Мисливська корогва або Козацька корогва персональний прапор що атрибутується невідомому представнику козацької старшини

Мисливська корогва або Козацька корогва — персональний прапор, що атрибутується невідомому представнику козацької старшини, проте міг належати й шляхтичу XVIII століття. Розписане двостороннім олійним живописом полотно, натягнуте на оленячі роги, мисливського або святкового (ритуального) призначення. Зберігається в постійній експозиції Кіровоградського обласного художнього музею, до 1946 — Львівському історичному музеї.

Бік хоругви із зображенням Євстахія Плакиди

Історія

Корогва потрапила до фондів Кіровоградського обласного художнього музею в 1946 році з Львівського історичного музею як . Після реставрації в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України твір вперше експонувався на Всесоюзній виставці «Реставрація музейних цінностей в СРСР» (Москва, 1984). Вдруге корогва експонувалася за межами музею у 2017 році. Нині постійно експонується в експозиції Козацької доби Кіровоградського обласного художнього музею.

Опис

Двосторонній олійний живопис на полотні, що натягнуте на оленячі роги. З обох боків корогви зображені епізоди з житія християнських святих. З лицьового боку зображений — римський воєначальник, якому, за легендою, під час полювання між рогів оленя, якого він переслідував, явився образ Животворного Хреста. Великомученик Євстахій вважається святим покровителем мисливців і лісників. Є однаково шанованим в католицькій і православній традиції. Зворотний бік полотна має сюжет у якому поєдналися — свята , уніатська свята та шанований у православ'ї святий Яків.

Корогва має всі ознаки православної ікони барокового стилю: узагальнений етичний ідеал людини; варіативність зображень; поважні, зосереджені обличчя виявляють величаву монументальність і красу; перспективне зображення. Можна помітити передній і задній , дійові особи скомпоновані в живі, пов'язані дією групи. Наявність поз та жестів пом'якшує традиційну статичність.

Призначення

Корогва — це символ, який ідентифікував її власника, його права та переконання. Функції корогви передусім зводяться до парадно-репрезентативних; її використання пов'язане з певним ритуалом чи обрядом. За пануючою версією корогва служила обов'язковим атрибутом для парадних виїздів на полювання. За іншою версією, корогва була виготовлена до якогось свята і мала ритуальне призначення. Оленячі роги дуже цінилися, виконуючи роль магічного оберега. Особливо, якщо оленя вполював господар чи гість.

Галерея


Святі Домніка і Яків. Загальний вигляд	Свята Домніка. Фрагмент	Основа черепа оленя	Олень з розп'яттям між рогами. Фрагмент

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Козацька корогва (Кропивницький)

Дмитро Степовик. Українська ікона: Іконотворчий досвід діаспори. — К.: Балтія Друк, 2003. — 158 с.
Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. / НАН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М. Т. Рильського; ред. Ганна Скрипник. — К. : [б. в.]. Т. 2: Мистецтво XVII—XVIII століття. — 2007. — 333,[3] с.
Савчук Ю. Клейноди Славного Війська Запорізького Низового. — К. 2007.

Посилання

Т. Ащеулова. Корогва — символ українського козацтва [ 20 Березня 2018 у Wayback Machine.] (Перевірено 20 березня 2018)