Хуан I (ісп. Juan І, бл. 1262 — 25 червня 1319) — король Леону, Галісії та Севільї у 1296—1300 роках. Представник кастильської Бургундської династії.
Хуан I | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Фердинанд IV | |
Наступник: | Фердинанд IV | |
Народження: | 1262 Севілья, Кастильська Корона | |
Смерть: | 25 червня 1319 або 1319 Пінос-Пуенте, Гранада, Андалусія, Іспанія | |
Поховання: | d | |
Рід: | Бургундська династія | |
Батько: | Альфонсо X | |
Мати: | Віоланта Арагонська[1] | |
Шлюб: | Маргарита Монферратська Марія II де Аро | |
Діти: | 3 сини та 1 донька | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Походив з Бургундської династії. Син Альфонсо X, короля Кастилії і Леону, та Віоланти Арагонської. У 1272 році планувався шлюб Хуана з Джованою, донькою Вільгельма VII, маркіза Монферратського, але він не відбувся. У 1282 році було укладено шлюб Хуана, який 1281 року отримав титул сеньйора Валенсія-де-Кампос, з Маргаритою Монферрат.
Під час боротьбу за владу після смерті старшого брата Фердинанда у 1275 році, Хуан перейшов на бік повсталого брата Санчо. З часом стосунки між братами погіршилися, і 1283 року Хуан знову виказав вірність батькові. Того ж року він зумів відбити місто Мерида у прихильників Санчо.
У 1284 році за заповітом померлого Альфонсо X, Хуан отримав королівство Севілья і Бадахос. Водночас разом із сестрою Беатріс став виконавцем цього заповіту. Але Хуан не зміг виконати заповіт й вимушений був визнати королем брата Санчо. У 1286 році померла його дружина, 1287 року оженився на представниці роду де Аро.
Боротьба за владу
У 1288 році разом з тестем Лопе Діасом III де Аро Хуан повстав проти короля Санчо IV, але у битві при Альфаро зазнав поразки. В результаті де Аро загинув, а Хуан потрапив у полон. Його король планував стратити брата, втім Хуана врятувала королева Марія де Моліна. У 1289 році став номінальним паном сеньйорії Біскайя після смерті Лопе Діаса IV, але область було окуповано кастильськими військами. В той же час Хуана запроторили до замку Бургос, потім Курьєл-де-Дуеро, де Хуан перебував до 1291 року.
На прохання Марії де Моліни Хуана було звільнено, доправлено до Вальядоліда, де той дав присягу вірності королю Санчо IV. У 1292 році приєднався до королівського війська. Того ж року відзначився при захоплені міста Таріфа, під час якого отримав опік обличчя (від цього походить прізвисько Хуана). Після цього вступ у змови з родом де Лара та Хуаном Фернандесом де Леоном проти короля. Але змову у 1294 році було викрито, Хуану довелося втекти до Португалії.
Того ж року планував морем відплисти до Франції, але внаслідок буревію потрапив до міста Танжер (Марокко). Тут отримав підтримку у султанів Маринідів. на чолі мусульманського війська висадився на Піренеях, швидко взяв в облогу місто Таріфа, але не зміг його здобути. Тому Хуан вимушений відступити до Гранадського емірату, де дістав притулок у Мухаммада II.
Після смерті у 1295 році брата-короля, рушив до Кастилії, де висунув претензії на трон, стверджуючи щодо незаконності короля Фердинанда IV внаслідок спорідненості його батьків — Санчо IV і Марії де Моліна. Хуан зумів зайняти Севілью. Намірам Хуана сприяла боротьба між грандами, частина яких підтримала Альфонсо де ла Серду, онука Альфонсо X. Але спроба зайняти Бадахос, фортеці Корія і Алькантара виявилася невдалою. Тоді Хуан рушив до Португалії, де дістав підтримку короля Дініша I. Водночас Альфонсо де ла Серда вдерся до королівства при підтримці Арагону.
Король
У квітні 1296 році у місті Леон Хуан коронувався як король Леону, Галісії та Севільї. Слідом за цим Хуан рушив до Саагуну, де Альфонсо де ла Серду було оголошено королем Кастилії, Толедо, Кордови, Мурсії і Хаєн. Проте дальшому наступу короля Хуана I та Альфонсо завадив мор в арагонському війську, серед померлих був його очільник інфант Педро Арагонський.
