Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ойгаї́нг, Ойкаїнг, Ой-кайинг (узб. Oygaying, Ойгайинг — спотворене кирг. «березова балка, долина беріз») — гірська річка в Ташкентської області Узбекистану, ліва складова річки Пскем.
| Ойгаїнг | |
|---|---|
 | |
| 41°59′41″ пн. ш. 70°38′01″ сх. д. / 41.9947440000277723° пн. ш. 70.633628000027783855° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 42°11′18″ пн. ш. 71°10′56″ сх. д. / 42.18841666669477775° пн. ш. 71.18238888891677618° сх. д. |
| Гирло | Пскем |
| • координати | 41°59′40″ пн. ш. 70°38′02″ сх. д. / 41.99452777780577861° пн. ш. 70.634000000027782562° сх. д. |
| Країни: |  Узбекистан |
| Регіон | Ташкентська область |
| Довжина | 76 км |
| Площа басейну: | 1102 км² |
| Середньорічний стік | 27,9 м³/с |
| Притоки: | d і Q30892869? |
У верхній течії має назву Шавурсай або Шабирсай (узб. Shovursoy, Шовурсой; Shobirs, Шобирс). Іноді Шавурсай розглядається як самостійна річка, тоді Ойгаїнг відлічується від злиття Шавурсая з річками і .
Загальний опис
Довжина Ойгаїнга від витоків до злиття з Майданталом і утворення Пскема — 76 км, площа басейну становить 1102 км2. Живиться сезонними снігами, талими водами льодовиків і сніжників. Середньобагаторічна витрата води дорівнює 27,9 м3/с. При цьому 44—46 % річного стоку припадає на період від липня до вересня.
Заплава і річкові тераси добре виражені. За течією трапляється велика кількість морен, що залишилися від стародавніх льодовиків. В деяких місцях русло загачується великими валунами, утворюючи ділянки падіння води.
Течія річки
Шавурсай
Шавурсай — верхів'я Ойгаїнга; він утворюється злиттям Тастарсая, Такмаксалди і, трохи нижче, Ішакульди. Ці невеликі водотоки починаються від льодовиків Пскемського хребта: Тастарсай — від льодовика , Такмаксалди — від безіменного карово-нависаючого льодовика, лівий витік Ішакульди — від льодовика , правий витік Ішакульди — від льодовика Козій.
Спочатку Шавурсай тече на північний захід уздовж хребта Таласький Ала-Тоо, далі повертає на схід, з деяким ухилом на південь. За поворотом на річці розташоване озеро .
Ширина Шабирсая нижче від озера становить 11 м, глибина — 1,2 м. На річці є броди. Швидкість течії нижче від Шабиркуля становить 2,5 м/с.
За злиттям з річками Тастарсай (ліворуч) і Тюзашу (праворуч), яке відбувається практично одночасно, русло отримує назву Ойгаїнг.
Середня і нижня течія
Отримавши назву Ойгаїнг, водотік далі орієнтується на північний схід і тече між (на північному заході) і Пскемським хребтом (на південному сході). Русло проходить серед рідколісся і чагарникових заростей.
У районі урочища Туякорин є брід. Ширина русла в середній течії (за впадінням ) складає 20 м, глибина — 50 см. Далі на березі річки стоїть сніголавинна станція Ойгаїнг. Поблизу станції розташований ще один брід і, перед впадінням значної притоки Коксу, — водомірний пост. Після підходу Коксу ширина русла досягає 30 м, глибина — 80 см. Після впадання притоки Аютор східний знову є брід. Далі, після впадання притоки Турагаїнг швидкість течії дорівнює 4,0 м/с. На берегах є ділянки деревної і, місцями, чагарникової рослинності.
В районі урочища Карабашкак Ойгаїнг повертає на південь, хоча потім східний ухил з'являється знову. За впадінням великої притоки ширина русла становить 16 м, глибина — 1,2 м.
Пройшовши між урочищами Сариджаяк і Кокренеат, Ойгаїнг зливається з Майданталом у річку Пскем. Поблизу злиття Ойгаїнга і Майдантала розташована метеостанція «Майдантал».
Уздовж всієї течії Ойгаїнга прокладено стежку (від пониззя до броду за Аютором Східним — по правому березі, вище — по лівому березі).
