Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мишанич Степан Васильович | |
|---|---|
| Народився | 14 серпня 1936 Міжгірський район, Закарпатська область, СРСР |
| Помер | 18 листопада 2013 (77 років) |
| Діяльність | фольклорист |
| Alma mater | Ужгородський національний університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Степан Васильович Мишанич (14 серпня 1936, село Ляховець Міжгірського району на Закарпатті — 18 листопада 2013, місто Хуст) — український фольклорист, літературознавець, педагог, організатор освіти. Доктор філологічних наук, професор.
Біографія
Народився 14 серпня 1936 року. Виріс у селі Барвінок під Ужгородом — тут минули його дитинство, юність, становлення.
По закінченні Ужгородської середньої школи № 1, куди щодня в обидва боки (18 км) добирався пішки, закінчив українське відділення історико-філологічного факультету Ужгородського державного (тепер національного) університету (1957). Паралельно з університетом закінчив в Ужгороді й вечірню музичну школу, освоївши гру на баяні та хорову справу. Працював у 1957—1960 рр. методистом в Обласному будинку народної творчості, де вперше безпосередньо прилучився до систематичного спілкування з носіями й творцями усної народної творчості й народного мистецтва.
Коли 1960 року в Закарпатському інституті вдосконалення вчителів (тепер Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти) відкрили кабінет естетичного виховання, його запросили в інститут на посаду завідувача цим кабінетом, де працював наступне дванадцятиріччя. Тут навчав музиці, співам та образотворчому мистецтву, успішно займався розвитком шкільної художньої самодіяльності, позакласної та позашкільної роботи з естетичного виховання учнівської молоді Закарпаття. Дітищем Степана Васильовича в інституті стало масове запровадження шляхом курсових та семінарських занять за підтримки завідувача обласним відділом освіти Василя Бурча бальних танців, релятивної системи музичного виховання в школах та позашкільних закладах області, а також таборування юних художників.
1972-го родинні обставини покликали його до Києва. Упродовж майже двох десятиліть (1972—1991) працював кілька років молодшим і тривалий час старшим науковим працівником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського Академії наук України. В ІМФЕ написав і захистив кандидатську дисертацію «Пісенна культура сучасного села: на матеріалі пісень с. Погребище Вінницької обл. в записі 1920—1975 рр.» (1976). Докторську «Усні народні оповідання: питання поетики» успішно захистив у Московському державному університеті (1989). З 1991 року працював у Донецькому національному університеті.
Після тривалих трудів і днів у Києві й Донецьку у 2010 році знову повернувся в рідне Закарпаття. Якийсь час працював професором кафедри філологічних дисциплін Мукачівського державного університету, до останніх своїх днів завідував кафедрою іноземних мов та перекладу Закарпатського інституту підприємництва ВНЗ «Україна» (м. Хуст).
Помер в Хусті на 78-му році життя 18 листопада 2013 року. Похований у рідному селі Барвінок.
Родина
- Брат — літературознавець, фольклорист, доктор філологічних наук Олекса Мишанич (1933—2004).
- Племінник — літературознавець, кандидат філологічних наук .
- Брат — фольклорист, етномузиколог (нар. 1941).
Наукова та педагогічна діяльності
В ІМФЕ здійснив фундаментальні фольклористичні дослідження, позначені високим професіоналізмом і новаторством, про народні оповідання як окремий жанр фольклору, українську народну пісенність, пісню-баладу, українські народні думи, голосіння, типологічні зв'язки українського фольклору з південнослов'янським тощо, свого часу, крім голосінь, опубліковані окремими поважними виданнями та фаховою періодикою України й зарубіжжя. Упорядкував і видав кілька наукових і науково-популярних фольклорних книг, в тому числі перший збірник українських народних балад Закарпаття з нотацією текстів «З гір Карпатських» (1981). Тут він також організував і провів кілька фольклорних експедицій в недосліджені місця України й регіони давнього проживання українців у Сибіру та на Далекому Сході. Залишив у фондах інституту величезну кількість фольклорних записів.
У Донецькому національному університеті, де майже 20 років, відколи 1991 року переїхав туди на запрошення декана філологічного факультету Євгена Отіна, не тільки завідував кафедрою української літератури і фольклористики, а й керував двома створеними ним науково-дослідними науковими центрами: Науковим центром «Східноукраїнське народознавство» та Науковим центром «Життя і творчість Василя Стуса» — вони кожен за своїм профілем позначилися плідними науковими набутками, зафіксованими публікаціями в численних університетських й інших наукових виданнях. Створив дослідження монографічного типу «Павло Чубинський: автор українського гімну» (1996) та «Народні месники України у фольклорі» (1998), двотомник «Фольклористичні та літературознавчі праці» (2003; понад 62 обліково-видавничі аркуші), видання «Фольклористичні студії Михайла Драгоманова. У чотирьох томах», яке він упорядкував і пустив у світ (Донецьк: Норд-Прес, 2006—2008), окрему статтю англійською мовою в філологічному науковому збірнику Кіровоградського державного педагогічного університету за 2006 рік про опришківство у Карпатах як народний рух за визволення від завойовників-поневолювачів з подачею історичного тла, на якім проходило опришківство, особливостями тактики боротьби опришків, їхніх звичаїв на основі детального аналізу численних наукових праць та різножанрових творів українських та зарубіжних авторів. На Донеччині Степан Мишанич започаткував успішне збирання місцевого українського фольклору. Звідси здійснив фольклорну експедицію на Кубань.
Не менш важливим досягненням університетського професора-педагога тих років стало виховання місцевого студентства — сотень філологів-україністів, носіїв і пропагандистів української культури. Студентам Степан Мишанич допомагав увійти в науку — 24 його аспіранти і 2 докторанти у різних вузах України та профільних академічних інститутах АН України, де є відповідні Вчені ради, успішно захистили дисертації. Їх тематика охоплює важливі питання філологічної науки. Лише кілька з тих кандидатських робіт: «Краснікова В. В. Заборонена епіка Володимира Сосюри» (2000), «Коновалова М. М. Гетьман Мазепа у фольклорі та літературі» (2001), «Бондаренко О. В. Художня проза Миколи Руденка в літературному контексті шістдесятництва» (2002), Ярошевич І. А. Опозиція фольклорної і літературної інтерпретації Сави Чалого" (2003), «Ганіч О. М. Проблема походження української народної балади» (2007), «Барабанова О. А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30-50-х років XIX століття», — та одна докторська «Давидова-Біла Г. П. Український літературний авангард: Пошуки, стильові напрямки» (2005).
Інтереси
Його особистим захопленням була їзда на мотоциклі (знаменитій «чезеті»), іноді надто швидкісна, гірський туризм — не тільки літній, але й зимовий, лижний, — та фотомистецтво, в якому теж сягнув світової слави — очолював художню раду Київського фотоклубу, успішно брав участь в багатьох міжнародних виставках, його фотографії експонувалися в Японії, Америці, Африці тощо, входили до фотоальбомів.
Коли інтенсивна наукова робота позбавила його вільного часу, свідомо зробив вибір на користь науки. Упродовж багатьох років у доступних і найнедоступніших місцинах Карпат, часто разом з іншим відомим фотографом Тиберієм Гасичем, зробив тисячі фотознімків. Важко знайти місця в гірських масивах Карпат від Ужоцького перевалу до Говерли й Чорногори, від Лютянської Голиці, Полонини Руної до Полонини Красної, від Скалки і Плішки біля Ужгорода до вершин Вігорлат-Гутинського хребта над Хустом, де б не зробив світлину Степан Мишанич. Фото Степана Мишанича зберігаються в електронному вигляді у його домашньому архіві.
Твори
В Україні та зарубіжжі Степана Мишанича знають як одного з найвизначніших сучасних фольклористів. Його перу належить сім видрукуваних поважних монографій, десять збірників усної народної творчості, біля двохсот статей з фольклористики і літературознавства*. Найважливіші з окремих видань:
- Пісні Поділля. — К.: Наукова думка, 1976. — 327 с.
- Пісенна культура радянського села [Погребище Вінницької області]. — К.: Наукова думка, 1977. — 208 с.
- Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич — К.: Наукова думка, 1982. — 423 с.
- Народні оповідання. — К.: Наукова думка, 1983. — 503 с.
- Усні народні оповідання: питання поетики. — К.: Наукова думка, 1986. — 327 с.
- Народні думи: збірник — К.: Дніпро, 1986. — 173 с.
- Фольклористичні та літературознавчі праці. — Т. I. Загальнометодологічні аспекти. Поетика фольклорних жанрів. Порівняльні студії. — Донецьк: Донецький національний університет, 2003. — 558 с.
- Фольклористичні та літературознавчі праці. — Т. II. Літературознавчі студії. Народні месники України у фольклорі. Талановиті носії і творці фольклору: до проблеми еволюції фольклорної традиції. З історії української фольклористики. Науково-популярні статті. — Донецьк: Донецький національний університет, 2003. — 470 с.
Література
- Дем'ян Г. Мишанич Степан Васильович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 3. — К., 1995. — С. 369—370.
- Дем'ян Г. Фундатор сучасної української фольклористики на Донеччині: слово про автора // Мишанич С. В . Фольклористичні та літературознавчі праці. — Т. I — Донецьк: Донецький національний університет, 2003. — С. 491—539.
- Славянские фольклористы.— Белград, 2008.
- Федака Д. Скарби Степана Мишанича: до 75-річчя від дня народження // Календар «Просвіти» на 2011 рік. — Ужгород, 2011. — С. 82-85.
- Хланта І. Мишанич Степан Васильович // Енциклопедія Закарпаття: визначні особи XX століття.— Ужгород: Гражда, 2007.— С. 219—220.
Посилання
- Дем'ян Г. Фундатор сучасної української фольклористики на Донеччині: слово про автора // Мишанич С. В . Фольклористичні та літературознавчі праці. — Т. I — Донецьк: Донецький національний університет, 2003. — С. 526.
