У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оленєв Валенти н Йо сипович Анто щенко Оле нєв 18 червня 1 липня 1900

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оленєв.

Валенти́н Йо́сипович Анто́щенко-Оле́нєв (18 червня (1 липня) 1900(19000701), с. Велика Павлівка Полтавської губернії, нині Зіньківського району Полтавської області (або Кронштадт) — червень 1984, Алмати) — казахський графік та сценограф. Заслужений діяч мистецтв Казахстану (1965), член Спілки художників СРСР (1957).

Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович



Народження	18 червня (1 липня) 1900 Велика Павлівка
Смерть	11 червня 1984(1984-06-11) (83 роки)
	Алмати, Казахська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	художник

В'язень сталінських концтаборів.

Біографічні дані

Навчався в Рисувальній школі Товариства сприяння мистецтву в Петрограді у Миколи Реріха (1916). 1918 року у Вітебську навчався в Марка Шагала. Ось як цей період описує мистецтвознавець :

«Після Жовтневого перевороту нарком освіти Анатолій Луначарський призначив Шагала «уповноваженим у справах мистецтва Вітебська та Вітебської губернії… з правом організовувати художні школи, музеї, виставки, лекції та доповіді з мистецтва». По революційному Вітебську він ходив у косоворотці, зі шкіряним портфелем під пахвою, а поруч важно простував його тілоохоронець, юний Валентин Антощенко-Оленєв, у матроському бушлаті, підпоясаний кулеметною стрічкою та з револьвером… Він мені багато розповідав про цей період Шагалових діянь з революційної перебудови мистецтва й освіти».

Навчався у Вищих художньо-технічних майстернях, на робітничому факультеті мистецтв і в студії Міганджіана в Москві (1925–1928).

До 1938 року — художник газети та книжкових видавництв у Кзил-Орді та Алма-Аті.

Заарештований 13 березня 1938 року, 14 листопада засуджений до 10 років таборів з наступною поразкою у правах на 5 років. Термін відбував на Колимі, табірний пункт та інші. Звільнений у березні 1948 року та прийнятий художником до видавництва «Радянська Колима» (рос. «Советская Колыма»).

В 1955 році магаданські художники на своїх організаційних зборах вирішили провести першу обласну виставку. В рамках підготовки до її проведення при Будинку народної творчості було створено вечірню студію малюнку та живопису, керувати якою запросили Антощенко-Оленєва. У лютому 1956 року відбувся перший творчий звіт студійців. Пізніше був сценографом Магаданського музично-драматичного театру імені Максима Горького. Реабілітований 1957 року. Від 1958 року жив в Алма-Аті.

Творчість

Основні твори — станкові гравюри, книжкові ілюстрації, плакати. Створював портрети відомих діячів, ілюстрував книги для видавництв.

З творчими відрядженнями побував у Фінляндії, Афганістані, Індії, Японії. З поїздок привозив численні етюди, малюнки, на основі яких, створював серії гуашей, акварелей, ліногравюр. Твори на східну тематику відзначаються високою культурою виконання, декоративністю і монументальністю форми.

Учасник виставок у Москві (з 1927), Алмати (з 1935), Магадані, Іркутську (1956), Ленінграді (1958), Ташкенті, Кустанаї (1958), Караганді; персональні — в Алмати (1962), Москві (1966). Окремі роботи зберігаються в музеях Казахстану.

Шевченківська тема

Автор станкових ліногравюр на шевченківські теми:

«Думи мої, думи» (1961),
«У неволі» (1961),
«Солдатський хліб» (1964),
«Шевченко і Каракоз» (1964),
«Вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте…» (1964),
«Повстання» (1964).

Примітки

У деяких джерелах зазначається, що справжнє прізвище художника - Антошкан (латиського походження)
Краєзнавець О. Білоусько та його попередник Я. Кривко (див. примітки і список літератури) подають іншу дату народження — 17 червня (30 червня) 1900(19000630).
. www.sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
. geo.web.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
. tramvaiiskusstv.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
Білоусько О. Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Том 9. Образотворче і декоративне мистецтво. — Кн. 1: А-Л. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. — С.36.

Література

Антощенко-Оленев И. Флориан Антощенко: (Правдивое описание жизни Валентина Антощенко-Оленева, заслуженного деятеля искусств Казахской ССР). — [Калуга, 1993]. — 128 с.
Валентин Антощенко-Оленев: [Альбом репродукций] / Автор вступительной статьи и составитель Р. А. Амиров. — Алма-Ата: Онер, 1983. — 127 с., ил., цв. ил., 25*22 см.
Кривко Я. В. Й. Антощенко-Оленєв // Прапор комунізму. — 1977. — 12 лютого. — С. 2.
Ротач П. Полтавська Шевченкіана: Спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії: у 2-х кн. — Кн. 1. А-К. — Полтава: Дивосвіт. — 2005. — С. 36.
Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 41.

Електронні ресурси

Антощенко-Оленев Валентин Иосифович (1900) [ 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Антощенко-Оленев Валентин Иосифович. Жизнь и творчество [ 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

[1] У деяких джерелах зазначається, що справжнє прізвище художника - Антошкан (латиського походження)

[2] Краєзнавець О. Білоусько та його попередник Я. Кривко (див. примітки і список літератури) подають іншу дату народження — 17 червня (30 червня) 1900(19000630).

[3] . www.sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

[4] . geo.web.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

[5] . tramvaiiskusstv.ru (ru-ru) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.

[6] Білоусько О. Антощенко-Оленєв Валентин Йосипович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. — Том 9. Образотворче і декоративне мистецтво. — Кн. 1: А-Л. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. — С.36.