Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Буга́ївка — село в Україні, в Обухівському районі Київської області.
| село Велика Бугаївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Обухівський район | ||||
| Рада | Великобугаївська сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1601 | ||||
| Населення | 750 | ||||
| Поштовий індекс | 08636 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°10′34″ пн. ш. 30°26′27″ сх. д. / 50.17611° пн. ш. 30.44083° сх. д.Координати: 50°10′34″ пн. ш. 30°26′27″ сх. д. / 50.17611° пн. ш. 30.44083° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Велика Бугаївка | |||||
 Велика Бугаївка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Населення — близько 750 осіб.
Історія
Річ Посполита
У XVI столітті належало Семену Полозові. Заснована у 1601 р. і входила тоді до складу Київського повіту Київського воєводства Речі Посполитої.
1637 р. згадується як село, що належало шляхтичеві Іванові Грузевичу-Нечаю.
Гетьманщина
По відновленню 1648 р. української державності увійшло до складу її Васильківської сотні Київського полку, в селі була державна маєтність.
1655 р. Гетьман Богдан Хмельницький своїм указом передав державну маєтність у Великій Бугаївці Павлові Яненку-Хмельницькому у рахунок погашення державного боргу перед ним. По його смерті цю маєтність його удова черниця Феодосія передала 1687 р. у власність Києво-Печерському монастиреві Вознесіння Господнього (жіночому), що було підтверджено указом Гетьмана Івана Мазепи. На той час за поділом 1667 р. України між Річчю Посполитою та Московським царством Велика Бугаївка вже увійшла до складу останнього.
Ярослав Дашкевич стверджував про надання гетьманом Павлом Тетерею 29 квітня 1670 року права «повновластя» на свої маєтки матері-черниці Анастасії, Інокентію Ґізелю, Феодосію Софновичу, чоловіку сестри Атанасія Піроцького, серед яких була «Богаївка».
Російський період
1711 р. будівлі Києво-Печерського монастиря Вознесіння Господнього за наказом московського царя Петра Романова було відібрано для спорудження печерських укріплень, а сам монастир переведено до Києво-Подільського монастиря Святих Флора і Лавра. Його маєтності, у тому числі й бугаївська, були також передані цьому монастиреві.
1763 р. настоятелька Києво-Подільського монастиря Святих Флора і Лавра Феодора Смаржевська спорудила дерев'яну Великобугаївську церкву Різдва Богородиці.
Перед цим існувала давніша дерев'яна Великобугаївська церква Преображення Господнього, розташована у старому замчищі, яку було перебудовано 1846 р.
Під час відібрання Московським царством монастирський маєтностей 1787 р. маєток у Великій Бугаївці став державною власністю, а його селяни стали державними.
У Великій Бугаївці стояла 3-тя мушкетерська рота, яка взяла участь у Повстанні Чернігівського полку 1826 р.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Великобугаївської волості Київського повіту Київської губернії, мешкало 2692 особи, налічувалось 306 дворів, існували 2 православні церкви, школа, 5 постоялих будинків та лавка. У селі було волосне правління та квартира станового пристава.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3425 осіб (1592 чоловічої статі та 1833 — жіночої), з яких 3379 — православної віри.
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церков Преображення Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці с. Велика Бугаївка (приписні Копачівська сл.) XVIII ст. - Київської сот. і п., з 1781р. Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. - Великобугаївської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_004.xml [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Період визвольних змагань
Після розвалу 1917 р. Московської імперії Велика Бугаївка увійшла до складу Української Народної Республіки. Слідом за тим у її межах відбулися події, що були пов'язані з боротьбою українського народу за відстоювання її незалежності.
8 квітня 1919 р. у Великій Бугаївці після одного із боїв з московськими окупантами зупинявся на відпочинок отаман Зелений з частиною своєї дивізії.
21 квітня 1919 р. до Великої Бугаївки прибула і деякий час стояла там піхота дивізії отамана Кармелюка.
1920 р. у Великій Бугаївці було остаточно встановлено московський окупаційний режим.
Міжвоєнний період
На початку 1930-х років село пережило примусову колективізацію та репресії. Були розкуркулені сім'ї, які мали худобу, земельні наділи, гарні будинки. Збереглися спогади мешканки села Синільник Меланія Корніївна. Згідно з ними, її батьки в 1928 чи в 1929 році перебралися в хату, побудовану з дерева та криту залізом. У родині було ще двоє дітей, ще одна сестра була одружена і жила з родиною чоловіка. У селі не було приміщення для сільської ради, тому у 1931 році родину Синільників, будинок яких був найкращим у селі, вирішили виселити. Забрали тоді в сім'ї коня та увесь реманент.
