Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мідна промисловість рос медная промышленность англ copper industry нім Kupferindustrie f підгалузь кольорової металургії

Мідна промисловість

Мідна промисловість

Мідна промисловість (рос. медная промышленность, англ. copper industry, нім. Kupferindustrie f) — підгалузь кольорової металургії, що об’єднує підприємства з видобутку і збагачення руд та виробництва міді.

Історія видобутку міді

Див. також Історія видобутку міді

Археологічні знахідки найбільш давніх мідних виробів і руд (здебільшого малахіту), які датують другою половиною VIII тис. до н. е., були знайдені в в південно-східній частині Малої Азії, а також поблизу давнього рудника Ергані Маден у верхів’ях р. Тигр. Таким чином можна вважати, що областю первісного гірничо-металургійного виробництва були райони Малої Азії, що прилягають з півночі й північного заходу до Месопотамії. Західна частина цього анклаву могла поширюватися на протомісто Чатал-Хююк (див. підрозділ 1.1.), де археологами були виявлені мідні шлаки та дрібні вироби кінця VII тис. до н. е., а північна – сягати Вірменського нагір’я.

У Китаї розробку мідних родовищ, виплавку бронзи почали з II—ІІІ тис. до н. е., а в Перу тільки на початку I тис. до н. е.

Загальний опис

За обсягом споживання мідь займає 2-ге місце у світі серед кольорових металів (після алюмінію). Мідні родовища поширені переважно в п’яти регіонах світу: Скелястих горах США; Канадському щиті в межах шт. Мічиган (США) і провінцій Квебек, Онтаріо і Манітоба (Канада); на західних схилах Анд, особливо в Чилі і Перу; на Центрально-Африканському плато в мідному поясі Замбії і Демократичної Республіки Конго, а також у Росії, Казахстані, Узбекистані й Вірменії. Основний обсяг мідних руд добувають при розробці родовищ мідно-порфірового типу, мідно-нікелевих, мідно-колчеданних і мідянистих пісковиків та сланців; менше значення мають скарнові і кварцово-сульфідні родовища. Мідні руди містять, крім міді, залізо, цинк, свинець, нікель, кобальт, молібден, дорогоцінні метали, сірку, телур, селен, кадмій, ґерманій, реній, ґалій і ін. елементи. Тому при виробництві міді отримують ще бл. 20 цінних елементів і понад 40 видів товарної продукції: мідний, цинковий, молібденовий і свинцевий концентрати, флотаційний сірчаний колчедан, мідь чорнову і рафіновану, золото, срібло, платину, свинець, кадмій, бісмут, сірчану кислоту, елементарну сірку, молібден, рідкісні метали, мідний і нікелевий купорос, мідний порошок і ін. Збагачення мідних руд флотаційне.

У світовій практиці 80% міді виплавляють з концентратів пірометалургійними методами. Гідрометалургійні методи отримання міді застосовують для бідних окиснених і самородних руд. М.п. розвинена в Чилі, США, Польщі, М’янмі, Болівії, Монголії, Чехії, Болгарії, Великій Британії, Конго, Замбії, Зімбабве, Індії, Ірландії, Іспанії, Італії, Марокко, Мексиці, Норвегії, Намібії, Канаді, Австралії, Швеції, ПАР, Японії, Перу, на Філіппінах, у ФРН, Фінляндії, Папуа Новій Гвінеї та в Індонезії. Основні виробники міді на межі ХХ—XXI ст.: Чилі, США, Канада, Індонезія, Перу, Австралія, Польща, Замбія, Росія. Підземним способом забезпечується 30 % загального видобутку руд, 70 % — відкритим. Тенденція до збільшення частки видобутку відкритим способом пов’язана з переважанням у запасах низькосортних вкраплених мідних руд. Активно розвивається комплексна технологія видобування і збагачення міді «рідинна екстракція — електроліз» (процес SX-EW). За цією технологією на початку XXI ст. виробляють ~20 % всієї катодної міді у світі.

Наприкінці XX ст. загалом діяло бл. 100 власне мідних рудників, 60—70 мідно-молібденових і мідно-нікелевих і 200-250 рудників з видобутку поліметалів, у яких мідь — основний вид продукції.

Видобуток міді — головна галузь гірничодобувної промисловості Чилі, де зосереджено 22% її світових запасів. Найбільша мідна копальня Чилі — Чукікамата. Найбільше у світі міднорудне тіло — Ескондіда (запаси руди 1,8 млрд т при вмісті міді 1,59 %) відкрите у 1981 р. в пустелі Атакама на півночі країни.

