Пожежа (пол. Pożoga) — автобіографічна повість, польської письменниці, учасниці руху Опору організації «Жеґота» Зофії Коссак-Щуцької.
Пожежа | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Pożoga (Pożoga. Wspomnienie z Wołynia 1917-1919) | ||||
Обкладинка книги «Pożoga» | ||||
Жанр | автобіографічна повість | |||
Форма | роман | |||
Автор | Зофія Коссак-Щуцька | |||
Мова | польська | |||
Написано | 1922 року | |||
Опубліковано | 1922 | |||
Видавництво | Польща, Краків, видавнича компанія | |||
| ||||
Написання
Повість була написана у 1922 році. Письменниця описує події на Волині 1917—1919 років: в дні Лютневої революції та Жовтневого перевороту 1917 року, під час німецької окупації України, а також польсько-українського збройного конфлікту 1918—1919 років. Авторка в ці часи проживала на Волині, у селі Новоселиця (нині Старокостянтинівський район Хмельницької області).
Події
Авторка у книзі, на додаток до опису знищення її сімейної садиби, також згадує про долю інших садиб місцевої шляхти, в основному зі східної частини Волині. Описані події відбуваються у населених пунктах: Лашки, Семеринки, Деркачі, Берегелі, Ілляшівка, Самчинці, Підгірне, Жеребки, Сковородки, Верхняки, Вербородинці, Ладиги, Бейзими, Немирів, Гриців, Плужне, Славута, Теофіполь, Полонне, Меджибіж, Коритна та багато інших.
В основу назви та сюжету покладено свавілля які чинилися в ті часи, зокрема розграбування та спалення садиб місцевої, в основному польської шляхти, зокрема палаців князів Санґушків у містечку Славуті та Тишкевичів (Яблоновських) у Плужному та багатьох інших палаців і садиб, таким чином були розграбовані, знищені, втрачені назавжди нумізматичні колекції, особливо цінні архіви і бібліотеки, зокрема шляхтичів Яблоновських з рідкісними стародруками:
«Мимовільно ллються сльози жалю, застилаючи зір. На просторах зелених лук спинаються білі смуги, а через усе прядиво весело тріпоче річка. За луками велична пуща, незміряна, несходжена. За пущею узгір'я і лани. Ген, далеко, в серці пущі, славутське попелище; праворуч гордовите Плужне Тишкевичів підносить до неба обпалені стіни ніби рамена скривдженої людини. Це все — є наш край, який треба залишити… Відійдемо з тієї сторони, але на прощання — на високій горі, в тиші сердець, які б'ються — поберемо вічну віру і любов тієї землі. Поберемо її повернути, як тільки з'явиться така можливість, поберемо з нею залишитися тоді аж до кінця…»
— Зофія Коссак-Щуцька, «Пожежа»
На жаль авторка односторонньо описує ті події, звинувачуючи у всіх бідах тільки українців, надаючи їм непривабливий образ, усю провину покладаючи тільки на одну зі сторін конфлікту, не розкриваючи причини існування багатовікового конфлікту між поляками (мазурами) та українцями (русинами). Причину цього конфлікту влучно характеризує польський історик Анджей-Сулима Камінський у своїй статті «У колі моральної та політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків»:
«Державу, звичайно, можна будувати на плечах поневолених народів. Нам, полякам, це добре відомо… Завоювання можна виправдати історичною місією, … захистом цивілізації чи також комуністичним інтернаціоналізмом. Та не можна сподіватися, що жертва назве період неволі в своїй історії інакше, як неволею чи окупацією. В очах українців ми — загарбники та окупанти».
— А. Сулима-Камінський, «У колі моральної та політичної сліпоти: ...»
Подібні твори
Події, описані в повісті, стали також темою для творів інших польських авторів:
- , «На останньому закладі»: щоденник з життя села на Поділлі в 1917-1921 роках (пол. Na ostatniej placówce: dziennik z życia wsi podolskiej w latach 1917-1921);
- Марія Дунін-Козіцька, «Буря зі сходу» (пол. Burza od Wschodu): спогади з Київщини, 1918-1920;
- , «Більшовики у польському дворі» (пол. Bolszewicy w polskim dworze), 1921;
- Ядвіга Янушкевичова, «У потопі крові та сліз: спогади про заручників» (пол. W potopie krwi i łez: Wspomnienia zakładniczki), 1921;
- Генрік Гласс, «По сліду худого вовка» (пол. Na szlaku Chudego Wilka);
- Євген Малачевський, «Кінь на пагорбі» (пол. Koń na wzgórzu).