Притоки Ойгаїнга
Ойгаїнг має більше 100 приток загальною довжиною близько 206 км. Середня висота водозбору дорівнює 2998 м, середній модуль стоку становить 27,2 л/с·км².
Найбільшою лівою притокою Ойгаїнга є річка . Великими притоками також є Тастарсай, Коксу, , (всі — зліва).
Примітки
- Коментарі
- Складову Шавурсая Тастарсай не слід плутати з великою притокою Тастарсай, яка впадає в річку нижче (або, з іншого погляду, зливається з Шавурсаєм в Ойгаїнг)
- Джерела
- Гранитов И. И., Ахунов Х. М. О растительном покрове Чирчик-Ангренского бассейна // Ташкентский государственный университет им. В. И. Ленина. Научные труды. — Ташкент, 1973. — Вип. 439 (12 липня). — С. 127.
- Ташкентская область. Справочная политико-административная карта. — Ташкент: «Госкомгеодезкадастр», 2007. Масштаб 1 : 500 000.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 14 березня 2013.
- Аркуш карти K-42-71 Чакмак-суу. Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1982 р. (рос.)
- Тошкент. Миқёс 1 : 28 000. — Тошкент: «Узгеодезкадастр», 1995. (карта Ташкентского вилоята на обороте)(узб.)
- Попов В. Н. Западный Тянь-Шань. — Москва: «Физкультура и спорт», 1978.
- Аркуш карти K-42-70 снеголавин станц Ойгаинг. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1970 р. Видання 1982 р. (рос.)
- Аркуш карти K-42-82 Джаны-базар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1989 р. (рос.)
Література
- Ойгайинг — Національна енциклопедія Узбекистану (узб.). — Ташкент, 2000—2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ojgayi ng Ojkaying Oj kajing uzb Oygaying Ojgajing spotvorene kirg berezova balka dolina beriz girska richka v Tashkentskoyi oblasti Uzbekistanu liva skladova richki Pskem Ojgaying41 59 41 pn sh 70 38 01 sh d 41 9947440000277723 pn sh 70 633628000027783855 sh d 41 9947440000277723 70 633628000027783855Vitik koordinati42 11 18 pn sh 71 10 56 sh d 42 18841666669477775 pn sh 71 18238888891677618 sh d 42 18841666669477775 71 18238888891677618GirloPskem koordinati41 59 40 pn sh 70 38 02 sh d 41 99452777780577861 pn sh 70 634000000027782562 sh d 41 99452777780577861 70 634000000027782562Krayini UzbekistanRegionTashkentska oblastDovzhina76 kmPlosha basejnu 1102 km Serednorichnij stik27 9 m sPritoki d i Q30892869 U verhnij techiyi maye nazvu Shavursaj abo Shabirsaj uzb Shovursoy Shovursoj Shobirs Shobirs Inodi Shavursaj rozglyadayetsya yak samostijna richka todi Ojgaying vidlichuyetsya vid zlittya Shavursaya z richkami i Zagalnij opisDovzhina Ojgayinga vid vitokiv do zlittya z Majdantalom i utvorennya Pskema 76 km plosha basejnu stanovit 1102 km2 Zhivitsya sezonnimi snigami talimi vodami lodovikiv i snizhnikiv Serednobagatorichna vitrata vodi dorivnyuye 27 9 m3 s Pri comu 44 46 richnogo stoku pripadaye na period vid lipnya do veresnya Zaplava i richkovi terasi dobre virazheni Za techiyeyu traplyayetsya velika kilkist moren sho zalishilisya vid starodavnih lodovikiv V deyakih miscyah ruslo zagachuyetsya velikimi valunami utvoryuyuchi dilyanki padinnya vodi Ruslove ozeroTechiya richkiShavursaj Shavursaj verhiv ya Ojgayinga vin utvoryuyetsya zlittyam Tastarsaya Takmaksaldi i trohi nizhche Ishakuldi Ci neveliki vodotoki pochinayutsya vid lodovikiv Pskemskogo hrebta Tastarsaj vid lodovika Takmaksaldi vid bezimennogo karovo