Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольга Давидівна Камєнєва 1883 11 вересня 1941 уроджена Бронштейн російська більшовицька революціонерка і радянська політ

Каменєва Ольга Давидівна

Каменєва Ольга Давидівна

Ольга Давидівна Камєнєва (1883 — 11 вересня 1941) (уроджена Бронштейн) — російська більшовицька революціонерка і радянська політикеса родом з українських євреїв. Вона була сестрою Лева Троцького та першою дружиною Лева Каменєва.

Каменєва Ольга Давидівна
image
Народилася1883
Померла11 вересня 1941(1941-09-11)[1]
Орел, РРФСР, СРСР
Країнаimage Російська імперія
image СРСР
Діяльністьгосподиня літературного салону
Знання мовфранцузька
ЧленствоСоюз радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами
ПартіяРосійська соціал-демократична робітнича партія
Батькоd
Матиd
РодичіСемковський Семен Юлійович
Брати, сестриТроцький Лев Давидович
У шлюбі зКаменєв Лев Борисович
Дітиd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каменєва.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бронштейн.

Дитинство та революційна кар'єра (1883—1917)

Ольга Бронштейн народилася в Янівці, Херсонської губернії, Російська імперія (нині село Береславка Бобринецького району Кіровоградської області), невеличкому селі за 15 кілометрів від найближчого поштового відділення. Вона була однією з двох дочок заможного, але неграмотного фермера, Давида Леонтійовича Бронштейна (або Бронстейна, 1847—1922), єврейського колоніста, та Ганни Львівни (кродженої Животовської) (1850—1910). Хоча родина була з єврейського роду, вони не були релігійними, а мови, якими розмовляли вдома, були російська та українська, а не їдиш.

Ольга Бронштейн приєдналася до Російської соціал-демократичної демократичної партії в 1902 році й незабаром вийшла заміж за Лева Каменева, товариша-марксиста-революціонера. У 1908 році, після звільнення Лева Каменєва з в'язниці, він з дружиною виїхав з Російської імперії до Женеви, а потім до Парижа, де Лев став одним із двох заступників Володимира Леніна. Пара допомогла Леніну редагувати головний більшовицький журнал «Пролетарій». У січні 1914 року Каменєви переїхали до Петербурга, щоб Лев міг безпосередньо контролювати легальну газети більшовиків «Правда» та партійну фракцію у Державній Думі.

Театр та жіноча секція КПРС (1918—1920)

На початку 1918 року, після Жовтневої революції 1917 року, Ольга Каменєва почала працювати у театральному відділі Народного комісаріату освіти. Працюючи з театральним режисером і теоретиком Всеволодом Меєргольдом, вона намагалася радикалізувати російські театри, ефективно націоналізуючи їх під контролем більшовиків. Однак у травні 1919 року Меєргольд захворів на туберкульоз і йому довелося виїхати на південь. За його відсутності голова комісаріату Анатолій Луначарський заручився дозволом Леніна на перегляд урядової політики на користь більш традиційних театрів і звільнив Каменєву вже наступного місяця.

З часу створення організації в жовтні 1919 року Ольга Каменєва була членкинею ради директорів Жіночої секції Російської комуністичної партії. У 1920 році вона підтримала думку наркома охорони здоров'я Миколи Семашка про те, що контрацепція є «безперечно шкідливою», тому її не слід застосовувати.

Управління радянськими контактами із Заходом (1921—1928)

image

У період з 1921 по 1923 роки Ольга Каменєва була провідним членом Центральної комісії з боротьби з наслідками голоду і курувала пропагандистську кампанію проти Американської адміністрації допомоги (АРА) за Герберта Гувера в радянській пресі. У період з 1923 по 1925 роки вона була головою Комісії з питань закордонної допомоги, радянської урядової комісії, яка регулювала, а потім ліквідувала інші західні благодійні організації в Радянському Союзі.

З 1926 по 1928 роки Каменєва обіймала посаду голови Товариства культурних зв'язків СРСР із зарубіжними країнами («Вокс», Всесоюзне Общество Культурной Связи з Заграницей). На цій посаді вона вітала багатьох видатних західних відвідувачів Радянського Союзу, наприклад, Ле Корбюзьє та Теодора Драйзера, а також представляла Радянський Союз на урочистостях у Відні, вшановуючи 100-річчя смерті Людвіга ван Бетховена в березні-квітні 1927 року. Протягом 1920-х років вона також керувала провідним літературним салоном у Москві.

