Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Давидович Медем (30 липня 1879, Лібава, Курляндська губернія — 9 січня 1923, Нью-Йорк) — єврейський політичний діяч, один із лідерів та ідеологів Бунду.
| Володимир Медем | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Ґрінберґ, Ґольдблат |
| Народився | 22 липня 1879[1] Лієпая, d, Курляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 січня 1923[1] (43 роки) Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | єврей |
| Діяльність | журналіст, профспілковий діяч |
| Alma mater | Бернський університет |
| Партія | Бунд |
| |
Життя
Народився в сім'ї військового лікаря-єврея. При народженні був хрещений у православ'я, хоча його батьки в той час ще були формально юдеями, а наприкінці життя прийняли лютеранство. Виростав у провінційному військово-дворянському середовищі і отримав суто християнське виховання, яке справило на нього сильний вплив. Середню освіту отримав у гімназії в Мінську, де завдяки оточенню у нього з'явилася цікавість до єврейства, і він навіть спробував вивчати іврит. Їдиш він вивчив лише у віці 22 років — ця мова була під табу в його сімейному оточенні.
В 1897 р. вступив до Київського університету на медичний факультет, в 1898 році перейшов на юридичний, але навесні 1899 р. був виключений з університету за участь у студентському страйку, заарештований і висланий в Мінськ під нагляд поліції. Там навесні 1900 р. він вступив у Бунд.
1901 р. був заарештований в Мінську, був випущений на поруки і втік за кордон. Навчався в Бернському університет і займався пропагандою в гуртках студентів-вихідців з Росії. У 1903 р був кооптований у Закордонний комітет Бунду (Женева), в тому ж році представляв Бунд на 2-му з'їзді РСДРП, який покинув разом з іншими делегатами від Бунду через відмову з'їзду прийняти вимогу про федеральний принцип побудови партії.
1904 р. у «Віснику Бунду» опублікував ряд статей про національне питання, які були видані 1906 р. окремою брошурою «Соціалізм і національне питання», яка багаторазово перевидавалася, перекладена на їдиш та інші мови і зіграла важливу роль у розвитку єврейського соціалістичного руху.
У 1905—1908 рр., повернувшись до Росії, Медем був одним із провідних співробітників і редакторів бундівських видань «Наше слово», «Наша трибуна», «Останні вісті», «Ді фолксцайтунг», «Ді хофенунг», «Дер Моргенштерн» та інших. Основні літературні псевдоніми Медема — Марк, М. Вінницький, Г. Раф, Бен Довід.
На 7-му з'їзді Бунду (1906, Лейпциг) Медем був обраний до ЦК, а в 1907 р брав участь у роботі V з'їзду РСДРП і був членом президії.
На початку 1910-х рр. Медем багато публікувався в російських («Вісник Європи», «День»), російсько-єврейських («Єврейський світ», «Єврейське обозрение») і німецьких («Нойє Цайт») виданнях.
У 1912 р, проживаючи у Відні, Медем редагував варшавський тижневик Бунду «Лебнсфраген» (який був закритий після виходу другого ж номера), за що був в 1913 р арештований у Ковно і в травні 1915 р. був засуджений на чотири роки каторги. Однак через хворобу Медема не відправили на каторгу, а коли в серпні 1915 р. Варшаву зайняли німецькі війська, він був звільнений з тюремної лікарні .
У 1915—1920 рр. Медем був одним з керівників Бунду в Польщі і очолював там єврейську світську шкільну освіту. Він був ініціатором петиції, що зібрала понад шістдесят тисяч підписів до німецької окупаційної влади про визнання їдишу офіційною мовою євреїв і про школи з викладанням мовою їдиш.
У 1919—1920 рр. в Бунді (зокрема, в його Польському комітеті) взяли гору прокомуністичні тенденції, але Медем ставився до більшовизму різко негативно і опинився в ізоляції.
На початку 1921 Медем емігрував до США, де співпрацював в нью-йоркській газеті «Форвертс» та інших виданнях на їдиші. Помер від нефриту в 43 роки.
Написав мемуари «Зіхройнес ун артикль» («Спогади і статті», 1917; в російській перекладі «По царських тюрмах…», Л., 1924) і «Фун майн лебн» («З мого життя», 1-2 тт., 1923; в 2015 році перекладені та видані російською).
Його ім'я носили багато єврейських культурно-освітних та благодійних організацій та установ у Польщі в міжвоєнний період, а також на його честь названа «Бібліотека Медема» в Парижі — найбільша європейська їдишмовна інституція.
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/wlodzimierz-medem
- Медем Владимир // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Медем В. Д. Из моей жизни: воспоминания. — Москва: Новый хронограф, 2015. — 560 с.