Старожили села пригадали родини Ясько Дем'яна, Майорів (вуличне прізвисько) Йосипа із Зарічної та багато інших — порівняно заможних у порівнянні з іншими селянами господарів, які заробили свої статки важкою працею. У процесі розкуркулення, ці родини зазнали особливих репресій.
В ході колективізації у селі було створено 3 колгоспи: на Беркові — імені ІІІ Інтернаціоналу (Комінтерну), на хуторі — імені Молотова, у центрі — ІІ П'ятирічки. Щодо їх діяльності збереглися свідчення:
 | Плану хлібозаготівель у Великій Бугаївці не виконують. Сам голова сільради Овсяниченко, секретар комсомольського осередку Кучеренко та лікар Чаплигін — ось ті дезертири, що зривають хлібозаготівлі, підтримуючи куркульські балачки про нереальність плану. А лікар Чаплигін — той одверто виявив своє вороже обличчя, заявивши, що до хлібозаготівель треба підійти обережно, щоб, мовляв, не трапилося потім лікувати людей, що можуть заслабнути з голоду |  |
М. М. Курна, жителька села та очевидиця подій, розповіла, що в 17 років залишилась сиротою, бо у 1933 році померли від голоду всі її рідні: мати, батько, сестра і брат. У родині Величка Олексія та Величко Феодосії з 7 дітей залишилось четверо. Були в селі родини, які вимерли повністю.
Всього Голодомор за різними свідченнями забрав життя понад 1 тис. жителів В. Бугаївки (точних даних немає). Очевидці трагедії пригадали 102 прізвища загиблих жителів. Відомі 2 місця масового поховання жертв голодомору, нині там встановлені пам'ятники.
Герб та прапор
На гербі та прапорі зображено пташку Бугай
Водні ресурси
В селі протікають безліч струмків які впадають в річку Бугаївка (в селі дану річку називають Устя). На річці Бугаївка сформоване штучне озеро (за допогою дамби). В селі є ще декілька озер (наприклад: Бродок), які також сформовані за рахунок штучних загат річок чи струмків. На території села розташовується декілька джерел з питною водою. Найбільш відоме - це криниця у Дороша
Пам'ятки
- Васильківські Карпати — ландшафтний заказник місцевого значення.
Відомі люди
В селі народилися:
- Кошман Кирило Якимович — Герой Радянського Союзу
- Заєць Володимир Аполлінарійович — радянський та український письменник-фантаст.
Див. також
Джерела
- облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
- Коваленко Сергій. Велика Бугаївка // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008.
- Коваленко Сергій. Яненко-Хмельницький Павло // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008.
- Похилевич Лаврентий. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2007.
- Так творилося українське військо. 10 спогадів учасників визвольної війни 1917 — 1920-х років. — Київ-Вінниця: «Державна картографічна фабрика», 2008.
- Buhajówka (1) Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 453. (пол.)
- Buhajówka (1) Wielka, wieś nad rzeką Buhajówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 267. (пол.)
Примітки
- Стаття Hostoml у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III С. 163 з 1895 року [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.](пол.)
- Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 279.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Київський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. — «Буква», 2008. — С. 239. — . з джерела 25 вересня 2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Buga yivka selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti selo Velika BugayivkaGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon Obuhivskij rajonRada Velikobugayivska silska radaOsnovni daniZasnovane 1601Naselennya 750Poshtovij indeks 08636Geografichni daniGeografichni koordinati 50 10 34 pn sh 30 26 27 sh d 50 17611 pn sh 30 44083 sh d 50 17611 30 44083 Koordinati 50 10 34 pn sh 30 26 27 sh d 50 17611 pn sh 30 44083 sh d 50 17611 30 44083Misceva vladaKartaVelika BugayivkaVelika BugayivkaMapa Velika Bugayivka u Vikishovishi Naselennya blizko 750 osib IstoriyaRich Pospolita U XVI stolitti nalezhalo Semenu Polozovi Zasnovana u 1601 r i vhodila todi do skladu Kiyivskogo povitu Kiyivskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi 1637 r zgaduyetsya yak selo sho nalezhalo shlyahtichevi Ivanovi Gruzevichu Nechayu Getmanshina Po vidnovlennyu 1648 r ukrayinskoyi derzhavnosti uvijshlo do skladu yiyi Vasilkivskoyi sotni Kiyivskogo polku v seli bula derzhavna mayetnist Oboronne gorodishe jmovirno kozackih chasiv v okolicyah sela Velika Bugayivka 1655 r Getman Bogdan Hmelnickij svoyim ukazom peredav derzhavnu mayetnist u Velikij Bugayivci Pavlovi Yanenku Hmelnickomu u rahunok pogashennya derzhavnogo borgu pered nim Po jogo smerti cyu mayetnist jogo udova chernicya Feodosiya peredala 1687 r u vlasnist Kiyevo Pecherskomu monastirevi Voznesinnya Gospodnogo zhinochomu sho bulo pidtverdzheno ukazom Getmana Ivana Mazepi Na toj chas za podilom 1667 r Ukrayini mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskovskim carstvom Velika Bugayivka vzhe uvijshla do skladu ostannogo Yaroslav Dashkevich stverdzhuvav pro nadannya getmanom Pavlom Tetereyu 29 kvitnya 1670 roku prava povnovlastya na svoyi mayetki materi chernici Anastasiyi Inokentiyu Gizelyu Feodosiyu Sofnovichu choloviku sestri Atanasiya Pirockogo sered yakih bula Bogayivka Rosijskij period 1711 r budivli Kiyevo Pecherskogo monastirya Voznesinnya Gospodnogo za nakazom moskovskogo carya Petra Romanova bulo vidibrano dlya sporudzhennya pecherskih ukriplen a sam monastir perevedeno do Kiyevo Podilskogo monastirya Svyatih Flora i Lavra Jogo mayetnosti u tomu chisli j bugayivska buli takozh peredani comu monastirevi 1763 r nastoyatelka Kiyevo Podilskogo monastirya Svyatih Flora i Lavra Feodora Smarzhevska sporudila derev yanu Velikobugayivsku cerkvu Rizdva Bogorodici Pered cim isnuvala davnisha derev yana Velikobugayivska cerkva Preobrazhennya Gospodnogo roztashovana u staromu zamchishi yaku bulo perebudovano 1846 r Pid chas vidibrannya Moskovskim carstvom monastirskij mayetnostej 1787 r mayetok u Velikij Bugayivci stav derzhavnoyu vlasnistyu a jogo selyani stali derzhavnimi U Velikij Bugayivci stoyala 3 tya mushketerska rota yaka vzyala uchast u Povstanni Chernigivskogo polku 1826 r Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli centri Velikobugayivskoyi volosti Kiyivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 2692 osobi nalichuvalos 306 dvoriv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi shkola 5 postoyalih budinkiv ta lavka U seli bulo volosne pravlinnya ta kvartira stanovogo pristava Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 3425 osib 1592 cholovichoyi stati ta 1833 zhinochoyi z yakih 3379 pravoslavnoyi viri Metrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkov Preobrazhennya Gospodnogo Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Velika Bugayivka pripisni Kopachivska sl XVIII st Kiyivskoyi sot i p z 1781r Kiyivskogo pov i nam z 1797 r Kiyivskogo pov i gub HIH st Velikobugayivskoyi volosti Kiyivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church vely 004 xml 21 grudnya 2018 u Wayback Machine Period vizvolnih zmagan Pislya rozvalu 1917 r Moskovskoyi imperiyi Velika Bugayivka uvijshla do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Slidom za tim u yiyi mezhah vidbulisya podiyi sho buli pov yazani z borotboyu ukrayinskogo narodu za vidstoyuvannya yiyi nezalezhnosti 8 kvitnya 1919 r u Velikij Bugayivci pislya odnogo iz boyiv z moskovskimi okupantami zupinyavsya na vidpochinok otaman Zelenij