На початку 1920-х років родинне життя Каменєвої почало руйнуватися, починаючи з прославленої справи Лева Каменєва з британською скульпторкою Клер Шерідан у 1920 році. Наприкінці 1920-х років він залишив Ольгу Каменеву, пішовши до Тетяни Глібової з якою мав сина Володимира Глібова (1929—1994).

image
Лідія Сейфулліна та Ольга Каменєва, світлина 1927 року

Втрата влади та страта (1928—1941)

Ольга Каменєва швидко втратила свій вплив після поразки Каменєва та Троцького на з'їзді Комуністичної партії у грудні 1927 року. 27 липня 1935 року Спеціальна колегія НКВС заборонила їй виїжджати з Москви та Ленінграда на 5 років у зв'язку із справою Кремля. Після показового судового процесу і страти Лева Каменєва 25 серпня 1936 року її заарештували та ув'язнили. Її молодший син Юрій Львович Каменєв був страчений 30 січня 1938 року в 17-річному віці. Її старший син, офіцер ВПС Олександр Львович Каменєв, був страчений 15 липня 1939 року в 33-річному віці. На її знаменитого брата Лева Троцького був здійснений напад у Мехіко 20 серпня 1940 року, де він помер наступного дня.

У 1941 році вона перебувала в Орловській тюрмі. Ольгу Каменєву розстріляли 11 вересня 1941 року в Медведівському лісі за межами міста Орла разом із Християном Раковським, Марією Спиридоновою та 160 іншими видатними політв'язнями під час різанини в Медведівському лісі. Ця страта була однією з багатьох масових вбивств ув'язнених НКВС, здійснених під час німецько-радянської війни у 1941 році.

Примітки

  1. https://pantheon.world/profile/person/Olga_Kameneva
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. Trotsky, Leon; My Life, Charles Schribner's Sons, New York (1930) Chapter 1
  4. Leach, Robert and Borovsky, Victor; A History of Russian Theatre, Cambridge University Press, (1999), pg. 303,
  5. Wood, Elizabeth A.; The Baba and the Comrade: Gender and Politics in Revolutionary Russia, Indiana University Press, (1997), pg. 80-81,
  6. Wood, Elizabeth A.; op. cit, p. 110
  7. Debs, Eugene V.; Gentle Rebel: Letters of Eugene V. Debs, edited by J. Robert Constantine, University of Illinois, (1995), pg. 223—224,
  8. Trott, Margaret A.; Passing through the Eye of the Needle: American Philanthropy and Soviet Medical Research in the 1920s in Rockefeller Philanthropy and Modern Biomedicine: International Initiatives from World War to the Cold War, Bloomington, IN, Indiana University Press, (2002), pg. 148,
  9. Harper, Samuel N.; The Russia I Believe In: The Memoirs of Samuel N. Harper 1902 to 1941, Chicago, University of Chicago Press, (1945), p. 143.
  10. Cohen, Jean-Luis; Le Corbusier and the Mystique of the USSR, Princeton, Princeton University Press, (1992), pp. 41-43, 54, 117, quoted in Alice T. Friedman, Glamour a MoMo: Women's Roles in the Modern Movement in Back from Utopia: The Challenge of the Modern Movement, Uitgeverij 010 Publishers, (2002), pg. 321,
  11. Nelson, Amy Music for the Revolution: Musicians and Power in Early Soviet Russia, Pennsylvania State University Press, (2004), pg. 193. Also see Kameneva's article «Beethoven als Erzieher in Sowjetrussland» in Neue Freie Press, March 29, 1927.
  12. Fitzpatrick, Sheila; Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921—1934, Cambridge University Press, (1979), pg. 83.
  13. Kehoe, Elisabeth; The Titled Americans: Three American Sisters and the English Aristocratic World Into Which They Married, Atlantic Monthly Press, (2004) pg.325.
  14. Conquest, Robert; The Great Terror: A Reassessment, New York, Oxford University Press, (1990), pg. 76. and (pbk)
  15. Parrish, Michael; The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939—1953, Westport, CT, Praeger Publishers, (1996), pg. 69.
  16. Conquest, Robert, op. cit., pg. 78.
  17. Parrish, Michael; The Lesser Terror: Soviet State Security, 1939—1953; Chapter 3 The Orel Massacres, the Killings of Senior Military Officers [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]; p.69;Greenwood Publishing Group, 1996

