Партизанське (Дніпровський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Партизанське.

Партиза́нське — село в Україні, в Слобожанській селищній територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення, за переписом 2001 року, становить 2 591 особУ.

село Партизанське
Партизанський ліцей Партизанський ліцей
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Дніпровський район
Громада	Слобожанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12020250050057051
Облікова картка	Партизанське
Основні дані
Населення	2 591
Поштовий індекс	52012
Телефонний код	+380 56(2)
Географічні дані
Географічні координати	48°35′12″ пн. ш. 34°48′49″ сх. д. / 48.58667° пн. ш. 34.81361° сх. д. / 48.58667; 34.81361Координати: 48°35′12″ пн. ш. 34°48′49″ сх. д. / 48.58667° пн. ш. 34.81361° сх. д. / 48.58667; 34.81361
Середня висота над рівнем моря	60 м
Найближча залізнична станція	Балівка
Місцева влада
Адреса ради	52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 56б
Староста	Буряк Іван Миколайович
Карта
Партизанське
Партизанське
Мапа
Партизанське у Вікісховищі

Географія

Село розміщене на лівому березі річки Оріль, вище за течією, на відстані 1,5 км, розташоване село Балівка, нижче за течією, на відстані 2 км — селище Обухівка. Через село проходить автошлях Н31.

Історія

У 1930-х роках село мало назву Миколаївка-2, і належало до Петриківського району. Тоді ж створено колгосп «Червоний партизан».

Німецькі солдати, окупувавши село влітку 1941 року, встановили суворий порядок, комендантом призначили Редьку — жителя села Балівка. У 1943 році, відступаючи, німці спалили село вщент. Були знищені всі колодязі, крім одного. Господареві вдалося його замаскувати.

Червона армія увійшла у село восени 1943 року. Людям було запропоновано переселитися до села Балівка як таке, що менше постраждало, але народ вирішив відбудувати рідне село. Відбудовували Партизанське приблизно до 1950 року, станом на 1958 рік тут нараховувалося вже 170 дворів. 1960 року колгосп «Червоний партизан» було об'єднано з радгоспом «Перемога» і Партизанське стало відноситись до Балівської сільської ради.

У селі Партизанське існувала школа, поділена на два класи 1 і 3 та 2 і 4. Чотири класи діти вчилися в рідній школі, а з п'ятого по восьмий — у с. Балівка. Також у селі працювали магазин, клуб, контора (третього відділу радгоспу «Перемога»), дитячий садок, медична амбулаторія. Приблизно у 1965 р. клуб знесли. У 1960-х роках побудовано новий магазин, заасфальтовано автошлях Дніпропетровськ — Полтава, розпочалося будівництво залізничної колії Дніпродзержинськ — Новомосковськ-Дніпровський, а також станції Балівка (житлові будинки, склади, крамницю, залізничний переїзд).

До об'єднання «Дніпросільбудіндустрія» входило п'ять великих заводів (завод бетонних виробів, столярних виробів, легких конструкцій, базальтового волокна, керамзитового гравію). В об'єднанні працювало 1200 працівників різних професій, із них — 450 інженерно-технічних службовців. У 1975 р. здано в експлуатацію котельню, бетонно-змішувальний та ремонтно-механічний цехи.

1974 року об'єднанням «Дпіпросільбудіндустрія» розпочалося будівництво житлового масиву. Були побудовані житлові п'ятиповерхові будинки № 1 та № 3. Впродовж 1980-x років добудовувалися будинки № 4 та № 5 для молодих сімей, торговельний комплекс, медична амбулаторія, теплопункт, дитячий садочок «Івушка». 

З 1975 року розпочала свою історію сільська бібліотека. У центрі села стояла глиняна хата, де існувала бібліотека. У січні 1976 року введено в експлуатацію завод залізобетонних виробів для будівництв споруд сільського господарства.

1994 року здано в експлуатацію п'ятиповерховий будинок на 60 квартир, який належав базі «Сільгосптехніка». З 2002 року в комунальній власності громади наявні 6 п'ятиповерхових та 4 двоповерхових житлових будинків загальною кількістю 754 квартири, які обслуговуються ВАТ «Енерговолгосп». У селі Партизанське — 321 житловий індивідуальний будинок та 183 ділянки під будівництво. Село газифіковано.

День села святкується 24 серпня, на День Незалежності України. Село Партизанське налічує 11 вулиць та 2 провулки.

До 2020 року — адміністративний центр Партизанської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

У рамках процесу дерусифікації в Україні зарезультатами громадського обговорення Слобожанська селищна рада подала пропозицію про перейменування села Партизанське на село Орільське .

21 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади,місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Орільське, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2286	88.23%
російська	295	11.39%
білоруська	2	0.08%
румунська	1	0.04%
гагаузька	1	0.04%
інші/не вказали	6	0.04%
Усього	2591	0.18%

Економіка

• ЗАТ «Дніпропетровський цементний завод».
• ТОВ «Метінвест-СМЦ».
• ТОВ «Виробничий комплекс „Укрсолод“».
• «Промарматура», АТ.
• ПП «ЛОТОК»
• ПП «Наша Ряба»
• ПП «Мороз»

Галерея

• Військовий меморіал
• Храм Святого великомученика Георгія Переможця
• Вигляд на Партизанське з автошляху Н31 Дніпро - Решетилівка
• ПрАТ «Партизанське»

Примітки

1. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
2. Шостак, Сіренко, Валерія, Антон (29 лютого 2024). На Дніпропетровщині планують змінити назву села Партизанське: думки місцевих жителів (ua) .
3. Комітет підтримав перейменування окремих населених пунктів Дніпропетровської та Миколаївської областей, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Погода в селі Партизанське [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Станція Балівка та село Партизанське на сайті tokatema [ 12 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)