Тоді в союзі з Хуаном Нуньєсом де Лара рушив до Вальядоліда, де взяв в облогу короля Фердинанда IV та його матір Марію де Моліна. В цей час союзники Хуана I — арагонці — вдерлися до Мурсії. Водночас король Хуан I чекав на допомогу Португалії. Але Марії де Моліна вдалося укласти мирний договір з Дінішом I, внаслідок чого португальці не прийшли на допомогу Хуану I, а де Лара зняв облогу Вальядоліда. Тоді король Леону повернувся до свого королівства.
В цих обставинах війська вірні Фердинанду IV перейшли у наступ й взяли в облогу Паредес-де-Нава, де перебувала дружина Хуана I. Її врятував новий розгардіяш на півдні Кастилії.
У 1297 році кастильці отримав підтримці португальського короля, завдяки чому почали новий наступ на королівство Леон. Весь рік тривалий прикордонні бої. Для поліпшення фінансового стану королівства Хуан I у 1298 році став карбувати власну монету. Того ж року в союзі з родом де Лара леонський король перейшов у наступ. За цих обставин Дініш I відмовився спрямувати португальські війська на допомогу Фердинанду IV. Водночас виник проект, згідно з яким планувалося визнати хуана королем Леону, Галісії та Севільї, але після смерті Фердинанда IV уся спадщина Санчо IV повинна була об'єднатися. Але під тиском матері Марії де Моліна, Фердинанд IV відкинув цей проект.
Але Хуан I продовжив боротьбу з королем Кастилії. У 1299 році Хуан де лара перейшов на бік Фердинанда IV. У 1300 році папа римський визнав шлюб батьків останнього законним. Відповідно права на королівства Хуана I послаблювалися. В цих обставинах він зрікся трону й на кортесах у Вальядоліді 26 червня 1300 року склав присягу Фердинанду IV, натомість отримав замки Мансілья, Паредес-де-Нава, Медіна-Ріосеко, Кастронуньо і Кабрерос, його дружина — Біскайю.
В правління Фердинанд IV
У 1301 році на кортесах в Саморі домігся отримання субсидій від Леону і Галісії для війни з Арагоном, що продовжував висувати претензії на королівство Мурсія. Втім наприкінці того ж року вступив у змову разом з Хуаном II Нуньєсом де Лара і інфантом Енріке проти короля. У 1302 році вони зуміли посварити Фердинанда IV з матір'ю. Втім боротьба між грандами на чолі із Марією де Моліна та Хуаном при дворі тривала з перемінним успіхом. Хуану не вдалося отримати повного впливу на короля.
У 1303 році Хуан планував при підтримці Дініша I Португальського почати повстання проти Фердинанда IV, але не мав успіху. Того ж року не зміг запобігти відновленню миру між королем та його матір'ю. З 1304 року розпочав від імені дружину нову боротьбу за отримання Біскайї. Тривала боротьба завершилася лише у 1310 році, коли нарешті Хуана було визнано паном Біскайї, але в обмін віддав замки, отримані за угодою 1300 року.
У 1309 році своєю суперечкою з родами де Лара і Гаро завадив захопленню важливих земель Гранадського емірату. Після цього Хуан знову став виступати проти короля. Тому Фердинанд IV у 1311 році вирішив вбити Хуана в Бургосі. Про це стало відомо і Хуан сховався у місті Сальданья. При цьому прихильники Хуана мали намір повстали проти короля. Для недопущення цього Фердинанд IV вступив у перемовини з Хуаном, які завершилися мирною угодою.
У 1311 році під час хвороби Хуан вступив у змову, щоб посадити на трон інфанта Педро. Але цей план було викрито Марією де Моліна, що призвело до провалу змови. Втім невдовзі Хуан на чолі грандів виступив з вимогами до короля задля розширення власності і прав. Хворий Фердинанд IV задовольнив вимоги, при цьому Хуан отримав місто Понферрада.
Регентська рада
У 1312 році після смерті короля увійшов до регнтської ради разом з королевою-матір'ю Марією де Моліна та інфантом Педро де Камерос. У 1313 році Хуан вирішив встановити повний контроль над малолітнім королем Альфонсо XI, що спричинило військовий конфлікт з інфантом Педро де Камерос. Зрештою Хуана як регента визнали області в Кастилії, Леоні, Естремадурі, Галісії і Астурії. Незабаром Хуан зайняв місто Леон. Наприкінці того ж року досягнуто угоду в Саагуні, яким підтверджено стаус-кво. У 1314 році підтверджено склад регентської ради з інфантів Хуана, Педро та Марії де Моліна. Кортеси в Бургосі у 1315 році ратифікували цю угоду.
