Октя́брський район (рос. Октябрьский район) — адміністративна одиниця Ханти-Мансійського автономного округу Російської Федерації.
Октябрський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Октябрьский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Ханти-Мансійський автономний округ | ||||
Утворений: | 1937 року | ||||
Населення (2018): | 28605 осіб | ||||
Площа: | 24502,14 км² | ||||
Густота населення: | 1,17 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34678 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | селище Октябрське | ||||
Кількість міських поселень: | 4 | ||||
Кількість сільських поселень: | 7 | ||||
Кількість смт: | 4 | ||||
Кількість сіл та присілків: | 10 | ||||
Кількість селищ: | 7 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.oktregion.ru/ |
Адміністративний центр — селище Октябрське.
Географія
Площа — 24502 км². Район розташований в межах лісової зони Західно-Сибірської рівнини в центральній-північно-західній частині Ханти-Мансійського автономного округу.
Клімат
Зима триває близько 200 днів у році. Нетривалий літній період, як правило, спекотний.
Водні ресурси
Найбільша річка району — Об, тече з південного-сходу на північ і на північний-захід. У північній частині району, поблизу селища Перегрьобне, основне русло річки розчленовується на ряд водотоків-рукавів, основними з яких є Велика і Мала Об. Крім Обі річкова мережа району представлена 134 малими річками і струмками, а також 1644 озерами.
Природа
Більшу частину території району покриває тайга. Основу тайги складають хвойні дерева: сосна, ялина, кедр, рідше зустрічаються береза і осика. У тайзі живе велике сімейство куницевих: соболь, горностай, ласка, видра, куниця. Часто зустрічаються бурі ведмеді, лисиці, зайці.
Ліси й болота багаті плодово-харчовими видами рослинності: журавлиною, брусницею, чорницею, лохиною, смородиною, морошкою, малиною, шипшиною, черемхою, горобиною.
Історія
На підставі постанови ВЦВК від 4 липня 1937 року в складі Остяко-Вогульського національного округу Омської області утворений Мікоянівський район з центром в селі Кондінське. До складу району увійшло 7 сільських рад з Березовського та Самаровського районів: Великоатлимська, Казимська, Кеушинська, Кондинська, Нарикарська, Полноватська, Шеркальська. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 10 січня 1950 року Казимська і Полноватська сільради передані до складу Березівського району. Рішенням облвиконкому від 30 травня 1957 року утворена Лорбінська сільрада; Нарикарська сільрада перейменована в Перегребінську.
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 13 грудня 1957 року район перейменований в Октябрський, районний центр — село Кондінське — в село Октябрське, Кондінська сільрада — в Октябрську.
У січні 1958 року Великоатлимську сільраду перейменовано в Малоатлимську.
Рішеннями облвиконкому:
- Від 23 липня 1959 року — село Октябрське віднесено до категорії робочих селищ; Октябрська сільрада ліквідована;
- Від 10 січня 1961 року — утворена Пальяновська сільрада;
- Від 9 лютого 1961 року — Кеушинська сільрада перейменована в Каримкарську;
- Від 6 січня 1967 року — утворена Няхинська сільрада;
- Від 16 грудня 1971 року — утворена Сергінська сільрада;
- Від 10 лютого 1972 року — утворена Вон'єганська сільрада;
- Від 19 листопада 1975 року — утворена Великоатлимська сільрада; Лорбінська сільрада ліквідована;
- Від 26 жовтня 1976 року — селище Нях віднесене до категорії робітничих селищ; Няхинська сільрада ліквідована;
- Від 5 листопада 1984 року — Пальяновська сільрада перейменовано в Кам'яну;
- Від 19 листопада 1984 року — селище Андра віднесене до категорії робітничих селищ.
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 15 серпня 1985 року робітниче селище Нях перетворене в місто Нягань окружного підпорядкування.
Рішеннями облвиконкому:
- Від 28 березня 1987 року — утворена Нижньонарикарська сільрада;
- Від 10 травня 1988 року — Вон'єганська сільрада перейменована в Ун'юганську; селище Приоб'є віднесене до категорії робітничих селищ.
- 14 жовтня 1991 року — утворено робітниче селище Талинка.
- 22 липня 1992 року — робітниче селище Талинка передано в адміністративне підпорядкування Няганскої міськради.
- 10 січня 1997 року — утворено Пальянівську сільраду.
