Даха́у (нім. Dachau) — один із перших нацистських концтаборів у Південній Німеччині, був розташований поблизу однойменного баварського міста на відстані 12 миль від Мюнхена і діяв з 22 березня 1933 року.
Дахау | |
---|---|
нім. Dachau | |
Тип | нацистські концентраційні табори[1][2] злочин проти людяності d |
Засновано | 1933 |
Розпущено | 29 квітня 1945 |
Тема | Голокост Геноцид ромів |
Країна | Третій Райх |
48°16′11″ пн. ш. 11°28′05″ сх. д. / 48.26990000002777492° пн. ш. 11.468300000027777941° сх. д. | |
Офіс голови | d |
Керівник | d (березень 1933) Теодор Ейке (червень 1933) d (10 грудня 1934) Ганс Лоріц (1 квітня 1936) d (19 лютого 1940) Мартін Готтфрід Вайсс (1 вересня 1942) d (1 жовтня 1943) |
Материнська організація | СС |
Дочірня(і) організація(ї) | |
Вебсайт: kz-gedenkstaette-dachau.de | |
Дахау у Вікісховищі |
Історія
Табір був створений одразу після підпалення Райхстагу для ізоляції та знищення політичних противників НСДАП і перебував у повному підпорядкуванні СС. Це був перший табір СС, на відміну від інших раніш створених концтаборів Третього Рейху, які знаходилися у підпорядкуванні СА. Після цього влада над всіми концтаборами поступово перейшла від СА до СС.
У Дахау «лікарі» та «вчені» СС проводили так звані «медичні експерименти» над сотнями в'язнів, яких використовували як людських 'морських свинок'. Між 1941 та 1942 було проведено близько 500 таких операцій над здоровими людьми. Експерименти з малярії примусово проводилися доктором Шиллінгом над бл. 1200 особами, з котрих ніхто не зголосився добровільно для цього. Жертв кусали комахи або їм давали заразні малярійні зі спорозоїтами уколи. Інші тести, проведені доктором [de], полягали у вивченні ефекту довгого занурювання людини в дуже холодну льодяну воду — більшість жертв помирало при температурі −26 °C.
Всього понад 200 000 в'язнів з понад 30 країн перебували в Дахау, з них близько третини — євреї. В Дахау загинули 32 099 в'язнів і ще майже 10 000 в його філіалах, головним чином від хвороб, недоїдання, самогубств, вбивств, тортур тощо. До кінця війни в Дахау утримувався німецький антифашист, пастор протестантської церкви Мартін Німеллер, автор крилатого виразу «Коли вони прийшли...».
29 квітня 1945 року табір Дахау було звільнено військами США.
Відомі в'язні
- Алоїз Андрицький (1914—1943) — блаженний Католицької церкви, священик, мученик. Перший лужичанин, прославлений Католицькою церквою.
- Зденек Адла — чеський письменник
- Мартін Німеллер — пастор протестантської церкви, автор крилатого виразу «Коли вони прийшли...»
- Курт Шушніг — австрійський політик
- Леопольд Фіґль — австрійський політик
- Віктор Франкл — австрійський психолог
- Харпак Георгій — французький Нобелівський лауреат українського єврейського походження
- Нікос Захаріадіс — грецький комуніст
- Адам Баргельський — польський блаженний католицької церкви, священник
Примітки
- United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933-1945 / G. P. Megargee — IU Press, 2009.
Джерела та література
- Т. В. Вронська. Дахау [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 293. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дахау (концентраційний табір) |
- Хронологія концентраційного табору Дахау 1933—1945 р [ 3 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Фотозвіт про відвідини концтабору Дахау [ 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Вікторія Науменко. Воєнні роки в концентраційному таборі Дахау [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Daha u nim Dachau odin iz pershih nacistskih konctaboriv u Pivdennij Nimechchini buv roztashovanij poblizu odnojmennogo bavarskogo mista na vidstani 12 mil vid Myunhena i diyav z 22 bereznya 1933 roku Dahaunim DachauTipnacistski koncentracijni tabori 1 2 zlochin proti lyudyanosti dZasnovano1933Rozpusheno29 kvitnya 1945TemaGolokost Genocid romivKrayina Tretij Rajh48 16 11 pn sh 11 28 05 sh d 48 26990000002777492 pn sh 11 468300000027777941 sh d 48 26990000002777492 11 468300000027777941Ofis golovidKerivnikd berezen 1933 Teodor Ejke cherven 1933 d 10 grudnya 1934 Gans Loric 1 kvitnya 1936 d 19 lyutogo 1940 Martin Gottfrid Vajss 1 veresnya 1942 d 1 zhovtnya 1943 Materinska organizaciyaSSDochirnya i organizaciya yi Vebsajt kz gedenkstaette dachau de Dahau u Vikishovishi Baraki Dahau U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dahau IstoriyaV yazni Dahau pid chas zvilnennya amerikancyami Gazova kamera Tabir buv stvorenij odrazu pislya pidpalennya Rajhstagu dlya izolyaciyi ta znishennya politichnih protivnikiv NSDAP i perebuvav u povnomu pidporyadkuvanni SS Ce buv pershij tabir SS na vidminu vid inshih ranish stvorenih konctaboriv Tretogo Rejhu yaki znahodilisya u pidporyadkuvanni SA Pislya cogo vlada nad vsimi konctaborami postupovo perejshla vid SA do SS Personal v protigazah rozkrivav konservni banki zakidav u ventilyacijni lyuki absorbcijnij material Ciklon B i zakrivav yih Gaz nadhodiv cherez ventilyaciyu v kameri Trupi u vagoni smerti sho privoziv uv yaznenih do Dahau U Dahau likari ta vcheni SS provodili tak zvani medichni eksperimenti nad sotnyami v yazniv yakih vikoristovuvali yak lyudskih morskih svinok Mizh 1941 ta 1942 bulo provedeno blizko 500 takih operacij nad zdorovimi lyudmi Eksperimenti z malyariyi primusovo provodilisya doktorom Shillingom nad bl 1200 osobami z kotrih nihto ne zgolosivsya dobrovilno dlya cogo Zhertv kusali komahi abo yim davali zarazni malyarijni zi sporozoyitami ukoli Inshi testi provedeni doktorom de polyagali u vivchenni efektu dovgogo zanuryuvannya lyudini v duzhe holodnu lodyanu vodu bilshist zhertv pomiralo pri temperaturi 26 C Tabirnij krematorij Chastina ekspoziciyi Vsogo ponad 200 000 v yazniv z ponad 30 krayin perebuvali v Dahau z nih blizko tretini yevreyi V Dahau zaginuli 32 099 v yazniv i she majzhe 10 000 v jogo filialah golovnim chinom vid hvorob nedoyidannya samogubstv vbivstv tortur tosho Do kincya vijni v Dahau utrimuvavsya nimeckij antifashist pastor protestantskoyi cerkvi Martin Nimeller avtor krilatogo virazu Koli voni prijshli 29 kvitnya 1945 roku tabir Dahau bulo zvilneno vijskami SShA Vidomi v yazniAloyiz Andrickij 1914 1943 blazhennij Katolickoyi cerkvi svyashenik muchenik Pershij luzhichanin proslavlenij Katolickoyu cerkvoyu Zdenek Adla cheskij pismennik Rozstril amerikancyami nimeckih soldativMartin Nimeller pastor protestantskoyi cerkvi avtor krilatogo virazu Koli voni prijshli Kurt Shushnig avstrijskij politik Leopold Figl avstrijskij politik Viktor Frankl avstrijskij psiholog Harpak Georgij francuzkij Nobelivskij laureat ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya Nikos Zahariadis greckij komunist Adam Bargelskij polskij blazhennij katolickoyi cerkvi svyashennikPrimitkiUnited States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos 1933 1945 G P Megargee IU Press 2009 d Track Q238990d Track Q1503027d Track Q6946780d Track Q11130954 Nuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371Dzherela ta literaturaT V Vronska Dahau 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 293 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dahau koncentracijnij tabir Hronologiya koncentracijnogo taboru Dahau 1933 1945 r 3 kvitnya 2007 u Wayback Machine Fotozvit pro vidvidini konctaboru Dahau 11 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Viktoriya Naumenko Voyenni roki v koncentracijnomu tabori Dahau 4 bereznya 2016 u Wayback Machine