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olga Davidivna Kamyenyeva 1883 11 veresnya 1941 urodzhena Bronshtejn rosijska bilshovicka revolyucionerka i radyanska politikesa rodom z ukrayinskih yevreyiv Vona bula sestroyu Leva Trockogo ta pershoyu druzhinoyu Leva Kamenyeva Kamenyeva Olga DavidivnaNarodilasya1883Pomerla11 veresnya 1941 1941 09 11 1 Orel RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistgospodinya literaturnogo salonuZnannya movfrancuzkaChlenstvoSoyuz radyanskih tovaristv druzhbi i kulturnogo zv yazku iz zarubizhnimi krayinamiPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiyaBatkodMatidRodichiSemkovskij Semen YulijovichBrati sestriTrockij Lev DavidovichU shlyubi zKamenyev Lev BorisovichDitid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kamenyeva U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bronshtejn Ditinstvo ta revolyucijna kar yera 1883 1917 Olga Bronshtejn narodilasya v Yanivci Hersonskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini selo Bereslavka Bobrineckogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti nevelichkomu seli za 15 kilometriv vid najblizhchogo poshtovogo viddilennya Vona bula odniyeyu z dvoh dochok zamozhnogo ale negramotnogo fermera Davida Leontijovicha Bronshtejna abo Bronstejna 1847 1922 yevrejskogo kolonista ta Ganni Lvivni krodzhenoyi Zhivotovskoyi 1850 1910 Hocha rodina bula z yevrejskogo rodu voni ne buli religijnimi a movi yakimi rozmovlyali vdoma buli rosijska ta ukrayinska a ne yidish Olga Bronshtejn priyednalasya do Rosijskoyi social demokratichnoyi demokratichnoyi partiyi v 1902 roci j nezabarom vijshla zamizh za Leva Kameneva tovarisha marksista revolyucionera U 1908 roci pislya zvilnennya Leva Kamenyeva z v yaznici vin z druzhinoyu viyihav z Rosijskoyi imperiyi do Zhenevi a potim do Parizha de Lev stav odnim iz dvoh zastupnikiv Volodimira Lenina Para dopomogla Leninu redaguvati golovnij bilshovickij zhurnal Proletarij U sichni 1914 roku Kamenyevi pereyihali do Peterburga shob Lev mig bezposeredno kontrolyuvati legalnu gazeti bilshovikiv Pravda ta partijnu frakciyu u Derzhavnij Dumi Teatr ta zhinocha sekciya KPRS 1918 1920 Na pochatku 1918 roku pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku Olga Kamenyeva pochala pracyuvati u teatralnomu viddili Narodnogo komisariatu osviti Pracyuyuchi z teatralnim rezhiserom i teoretikom Vsevolodom Meyergoldom vona namagalasya radikalizuvati rosijski teatri efektivno nacionalizuyuchi yih pid kontrolem bilshovikiv Odnak u travni 1919 roku Meyergold zahvoriv na tuberkuloz i jomu dovelosya viyihati na pivden Za jogo vidsutnosti golova komisariatu Anatolij Lunacharskij zaruchivsya dozvolom Lenina na pereglyad uryadovoyi politiki na korist bilsh tradicijnih teatriv i zvilniv Kamenyevu vzhe nastupnogo misyacya Z chasu stvorennya organizaciyi v zhovtni 1919 roku Olga Kamenyeva bula chlenkineyu radi direktoriv Zhinochoyi sekciyi Rosijskoyi komunistichnoyi partiyi U 1920 roci vona pidtrimala dumku narkoma ohoroni zdorov ya Mikoli Semashka pro te sho kontracepciya ye bezperechno shkidlivoyu tomu yiyi ne slid zastosovuvati Upravlinnya radyanskimi kontaktami iz Zahodom 1921 1928 U period z 1921 po 1923 roki Olga Kamenyeva bula providnim chlenom Centralnoyi komisiyi z borotbi z naslidkami golodu i kuruvala propagandistsku kampaniyu proti Amerikanskoyi administraciyi dopomogi ARA za Gerberta Guvera v radyanskij presi U period z 1923 po 1925 roki vona bula golovoyu Komisiyi z pitan zakordonnoyi dopomogi radyanskoyi uryadovoyi komisiyi yaka regulyuvala a potim likviduvala inshi zahidni blagodijni organizaciyi v Radyanskomu Soyuzi Z 1926 po 1928 roki Kamenyeva obijmala posadu golovi Tovaristva kulturnih zv yazkiv SRSR iz zarubizhnimi krayinami Voks Vsesoyuzne Obshestvo Kulturnoj Svyazi z Zagranicej Na cij posadi vona vitala bagatoh vidatnih zahidnih vidviduvachiv Radyanskogo Soyuzu napriklad Le Korbyuzye ta Teodora Drajzera a takozh predstavlyala Radyanskij Soyuz na urochistostyah u Vidni vshanovuyuchi 100 richchya smerti Lyudviga van