navisayuchogo lodovika livij vitik Ishakuldi vid lodovika pravij vitik Ishakuldi vid lodovika Kozij Spochatku Shavursaj teche na pivnichnij zahid uzdovzh hrebta Talaskij Ala Too dali povertaye na shid z deyakim uhilom na pivden Za povorotom na richci roztashovane ozero Shirina Shabirsaya nizhche vid ozera stanovit 11 m glibina 1 2 m Na richci ye brodi Shvidkist techiyi nizhche vid Shabirkulya stanovit 2 5 m s Za zlittyam z richkami Tastarsaj livoruch i Tyuzashu pravoruch yake vidbuvayetsya praktichno odnochasno ruslo otrimuye nazvu Ojgaying Serednya i nizhnya techiya Otrimavshi nazvu Ojgaying vodotik dali oriyentuyetsya na pivnichnij shid i teche mizh na pivnichnomu zahodi i Pskemskim hrebtom na pivdennomu shodi Ruslo prohodit sered ridkolissya i chagarnikovih zarostej U rajoni urochisha Tuyakorin ye brid Shirina rusla v serednij techiyi za vpadinnyam skladaye 20 m glibina 50 sm Dali na berezi richki stoyit snigolavinna stanciya Ojgaying Poblizu stanciyi roztashovanij she odin brid i pered vpadinnyam znachnoyi pritoki Koksu vodomirnij post Pislya pidhodu Koksu shirina rusla dosyagaye 30 m glibina 80 sm Pislya vpadannya pritoki Ayutor shidnij znovu ye brid Dali pislya vpadannya pritoki Turagaying shvidkist techiyi dorivnyuye 4 0 m s Na beregah ye dilyanki derevnoyi i miscyami chagarnikovoyi roslinnosti V rajoni urochisha Karabashkak Ojgaying povertaye na pivden hocha potim shidnij uhil z yavlyayetsya znovu Za vpadinnyam velikoyi pritoki shirina rusla stanovit 16 m glibina 1 2 m najbilsha liva pritoka Ojgayinga Projshovshi mizh urochishami Saridzhayak i Kokreneat Ojgaying zlivayetsya z Majdantalom u richku Pskem Poblizu zlittya Ojgayinga i Majdantala roztashovana meteostanciya Majdantal Uzdovzh vsiyeyi techiyi Ojgayinga prokladeno stezhku vid ponizzya do brodu za Ayutorom Shidnim po pravomu berezi vishe po livomu berezi Pritoki OjgayingaOjgaying maye bilshe 100 pritok zagalnoyu dovzhinoyu blizko 206 km Serednya visota vodozboru dorivnyuye 2998 m serednij modul stoku stanovit 27 2 l s km Najbilshoyu livoyu pritokoyu Ojgayinga ye richka Velikimi pritokami takozh ye Tastarsaj Koksu vsi zliva PrimitkiKomentari Skladovu Shavursaya Tastarsaj ne slid plutati z velikoyu pritokoyu Tastarsaj yaka vpadaye v richku nizhche abo z inshogo poglyadu zlivayetsya z Shavursayem v Ojgaying Dzherela Granitov I I Ahunov H M O rastitelnom pokrove Chirchik Angrenskogo bassejna Tashkentskij gosudarstvennyj universitet im V I Lenina Nauchnye trudy Tashkent 1973 Vip 439 12 lipnya S 127 Tashkentskaya oblast Spravochnaya politiko administrativnaya karta Tashkent Goskomgeodezkadastr 2007 Masshtab 1 500 000 ISBN 978 9943 15 072 0 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 14 bereznya 2013 Arkush karti K 42 71 Chakmak suu Masshtab 1 100 000 Vidannya 1982 r ros Toshkent Mikyos 1 28 000 Toshkent Uzgeodezkadastr 1995 karta Tashkentskogo viloyata na oborote uzb Popov V N Zapadnyj Tyan Shan Moskva Fizkultura i sport 1978 Arkush karti K 42 70 snegolavin stanc Ojgaing Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1970 r Vidannya 1982 r ros Arkush karti K 42 82 Dzhany bazar Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1984 r Vidannya 1989 r ros LiteraturaOjgajing Nacionalna enciklopediya Uzbekistanu uzb Tashkent 2000 2005