Олексій Андріанович Гриза нар 23 березня 1907 19070323 село Степанці тепер Канівського району Черкаської області 10 серп

Олексій Андріанович Гриза (нар. 23 березня 1907(19070323), село Степанці, тепер Канівського району Черкаської області — 10 серпня 1969, місто Київ) — український радянський партійний державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 5-6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3-го скликання. Член ЦК КПУ в 1949—1952 рр. і в 1961—1966 рр. Кандидат в член ЦК КПУ в 1952—1954 рр. і в 1966—1969 рр. Член Організаційного бюро ЦК КПУ в 1949—1952 рр.

Олексій Андріанович Гриза

1-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України

5 лютого 1949 — вересень 1952

Попередник:

Сердюк Зиновій Тимофійович

Спадкоємець:

Гришко Григорій Єлисейович

Міністр радгоспів Української РСР

1957 рік — 1957 рік

Народження:

1907
Степанці, Степанецька волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія

Смерть:

1969
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання:

Байкове кладовище

Країна:

СРСР

Партія:

КПРС

Нагороди:

Біографія

Народився у родині робітника Степанецького цукрового заводу на Черкащині. У 1926 році закінчив Бобрицьку сільськогосподарську професійну школу. У 1926—1929 роках — на роботі в Бобрицькій сільськогосподарській професійній школі; голова Степанецького бурякового кооперативного товариства.

У 1929—1930 роках — в Червоній армії. Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930—1941 роках — спеціаліст Мартинівського бурякокомбінату; старший агроном Степанецької машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Канівського районного земельного відділу Київської області; 2-й секретар Канівського районного комітету КП(б)У Київської області; 1-й секретар Чорнобильського районного комітету КП(б)У Київської області. У вересні — грудні 1939 року — в Червоній армії, де служив на політичній роботі під час походу в Західну Україну.

У 1941—1943 роках — в Червоній армії. З лютого 1942 служив начальником політичного відділу Мурманського дивізійного району протиповітряної оборони.

У 1943 — серпні 1946 року — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КП(б) України.

У 1946—1947 роках — начальник Управління західних областей Міністерства сільського господарства Української РСР. У 1947 році — заступник уповноваженого Міністерства заготівель СРСР по Київській області.

У 1947 — лютому 1949 року — 1-й секретар Димерського районного комітету КП(б)У Київської області.

5 лютого 1949 — вересень 1952 — 1-й секретар Київського обласного комітету КП(б) України. 5 березня 1949 — 23 вересня 1952 — член Організаційного бюро ЦК КП(б) України.

У вересні 1952—1955 роках — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві; слухач Партійної школи при ЦК КП України.

У квітні 1955—1957 роках — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

З 29 січня по липень 1957 року — міністр радгоспів Української РСР.

У липні 1957—1961 роках — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

У 1961—1962 роках — начальник Головного управління радгоспів при РМ Української РСР.

У 1962—1965 роках — 1-й заступник міністра виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Української РСР. У 1965—1969 роках — 1-й заступник міністра сільського господарства Української РСР.

Помер 10 серпня 1969 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

майор
підполковник

Нагороди

Джерела

Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. [ 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)