchan Zahid 81 na Baltici vikonuvav rol flagmanskogo korablya Z 27 lipnya po 30 veresnya 1982 roku soma bojova sluzhba v Atlantichnomu okeani i Seredzemnomu mori brav uchast u navchannyah zbrojnih sil krayin Varshavskogo dogovoru Shit 82 iz zahodom na Baltiku Z 23 grudnya 1982 roku po 1 listopada 1984 roku prohodiv serednij remont i chastkovu modernizaciyu na Chornomorskomu sudnobudivnomu zavodi v Mikolayevi 20 bereznya 1985 vijshov na vosmu bojovu sluzhbu v Seredzemne more poyednavshi yiyi z perehodom na Pivnich Z 10 po 20 chervnya 1985 roku brav uchast u navchannyah riznoridnih protichovnovih sil pivnichnogo flotu Atlantika 85 Z 31 grudnya 1985 roku po 21 travnya 1986 dev yata bojova sluzhba v Atlantici i Seredzemnomu mori z zahodom u Chorne more Z 5 sichnya po 24 chervnya 1987 roku ostannya desyata bojova sluzhba v Seredzemnomu mori 23 06 1987 povernuvsya do Syeveromorska de z 15 veresnya 1987 roku perebuvav u riznih remontah azh do 1990 roku Vlitku 1990 prijnyav na bort aviaciyu i vijshov u more dlya vikonannya bojovih vprav ale ce buv jogo ostannij vihid u more v serpni 1991 roku perevedenij u rezerv 2 yi kategoriyi 30 chervnya 1993 roku vivedenij z bojovogo skladu flotu 28 serpnya togo zh roku rozzbroyenij i peredanij u VFM dlya demontazhu Rozformovanij 28 serpnya 1994 roku Kitajskij turistichno rozvazhalnij kompleks Kiyiv vorld v Tyanczini U 1999 roci Rosijska Federaciya prodala avianosnij krejser Kiyiv kitajsko amerikanskij kompaniyi Maritime Suppliers LLC yaka specializuvalasya na pererobci korabliv na metal za 1 8 mln dolariv 72 dol za tonu Svoyeyu chergoyu Maritime Suppliers LLC yaka bula agentom kompaniyi LNK Import Export zareyestrovanoyi v Avstriyi pereprodala korabel kitajskij kompaniyi Tianma za 8 2 mln dolariv U travni 2000 roku Kiyiv povedenij buksirom Deu v Shanhaj Pislya pributtya v Kitaj mer mista Tyanczin zaproponuvav stvoriti z korablya turistichnij ob yekt za analogiyeyu z turistichno rozvazhalnim kompleksom Minsk World u Shenchzheni Dlya vikonannya vidnovlyuvalnih robit Kiyiv bulo vidbuksovano na sudnoremontnij zavod provinciya Hebej Nini Kiyiv ye chastinoyu informacijno rozvazhalnogo kompleksu Binhai Aircraft Carrier Theme Park Korabel vidkritij dlya vidviduvachiv 30 kvitnya 2004 roku Dlya Kiyeva pobudovano specialnij prichal z yakogo zrobleno vhid u vestibyul holl korablya na chetvertij palubi Primishennya drugoyi i tretoyi palub korablya oformleni yak kayuti i bojovi posti a takozh zali vijskovogo muzeyu rozstavleno stendi sho povidomlyayut pro bojovij shlyah korablya ta istoriyu avianosnogo korablebuduvannya Sistemi ozbroyennya imituyut robotu Na palubah i v angarah maketi litakiv i vertolotiv Na kompleksi pracyuye ponad 100 osib personalu Tizhneva vidviduvanist 40 tisyach osib po zavershenni budivnictva kompleksu planuyetsya ponad 100 tis Vartist vhidnogo kvitka 110 yuaniv Primitki na sajti Valeriya Babicha Nashi avianoscy ros Arhiv originalu za 18 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 na sajti ATRINA ros Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2013 na sajti ATRINA ros Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 2 kvitnya 2013 na sajti Militaryrussia Otechestvennaya voennaya tehnika ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Glavnyj stroitel avianesushih korablej Ivan Iosifovich Vinnik na sajti Valeriya Babicha Nashi avianoscy ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2013 Babich V V Nashi avianoscy na stapelyah i v dalnih pohodah Nikolaev Atoll 2003 544 s ISBN 966 7726 69 X LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyiv avianosnij krejser Babich V V Gorod Svyatogo Nikolaya i ego avianoscy 7 Nikolaev Atoll 2013 805 s ISBN 966 2504 37 0 Balakin S A Zablockij V P Sovetskie avianoscy Avianesushie krejsera admirala Gorshkova M EKSMO 2007 S 240 ISBN 978 5 699 20954 5 Shunkov V N Avianesushie korabli i morskaya aviaciya M Popurri 2003 576 s ISBN 985 438 979 0

Дата публікації:
Топ