У 1317 році Хуан розпочав нову інтригу проти Педро де Камероса, намагаючись того позбавити регентства. Такі дії спричинили новий розгардіяш у королівстві. Втім у 1318 році Хуан замирився з інфантом Педро. 1319 року вони спільно рушили проти Гранадського емірату. Але у битві при Пінос-Пуенте, в районі Вега-де-Гранада, зазнав важкого поранення, від якого помер 25 червня
Родина
1. Дружина — Маргарита, донька Вільгельма VII, маркграфа Монферрат.
Діти:
- Альфонсо (1282—1315) в шлюбі з Терезою де Лара
2. Дружина — Марія, донька графа Лопе Діаса III де Аро, сеньйора Біскайї.
Діти:
- Лопе (1288—1295)
- Марія (1292—1299)
- Хуан (1293—1326)
Джерела
- Salvador Martínez, H (2003). Alfonso X el Sabio (1ª ed.). Madrid: Ediciones Polifemo. .
- Menéndez Pidal de Navascués, Faustino (2011). Heráldica de la Casa Real de León y de Castilla (siglos XII—XVI). Con la colaboración de la Real Asociación de Hidalgos de España (1ª edición). Navarra: Ediciones Hidalguía. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хуан I (король Леону) |
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Huan Huan I isp Juan I bl 1262 25 chervnya 1319 korol Leonu Galisiyi ta Sevilyi u 1296 1300 rokah Predstavnik kastilskoyi Burgundskoyi dinastiyi Huan IHuan I Korol Leonu Poperednik Ferdinand IV Nastupnik Ferdinand IV Narodzhennya 1262 Sevilya Kastilska KoronaSmert 25 chervnya 1319 abo 1319 Pinos Puente Granada Andalusiya IspaniyaPohovannya dRid Burgundska dinastiyaBatko Alfonso XMati Violanta Aragonska 1 Shlyub Margarita Monferratska Mariya II de AroDiti 3 sini ta 1 donka Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z Burgundskoyi dinastiyi Sin Alfonso X korolya Kastiliyi i Leonu ta Violanti Aragonskoyi U 1272 roci planuvavsya shlyub Huana z Dzhovanoyu donkoyu Vilgelma VII markiza Monferratskogo ale vin ne vidbuvsya U 1282 roci bulo ukladeno shlyub Huana yakij 1281 roku otrimav titul senjora Valensiya de Kampos z Margaritoyu Monferrat Pid chas borotbu za vladu pislya smerti starshogo brata Ferdinanda u 1275 roci Huan perejshov na bik povstalogo brata Sancho Z chasom stosunki mizh bratami pogirshilisya i 1283 roku Huan znovu vikazav virnist batkovi Togo zh roku vin zumiv vidbiti misto Merida u prihilnikiv Sancho U 1284 roci za zapovitom pomerlogo Alfonso X Huan otrimav korolivstvo Sevilya i Badahos Vodnochas razom iz sestroyu Beatris stav vikonavcem cogo zapovitu Ale Huan ne zmig vikonati zapovit j vimushenij buv viznati korolem brata Sancho U 1286 roci pomerla jogo druzhina 1287 roku ozhenivsya na predstavnici rodu de Aro Borotba za vladu U 1288 roci razom z testem Lope Diasom III de Aro Huan povstav proti korolya Sancho IV ale u bitvi pri Alfaro zaznav porazki V rezultati de Aro zaginuv a Huan potrapiv u polon Jogo korol planuvav stratiti brata vtim Huana vryatuvala koroleva Mariya de Molina U 1289 roci stav nominalnim panom senjoriyi Biskajya pislya smerti Lope Diasa IV ale oblast bulo okupovano kastilskimi vijskami V toj zhe chas Huana zaprotorili do zamku Burgos potim Kuryel de Duero de Huan perebuvav do 1291 roku Na prohannya Mariyi de Molini Huana bulo zvilneno dopravleno do Valyadolida de toj dav prisyagu virnosti korolyu Sancho IV U 1292 roci priyednavsya do korolivskogo vijska Togo zh roku vidznachivsya pri zahopleni mista Tarifa pid chas yakogo otrimav opik oblichchya vid cogo pohodit prizvisko