Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Васильович Агбунов (*8 серпня 1952, Болград — †19 жовтня 2009) — російський і український вчений болгарського походження, доктор історичних наук, професор, археолог, мандрівник, письменник, громадський діяч, автор наукових та науково-популярних праць з історичної географії античного світу. Президент Російської асоціації історії мореплавання і кораблебудування. Учень археолога Л. В. Суботіна.
| Агбунов Михайло Васильович | |
|---|---|
| Народився | 8 серпня 1952 Болград, Ізмаїльська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 19 жовтня 2009 (57 років) Болград, Одеська область, Україна |
| Поховання | Болград |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | краєзнавець |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Галузь | археологія |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Суботін Л. В. |
Життєпис
Народився 8 серпня 1952 і виріс в Болграді, в болгарській родині нащадків задунайських колоністів. Агбунов з дитинства захоплювався археологією. Як член шкільного гуртка він брав участь в археологічних розкопках і розвідках в Болградському районі під керівництвом майбутнього відомого одеського археолога Леоніда Васильовича Суботіна, який в подальшому став його близьким другом.
Серед багатьох наукових заслуг М. В. Агбунова стало відкриття численних археологічних пам'яток різних історичних епох на півдні України. Серед них мезолітична стоянка Залізничне, порятунок унікального скарбу бронзових виробів у поселення позднебронзового епохи Нові Трояни II і багато інших.
У 1978 році М. В. Агбунов успішно закінчив історичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. У наступні роки його життя було пов'язане з Москвою. У 1985 році в Московському державному університеті він захистив кандидатську дисертацію. У ці ж роки почалася і активна літераторська діяльність М. В. Агбунова, що став згодом членом Спілки письменників. З-під його пера вийшло чимало наукових і науково-популярних книг.
М. В. Агбунов зробив значний внесок у теоретичне вивчення і популяризацію знань про скіфо-античної історії Причорномор'я. Він також зробив успішну спробу практичної перевірки наявних відомостей античної географії по локалізації давньогрецьких поселень Північного Причорномор'я. На побудованій за його безпосередньої участі копії давньогрецької дієри «Івлія» (названої по імені дочки вченого), починаючи з 1989 року був здійснений ряд історико-географічних експедицій. Слідуючи маршрутами древніх мореплавців в Чорному і Середземному морях, а також в Атлантиці «Івлія», стартувавши з Одеси (Україна), за шість експедиційних сезонів подолала більше 3000 морських миль, відвідала більше 50 європейських портів і, піднявшись вгору по Сені закінчила плавання в Парижі.
У 2000 році М. В. Агбунов повернувся на Україну. Тут у його творчості з'явилася нова тема — історія сучасної Південної України в роки масового переселення болгар в XIX столітті. Остання книга дослідника, що вийшла незадовго до його смерті, була присвячена Івану Микитовичу Інзову (1768—1845) — головному піклувальнику над болгарськими колоніями в Новоросійському краї. Він зіграв виняткову роль в облаштуванні переселенців, що дозволило на багато років вперед закласти основи благополучного розвитку «Нової Болгарії» на землях Буджака.
На батьківщині М. В. Агбунов співпрацював з багатьма періодичними виданнями (газета «Роден край», «Одеські вісті» та ін.), в яких публікував різні матеріали, результати своїх досліджень.
М. В. Агбунов трагічно загинув за нез'ясованих обставин 19 жовтня 2009 року. Михайло Васильович Агбунов був похований 22 жовтня на кладовищі рідного Болграда.
Праці
- Загадки Понта Эвксинского (Античная география Северо-Западного Причерноморья) / М. В. Агбунов. — М.: Мысль, 1985. — 160 с. — 70 000 экз. (обл.)
- Античная лоция Чёрного моря / М. В. Агбунов; Отв. редакторы: д-р истор. наук И. Т. Кругликова, д-р геогр. наук Н. А. Хотинский; Рецензенты: чл.-корр. АН СССР А. П. Новосельцев, д.и.н. Г. А. Кошеленко, к.и.н. А. В. Подосинов; Академия наук СССР; Художник С. А. Резников. — М.: Наука, 1987. — 160, [4] с. — (Страны и народы). — 64 000 экз. (обл.)
- Путешествие в загадочную Скифию / М. В. Агбунов; Отв. редакторы: д-р истор. наук И. Т. Кругликова, д-р геогр. наук Н. А. Хотинский; Рецензенты: д.и.н. Д. С. Раевский, к.и.н. А. В. Подосинов; Академия наук СССР; Художник Ф. Б. Левченко. — М.: Наука, 1989. — 192, [16] с. — (Страницы истории нашей Родины). — 50 000 экз. — . (обл.)