Примітки
- Велика Волинь. Науковий збірник. — Т. 32: Бердичів древній і вічно молодий. — Житомир, 2005. — С. 36. ISSN 2220—2544
- А. Сулима-Камінський. У колі моральної та політичної сліпоти: Україна й українці в очах поляків // «Сучасність» 1961-1985. Вибране. — 1987. — С. 412-413. з джерела 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- Elżbieta Zaleska Dorożyńska. Na ostatniej placówce: dziennik z życia wsi podolskiej w latach 1917-1921 [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.], — 1925. — стор. 473 (пол.)
- Maria Dunin-Kozicka. Burza od Wschodu. Wspomnienia z Kijowszczyzny (1918–1920) [ 19 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Izabela Lutosławska. Bolszewicy w polskim dworze [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.], — 1921. (пол.)
- Januszkiewiczowa Jadwiga. W potopie krwi i łez: Wspomnienia zakładniczki [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.], — 1921. (пол.)
Посилання
- Данієль Бовуа // Чи легенда Кресів має заступити їхню історію? [ 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] на Historians.in.ua
- Богдан Гудь //. [1] — Харків : «Акта», 2011. — С. 80-84, 248, 269, 284. — . з джерела 28 липня 2017
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pozhezha Pozhezha pol Pozoga avtobiografichna povist polskoyi pismennici uchasnici ruhu Oporu organizaciyi Zhegota Zofiyi Kossak Shuckoyi Pozhezhapol Pozoga Pozoga Wspomnienie z Wolynia 1917 1919 Obkladinka knigi Pozoga Zhanravtobiografichna povistFormaromanAvtorZofiya Kossak ShuckaMovapolskaNapisano1922 rokuOpublikovano1922Vidavnictvo Polsha Krakiv vidavnicha kompaniyaNapisannyaPovist bula napisana u 1922 roci Pismennicya opisuye podiyi na Volini 1917 1919 rokiv v dni Lyutnevoyi revolyuciyi ta Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi Ukrayini a takozh polsko ukrayinskogo zbrojnogo konfliktu 1918 1919 rokiv Avtorka v ci chasi prozhivala na Volini u seli Novoselicya nini Starokostyantinivskij rajon Hmelnickoyi oblasti PodiyiAvtorka u knizi na dodatok do opisu znishennya yiyi simejnoyi sadibi takozh zgaduye pro dolyu inshih sadib miscevoyi shlyahti v osnovnomu zi shidnoyi chastini Volini Opisani podiyi vidbuvayutsya u naselenih punktah Lashki Semerinki Derkachi Beregeli Illyashivka Samchinci Pidgirne Zherebki Skovorodki Verhnyaki Verborodinci Ladigi Bejzimi Nemiriv Griciv Pluzhne Slavuta Teofipol Polonne Medzhibizh Koritna ta bagato inshih V osnovu nazvi ta syuzhetu pokladeno svavillya yaki chinilisya v ti chasi zokrema rozgrabuvannya ta spalennya sadib miscevoyi v osnovnomu polskoyi shlyahti zokrema palaciv knyaziv Sangushkiv u mistechku Slavuti ta Tishkevichiv Yablonovskih u Pluzhnomu ta bagatoh inshih palaciv i sadib takim chinom buli rozgrabovani znisheni vtracheni nazavzhdi numizmatichni kolekciyi osoblivo cinni arhivi i biblioteki zokrema shlyahtichiv Yablonovskih z ridkisnimi starodrukami Mimovilno llyutsya slozi zhalyu zastilayuchi zir Na prostorah zelenih luk spinayutsya bili smugi a cherez use pryadivo veselo tripoche richka Za lukami velichna pusha nezmiryana neshodzhena Za pusheyu uzgir