Ця стаття не містить . (жовтень 2017) |
Референдум щодо незалежності Іракського Курдистану — референдум про незалежність Іракського Курдистану від Іраку, який відбувся 25 вересня 2017 року на територіях, що входять в автономію Іракський Курдистан, а також деяких інших контрольованих Ербіль регіонах, зокрема, в нафтоносної провінції Кіркук. Офіційний Ірак вважає референдум незаконним і його результати не визнає. Спочатку планувалося провести його в 2014 році, але на тлі суперечностей між (КРГ) і федеральним урядом Іраку його відклали (в 2014 році провели неофіційний референдум-опитування). Новими імпульсами курдів на користь незалежності послужило вторгнення загонів ІДІЛ до північного Іраку, солдати ЗС Іраку покинули деякі райони, які потім були зайняті пешмерга і фактично контролюються курдськими силами.
Референдум щодо незалежності Іракського Курдистану | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дата | 25 вересня 2017 | |||||||||||||||||||||
Результати за регіоном
Так Нi
|
У період з 2014—2017 рр. референдум декілька разів було анонсовано й декілька разів відкладено, оскільки курдські сили співпрацювали з іракським центральним урядом у звільненні Мосулу. 7 червня 2017 року президент Іракського Курдистану Масуд Барзані провів зустріч з представниками Демократичної партії Курдистану (ДПК), Патріотичного союзу Курдистану (ПСК), (КВУ), Ісламського руху Курдистану (КІМ), Комуністичної партії Курдистану, Партії трудівників Курдистану, Партії трудівників та робітників Курдистану, Партії розбудови й реформ Курдистану, туркменського списку Ербілі, Іракського туркменського фронту, Партії розбудови Туркменістану, Вірменського списку в парламенті Курдистану, Асирійського демократичного руху й Асирійського-Халдейської народної ради, де референдум про незалежність було підтверджено й призначено на 25 вересня 2017 року.
Передісторія
У січні 2014 року центральний уряд Малікі розпочав утримувати фінансування Регіонального уряду Курдистану, КРГ розпочали шукати альтернативні джерела фінансування й намагатися експортувати нафту по північному трубопроводу до Туреччини, але уряд Іраку почав тиснути на країни-імпортери нафти. Курди осудили політику Малікі як згубну для країни і ту, що веде до її розколу. Після атаки ІДІЛ в західному і північному Іраку урядові війська залишили позиції. Пешмерга скористалися цим вакуумом, взявши під свій контроль місто Кіркук і ряд населених пунктів в північній частині країни. Уряд Нурі аль-Малікі широко звинувачувався в провалі сил безпеки в Мосулі, також наростало невдоволення сунітського арабського населення центральним урядом, широкого поширення набули міжнародні та внутрішні заклики про призначення нового прем'єр-міністра. 1 липня президент Курдистану Масуд Барзані оголосив про свій намір провести референдум про незалежність у 2014 році на тій підставі, що країна була «фактично розділена».
У вересні 2014 року, після того, як Малікі був замінений прем'єром-міністром Хайдером аль-Абаді, курдські лідери погодилися відкласти референдум, зосередившись на боротьбі з ІДІЛ.
3 лютого 2016 року Rudaw.net повідомив, що іракський курдський лідер Масуд Барзані заявив законодавцям КРГ, що орієнтовна дата проведення референдуму намічена на осінь 2016 року. Однак в кінці жовтня прем'єр-міністр Іраку Курдистан Нечерван Барзані підтвердив, що референдуму не буде до тих пір, поки Мосул не буде звільнений.
На початку квітня 2017 року, коли звільнення Мосула стало реальністю, керівні політичні партії Іракського Курдистану — ДПК і ПСК — оголосили про те, що референдум відбудеться в поточному році.
7 червня 2017 року президент Курдистану Масуд Барзані оголосив, що референдум відбудеться 25 вересня 2017 року.
Неофіційний референдум 2005 року
У січні 2005 року, поряд з іракськими парламентськими виборами й іракськими виборами в Курдистані в 2005 році, було проведено неофіційний референдум з питанням до народу іракського Курдистану про те, чи вважають за краще вони залишатися частиною Іраку або отримати незалежність.
Результатом була переважна більшість — з 98,8 % на користь незалежного Курдистану. 22 грудня 2004 року безпартійна делегація на чолі з президентом Курдського суспільства американської освіти Ардіширом Рашиді-Калхуром зустрілася з головою Відділу з надання допомоги в проведенні виборів і співробітниками ООН пані Каріни Піреллі в штаб-квартирі організації в Нью-Йорку, щоб передати 1 732 535 підписів, які були зібрані, схваливши заклик до проведення референдуму про незалежність Південного Курдистану.
Хід референдуму
25 вересня 2017 року Іракському Курдистані пройшов другий референдум про незалежність від центрального уряду в Багдаді. Запитання було сформульовано таким чином: «Чи хочете ви, щоб Курдистанський регіон і курдські землі за межами регіону стали незалежною державою?»