У країнах зі сталою ринковою економікою виробництво Cu в рудах і концентратах наприкінці XX ст. становило: в 1998 (1997) в тис. т: всього 10102 (9445), в тому числі в Європі 328 (339), з них в Португалії 115 (107), країнах колишньої Югославії 82 (87); в Африці 567 (618), з них в ПАР 188 (186), Демократичній Республіці Конго 35 (38), Замбії 300 (331); в Азії 1109 (847), з них в Індонезії 809 (548), на Філіппінах 45 (43); в Америці 7321 (6971), з них в Канаді 705 (658), США 1860 (1956), Аргентині 170 (30), Чилі 3691 (3392), Мексиці 368 (390), Перу 488 (503); в Австралазії 777 (670), з них в Австралії 625 (558), Папуа Новій Гвінеї 152 (112). Баланс попиту і пропозиції Cu на ринках країн зі сталою ринковою економікою в 1998 р. (1999 р.) склав (у тис. т): виробництво в рудах і концентратах 10102 (10570); виробництво рафінованої Cu 11125 (11390); споживання рафінованої Cu 11350 (11540); нетто-імпорт 579 (580).

У 2005 р., за даними Міжнародної групи з вивчення ринку міді, виробництво рафінованої міді у світі становило 16,433 млн т. Найбільше зростання виробництва міді на початку XXI ст. зареєстроване в Китаї (в 2004 р. +19 %), Індії (+20 %) та Індонезії (+25 %). Споживання міді світовою економікою в 2005 р. становило 16 431 млн т. Попит на мідь зростає в Китаї (в 2004 р. +9 %), Індії (+13 %) і Росії (+9 %) і знижується в ЄС (–9,5 %), Японії (–4,5 %), Південній Кореї (–9,5 %) і США (–6 %).

У 2006 р., за даними International Copper Study Group (ICSG), видобуток мідної руди склав 15,74 млн т (+5,1 % до 2005 р.), виробництво рафінованої міді — 17,65 млн т (+8,1 %), споживання 17,36 млн т (+5,5% до 2005 р.). На думку найбільшого у світі виробника міді, компанії Codelco, упродовж найближчих років можливе перевищення пропозиції міді над попитом.