- Античная география Северного Причерноморья / М. В. Агбунов; Отв. ред. д-р истор. наук И. Т. Кругликова; Рецензенты: к.и.н. Л. И. Грацианская, к.и.н. А. В. Подосинов; Российская академия наук; Художник Т. В. Болотина. — М.: Наука, 1992. — 240 с. — (Страницы истории нашей Родины). — 10 000 экз. — . (обл.)
- Олимпийские боги / М. В. Агбунов; Худож. А. Судаков. — М.: МИКИС, 1993. — 64 с. — (Античные мифы и легенды). — .
- Античные мифы и легенды: Мифологический словарь / М. В. Агбунов. — М.: МИКИС, 1994. — 368 с. — 1 000 000 экз. — . (в пер.)
- Подвиги Тесея: мифы / М. В. Агбунов; Худож. Н. Бутковский. — Одесса: ОКФА, 1996. — 112 с. — (Золотые мифы Древней Греции: В 10 кн.; Кн. 8).
- Персей и горгона Медуза / М. В. Агбунов; Рис. Н. Бутковского. — М.: Эллада, 1998. — 80 с. — 10 000 экз. — .
- Скифия: Историко-географические очерки / М. В. Агбунов; Отв. ред. С. Б. Охотников; Национальная Академия наук Украины. — Одесса: Гермес, 2004. — 192 с.
- Генерал-попечитель: (Жизнь и деятельность И. Н. Инзова) / М.В Агбунов; отв. ред. В. Н. Станко. — 1-е. — Арциз: Диамант, 2009. — 384 с. — 500 экз.
Посилання
- Михаил Агбунов — Биография [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Вокруг Света — Необыкновенное путешествие на диере «Ивлия» [ 22 січня 2013 у Wayback Machine.]
- XLegio 2.0 : Корабли античности — Проект «Ивлия». Одиссея-2004 [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Vasilovich Agbunov 8 serpnya 1952 Bolgrad 19 zhovtnya 2009 rosijskij i ukrayinskij vchenij bolgarskogo pohodzhennya doktor istorichnih nauk profesor arheolog mandrivnik pismennik gromadskij diyach avtor naukovih ta naukovo populyarnih prac z istorichnoyi geografiyi antichnogo svitu Prezident Rosijskoyi asociaciyi istoriyi moreplavannya i korablebuduvannya Uchen arheologa L V Subotina Agbunov Mihajlo VasilovichNarodivsya8 serpnya 1952 1952 08 08 Bolgrad Izmayilska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer19 zhovtnya 2009 2009 10 19 57 rokiv Bolgrad Odeska oblast UkrayinaPohovannyaBolgradKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistkrayeznavecAlma materONU im I I MechnikovaGaluzarheologiyaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikSubotin L V ZhittyepisNarodivsya 8 serpnya 1952 i viris v Bolgradi v bolgarskij rodini nashadkiv zadunajskih kolonistiv Agbunov z ditinstva zahoplyuvavsya arheologiyeyu Yak chlen shkilnogo gurtka vin brav uchast v arheologichnih rozkopkah i rozvidkah v Bolgradskomu rajoni pid kerivnictvom majbutnogo vidomogo odeskogo arheologa Leonida Vasilovicha Subotina yakij v podalshomu stav jogo blizkim drugom Sered bagatoh naukovih zaslug M V Agbunova stalo vidkrittya chislennih arheologichnih pam yatok riznih istorichnih epoh na pivdni Ukrayini Sered nih mezolitichna stoyanka Zaliznichne poryatunok unikalnogo skarbu bronzovih virobiv u poselennya pozdnebronzovogo epohi Novi Troyani II i bagato inshih U 1978 roci M V Agbunov uspishno zakinchiv istorichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu imeni I I Mechnikova U nastupni roki jogo zhittya bulo pov yazane z Moskvoyu U 1985 roci v Moskovskomu derzhavnomu universiteti vin zahistiv kandidatsku disertaciyu U ci zh roki pochalasya i aktivna literatorska diyalnist M V Agbunova sho stav zgodom chlenom Spilki pismennikiv Z pid jogo pera vijshlo chimalo naukovih i naukovo populyarnih knig M V Agbunov zrobiv znachnij vnesok u teoretichne vivchennya i populyarizaciyu znan pro skifo antichnoyi istoriyi Prichornomor ya Vin takozh zrobiv uspishnu sprobu