Huana Pislya cogo vstup u zmovi z rodom de Lara ta Huanom Fernandesom de Leonom proti korolya Ale zmovu u 1294 roci bulo vikrito Huanu dovelosya vtekti do Portugaliyi Togo zh roku planuvav morem vidplisti do Franciyi ale vnaslidok bureviyu potrapiv do mista Tanzher Marokko Tut otrimav pidtrimku u sultaniv Marinidiv na choli musulmanskogo vijska visadivsya na Pireneyah shvidko vzyav v oblogu misto Tarifa ale ne zmig jogo zdobuti Tomu Huan vimushenij vidstupiti do Granadskogo emiratu de distav pritulok u Muhammada II Pislya smerti u 1295 roci brata korolya rushiv do Kastiliyi de visunuv pretenziyi na tron stverdzhuyuchi shodo nezakonnosti korolya Ferdinanda IV vnaslidok sporidnenosti jogo batkiv Sancho IV i Mariyi de Molina Huan zumiv zajnyati Sevilyu Namiram Huana spriyala borotba mizh grandami chastina yakih pidtrimala Alfonso de la Serdu onuka Alfonso X Ale sproba zajnyati Badahos forteci Koriya i Alkantara viyavilasya nevdaloyu Todi Huan rushiv do Portugaliyi de distav pidtrimku korolya Dinisha I Vodnochas Alfonso de la Serda vdersya do korolivstva pri pidtrimci Aragonu Korol U kvitni 1296 roci u misti Leon Huan koronuvavsya yak korol Leonu Galisiyi ta Sevilyi Slidom za cim Huan rushiv do Saagunu de Alfonso de la Serdu bulo ogolosheno korolem Kastiliyi Toledo Kordovi Mursiyi i Hayen Prote dalshomu nastupu korolya Huana I ta Alfonso zavadiv mor v aragonskomu vijsku sered pomerlih buv jogo ochilnik infant Pedro Aragonskij Todi v soyuzi z Huanom Nunyesom de Lara rushiv do Valyadolida de vzyav v oblogu korolya Ferdinanda IV ta jogo matir Mariyu de Molina V cej chas soyuzniki Huana I aragonci vderlisya do Mursiyi Vodnochas korol Huan I chekav na dopomogu Portugaliyi Ale Mariyi de Molina vdalosya uklasti mirnij dogovir z Dinishom I vnaslidok chogo portugalci ne prijshli na dopomogu Huanu I a de Lara znyav oblogu Valyadolida Todi korol Leonu povernuvsya do svogo korolivstva V cih obstavinah vijska virni Ferdinandu IV perejshli u nastup j vzyali v oblogu Paredes de Nava de perebuvala druzhina Huana I Yiyi vryatuvav novij rozgardiyash na pivdni Kastiliyi U 1297 roci kastilci otrimav pidtrimci portugalskogo korolya zavdyaki chomu pochali novij nastup na korolivstvo Leon Ves rik trivalij prikordonni boyi Dlya polipshennya finansovogo stanu korolivstva Huan I u 1298 roci stav karbuvati vlasnu monetu Togo zh roku v soyuzi z rodom de Lara leonskij korol perejshov u nastup Za cih obstavin Dinish I vidmovivsya spryamuvati portugalski vijska na dopomogu Ferdinandu IV Vodnochas vinik proekt zgidno z yakim planuvalosya viznati huana korolem Leonu Galisiyi ta Sevilyi ale pislya smerti Ferdinanda IV usya spadshina Sancho IV povinna bula ob yednatisya Ale pid tiskom materi Mariyi de Molina Ferdinand IV vidkinuv cej proekt Ale Huan I prodovzhiv borotbu z korolem Kastiliyi U 1299 roci Huan de lara perejshov na bik Ferdinanda IV U 1300 roci papa rimskij viznav shlyub batkiv ostannogo zakonnim Vidpovidno prava na korolivstva Huana I poslablyuvalisya V cih obstavinah vin zriksya tronu j na kortesah u Valyadolidi 26 chervnya 1300 roku sklav prisyagu Ferdinandu IV natomist otrimav zamki Mansilya Paredes de Nava Medina Rioseko Kastronuno i Kabreros jogo druzhina Biskajyu V pravlinnya Ferdinand IV U 1301 roci na kortesah v Samori domigsya otrimannya subsidij vid Leonu i Galisiyi dlya vijni z Aragonom sho prodovzhuvav visuvati pretenziyi na korolivstvo Mursiya Vtim naprikinci togo zh roku vstupiv u zmovu razom z Huanom II Nunyesom de Lara i infantom Enrike proti korolya U 1302 roci voni zumili posvariti Ferdinanda IV z matir yu Vtim borotba mizh grandami na choli iz Mariyeyu de Molina ta Huanom pri dvori trivala z pereminnim uspihom Huanu ne vdalosya otrimati povnogo vplivu na korolya U 1303 roci Huan planuvav pri pidtrimci Dinisha I Portugalskogo pochati povstannya proti Ferdinanda IV ale ne mav uspihu Togo zh roku ne zmig zapobigti vidnovlennyu miru mizh korolem ta jogo matir yu Z 1304 roku rozpochav vid imeni druzhinu novu borotbu za otrimannya Biskajyi Trivala borotba zavershilasya lishe u 1310 roci koli nareshti Huana bulo viznano panom Biskajyi ale v obmin viddav zamki otrimani za ugodoyu 1300 roku U 1309 roci svoyeyu superechkoyu z rodami de Lara i Garo zavadiv zahoplennyu vazhlivih zemel Granadskogo emiratu Pislya cogo Huan znovu stav vistupati proti korolya Tomu Ferdinand IV u 1311 roci virishiv vbiti Huana v Burgosi Pro ce stalo vidomo i Huan shovavsya u misti Saldanya Pri comu prihilniki Huana mali namir povstali proti korolya Dlya nedopushennya cogo Ferdinand IV vstupiv u peremovini z Huanom yaki zavershilisya mirnoyu ugodoyu U 1311 roci pid chas hvorobi Huan vstupiv u zmovu shob posaditi na tron infanta Pedro Ale cej plan bulo vikrito Mariyeyu de Molina sho prizvelo do provalu zmovi Vtim nevdovzi Huan na choli grandiv vistupiv z vimogami do korolya zadlya rozshirennya vlasnosti i prav Hvorij Ferdinand IV zadovolniv vimogi pri comu Huan otrimav misto Ponferrada Regentska rada U 1312 roci pislya smerti korolya uvijshov do regntskoyi radi razom z korolevoyu matir yu Mariyeyu de Molina ta infantom Pedro de Kameros U 1313 roci Huan virishiv vstanoviti povnij kontrol nad malolitnim korolem Alfonso XI sho sprichinilo vijskovij konflikt z infantom Pedro de Kameros Zreshtoyu Huana yak regenta viznali oblasti v Kastiliyi Leoni Estremaduri Galisiyi i Asturiyi Nezabarom Huan zajnyav misto Leon Naprikinci togo zh roku dosyagnuto ugodu v Saaguni yakim pidtverdzheno staus kvo U 1314 roci pidtverdzheno sklad regentskoyi radi z infantiv Huana Pedro ta Mariyi de Molina Kortesi v Burgosi u 1315 roci ratifikuvali cyu ugodu U 1317 roci Huan rozpochav novu intrigu proti Pedro de Kamerosa namagayuchis togo pozbaviti regentstva Taki diyi sprichinili novij rozgardiyash u korolivstvi Vtim u 1318 roci Huan zamirivsya z infantom Pedro 1319 roku voni spilno rushili proti Granadskogo emiratu Ale u bitvi pri Pinos Puente v rajoni Vega de Granada zaznav vazhkogo poranennya vid yakogo pomer 25 chervnyaRodina1 Druzhina Margarita donka Vilgelma VII markgrafa Monferrat Diti Alfonso 1282 1315 v shlyubi z Terezoyu de Lara 2 Druzhina Mariya donka grafa Lope Diasa III de Aro senjora Biskajyi Diti Lope 1288 1295 Mariya 1292 1299 Huan 1293 1326 DzherelaSalvador Martinez H 2003 Alfonso X el Sabio 1ª ed Madrid Ediciones Polifemo ISBN 978 84 86547 66 0 Menendez Pidal de Navascues Faustino 2011 Heraldica de la Casa Real de Leon y de Castilla siglos XII XVI Con la colaboracion de la Real Asociacion de Hidalgos de Espana 1ª edicion Navarra Ediciones Hidalguia ISBN 978 84 939313 0 8 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Huan I korol Leonu Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824