Лідером у видобутку міді на початку XXI ст. є Азія, де індекс зростання в 2005 р. досяг 15,4 %. Африка й Австралія збільшили видобуток на 10,4 і 10,9 %, відповідно, а США — на 12,4 %.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Midna promislovist ros mednaya promyshlennost angl copper industry nim Kupferindustrie f pidgaluz kolorovoyi metalurgiyi sho ob yednuye pidpriyemstva z vidobutku i zbagachennya rud ta virobnictva midi Istoriya vidobutku midiDiv takozh Istoriya vidobutku midi Arheologichni znahidki najbilsh davnih midnih virobiv i rud zdebilshogo malahitu yaki datuyut drugoyu polovinoyu VIII tis do n e buli znajdeni v v pivdenno shidnij chastini Maloyi Aziyi a takozh poblizu davnogo rudnika Ergani Maden u verhiv yah r Tigr Takim chinom mozhna vvazhati sho oblastyu pervisnogo girnicho metalurgijnogo virobnictva buli rajoni Maloyi Aziyi sho prilyagayut z pivnochi j pivnichnogo zahodu do Mesopotamiyi Zahidna chastina cogo anklavu mogla poshiryuvatisya na protomisto Chatal Hyuyuk div pidrozdil 1 1 de arheologami buli viyavleni midni shlaki ta dribni virobi kincya VII tis do n e a pivnichna syagati Virmenskogo nagir ya U Kitayi rozrobku midnih rodovish viplavku bronzi pochali z II III tis do n e a v Peru tilki na pochatku I tis do n e Zagalnij opisZa obsyagom spozhivannya mid zajmaye 2 ge misce u sviti sered kolorovih metaliv pislya alyuminiyu Midni rodovisha poshireni perevazhno v p yati regionah svitu Skelyastih gorah SShA Kanadskomu shiti v mezhah sht Michigan SShA i provincij Kvebek Ontario i Manitoba Kanada na zahidnih shilah And osoblivo v Chili i Peru na Centralno Afrikanskomu plato v midnomu poyasi Zambiyi i Demokratichnoyi Respubliki Kongo a takozh u Rosiyi Kazahstani Uzbekistani j Virmeniyi Osnovnij obsyag midnih rud dobuvayut pri rozrobci rodovish midno porfirovogo tipu midno nikelevih midno kolchedannih i midyanistih piskovikiv ta slanciv menshe znachennya mayut skarnovi i kvarcovo sulfidni rodovisha Midni rudi mistyat krim midi zalizo cink svinec nikel kobalt molibden dorogocinni metali sirku telur selen kadmij germanij renij galij i in elementi Tomu pri virobnictvi midi otrimuyut she bl 20 cinnih elementiv i ponad 40 vidiv tovarnoyi produkciyi midnij cinkovij molibdenovij i svincevij koncentrati flotacijnij sirchanij kolchedan mid chornovu i rafinovanu zoloto sriblo platinu svinec kadmij bismut sirchanu kislotu elementarnu sirku molibden ridkisni metali midnij i nikelevij kuporos midnij poroshok i in Zbagachennya midnih rud flotacijne U svitovij praktici 80 midi viplavlyayut z koncentrativ pirometalurgijnimi metodami Gidrometalurgijni metodi otrimannya midi zastosovuyut dlya bidnih okisnenih i samorodnih rud M p rozvinena v Chili SShA Polshi M yanmi Boliviyi Mongoliyi Chehiyi Bolgariyi Velikij Britaniyi Kongo Zambiyi Zimbabve Indiyi Irlandiyi Ispaniyi Italiyi Marokko Meksici Norvegiyi Namibiyi Kanadi Avstraliyi Shveciyi PAR Yaponiyi Peru na Filippinah u FRN Finlyandiyi Papua Novij Gvineyi ta v Indoneziyi Osnovni virobniki midi na mezhi HH XXI st Chili SShA Kanada Indoneziya Peru Avstraliya Polsha Zambiya Rosiya Pidzemnim sposobom zabezpechuyetsya 30 zagalnogo vidobutku rud 70 vidkritim Tendenciya do zbilshennya chastki vidobutku vidkritim sposobom pov yazana z perevazhannyam u zapasah nizkosortnih vkraplenih midnih rud Aktivno rozvivayetsya kompleksna tehnologiya vidobuvannya i zbagachennya midi ridinna ekstrakciya elektroliz proces SX EW Za ciyeyu tehnologiyeyu na pochatku XXI st viroblyayut 20 vsiyeyi katodnoyi midi u sviti Naprikinci XX st zagalom diyalo bl 100 vlasne midnih rudnikiv 60 70 midno molibdenovih i midno nikelevih i 200 250 rudnikiv z vidobutku polimetaliv u yakih mid osnovnij vid produkciyi Vidobutok midi golovna galuz girnichodobuvnoyi promislovosti Chili de zoseredzheno 22 yiyi svitovih zapasiv Najbilsha midna kopalnya Chili Chukikamata Najbilshe u sviti midnorudne tilo Eskondida zapasi rudi 1 8 mlrd t pri vmisti midi 1 59 vidkrite u 1981 r v pusteli Atakama na pivnochi krayini U krayinah zi staloyu rinkovoyu ekonomikoyu virobnictvo Cu v rudah i koncentratah naprikinci XX st stanovilo v 1998 1997 v tis t vsogo 10102 9445 v tomu chisli v Yevropi 328 339 z nih v Portugaliyi 115 107 krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi 82 87 v Africi 567 618 z nih v PAR 188 186 Demokratichnij Respublici Kongo 35 38 Zambiyi 300 331 v Aziyi 1109 847 z nih v Indoneziyi 809 548 na Filippinah 45 43 v Americi 7321 6971 z nih v Kanadi 705 658 SShA 1860 1956 Argentini 170 30 Chili 3691 3392 Meksici 368 390 Peru 488 503 v Avstralaziyi 777 670 z nih v Avstraliyi 625 558 Papua Novij Gvineyi 152 112 Balans popitu i propoziciyi Cu na rinkah krayin zi staloyu rinkovoyu ekonomikoyu v 1998 r 1999 r sklav u tis t virobnictvo v rudah i koncentratah 10102 10570 virobnictvo rafinovanoyi Cu 11125 11390 spozhivannya rafinovanoyi Cu 11350 11540 netto import 579 580 U 2005 r za danimi Mizhnarodnoyi grupi z vivchennya rinku midi virobnictvo rafinovanoyi midi u sviti stanovilo 16 433 mln t Najbilshe zrostannya virobnictva midi na pochatku XXI st zareyestrovane v Kitayi v 2004 r 19 Indiyi 20 ta Indoneziyi 25 Spozhivannya midi svitovoyu ekonomikoyu v 2005 r stanovilo 16 431 mln t Popit na mid zrostaye v Kitayi v 2004 r 9 Indiyi 13 i Rosiyi 9 i znizhuyetsya v YeS 9 5 Yaponiyi 4 5 Pivdennij Koreyi 9 5 i SShA 6 U 2006 r za danimi International Copper Study Group ICSG vidobutok midnoyi rudi sklav 15 74 mln t 5 1 do 2005 r virobnictvo rafinovanoyi midi 17 65 mln t 8 1 spozhivannya 17 36 mln t 5 5 do 2005 r Na dumku najbilshogo u sviti virobnika midi kompaniyi Codelco uprodovzh najblizhchih rokiv mozhlive perevishennya propoziciyi midi nad popitom Liderom u vidobutku midi na pochatku XXI st ye Aziya de indeks zrostannya v 2005 r dosyag 15 4 Afrika j Avstraliya zbilshili vidobutok na 10 4 i 10 9 vidpovidno a SShA na 12 4 LiteraturaSvitova midna promislovist v 1998 r Copper Thompson Martin Mining J 1999 Annual Rev R 39 42 44 Copper scheduled net capacity changes Mining J 1999 Annual Rev R 41 42 3 http www mineral ru 14 bereznya 2022 u Wayback Machine http www iugs org 1 listopada 2020 u Wayback Machine Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2

Дата публікації:
Топ