Багдадські офіційні особи, а також уряди Ірану та Туреччини дуже нервово відреагували на проведення референдуму. Центральний уряд Іраку оголосив про закриття обох міжнародних аеропортів в автономії — в Ербілі й Сулейманії. Обидві суміжні держави, що мають великий відсоток курдського населення в прикордонних областях, також закрили свій повітряний простір для польотів в напрямку Іракського Курдистану — таким чином, автономія опинилася в повній блокаді. Туреччина, крім того, направила війська і танки в прикордонні райони.
Підсумки референдуму
Згідно з оголошеними 27 вересня підсумками референдуму, 72 % з 8,4 млн виборців, що мали право взяти участь у голосуванні, скористалися ним. З них 92,73 % проголосували за незалежність Курдистану.
Іракський уряд 27 вересня оголосив про невизнання підсумків референдуму. Більш того, він назвав необхідною передумовою для початку будь-яких переговорів з Курдистаном його денонсацію. У той же день парламент Іраку проголосував за надання прем'єр-міністру необхідних повноважень для мирного або силового звільнення контрольованих курдами районів, які не входять формально до складу автономії. Перш за все мова йде про багатий нафтою Кіркук, залишений іракськими військами бойовикам Ісламської держави в 2014 році й пізніше звільненим курдськими військовими формуваннями.
Станом на вечір 27 вересня, жодна держава світу не визнала незалежність Курдистану.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017 Referendum shodo nezalezhnosti Irakskogo Kurdistanu referendum pro nezalezhnist Irakskogo Kurdistanu vid Iraku yakij vidbuvsya 25 veresnya 2017 roku na teritoriyah sho vhodyat v avtonomiyu Irakskij Kurdistan a takozh deyakih inshih kontrolovanih Erbil regionah zokrema v naftonosnoyi provinciyi Kirkuk Oficijnij Irak vvazhaye referendum nezakonnim i jogo rezultati ne viznaye Spochatku planuvalosya provesti jogo v 2014 roci ale na tli superechnostej mizh KRG i federalnim uryadom Iraku jogo vidklali v 2014 roci proveli neoficijnij referendum opituvannya Novimi impulsami kurdiv na korist nezalezhnosti posluzhilo vtorgnennya zagoniv IDIL do pivnichnogo Iraku soldati ZS Iraku pokinuli deyaki rajoni yaki potim buli zajnyati peshmerga i faktichno kontrolyuyutsya kurdskimi silami Referendum shodo nezalezhnosti Irakskogo KurdistanuData25 veresnya 2017Rezultati za regionom Tak Ni Rezultati Golosiv Razom Tak 2 861 471 92 73 Ni 224 464 7 27 Dijsni 3 085 935 92 51 Nedijsni 249 990 7 49 Razom 3 335 925 100 00 U period z 2014 2017 rr referendum dekilka raziv bulo anonsovano j dekilka raziv vidkladeno oskilki kurdski sili spivpracyuvali z irakskim centralnim uryadom u zvilnenni Mosulu 7 chervnya 2017 roku prezident Irakskogo Kurdistanu Masud Barzani proviv zustrich z predstavnikami Demokratichnoyi partiyi Kurdistanu DPK Patriotichnogo soyuzu Kurdistanu PSK KVU Islamskogo ruhu Kurdistanu KIM Komunistichnoyi partiyi Kurdistanu Partiyi trudivnikiv Kurdistanu Partiyi trudivnikiv ta robitnikiv Kurdistanu Partiyi rozbudovi j reform Kurdistanu turkmenskogo spisku Erbili Irakskogo turkmenskogo frontu Partiyi rozbudovi Turkmenistanu Virmenskogo spisku v parlamenti Kurdistanu Asirijskogo demokratichnogo ruhu j Asirijskogo Haldejskoyi narodnoyi radi de referendum pro nezalezhnist bulo pidtverdzheno j priznacheno na 25 veresnya 2017 roku PeredistoriyaEtnoreligijna mapa Iraku Arabi suniti Arabi shiyiti Kurdi musulmani Asirijci Kurdi yezidi Turkmeni U sichni 2014 roku centralnij uryad Maliki rozpochav utrimuvati finansuvannya Regionalnogo uryadu Kurdistanu KRG rozpochali shukati alternativni dzherela finansuvannya j namagatisya eksportuvati naftu po pivnichnomu truboprovodu do Turechchini ale uryad Iraku pochav tisnuti na krayini importeri nafti Kurdi osudili politiku Maliki yak zgubnu dlya krayini i tu sho vede do yiyi rozkolu Pislya ataki IDIL v zahidnomu i pivnichnomu Iraku uryadovi vijska zalishili poziciyi Peshmerga skoristalisya cim vakuumom vzyavshi pid svij kontrol misto Kirkuk i ryad naselenih punktiv v pivnichnij chastini krayini Uryad Nuri al Maliki shiroko zvinuvachuvavsya v provali sil bezpeki v Mosuli takozh narostalo nevdovolennya sunitskogo arabskogo naselennya centralnim uryadom shirokogo poshirennya nabuli mizhnarodni ta vnutrishni zakliki pro priznachennya novogo prem yer ministra 1 lipnya prezident Kurdistanu Masud Barzani ogolosiv pro svij namir provesti referendum pro nezalezhnist u 2014 roci na tij pidstavi sho krayina bula faktichno rozdilena U veresni 2014 roku pislya togo yak Maliki buv zaminenij prem yerom ministrom Hajderom al Abadi kurdski lideri pogodilisya vidklasti referendum zoseredivshis na borotbi z IDIL 3 lyutogo 2016 roku Rudaw net povidomiv sho irakskij kurdskij lider Masud Barzani zayaviv zakonodavcyam KRG sho oriyentovna data provedennya referendumu namichena na osin 2016 roku Odnak v kinci zhovtnya prem yer ministr Iraku Kurdistan Nechervan Barzani pidtverdiv sho referendumu ne bude do tih pir poki Mosul ne bude zvilnenij Na pochatku kvitnya 2017 roku koli zvilnennya Mosula stalo realnistyu kerivni politichni partiyi Irakskogo Kurdistanu DPK i PSK ogolosili pro te sho referendum vidbudetsya v potochnomu roci 7 chervnya 2017 roku prezident Kurdistanu Masud Barzani ogolosiv sho referendum vidbudetsya 25 veresnya 2017 roku Neoficijnij referendum 2005 roku U sichni 2005 roku poryad z irakskimi parlamentskimi viborami j irakskimi viborami v Kurdistani v 2005 roci bulo provedeno neoficijnij referendum z pitannyam do narodu irakskogo Kurdistanu pro te chi vvazhayut za krashe voni zalishatisya chastinoyu Iraku abo otrimati nezalezhnist Rezultatom bula perevazhna bilshist z 98 8 na korist nezalezhnogo Kurdistanu 22 grudnya 2004 roku bezpartijna delegaciya na choli z prezidentom Kurdskogo suspilstva amerikanskoyi osviti Ardishirom Rashidi Kalhurom zustrilasya z golovoyu Viddilu z nadannya dopomogi v provedenni viboriv i spivrobitnikami OON pani Karini Pirelli v shtab kvartiri organizaciyi v Nyu Jorku shob peredati 1 732 535 pidpisiv yaki buli zibrani shvalivshi zaklik do provedennya referendumu pro nezalezhnist Pivdennogo Kurdistanu Hid referendumu25 veresnya 2017 roku Irakskomu Kurdistani projshov drugij referendum pro nezalezhnist vid centralnogo uryadu v Bagdadi Zapitannya bulo sformulovano takim chinom Chi hochete vi shob Kurdistanskij region i kurdski zemli za mezhami regionu stali nezalezhnoyu derzhavoyu Bagdadski oficijni osobi a takozh uryadi Iranu ta Turechchini duzhe nervovo vidreaguvali na provedennya referendumu Centralnij uryad Iraku ogolosiv pro zakrittya oboh mizhnarodnih aeroportiv v avtonomiyi v Erbili j Sulejmaniyi Obidvi sumizhni derzhavi sho mayut velikij vidsotok kurdskogo naselennya v prikordonnih oblastyah takozh zakrili svij povitryanij prostir dlya polotiv v napryamku Irakskogo Kurdistanu takim chinom avtonomiya opinilasya v povnij blokadi Turechchina krim togo napravila vijska i tanki v prikordonni rajoni Pidsumki referendumuZgidno z ogoloshenimi 27 veresnya pidsumkami referendumu 72 z 8 4 mln viborciv sho mali pravo vzyati uchast u golosuvanni skoristalisya nim Z nih 92 73 progolosuvali za nezalezhnist Kurdistanu Irakskij uryad 27 veresnya ogolosiv pro neviznannya pidsumkiv referendumu Bilsh togo vin nazvav neobhidnoyu peredumovoyu dlya pochatku bud yakih peregovoriv z Kurdistanom jogo denonsaciyu U toj zhe den parlament Iraku progolosuvav za nadannya prem yer ministru neobhidnih povnovazhen dlya mirnogo abo silovogo zvilnennya kontrolovanih kurdami rajoniv yaki ne vhodyat formalno do skladu avtonomiyi Persh za vse mova jde pro bagatij naftoyu Kirkuk zalishenij irakskimi vijskami bojovikam Islamskoyi derzhavi v 2014 roci j piznishe zvilnenim kurdskimi vijskovimi formuvannyami Stanom na vechir 27 veresnya zhodna derzhava svitu ne viznala nezalezhnist Kurdistanu Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017