Bethovena v berezni kvitni 1927 roku Protyagom 1920 h rokiv vona takozh keruvala providnim literaturnim salonom u Moskvi Na pochatku 1920 h rokiv rodinne zhittya Kamenyevoyi pochalo rujnuvatisya pochinayuchi z proslavlenoyi spravi Leva Kamenyeva z britanskoyu skulptorkoyu Kler Sheridan u 1920 roci Naprikinci 1920 h rokiv vin zalishiv Olgu Kamenevu pishovshi do Tetyani Glibovoyi z yakoyu mav sina Volodimira Glibova 1929 1994 Lidiya Sejfullina ta Olga Kamenyeva svitlina 1927 rokuVtrata vladi ta strata 1928 1941 Olga Kamenyeva shvidko vtratila svij vpliv pislya porazki Kamenyeva ta Trockogo na z yizdi Komunistichnoyi partiyi u grudni 1927 roku 27 lipnya 1935 roku Specialna kolegiya NKVS zaboronila yij viyizhdzhati z Moskvi ta Leningrada na 5 rokiv u zv yazku iz spravoyu Kremlya Pislya pokazovogo sudovogo procesu i strati Leva Kamenyeva 25 serpnya 1936 roku yiyi zaareshtuvali ta uv yaznili Yiyi molodshij sin Yurij Lvovich Kamenyev buv strachenij 30 sichnya 1938 roku v 17 richnomu vici Yiyi starshij sin oficer VPS Oleksandr Lvovich Kamenyev buv strachenij 15 lipnya 1939 roku v 33 richnomu vici Na yiyi znamenitogo brata Leva Trockogo buv zdijsnenij napad u Mehiko 20 serpnya 1940 roku de vin pomer nastupnogo dnya U 1941 roci vona perebuvala v Orlovskij tyurmi Olgu Kamenyevu rozstrilyali 11 veresnya 1941 roku v Medvedivskomu lisi za mezhami mista Orla razom iz Hristiyanom Rakovskim Mariyeyu Spiridonovoyu ta 160 inshimi vidatnimi politv yaznyami pid chas rizanini v Medvedivskomu lisi Cya strata bula odniyeyu z bagatoh masovih vbivstv uv yaznenih NKVS zdijsnenih pid chas nimecko radyanskoyi vijni u 1941 roci Primitkihttps pantheon world profile person Olga Kameneva Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Trotsky Leon My Life Charles Schribner s Sons New York 1930 Chapter 1 Leach Robert and Borovsky Victor A History of Russian Theatre Cambridge University Press 1999 pg 303 Wood Elizabeth A The Baba and the Comrade Gender and Politics in Revolutionary Russia Indiana University Press 1997 pg 80 81 ISBN 0 253 21430 0 Wood Elizabeth A op cit p 110 Debs Eugene V Gentle Rebel Letters of Eugene V Debs edited by J Robert Constantine University of Illinois 1995 pg 223 224 ISBN 0 252 06324 4 Trott Margaret A Passing through the Eye of the Needle American Philanthropy and Soviet Medical Research in the 1920s in Rockefeller Philanthropy and Modern Biomedicine International Initiatives from World War to the Cold War Bloomington IN Indiana University Press 2002 pg 148 ISBN 0 253 34151 5 Harper Samuel N The Russia I Believe In The Memoirs of Samuel N Harper 1902 to 1941 Chicago University of Chicago Press 1945 p 143 Cohen Jean Luis Le Corbusier and the Mystique of the USSR Princeton Princeton University Press 1992 pp 41 43 54 117 quoted in Alice T Friedman Glamour a MoMo Women s Roles in the Modern Movement in Back from Utopia The Challenge of the Modern Movement Uitgeverij 010 Publishers 2002 pg 321 ISBN 90 6450 483 0 Nelson Amy Music for the Revolution Musicians and Power in Early Soviet Russia Pennsylvania State University Press 2004 pg 193 ISBN 0 271 02369 4 Also see Kameneva s article Beethoven als Erzieher in Sowjetrussland in Neue Freie Press March 29 1927 Fitzpatrick Sheila Education and Social Mobility in the Soviet Union 1921 1934 Cambridge University Press 1979 pg 83 ISBN 0 521 89423 9 Kehoe Elisabeth The Titled Americans Three American Sisters and the English Aristocratic World Into Which They Married Atlantic Monthly Press 2004 pg 325 ISBN 0 87113 924 3 Conquest Robert The Great Terror A Reassessment New York Oxford University Press 1990 pg 76 ISBN 0 19 505580 2 and ISBN 0 19 507132 8 pbk Parrish Michael The Lesser Terror Soviet State Security 1939 1953 Westport CT Praeger Publishers 1996 pg 69 ISBN 0 275 95113 8 Conquest Robert op cit pg 78 Parrish Michael The Lesser Terror Soviet State Security 1939 1953 Chapter 3 The Orel Massacres the Killings of Senior Military Officers 4 serpnya 2020 u Wayback Machine p 69 Greenwood Publishing Group 1996

Дата публікації:
Топ