praktichnoyi perevirki nayavnih vidomostej antichnoyi geografiyi po lokalizaciyi davnogreckih poselen Pivnichnogo Prichornomor ya Na pobudovanij za jogo bezposerednoyi uchasti kopiyi davnogreckoyi diyeri Ivliya nazvanoyi po imeni dochki vchenogo pochinayuchi z 1989 roku buv zdijsnenij ryad istoriko geografichnih ekspedicij Sliduyuchi marshrutami drevnih moreplavciv v Chornomu i Seredzemnomu moryah a takozh v Atlantici Ivliya startuvavshi z Odesi Ukrayina za shist ekspedicijnih sezoniv podolala bilshe 3000 morskih mil vidvidala bilshe 50 yevropejskih portiv i pidnyavshis vgoru po Seni zakinchila plavannya v Parizhi U 2000 roci M V Agbunov povernuvsya na Ukrayinu Tut u jogo tvorchosti z yavilasya nova tema istoriya suchasnoyi Pivdennoyi Ukrayini v roki masovogo pereselennya bolgar v XIX stolitti Ostannya kniga doslidnika sho vijshla nezadovgo do jogo smerti bula prisvyachena Ivanu Mikitovichu Inzovu 1768 1845 golovnomu pikluvalniku nad bolgarskimi koloniyami v Novorosijskomu krayi Vin zigrav vinyatkovu rol v oblashtuvanni pereselenciv sho dozvolilo na bagato rokiv vpered zaklasti osnovi blagopoluchnogo rozvitku Novoyi Bolgariyi na zemlyah Budzhaka Na batkivshini M V Agbunov spivpracyuvav z bagatma periodichnimi vidannyami gazeta Roden kraj Odeski visti ta in v yakih publikuvav rizni materiali rezultati svoyih doslidzhen M V Agbunov tragichno zaginuv za nez yasovanih obstavin 19 zhovtnya 2009 roku Mihajlo Vasilovich Agbunov buv pohovanij 22 zhovtnya na kladovishi ridnogo Bolgrada PraciZagadki Ponta Evksinskogo Antichnaya geografiya Severo Zapadnogo Prichernomorya M V Agbunov M Mysl 1985 160 s 70 000 ekz obl Antichnaya lociya Chyornogo morya M V Agbunov Otv redaktory d r istor nauk I T Kruglikova d r geogr nauk N A Hotinskij Recenzenty chl korr AN SSSR A P Novoselcev d i n G A Koshelenko k i n A V Podosinov Akademiya nauk SSSR Hudozhnik S A Reznikov M Nauka 1987 160 4 s Strany i narody 64 000 ekz obl Puteshestvie v zagadochnuyu Skifiyu M V Agbunov Otv redaktory d r istor nauk I T Kruglikova d r geogr nauk N A Hotinskij Recenzenty d i n D S Raevskij k i n A V Podosinov Akademiya nauk SSSR Hudozhnik F B Levchenko M Nauka 1989 192 16 s Stranicy istorii nashej Rodiny 50 000 ekz ISBN 5 02 004620 5 obl Antichnaya geografiya Severnogo Prichernomorya M V Agbunov Otv red d r istor nauk I T Kruglikova Recenzenty k i n L I Gracianskaya k i n A V Podosinov Rossijskaya akademiya nauk Hudozhnik T V Bolotina M Nauka 1992 240 s Stranicy istorii nashej Rodiny 10 000 ekz ISBN 5 02 005860 2 obl Olimpijskie bogi M V Agbunov Hudozh A Sudakov M MIKIS 1993 64 s Antichnye mify i legendy ISBN 5 88580 002 4 Antichnye mify i legendy Mifologicheskij slovar M V Agbunov M MIKIS 1994 368 s 1 000 000 ekz ISBN 5 88580 002 2 v per Podvigi Teseya mify M V Agbunov Hudozh N Butkovskij Odessa OKFA 1996 112 s Zolotye mify Drevnej Grecii V 10 kn Kn 8 Persej i gorgona Meduza M V Agbunov Ris N Butkovskogo M Ellada 1998 80 s 10 000 ekz ISBN 5 88580 003 0 Skifiya Istoriko geograficheskie ocherki M V Agbunov Otv red S B Ohotnikov Nacionalnaya Akademiya nauk Ukrainy Odessa Germes 2004 192 s General popechitel Zhizn i deyatelnost I N Inzova M V Agbunov otv red V N Stanko 1 e Arciz Diamant 2009 384 s 500 ekz PosilannyaMihail Agbunov Biografiya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Vokrug Sveta Neobyknovennoe puteshestvie na diere Ivliya 22 sichnya 2013 u Wayback Machine XLegio 2 0 Korabli antichnosti Proekt Ivliya Odisseya 2004 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi