Федоров Артемій Федорович

Артемій Федорович Федоров (нар. 23 квітня 1901,  — пом. 1965, Москва) — радянський воєначальник (генерал-майор з 23 жовтня 1943 року) і дипломат (надзвичайний і повноважний посол).

Федоров Артемій Федорович
Народження	23 квітня 1901(1901-04-23) ^d, Q21195539?, Крутинський район, Омська область
Смерть	1965 Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Освіта	^d
Партія	РКП(б)
Звання	генерал-майор
Війни / битви	Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Федоров.

Біографія

Народився 23 квітня 1901 року в селі , Тобольської губернії, Російської імперії (нині Крутинський район Омської області, Росія). 1914 року закінчив Томське ремісниче училище.

У Червоній армії з 1918 року. Брав участь у Громадянській війні в Росії. З березеня 1918 року— березень 1920 року воював у партизанських загонах на Східному фронті проти військ Григорія Семенова, чехословаків, каппелівців, сидів шість місяців у колчаківській в'язниці у Благовіщенську. З березня по травень 1920 року — червоноармієць 110-го окремого стрілецького батальйону залізничної охорони. Член РКП(б) з 1920 року.

З травня по жовтень 1920 року пройшов прискорений курс 6-х Сибірських піхотних курсів командного складу. З жовтня 1920 року по жовтень 1923 року обіймав посади командира взводу, помічника, тимчасово виконуючого обов'язки командира роти в 9-й піхотній школі командного складу. 1924 року закінчив Вищу тактичну стрілецьку школу «Постріл». З жовтня 1924 року по березень 1927 року обіймав посади командира, викладача, помічника начальника Сибірських повторних курсів командного складу Червоної армії. З березня 1927 року по серпнь 1929 року навчався в групі тактики Вищої військово-педагогічної школи. З серпня 1929 року по травень 1931 року викладав тактику на Іркутських курсах підготовки командирів піхоти. Протягом 1931—1934 років навчався на східному факультеті Військової академії імені Михайла Фрунзе.

З січня 1934 року по червень 1939 року був у ропорядженні Розвідуправління Генштабу Червоної армії, служив секретарем військового аташе СРСР Японії; з червня 1939 року по лютий 1941 року викладав на кафедрі військових дисциплін військового факультету при Саратовському медичному інституті; з лютого 1941 року викладав оперативно-тактичну підготовку у Вищій спеціальній (розвідувальній) школі Генштабу Червоної армії.

В період німецько-радянської війни був одним з керівників Розвідуправління Генштабу Червоної армії. У 1947 році очолював радянську делегацію в Комісії чотирьох держав з обстеження колишніх італійських колоній. З 6 листопада 1948 року по 10 липня 1953 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Афганістані. Помер в Москві у 1965 році. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (6-а ділянка, 23-й ряд).

Нагророди

Нагороджений орденом Леніна (21 лютого 1945), чотирьма орденами Червоного Прапора (23 серпня 1944; 3 листопада 1944; 29 червня 1945; 15 листопада 1950), орденом Кутузова ІІ ступеня (1 вересня 1945).

Примітки

1. Федоров Артемий Федорович // Алексеев М. А., Колпакиди А. И., Кочик В. Я. Энциклопедия военной разведки. 1918—1945 гг. Москва, 2012, с. 778.(рос.)
2. Фёдоров Артемий Фёдорович / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991.(рос.)
3. Фёдоров Артемий Фёдорович / Известные люди, похороненные на Новодевичьем кладбище в Москве.(рос.)
4. Пам'ять народу.(рос.)

Література

• Фёдоров, Артемий Фёдорович // «Дипломатический словарь» под редакцией А. А. Громыко, И. Н. Земского, В. М. Хвостова в 3-х томах, Москва, Издательство политической литературы, 1971—1973. — Том 3, сторінка 518 (рос.).

Попередник: Іванов Іван Олексійович

Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Афганістані 6 листопада 1948 — 10 липня 1953

Наступник: Дегтяр Михайло Васильович