Населення
Населення району становить 28605 осіб (2018; 32224 у 2010, 34127 у 2002).
Адміністративно-територіальний поділ
На території району 4 міських поселення та 7 сільських поселень:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2017) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Андринське міське поселення | 79,40 | 1974 | 1830 | 1529 | Андра | 1 |
Октябрське міське поселення | 205,05 | 4353 | 3987 | 3388 | Октябрське | 3 |
Приобське міське поселення | 91,69 | 7140 | 7215 | 6783 | Приоб'є | 1 |
Талинське міське поселення | 96,31 | 4844 | 4121 | 3559 | Талинка | 1 |
Каменне сільське поселення | 166,10 | 741 | 717 | 632 | Каменне | 2 |
Каримкарське сільське поселення | 212,56 | 1319 | 1119 | 1034 | Каримкари | 2 |
Малоатлимське сільське поселення | 240,05 | 2083 | 1834 | 1649 | Малий Атлим | 5 |
Перегрьобинське сільське поселення | 224,61 | 4015 | 4129 | 3649 | Перегрьобне | 4 |
Сергинське сільське поселення | 45,74 | 1374 | 1708 | 1684 | Сергино | 1 |
Ун'юганське сільське поселення | 81,34 | 5067 | 4577 | 4268 | Ун'юган | 1 |
Шеркальське сільське поселення | 103,58 | 1217 | 987 | 849 | Шеркали | 1 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Приоб'є | 7 140 | 7 215 |
2 | Ун'юган | 5 067 | 4 577 |
3 | Талинка | 4 844 | 4 121 |
4 | Октябрське | 3 857 | 3 640 |
5 | Перегрьобне | 2 890 | 3 176 |
6 | Андра | 1 974 | 1 830 |
7 | Сергино | 1 374 | 1 708 |
Економіка
Промисловість району представлена традиційними галузями — лісозаготівельна, лісопереробна, рибний промисел і рибоконсервна, а також галузями, історія розвитку яких на території Октябрського району порівняно невелика — розвідка надр і видобуток і транспортування нафти та газу.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения Тюменской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
Посилання
- Офіційна сторінка району [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття з географії Ханти-Мансійського автономного округу — Югри. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oktya brskij rajon ros Oktyabrskij rajon administrativna odinicya Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Rosijskoyi Federaciyi Oktyabrskij rajonros Oktyabrskij rajonOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Hanti Mansijskij avtonomnij okrugUtvorenij 1937 rokuNaselennya 2018 28605 osibPlosha 24502 14 km Gustota naselennya 1 17 osib km Telefonnij kod 7 34678Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr selishe OktyabrskeKilkist miskih poselen 4Kilkist silskih poselen 7Kilkist smt 4Kilkist sil ta prisilkiv 10Kilkist selish 7VladaVebstorinka http www oktregion ru U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oktyabrskij rajon Administrativnij centr selishe Oktyabrske GeografiyaPlosha 24502 km Rajon roztashovanij v mezhah lisovoyi zoni Zahidno Sibirskoyi rivnini v centralnij pivnichno zahidnij chastini Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Klimat Zima trivaye blizko 200 dniv u roci Netrivalij litnij period yak pravilo spekotnij Vodni resursi Najbilsha richka rajonu Ob teche z pivdennogo shodu na pivnich i na pivnichnij zahid U pivnichnij chastini rajonu poblizu selisha Peregrobne osnovne ruslo richki rozchlenovuyetsya na ryad vodotokiv rukaviv osnovnimi z yakih ye Velika i Mala Ob Krim Obi richkova merezha rajonu predstavlena 134 malimi richkami i strumkami a takozh 1644 ozerami Priroda Tajga Bilshu chastinu teritoriyi rajonu pokrivaye tajga Osnovu tajgi skladayut hvojni dereva sosna yalina kedr ridshe zustrichayutsya bereza i osika U tajzi zhive velike simejstvo kunicevih sobol gornostaj laska vidra kunicya Chasto zustrichayutsya buri vedmedi lisici zajci Lisi j bolota bagati plodovo harchovimi vidami roslinnosti zhuravlinoyu brusniceyu chorniceyu lohinoyu smorodinoyu moroshkoyu malinoyu shipshinoyu cheremhoyu gorobinoyu IstoriyaNa pidstavi postanovi VCVK vid 4 lipnya 1937 roku v