Пажо Іван Юрійович

Іван Юрійович Пажо (угор. Pazsó János, нар. 10 грудня 1935, Ужгород, Підкарпатська Русь, Чехословаччина — пом. 3 листопада 2016, Ужгород, Закарпатська область, Україна) — колишній радянський і український футболіст, а згодом — футбольний тренер та громадський спортивний діяч. Грав на позиції нападника та півзахисника. Дворазовий срібний призер першості УРСР (1957, 1972). Футболіст завидного спортивного довголіття.

Іван Пажо
Особисті дані
Повне ім'я	Іван Юрійович Пажо
Народження	10 грудня 1935(1935-12-10)
	Ужгород, Підкарпатська Русь, Чехословаччина
Смерть	3 листопада 2016(2016-11-03) (80 років)
	Ужгород, Закарпатська область, Україна
Зріст	174 см
Вага	70 кг
Громадянство	Україна
Позиція	нападник та півзахисник
Юнацькі клуби
1953-1954	Ужгородська електростанція
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1954—1955 «Спартак» (Ужгород) 5 (0) 1955—1957 ОБО/ОСК (Львів) 15 (1) 1958 «Колгоспник» (Полтава) 29 (5) 1959—1972 «Спартак/Верховина» (Ужгород) 256 (27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1987—1988 «Закарпаття» (Ужгород)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Кар'єра його розпочалася у першій половині п'ятидесятих років у футбольній команді Ужгородської електростанції, а у 1954 році він був запрошений до команди майстрів «Спартак» (Ужгород) і виступав у нападі та півзахисті. Перебуваючи на службі в армії два роки провів в команді «ОБО» (Львів) — «ОСК» (Львів), яка у 1957 році з його участю виборола друге призове місце в першості УРСР серед команд своєї зони класу «Б». У 1958 році його запросили до полтавського «Колгоспника» — володаря кубка УРСР з футболу 1956. Повернувшись в Ужгород він довгий час виступав за свою рідну команду, був її капітаном і там завершив свою активну футбольну кар'єру.

Кар'єра тренера та спортивного діяча

На початку семидесятих років його назначили тренером «Говерли» (Ужгород), а наприкінці восьмидесятих — головним тренером ужгородської команди, назва якої тоді вже була «Закарпаття». Немала заслуга його в тому, що цей колектив майстрів у 1972 році здобув у своїй зоні почесне друге місце в першості України серед команд другої ліги. Протягом довгих років він працював в обласному спорткомітеті, керував футбольним рухом в області та передавав свій досвід молодим футболістам.

Командні трофеї

• Срібний призер першості України (2): 1957, 1972

Примітки

1. ОБО (Окружний будинок офіцерів), згодом ОСК (Окружний спортивний клуб)

Джерела

• Першість УРСР з футболу 1957 на сайті «football.lg.ua» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Першість УРСР з футболу 1972 на сайті «football.lg.ua» [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Співчуття федерації футболу Закарпаття [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Крайняниця П. Історія закарпатського футболу. — Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2004. С. 96, 103
• Федак В. Закарпаття у спортивному вимірі. — Ужгород: Видавництво «Карпати», 1994. С. 117, 137
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)