ya i lani Gen daleko v serci pushi slavutske popelishe pravoruch gordovite Pluzhne Tishkevichiv pidnosit do neba obpaleni stini nibi ramena skrivdzhenoyi lyudini Ce vse ye nash kraj yakij treba zalishiti Vidijdemo z tiyeyi storoni ale na proshannya na visokij gori v tishi serdec yaki b yutsya poberemo vichnu viru i lyubov tiyeyi zemli Poberemo yiyi povernuti yak tilki z yavitsya taka mozhlivist poberemo z neyu zalishitisya todi azh do kincya Zofiya Kossak Shucka Pozhezha Na zhal avtorka odnostoronno opisuye ti podiyi zvinuvachuyuchi u vsih bidah tilki ukrayinciv nadayuchi yim neprivablivij obraz usyu provinu pokladayuchi tilki na odnu zi storin konfliktu ne rozkrivayuchi prichini isnuvannya bagatovikovogo konfliktu mizh polyakami mazurami ta ukrayincyami rusinami Prichinu cogo konfliktu vluchno harakterizuye polskij istorik Andzhej Sulima Kaminskij u svoyij statti U koli moralnoyi ta politichnoyi slipoti Ukrayina j ukrayinci v ochah polyakiv Derzhavu zvichajno mozhna buduvati na plechah ponevolenih narodiv Nam polyakam ce dobre vidomo Zavoyuvannya mozhna vipravdati istorichnoyu misiyeyu zahistom civilizaciyi chi takozh komunistichnim internacionalizmom Ta ne mozhna spodivatisya sho zhertva nazve period nevoli v svoyij istoriyi inakshe yak nevoleyu chi okupaciyeyu V ochah ukrayinciv mi zagarbniki ta okupanti A Sulima Kaminskij U koli moralnoyi ta politichnoyi slipoti Podibni tvoriPodiyi opisani v povisti stali takozh temoyu dlya tvoriv inshih polskih avtoriv Na ostannomu zakladi shodennik z zhittya sela na Podilli v 1917 1921 rokah pol Na ostatniej placowce dziennik z zycia wsi podolskiej w latach 1917 1921 Mariya Dunin Kozicka Burya zi shodu pol Burza od Wschodu spogadi z Kiyivshini 1918 1920 Bilshoviki u polskomu dvori pol Bolszewicy w polskim dworze 1921 Yadviga Yanushkevichova U potopi krovi ta sliz spogadi pro zaruchnikiv pol W potopie krwi i lez Wspomnienia zakladniczki 1921 Genrik Glass Po slidu hudogo vovka pol Na szlaku Chudego Wilka Yevgen Malachevskij Kin na pagorbi pol Kon na wzgorzu PrimitkiVelika Volin Naukovij zbirnik T 32 Berdichiv drevnij i vichno molodij Zhitomir 2005 S 36 ISSN 2220 2544 A Sulima Kaminskij U koli moralnoyi ta politichnoyi slipoti Ukrayina j ukrayinci v ochah polyakiv Suchasnist 1961 1985 Vibrane 1987 S 412 413 z dzherela 28 lipnya 2017 Procitovano 28 lipnya 2017 Elzbieta Zaleska Dorozynska Na ostatniej placowce dziennik z zycia wsi podolskiej w latach 1917 1921 14 travnya 2018 u Wayback Machine 1925 stor 473 pol Maria Dunin Kozicka Burza od Wschodu Wspomnienia z Kijowszczyzny 1918 1920 19 chervnya 2016 u Wayback Machine pol Izabela Lutoslawska Bolszewicy w polskim dworze 14 travnya 2018 u Wayback Machine 1921 pol Januszkiewiczowa Jadwiga W potopie krwi i lez Wspomnienia zakladniczki 15 travnya 2018 u Wayback Machine 1921 pol PosilannyaDaniyel Bovua Chi legenda Kresiv maye zastupiti yihnyu istoriyu 14 serpnya 2016 u Wayback Machine na Historians in ua Bogdan Gud 1 Harkiv Akta 2011 S 80 84 248 269 284 ISBN 978 966 8917 41 7 z dzherela 28 lipnya 2017 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi