Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У Чехії муніципалітет (чеськ. obec) — це громадська (публічна) корпорація, яка є основною одиницею державного управління, територіальною одиницею самоврядування базового рівня. Вищою територіальною самоврядною одиницею є «край». У цьому сенсі воно є суб'єктом самоврядування і, в тій чи іншій мірі, залежно від типу муніципалітету, також виконавцем урядового управління.
Основне визначення муніципалітету міститься в Законі про муніципалітети: «Муніципалітет є основною територіальною самоврядною громадою громадян; він утворює територіальну одиницю, яка визначається межами території муніципалітету.» У січні 2022 року в Чеській Республіці було 6254 муніципалітети та 4 військові округи, які в деяких випадках (наприклад, для статистичних цілей) класифікуються як муніципалітети.
Історія муніципалітетів у Чехії
Територія вже була розділена на поселення або кадастрові муніципалітети в рамках обробки Йозефінського кадастру. Під час обробки карт францисканського кадастру близько 1840 року в Моравії та Сілезії було нараховано 3724 поселення (у 1930 році було 3326 муніципалітетів). Поділ землі в основному повинен був дотримуватися муніципалітетів Йозефінського кадастру, але насправді деякі більші муніципалітети були розділені на кілька поселень: поселення, які мали площу понад 250 моргів і утворювали замкнуту одиницю, ставали окремими кадастровими муніципалітетами. Навпаки, до об'єднання сусідніх населених пунктів підходили кадастрові муніципалітети, що мали менше 250 моргів у Йозефінському кадастрі або якщо землі обох сіл були занадто переплетені з анклавами одне одного.
Муніципалітети як самоврядні одиниці були створені в рамках реформи 1850 року, коли закон від 17 березня 1849 року скасував існуючі маєтки та патрімоніальні права, а найнижчою адміністративною одиницею стало муніципалітет. Однак приналежність муніципалітетів до регіонів, округів і судів не було вирішено в Чеські землі до постанови з 1854 р. (для Моравії та Сілезії постанови № 103 і 104 від 21 квітня 1854 р., для Богемії постанови № 274 від 19 жовтня 1854 р.). У цих нормативних актах використовуються терміни місцевий муніципалітет (пізніше його називали просто муніципалітетом) і кадастровий муніципалітет (пізніше його називали поселенням). У 1860-1870-х роках кількість муніципалітетів зросла.
Чехословацький закон № 405/1922 Sb. z. a n. наділив уряд повноваженнями об'єднувати та відокремлювати муніципалітети та змінювати межі муніципалітетів і районів.
Муніципалітети в післявоєнній Чехословаччині
Після Другої світової війни указом Президента Республіки № 121/1945 Sb. z. a n. від 27.10.1945 було відновлено довоєнний стан від 29.09.1938.
За комуністичного режиму, у зв'язку зі створенням національних комітетів, муніципалітети втратили свою фактичну правосуб'єктність, хоча формально обрані муніципальні органи продовжували існувати. Статус муніципалітетів було визначено Конституційним актом Чехословаччини про національні комітети (12/1954 Coll.) та Законом про національні комітети 13/1954 Coll., пізніше 65/1960 Coll. та 69/1967 Sb. Державні органи (Міністерство внутрішніх справ і національні комітети) могли втручатися в територіальний устрій муніципалітетів у визначених випадках і в певний спосіб. З 1954 р. регіональні національні комітети приймали рішення щодо муніципалітетів, але вони повинні були заздалегідь дізнатися думку відповідних муніципалітетів. Загалом у післявоєнні роки переважала тенденція до об'єднання муніципалітетів. Методична вказівка № 33 від 27 вересня 1961 р. Збірника вказівок для національних комітетів (розділ 9) передбачала: «Територіальні зміни муніципалітетів не можуть здійснюватися тільки з точки зору інтересів частини громадян або тільки для усунення тимчасових труднощів, але з важливих інтересів, особливо для подальшого розвитку будівельних муніципалітетів відповідно до запланованої забудови району та важливих інтересів населення… Зазвичай до злиття муніципалітетів підходять там, де муніципалітети фактично утворюють єдине одиниця внаслідок їх розвитку або якщо об'єднані сільськогосподарські кооперативи було об'єднано, якщо злиття муніципалітетів сприяє подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва та економічному та культурному розвитку будівництва муніципалітетів».
Відповідно до § 2 абзацу 4 Закону № 13/1954 Coll., § 13 абзацу 6 Закону № 65/1960 Coll. і відповідно до § 9 Закону № 69/1967 Coll. один спільний місцевий національний комітет (МНК) міг бути створений для кількох муніципалітетів за рішенням вищого (спочатку регіонального, пізніше районного) національного комітету. Відповідно до закону від 1954 р. рішення приймав регіональний національний комітет, який був зобов'язаний дізнатися думку муніципалітетів-учасників. Новіші закони дозволяли таке рішення лише за пропозицією відповідного МНК і «за згодою жителів» (1960) або «за згодою громадян» (1967). Муніципалітети, об'єднані в загальний МНК, залишалися теоретично муніципалітетами, але фактично пізніше весь адміністративний округ МНК вважався муніципалітетом, що, однак, через відсутність юридичної суб'єктності муніципалітетів було лише термінологічною проблемою (після 1989 р. , проте деякі частини використовували це в заявці на поновлення МНК) . Тенденція до створення спільних МНК для кількох муніципалітетів і до злиття муніципалітетів була особливо посилена Законом № 69/1967 Coll. Під час злиття МНК у нежитловому муніципалітеті діяв , який за дорученням пленарного засідання МНК міг також забезпечувати роботу всієї адміністрації, крім прийняття рішень у питаннях державне управління. Однак громадські комітети також були створені для частин, які були приєднані та більше не були незалежними муніципалітетами. Голови громадських комітетів входили до складу ради МНК. Систематичне об'єднання муніципалітетів тривало до кінця 1980-х років. До § 9 Закону про муніципалітети було внесено поправки, щоб регіональний національний комітет міг призначати певні муніципалітети як так звані , тобто муніципалітети, чий місцевий національний комітет мав так звані розширені повноваження, включно з сусідніми муніципалітетами, які не були центральними муніципалітетами.
Відновлення самоврядних муніципалітетів
Після листопада 1989 р. багато муніципалітетів, які ніколи формально не припиняли існування, але лише в яких було скасовано МНК, а також багато частин, які були об'єднані в попередні десятиліття, подали заявку на відновлення органу самоврядування. У першій хвилі окружні національні комітети вирішували питання про відновлення муніципалітетів, тоді як ради обласних національних комітетів вирішували назви відновлених муніципалітетів.
Відповідно до Закону Чеської національної ради про муніципалітети (муніципальне утворення) (№ 367/1990 Coll.), юридична суб'єктність муніципалітетів була відновлена в день виборів і проведено різницю між незалежними та делегованими повноваженнями муніципалітетів. Відповідно до цього Закону, муніципалітети — це територіальні одиниці, які були муніципалітетами на день набрання ним чинності, і новостворені муніципалітети відповідно до цього Закону; про заснування муніципалітетів вирішувалося міністерство внутрішніх справ за поданням муніципалітету. Права та обов'язки місцевих і муніципальних національних комітетів були передані муніципалітетам, в яких ці національні комітети мали свої штаб-квартири на день набрання чинності законом. Муніципалітети, об'єднані в спільне МНК зі штаб-квартирою в іншому муніципалітеті, підпадають під дію Закону № 367/1990 Coll. який конкретно не звертається до них і не згадує їх. Початкова редакція Закону № 367/1990 Coll. також не встановлювала жодного мінімального обмеження кількості жителів для створення нового муніципалітету. Закон № 152/1994 Sb. «Про вибори до рад в муніципалітетах і про зміну і доповнення деяких інших законів», то в четвертій частині, в § 63, він встановив обмеження в 300 жителів.
Подальші зміни були внесені новим Законом про муніципалітети (№ 128/2000 Sb.) від 12 листопада 2000 р., який, серед іншого, збільшив мінімальну кількість населення нового муніципалітету до 1000. Тоді як Закон 1990 р. визначав муніципалітет як територіальна одиниця, Закон 2000 р. — як територіальну самоврядну громаду громадян, що утворюють територіальну одиницю. Статус Праги, як муніципалітету, регулюється Законом про столицю Праги (№ 131/2000 Coll.).
Типи муніципалітетів
Менші муніципалітети, які зазвичай складаються з одного або кількох сіл і прилеглої території, називаються просто муніципалітетами (чеськ. obec).
З точки зору державного управління, муніципалітети з розширеним діапазоном повноважень у державному управлінні, називаються муніципалітетами з уповноваженим муніципальним управлінням (чеськ. obec s pověřeným obecním úřadem) (неофіційно також муніципалітет II рівня, часто це місто), муніципалітети з ще ширшим діапазоном повноважень – муніципалітети із розширеним діапазоном повноважень (чеськ. obec s rozšířenou působností) (іноді неофіційно називаються муніципалітетом III рівня або малим окресом (чеськ. malý okres), це завжди місто).
Історичний статус ринкове місто (чеськ. městys, městec, městečko) спочатку був пов’язаний з правом проведення щотижневих ринків і ринків худоби. Назва вийшла з ужитку приблизно в 1950 році та була відновлена у 2006 році.
Місто (чеськ. město) – це особливий статус деяких, зазвичай більших і важливіших, муніципалітетів. Багато міст носять цей титул безперервно з часів монархії. Муніципалітети, які втратили статус міста за часів соціалістичного періоду, мають право на його відновлення, якщо подадуть та обґрунтують відповідний запит, причому для подачі такого запиту не встановлено часових обмежень і не застосовуються інші умови, такі як кількість мешканців (місто Віслуні (Výsluní), наприклад, налічує менше 300 мешканців). У загальному випадку цей статус може бути наданий за певних умов (наприклад, населення не менше 3000 осіб) головою Палати депутатів. Станом на 2013 рік у Чеській Республіці налічувалося 602 міста. Місто може складатися з кількох колишніх міст або включати навколишні села, які не є самостійними муніципалітетами.
Статутне місто (чеськ. statutární město) – місто, якому законом надано цей статус. Таке місто може власним місцевим актом (чеськ. vyhláška), який називається статутом міста (чеськ. statut města), засновувати міські частини (чеськ. městské části) або міські округи (чеськ. městské obvody) і делегувати їм частину своїх повноважень. Іноді, ці міські частини та округи помилково називають муніципалітетами, хоча вони ними не є. У Чеській Республіці налічується 27 статутних міст, але лише частина з них користується особливими правами, що випливають із цього статусу.
Крайове місто (чеськ. krajské město) – місто, яке за законом є адміністративним центром краю. Так само окресне місто (чеськ. okresní město) раніше було, за законом, адміністративним центром окресу, хоча окрес не є статутною корпорацією, а лише територією. Крайове місто або окресне місто може розташовуватися поза територією власного краю чи окресу, наприклад, Прага є крайовим містом для сусіднього Середньочеського краю, а Прага, Пльзень або Брно були окресними містами для сусідніх окресів.
Столиця (чеськ. hlavní město) – статус, що надано в Чехії спеціальним законом лише Празі. Де-факто, Прага є своєрідним статутним містом. Прага є муніципалітетом, але на неї не поширюється загальний закон про муніципалітети, і водночас вона має статус краю. У минулому Прага певний час не мала статусу ні муніципалітету, ні краю, а була окремою територіальною та адміністративною одиницею, тоді як деякі периферійні частини Праги, приєднані в 1968–1974 роках, після їхнього приєднання до Праги все ще називалися муніципалітетами. Зараз це муніципальні частини.
Див. також
- (Місцеве самоврядування)
Примітки
- Ústava České republiky (Закон № 1/1993 Sb.), стаття 99
- § 1 Закону № 128/2000 Sb., про муніципалітети (муніципальні заклади)
- Малий словник муніципалітетів Чеської Республіки - 2022 (PDF)
- /kroniky/slucovan.doc Злиття та розпуск муніципалітетів з 1850 р. – Tiscali.cz, анонімний недатований спеціальний текст, Моравський регіональний архів у Брно – державний окружний архів Ждяр над Сазавою (у метаданих файл DOC, автор вказано як "fuksova, MZA in Brno", а дата створення 18 листопада 2010 р.)
- Злиття та відокремлення муніципалітетів з 1850 р.
- Збірник законів, част. № 60/1990
- Збірник законів, част. № 48/1994
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Chehiyi municipalitet chesk obec ce gromadska publichna korporaciya yaka ye osnovnoyu odiniceyu derzhavnogo upravlinnya teritorialnoyu odiniceyu samovryaduvannya bazovogo rivnya Vishoyu teritorialnoyu samovryadnoyu odiniceyu ye kraj U comu sensi vono ye sub yektom samovryaduvannya i v tij chi inshij miri zalezhno vid tipu municipalitetu takozh vikonavcem uryadovogo upravlinnya Osnovne viznachennya municipalitetu mistitsya v Zakoni pro municipaliteti Municipalitet ye osnovnoyu teritorialnoyu samovryadnoyu gromadoyu gromadyan vin utvoryuye teritorialnu odinicyu yaka viznachayetsya mezhami teritoriyi municipalitetu U sichni 2022 roku v Cheskij Respublici bulo 6254 municipaliteti ta 4 vijskovi okrugi yaki v deyakih vipadkah napriklad dlya statistichnih cilej klasifikuyutsya yak municipaliteti Istoriya municipalitetiv u ChehiyiTeritoriya vzhe bula rozdilena na poselennya abo kadastrovi municipaliteti v ramkah obrobki Jozefinskogo kadastru Pid chas obrobki kart franciskanskogo kadastru blizko 1840 roku v Moraviyi ta Sileziyi bulo narahovano 3724 poselennya u 1930 roci bulo 3326 municipalitetiv Podil zemli v osnovnomu povinen buv dotrimuvatisya municipalitetiv Jozefinskogo kadastru ale naspravdi deyaki bilshi municipaliteti buli rozdileni na kilka poselen poselennya yaki mali ploshu ponad 250 morgiv i utvoryuvali zamknutu odinicyu stavali okremimi kadastrovimi municipalitetami Navpaki do ob yednannya susidnih naselenih punktiv pidhodili kadastrovi municipaliteti sho mali menshe 250 morgiv u Jozefinskomu kadastri abo yaksho zemli oboh sil buli zanadto perepleteni z anklavami odne odnogo Municipaliteti yak samovryadni odinici buli stvoreni v ramkah reformi 1850 roku koli zakon vid 17 bereznya 1849 roku skasuvav isnuyuchi mayetki ta patrimonialni prava a najnizhchoyu administrativnoyu odiniceyu stalo municipalitet Odnak prinalezhnist municipalitetiv do regioniv okrugiv i sudiv ne bulo virisheno v Cheski zemli do postanovi z 1854 r dlya Moraviyi ta Sileziyi postanovi 103 i 104 vid 21 kvitnya 1854 r dlya Bogemiyi postanovi 274 vid 19 zhovtnya 1854 r U cih normativnih aktah vikoristovuyutsya termini miscevij municipalitet piznishe jogo nazivali prosto municipalitetom i kadastrovij municipalitet piznishe jogo nazivali poselennyam U 1860 1870 h rokah kilkist municipalitetiv zrosla Chehoslovackij zakon 405 1922 Sb z a n nadiliv uryad povnovazhennyami ob yednuvati ta vidokremlyuvati municipaliteti ta zminyuvati mezhi municipalitetiv i rajoniv Municipaliteti v pislyavoyennij Chehoslovachchini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukazom Prezidenta Respubliki 121 1945 Sb z a n vid 27 10 1945 bulo vidnovleno dovoyennij stan vid 29 09 1938 Za komunistichnogo rezhimu u zv yazku zi stvorennyam nacionalnih komitetiv municipaliteti vtratili svoyu faktichnu pravosub yektnist hocha formalno obrani municipalni organi prodovzhuvali isnuvati Status municipalitetiv bulo viznacheno Konstitucijnim aktom Chehoslovachchini pro nacionalni komiteti 12 1954 Coll ta Zakonom pro nacionalni komiteti 13 1954 Coll piznishe 65 1960 Coll ta 69 1967 Sb Derzhavni organi Ministerstvo vnutrishnih sprav i nacionalni komiteti mogli vtruchatisya v teritorialnij ustrij municipalitetiv u viznachenih vipadkah i v pevnij sposib Z 1954 r regionalni nacionalni komiteti prijmali rishennya shodo municipalitetiv ale voni povinni buli zazdalegid diznatisya dumku vidpovidnih municipalitetiv Zagalom u pislyavoyenni roki perevazhala tendenciya do ob yednannya municipalitetiv Metodichna vkazivka 33 vid 27 veresnya 1961 r Zbirnika vkazivok dlya nacionalnih komitetiv rozdil 9 peredbachala Teritorialni zmini municipalitetiv ne mozhut zdijsnyuvatisya tilki z tochki zoru interesiv chastini gromadyan abo tilki dlya usunennya timchasovih trudnoshiv ale z vazhlivih interesiv osoblivo dlya podalshogo rozvitku budivelnih municipalitetiv vidpovidno do zaplanovanoyi zabudovi rajonu ta vazhlivih interesiv naselennya Zazvichaj do zlittya municipalitetiv pidhodyat tam de municipaliteti faktichno utvoryuyut yedine odinicya vnaslidok yih rozvitku abo yaksho ob yednani silskogospodarski kooperativi bulo ob yednano yaksho zlittya municipalitetiv spriyaye podalshomu rozvitku silskogospodarskogo virobnictva ta ekonomichnomu ta kulturnomu rozvitku budivnictva municipalitetiv Vidpovidno do 2 abzacu 4 Zakonu 13 1954 Coll 13 abzacu 6 Zakonu 65 1960 Coll i vidpovidno do 9 Zakonu 69 1967 Coll odin spilnij miscevij nacionalnij komitet MNK mig buti stvorenij dlya kilkoh municipalitetiv za rishennyam vishogo spochatku regionalnogo piznishe rajonnogo nacionalnogo komitetu Vidpovidno do zakonu vid 1954 r rishennya prijmav regionalnij nacionalnij komitet yakij buv zobov yazanij diznatisya dumku municipalitetiv uchasnikiv Novishi zakoni dozvolyali take rishennya lishe za propoziciyeyu vidpovidnogo MNK i za zgodoyu zhiteliv 1960 abo za zgodoyu gromadyan 1967 Municipaliteti ob yednani v zagalnij MNK zalishalisya teoretichno municipalitetami ale faktichno piznishe ves administrativnij okrug MNK vvazhavsya municipalitetom sho odnak cherez vidsutnist yuridichnoyi sub yektnosti municipalitetiv bulo lishe terminologichnoyu problemoyu pislya 1989 r prote deyaki chastini vikoristovuvali ce v zayavci na ponovlennya MNK Tendenciya do stvorennya spilnih MNK dlya kilkoh municipalitetiv i do zlittya municipalitetiv bula osoblivo posilena Zakonom 69 1967 Coll Pid chas zlittya MNK u nezhitlovomu municipaliteti diyav yakij za doruchennyam plenarnogo zasidannya MNK mig takozh zabezpechuvati robotu vsiyeyi administraciyi krim prijnyattya rishen u pitannyah derzhavne upravlinnya Odnak gromadski komiteti takozh buli stvoreni dlya chastin yaki buli priyednani ta bilshe ne buli nezalezhnimi municipalitetami Golovi gromadskih komitetiv vhodili do skladu radi MNK Sistematichne ob yednannya municipalitetiv trivalo do kincya 1980 h rokiv Do 9 Zakonu pro municipaliteti bulo vneseno popravki shob regionalnij nacionalnij komitet mig priznachati pevni municipaliteti yak tak zvani tobto municipaliteti chij miscevij nacionalnij komitet mav tak zvani rozshireni povnovazhennya vklyuchno z susidnimi municipalitetami yaki ne buli centralnimi municipalitetami Vidnovlennya samovryadnih municipalitetiv Pislya listopada 1989 r bagato municipalitetiv yaki nikoli formalno ne pripinyali isnuvannya ale lishe v yakih bulo skasovano MNK a takozh bagato chastin yaki buli ob yednani v poperedni desyatilittya podali zayavku na vidnovlennya organu samovryaduvannya U pershij hvili okruzhni nacionalni komiteti virishuvali pitannya pro vidnovlennya municipalitetiv todi yak radi oblasnih nacionalnih komitetiv virishuvali nazvi vidnovlenih municipalitetiv Vidpovidno do Zakonu Cheskoyi nacionalnoyi radi pro municipaliteti municipalne utvorennya 367 1990 Coll yuridichna sub yektnist municipalitetiv bula vidnovlena v den viboriv i provedeno riznicyu mizh nezalezhnimi ta delegovanimi povnovazhennyami municipalitetiv Vidpovidno do cogo Zakonu municipaliteti ce teritorialni odinici yaki buli municipalitetami na den nabrannya nim chinnosti i novostvoreni municipaliteti vidpovidno do cogo Zakonu pro zasnuvannya municipalitetiv virishuvalosya ministerstvo vnutrishnih sprav za podannyam municipalitetu Prava ta obov yazki miscevih i municipalnih nacionalnih komitetiv buli peredani municipalitetam v yakih ci nacionalni komiteti mali svoyi shtab kvartiri na den nabrannya chinnosti zakonom Municipaliteti ob yednani v spilne MNK zi shtab kvartiroyu v inshomu municipaliteti pidpadayut pid diyu Zakonu 367 1990 Coll yakij konkretno ne zvertayetsya do nih i ne zgaduye yih Pochatkova redakciya Zakonu 367 1990 Coll takozh ne vstanovlyuvala zhodnogo minimalnogo obmezhennya kilkosti zhiteliv dlya stvorennya novogo municipalitetu Zakon 152 1994 Sb Pro vibori do rad v municipalitetah i pro zminu i dopovnennya deyakih inshih zakoniv to v chetvertij chastini v 63 vin vstanoviv obmezhennya v 300 zhiteliv Podalshi zmini buli vneseni novim Zakonom pro municipaliteti 128 2000 Sb vid 12 listopada 2000 r yakij sered inshogo zbilshiv minimalnu kilkist naselennya novogo municipalitetu do 1000 Todi yak Zakon 1990 r viznachav municipalitet yak teritorialna odinicya Zakon 2000 r yak teritorialnu samovryadnu gromadu gromadyan sho utvoryuyut teritorialnu odinicyu Status Pragi yak municipalitetu regulyuyetsya Zakonom pro stolicyu Pragi 131 2000 Coll Tipi municipalitetivMenshi municipaliteti yaki zazvichaj skladayutsya z odnogo abo kilkoh sil i prilegloyi teritoriyi nazivayutsya prosto municipalitetami chesk obec Z tochki zoru derzhavnogo upravlinnya municipaliteti z rozshirenim diapazonom povnovazhen u derzhavnomu upravlinni nazivayutsya municipalitetami z upovnovazhenim municipalnim upravlinnyam chesk obec s poverenym obecnim uradem neoficijno takozh municipalitet II rivnya chasto ce misto municipaliteti z she shirshim diapazonom povnovazhen municipaliteti iz rozshirenim diapazonom povnovazhen chesk obec s rozsirenou pusobnosti inodi neoficijno nazivayutsya municipalitetom III rivnya abo malim okresom chesk maly okres ce zavzhdi misto Istorichnij status rinkove misto chesk mestys mestec mestecko spochatku buv pov yazanij z pravom provedennya shotizhnevih rinkiv i rinkiv hudobi Nazva vijshla z uzhitku priblizno v 1950 roci ta bula vidnovlena u 2006 roci Misto chesk mesto ce osoblivij status deyakih zazvichaj bilshih i vazhlivishih municipalitetiv Bagato mist nosyat cej titul bezperervno z chasiv monarhiyi Municipaliteti yaki vtratili status mista za chasiv socialistichnogo periodu mayut pravo na jogo vidnovlennya yaksho podadut ta obgruntuyut vidpovidnij zapit prichomu dlya podachi takogo zapitu ne vstanovleno chasovih obmezhen i ne zastosovuyutsya inshi umovi taki yak kilkist meshkanciv misto Visluni Vysluni napriklad nalichuye menshe 300 meshkanciv U zagalnomu vipadku cej status mozhe buti nadanij za pevnih umov napriklad naselennya ne menshe 3000 osib golovoyu Palati deputativ Stanom na 2013 rik u Cheskij Respublici nalichuvalosya 602 mista Misto mozhe skladatisya z kilkoh kolishnih mist abo vklyuchati navkolishni sela yaki ne ye samostijnimi municipalitetami Statutne misto chesk statutarni mesto misto yakomu zakonom nadano cej status Take misto mozhe vlasnim miscevim aktom chesk vyhlaska yakij nazivayetsya statutom mista chesk statut mesta zasnovuvati miski chastini chesk mestske casti abo miski okrugi chesk mestske obvody i deleguvati yim chastinu svoyih povnovazhen Inodi ci miski chastini ta okrugi pomilkovo nazivayut municipalitetami hocha voni nimi ne ye U Cheskij Respublici nalichuyetsya 27 statutnih mist ale lishe chastina z nih koristuyetsya osoblivimi pravami sho viplivayut iz cogo statusu Krajove misto chesk krajske mesto misto yake za zakonom ye administrativnim centrom krayu Tak samo okresne misto chesk okresni mesto ranishe bulo za zakonom administrativnim centrom okresu hocha okres ne ye statutnoyu korporaciyeyu a lishe teritoriyeyu Krajove misto abo okresne misto mozhe roztashovuvatisya poza teritoriyeyu vlasnogo krayu chi okresu napriklad Praga ye krajovim mistom dlya susidnogo Serednocheskogo krayu a Praga Plzen abo Brno buli okresnimi mistami dlya susidnih okresiv Stolicya chesk hlavni mesto status sho nadano v Chehiyi specialnim zakonom lishe Prazi De fakto Praga ye svoyeridnim statutnim mistom Praga ye municipalitetom ale na neyi ne poshiryuyetsya zagalnij zakon pro municipaliteti i vodnochas vona maye status krayu U minulomu Praga pevnij chas ne mala statusu ni municipalitetu ni krayu a bula okremoyu teritorialnoyu ta administrativnoyu odiniceyu todi yak deyaki periferijni chastini Pragi priyednani v 1968 1974 rokah pislya yihnogo priyednannya do Pragi vse she nazivalisya municipalitetami Zaraz ce municipalni chastini Div takozhMisceve samovryaduvannyaPrimitkiUstava Ceske republiky Zakon 1 1993 Sb stattya 99 1 Zakonu 128 2000 Sb pro municipaliteti municipalni zakladi Malij slovnik municipalitetiv Cheskoyi Respubliki 2022 PDF kroniky slucovan doc Zlittya ta rozpusk municipalitetiv z 1850 r Tiscali cz anonimnij nedatovanij specialnij tekst Moravskij regionalnij arhiv u Brno derzhavnij okruzhnij arhiv Zhdyar nad Sazavoyu u metadanih fajl DOC avtor vkazano yak fuksova MZA in Brno a data stvorennya 18 listopada 2010 r Zlittya ta vidokremlennya municipalitetiv z 1850 r Zbirnik zakoniv chast 60 1990 Zbirnik zakoniv chast 48 1994