Джерела та література
- Медем Владимир // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- В.Медем. Из моей жизни (отрывок) [ 12 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Davidovich Medem 30 lipnya 1879 Libava Kurlyandska guberniya 9 sichnya 1923 Nyu Jork yevrejskij politichnij diyach odin iz lideriv ta ideologiv Bundu Volodimir MedemPsevdoGrinberg GoldblatNarodivsya22 lipnya 1879 1879 07 22 1 Liyepaya d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 sichnya 1923 1923 01 09 1 43 roki Bruklin Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina Rosijska imperiyaNacionalnistyevrejDiyalnistzhurnalist profspilkovij diyachAlma materBernskij universitetPartiyaBund Mediafajli u VikishovishiZhittyaNarodivsya v sim yi vijskovogo likarya yevreya Pri narodzhenni buv hreshenij u pravoslav ya hocha jogo batki v toj chas she buli formalno yudeyami a naprikinci zhittya prijnyali lyuteranstvo Virostav u provincijnomu vijskovo dvoryanskomu seredovishi i otrimav suto hristiyanske vihovannya yake spravilo na nogo silnij vpliv Serednyu osvitu otrimav u gimnaziyi v Minsku de zavdyaki otochennyu u nogo z yavilasya cikavist do yevrejstva i vin navit sprobuvav vivchati ivrit Yidish vin vivchiv lishe u vici 22 rokiv cya mova bula pid tabu v jogo simejnomu otochenni V 1897 r vstupiv do Kiyivskogo universitetu na medichnij fakultet v 1898 roci perejshov na yuridichnij ale navesni 1899 r buv viklyuchenij z universitetu za uchast u studentskomu strajku zaareshtovanij i vislanij v Minsk pid naglyad policiyi Tam navesni 1900 r vin vstupiv u Bund 1901 r buv zaareshtovanij v Minsku buv vipushenij na poruki i vtik za kordon Navchavsya v Bernskomu universitet i zajmavsya propagandoyu v gurtkah studentiv vihidciv z Rosiyi U 1903 r buv kooptovanij u Zakordonnij komitet Bundu Zheneva v tomu zh roci predstavlyav Bund na 2 mu z yizdi RSDRP yakij pokinuv razom z inshimi delegatami vid Bundu cherez vidmovu z yizdu prijnyati vimogu pro federalnij princip pobudovi partiyi 1904 r u Visniku Bundu opublikuvav ryad statej pro nacionalne pitannya yaki buli vidani 1906 r okremoyu broshuroyu Socializm i nacionalne pitannya yaka bagatorazovo perevidavalasya perekladena na yidish ta inshi movi i zigrala vazhlivu rol u rozvitku yevrejskogo socialistichnogo ruhu U 1905 1908 rr povernuvshis do Rosiyi Medem buv odnim iz providnih spivrobitnikiv i redaktoriv bundivskih vidan Nashe slovo Nasha tribuna Ostanni visti Di folkscajtung Di hofenung Der Morgenshtern ta inshih Osnovni literaturni psevdonimi Medema Mark M Vinnickij G Raf Ben Dovid Na 7 mu z yizdi Bundu 1906 Lejpcig Medem buv obranij do CK a v 1907 r brav uchast u roboti V z yizdu RSDRP i buv chlenom prezidiyi Na pochatku 1910 h rr Medem bagato publikuvavsya v rosijskih Visnik Yevropi Den rosijsko yevrejskih Yevrejskij svit Yevrejske obozrenie i nimeckih Nojye Cajt vidannyah U 1912 r prozhivayuchi u Vidni Medem redaguvav varshavskij tizhnevik Bundu Lebnsfragen yakij buv zakritij pislya vihodu drugogo zh nomera za sho buv v 1913 r areshtovanij u Kovno i v travni 1915 r buv zasudzhenij na chotiri roki katorgi Odnak cherez hvorobu Medema ne vidpravili na katorgu a koli v serpni 1915 r Varshavu zajnyali nimecki vijska vin buv zvilnenij z tyuremnoyi likarni U 1915 1920 rr Medem buv odnim z kerivnikiv Bundu v Polshi i ocholyuvav tam yevrejsku svitsku shkilnu osvitu Vin buv iniciatorom peticiyi sho zibrala ponad shistdesyat tisyach pidpisiv do nimeckoyi okupacijnoyi vladi pro viznannya yidishu oficijnoyu movoyu yevreyiv i pro shkoli z vikladannyam movoyu yidish U 1919 1920 rr v Bundi zokrema v jogo Polskomu komiteti vzyali goru prokomunistichni tendenciyi ale Medem stavivsya do bilshovizmu rizko negativno i opinivsya v izolyaciyi Na pochatku 1921 Medem emigruvav do SShA de spivpracyuvav v nyu jorkskij gazeti Forverts ta inshih vidannyah na yidishi Pomer vid nefritu v 43 roki Napisav memuari Zihrojnes un artikl Spogadi i statti 1917 v rosijskij perekladi Po carskih tyurmah L 1924 i Fun majn lebn Z mogo zhittya 1 2 tt 1923 v 2015 roci perekladeni ta vidani rosijskoyu Jogo im ya nosili bagato yevrejskih kulturno osvitnih ta blagodijnih organizacij ta ustanov u Polshi v mizhvoyennij period a takozh na jogo chest nazvana Biblioteka Medema v Parizhi najbilsha yevropejska yidishmovna instituciya Primitkihttps www ipsb nina gov pl a biografia wlodzimierz medem Medem Vladimir Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Medem V D Iz moej zhizni vospominaniya Moskva Novyj hronograf 2015 560 s Dzherela ta literaturaMedem Vladimir Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros V Medem Iz moej zhizni otryvok 12 veresnya 2014 u Wayback Machine