z chastinoyu svoyeyi diviziyi 21 kvitnya 1919 r do Velikoyi Bugayivki pribula i deyakij chas stoyala tam pihota diviziyi otamana Karmelyuka 1920 r u Velikij Bugayivci bulo ostatochno vstanovleno moskovskij okupacijnij rezhim Mizhvoyennij period Na pochatku 1930 h rokiv selo perezhilo primusovu kolektivizaciyu ta represiyi Buli rozkurkuleni sim yi yaki mali hudobu zemelni nadili garni budinki Zbereglisya spogadi meshkanki sela Sinilnik Melaniya Korniyivna Zgidno z nimi yiyi batki v 1928 chi v 1929 roci perebralisya v hatu pobudovanu z dereva ta kritu zalizom U rodini bulo she dvoye ditej she odna sestra bula odruzhena i zhila z rodinoyu cholovika U seli ne bulo primishennya dlya silskoyi radi tomu u 1931 roci rodinu Sinilnikiv budinok yakih buv najkrashim u seli virishili viseliti Zabrali todi v sim yi konya ta uves remanent Starozhili sela prigadali rodini Yasko Dem yana Majoriv vulichne prizvisko Josipa iz Zarichnoyi ta bagato inshih porivnyano zamozhnih u porivnyanni z inshimi selyanami gospodariv yaki zarobili svoyi statki vazhkoyu praceyu U procesi rozkurkulennya ci rodini zaznali osoblivih represij V hodi kolektivizaciyi u seli bulo stvoreno 3 kolgospi na Berkovi imeni III Internacionalu Kominternu na hutori imeni Molotova u centri II P yatirichki Shodo yih diyalnosti zbereglisya svidchennya Planu hlibozagotivel u Velikij Bugayivci ne vikonuyut Sam golova silradi Ovsyanichenko sekretar komsomolskogo oseredku Kucherenko ta likar Chapligin os ti dezertiri sho zrivayut hlibozagotivli pidtrimuyuchi kurkulski balachki pro nerealnist planu A likar Chapligin toj odverto viyaviv svoye vorozhe oblichchya zayavivshi sho do hlibozagotivel treba pidijti oberezhno shob movlyav ne trapilosya potim likuvati lyudej sho mozhut zaslabnuti z golodu M M Kurna zhitelka sela ta ochevidicya podij rozpovila sho v 17 rokiv zalishilas sirotoyu bo u 1933 roci pomerli vid golodu vsi yiyi ridni mati batko sestra i brat U rodini Velichka Oleksiya ta Velichko Feodosiyi z 7 ditej zalishilos chetvero Buli v seli rodini yaki vimerli povnistyu Vsogo Golodomor za riznimi svidchennyami zabrav zhittya ponad 1 tis zhiteliv V Bugayivki tochnih danih nemaye Ochevidci tragediyi prigadali 102 prizvisha zagiblih zhiteliv Vidomi 2 miscya masovogo pohovannya zhertv golodomoru nini tam vstanovleni pam yatniki Vasilkivski KarpatiGerb ta praporNa gerbi ta prapori zobrazheno ptashku BugajVodni resursiV seli protikayut bezlich strumkiv yaki vpadayut v richku Bugayivka v seli danu richku nazivayut Ustya Na richci Bugayivka sformovane shtuchne ozero za dopogoyu dambi V seli ye she dekilka ozer napriklad Brodok yaki takozh sformovani za rahunok shtuchnih zagat richok chi strumkiv Na teritoriyi sela roztashovuyetsya dekilka dzherel z pitnoyu vodoyu Najbilsh vidome ce krinicya u DoroshaPam yatkiVasilkivski Karpati landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya Vidomi lyudiV seli narodilisya Koshman Kirilo Yakimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Zayec Volodimir Apollinarijovich radyanskij ta ukrayinskij pismennik fantast Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Dzherelaoblikova kartka na sajti VRU nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kovalenko Sergij Velika Bugayivka Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2008 Kovalenko Sergij Yanenko Hmelnickij Pavlo Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2008 Pohilevich Lavrentij Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2007 Tak tvorilosya ukrayinske vijsko 10 spogadiv uchasnikiv vizvolnoyi vijni 1917 1920 h rokiv Kiyiv Vinnicya Derzhavna kartografichna fabrika 2008 Buhajowka 1 Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 453 pol Buhajowka 1 Wielka wies nad rzeka Buhajowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 267 pol PrimitkiStattya Hostoml u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom III S 163 z 1895 roku 4 sichnya 2015 u Wayback Machine pol Yaroslav Dashkevich Pavlo Teterya Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 279 ISBN 5 203 01639 9 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 89 X 270 120 s ros doref Ulyanchenko V I Sergijchuk V I Gaj A I Shevchenko S V Vasilinec R D Uporyadkuvannya Gaya A I Kiyivskij oblasnij tom Nacionalnoyi knigi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv Bukva 2008 S 239 ISBN 978 966 7195 95 3 z dzherela 25 veresnya 2013