skladi Ostyako Vogulskogo nacionalnogo okrugu Omskoyi oblasti utvorenij Mikoyanivskij rajon z centrom v seli Kondinske Do skladu rajonu uvijshlo 7 silskih rad z Berezovskogo ta Samarovskogo rajoniv Velikoatlimska Kazimska Keushinska Kondinska Narikarska Polnovatska Sherkalska Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 10 sichnya 1950 roku Kazimska i Polnovatska silradi peredani do skladu Berezivskogo rajonu Rishennyam oblvikonkomu vid 30 travnya 1957 roku utvorena Lorbinska silrada Narikarska silrada perejmenovana v Peregrebinsku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 13 grudnya 1957 roku rajon perejmenovanij v Oktyabrskij rajonnij centr selo Kondinske v selo Oktyabrske Kondinska silrada v Oktyabrsku U sichni 1958 roku Velikoatlimsku silradu perejmenovano v Maloatlimsku Rishennyami oblvikonkomu Vid 23 lipnya 1959 roku selo Oktyabrske vidneseno do kategoriyi robochih selish Oktyabrska silrada likvidovana Vid 10 sichnya 1961 roku utvorena Palyanovska silrada Vid 9 lyutogo 1961 roku Keushinska silrada perejmenovana v Karimkarsku Vid 6 sichnya 1967 roku utvorena Nyahinska silrada Vid 16 grudnya 1971 roku utvorena Serginska silrada Vid 10 lyutogo 1972 roku utvorena Von yeganska silrada Vid 19 listopada 1975 roku utvorena Velikoatlimska silrada Lorbinska silrada likvidovana Vid 26 zhovtnya 1976 roku selishe Nyah vidnesene do kategoriyi robitnichih selish Nyahinska silrada likvidovana Vid 5 listopada 1984 roku Palyanovska silrada perejmenovano v Kam yanu Vid 19 listopada 1984 roku selishe Andra vidnesene do kategoriyi robitnichih selish Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 15 serpnya 1985 roku robitniche selishe Nyah peretvorene v misto Nyagan okruzhnogo pidporyadkuvannya Rishennyami oblvikonkomu Vid 28 bereznya 1987 roku utvorena Nizhnonarikarska silrada Vid 10 travnya 1988 roku Von yeganska silrada perejmenovana v Un yugansku selishe Priob ye vidnesene do kategoriyi robitnichih selish 14 zhovtnya 1991 roku utvoreno robitniche selishe Talinka 22 lipnya 1992 roku robitniche selishe Talinka peredano v administrativne pidporyadkuvannya Nyaganskoyi miskradi 10 sichnya 1997 roku utvoreno Palyanivsku silradu NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 28605 osib 2018 32224 u 2010 34127 u 2002 Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu 4 miskih poselennya ta 7 silskih poselen Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2017 Centr Naseleni punktiAndrinske miske poselennya 79 40 1974 1830 1529 Andra 1Oktyabrske miske poselennya 205 05 4353 3987 3388 Oktyabrske 3Priobske miske poselennya 91 69 7140 7215 6783 Priob ye 1Talinske miske poselennya 96 31 4844 4121 3559 Talinka 1Kamenne silske poselennya 166 10 741 717 632 Kamenne 2Karimkarske silske poselennya 212 56 1319 1119 1034 Karimkari 2Maloatlimske silske poselennya 240 05 2083 1834 1649 Malij Atlim 5Peregrobinske silske poselennya 224 61 4015 4129 3649 Peregrobne 4Serginske silske poselennya 45 74 1374 1708 1684 Sergino 1Un yuganske silske poselennya 81 34 5067 4577 4268 Un yugan 1Sherkalske silske poselennya 103 58 1217 987 849 Sherkali 1Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Priob ye 7 140 7 2152 Un yugan 5 067 4 5773 Talinka 4 844 4 1214 Oktyabrske 3 857 3 6405 Peregrobne 2 890 3 1766 Andra 1 974 1 8307 Sergino 1 374 1 708EkonomikaPromislovist rajonu predstavlena tradicijnimi galuzyami lisozagotivelna lisopererobna ribnij promisel i ribokonservna a takozh galuzyami istoriya rozvitku yakih na teritoriyi Oktyabrskogo rajonu porivnyano nevelika rozvidka nadr i vidobutok i transportuvannya nafti ta gazu PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Tyumenskoj oblasti Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 PosilannyaOficijna storinka rajonu 1 listopada 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu Yugri Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi