Зиновій Іванович Філіппов 23 вересня 1923 Річиця 23 лютого 2012 український кримський художник Заслужений художник Украї

Зиновій Іванович Філіппов (23 вересня 1923, Річиця — 23 лютого 2012) — український кримський художник, Заслужений художник України і (з 2004 року), член Спілки художників СРСР (з 1960 року) і Національної спілки художників України (з 1993 року).

Філіппов Зиновій Іванович
рос. Филиппов Зиновий Иванович


Народження	23 вересня 1923(1923-09-23) Орловська область
Смерть	23 лютого 2012(2012-02-23) (88 років)
Країна	Україна
Жанр	натюрморт, пейзаж, портрет
Навчання	Академія мистецтв Латвійської РСР
Діяльність	художник
Вчитель	Лео Свемп
Член	Національна спілка художників України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Філіппов.

Біографія

Народився 23 вересня 1923 року в селі Річиці (нині Орловської області Росії). Дитинство пройшло в Балаклаві, а пізніше — в Москві.

Брав участь в боях німецько-радянської війни на посаді командира кулеметної роти. Був контужений і важко обморожений, проте залишився живим. За свої бойові заслуги нагороджений медалями «За оборону Москви» (1946), «За перемогу над Німеччиною» (1945), та орденом Вітчизняної війни II ступеня (1985).

У 1946 році поступив до , де навчався у , потім в Ризькому училищі прикладного мистецтва. У 1947–1953 роках навчався в Академії мистецтв Латвійської РСР у Ризі у К. Убана, Л. Свемпса, керівник диплому — У. Скулме.

З 1956 року жив і працював у Севастополі, Севастопольських художньо-виробничих майстернях. Помер 23 лютого 2012 року. Похований у Севастополі на правій стороні .

Творчість

Картини художника присвячені історії Севастополя, долям ветеранів війни, а також сучасникам. Особливе місце в творчості художника займали образи Олександра Гріна.

Художник створив біля двох тисяч полотен. Серед праць: «Проводи» (1963), «О. Грін» (1968), «Крим наш» (1977), «Зурбаган» (1996), «Квіти з коником» (2000) та інші.

Твори знаходяться у Національному музеї Праги, музеях України, Криму (зокрема у фондах Національного музею героїчної оборони і звільнення Севастополя і Севастопольського художнього музею) та у приватних зібраннях багатьох країн Європи.

Примітки

Форпост [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Новий Севастополь [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 29 березня 2013.

[ФП-1] Форпост [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

[НС-2] Новий Севастополь [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)

[3] . Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 29 березня 2013.