- http://zakarpattya.net.ua/News/85925-Pro-noho-znaiut-i-v-IEvropi.-Do-75-richchia-Stepana-Myshanycha [ 19 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- http://litmisto.org.ua/?page_id=32 [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.dragomanov.info/myszanyc-folkspadscyna.html [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- http://bookre.org/reader?file=583833 [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мишанич С. Народнопоетична стихія в творчості Василя Стуса [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мишанич Михайло Васильович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mishanich Stepan VasilovichNarodivsya14 serpnya 1936 1936 08 14 Mizhgirskij rajon Zakarpatska oblast SRSRPomer18 listopada 2013 2013 11 18 77 rokiv DiyalnistfolkloristAlma materUzhgorodskij nacionalnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih nauk Stepan Vasilovich Mishanich 14 serpnya 1936 selo Lyahovec Mizhgirskogo rajonu na Zakarpatti 18 listopada 2013 misto Hust ukrayinskij folklorist literaturoznavec pedagog organizator osviti Doktor filologichnih nauk profesor BiografiyaNarodivsya 14 serpnya 1936 roku Viris u seli Barvinok pid Uzhgorodom tut minuli jogo ditinstvo yunist stanovlennya Po zakinchenni Uzhgorodskoyi serednoyi shkoli 1 kudi shodnya v obidva boki 18 km dobiravsya pishki zakinchiv ukrayinske viddilennya istoriko filologichnogo fakultetu Uzhgorodskogo derzhavnogo teper nacionalnogo universitetu 1957 Paralelno z universitetom zakinchiv v Uzhgorodi j vechirnyu muzichnu shkolu osvoyivshi gru na bayani ta horovu spravu Pracyuvav u 1957 1960 rr metodistom v Oblasnomu budinku narodnoyi tvorchosti de vpershe bezposeredno priluchivsya do sistematichnogo spilkuvannya z nosiyami j tvorcyami usnoyi narodnoyi tvorchosti j narodnogo mistectva Koli 1960 roku v Zakarpatskomu instituti vdoskonalennya vchiteliv teper Zakarpatskij institut pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti vidkrili kabinet estetichnogo vihovannya jogo zaprosili v institut na posadu zaviduvacha cim kabinetom de pracyuvav nastupne dvanadcyatirichchya Tut navchav muzici spivam ta obrazotvorchomu mistectvu uspishno zajmavsya rozvitkom shkilnoyi hudozhnoyi samodiyalnosti pozaklasnoyi ta pozashkilnoyi roboti z estetichnogo vihovannya uchnivskoyi molodi Zakarpattya Ditishem Stepana Vasilovicha v instituti stalo masove zaprovadzhennya shlyahom kursovih ta seminarskih zanyat za pidtrimki zaviduvacha oblasnim viddilom osviti Vasilya Burcha balnih tanciv relyativnoyi sistemi muzichnogo vihovannya v shkolah ta pozashkilnih zakladah oblasti a takozh taboruvannya yunih hudozhnikiv 1972 go rodinni obstavini poklikali jogo do Kiyeva Uprodovzh majzhe dvoh desyatilit 1972 1991 pracyuvav kilka rokiv molodshim i trivalij chas starshim naukovim pracivnikom Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi imeni M T Rilskogo Akademiyi nauk Ukrayini V IMFE napisav i zahistiv kandidatsku disertaciyu Pisenna kultura suchasnogo sela na materiali pisen s Pogrebishe Vinnickoyi obl v zapisi 1920 1975 rr 1976 Doktorsku Usni narodni opovidannya pitannya poetiki uspishno zahistiv u Moskovskomu derzhavnomu universiteti 1989 Z 1991 roku pracyuvav u Doneckomu nacionalnomu universiteti Pislya trivalih trudiv i dniv u Kiyevi j Donecku u 2010 roci znovu povernuvsya v ridne Zakarpattya Yakijs chas pracyuvav profesorom kafedri filologichnih disciplin Mukachivskogo derzhavnogo universitetu do ostannih svoyih dniv zaviduvav kafedroyu inozemnih mov ta perekladu Zakarpatskogo institutu pidpriyemnictva VNZ Ukrayina m Hust Pomer v Husti na 78 mu roci zhittya 18 listopada 2013 roku Pohovanij u ridnomu seli Barvinok Rodina Brat literaturoznavec folklorist doktor filologichnih nauk Oleksa Mishanich 1933 2004 Pleminnik literaturoznavec kandidat filologichnih nauk Brat folklorist etnomuzikolog nar 1941 Naukova ta pedagogichna diyalnostiV IMFE zdijsniv fundamentalni folkloristichni doslidzhennya poznacheni visokim profesionalizmom i novatorstvom pro narodni opovidannya yak okremij zhanr folkloru ukrayinsku narodnu pisennist pisnyu baladu ukrayinski narodni dumi golosinnya tipologichni zv yazki ukrayinskogo folkloru z pivdennoslov yanskim tosho svogo chasu krim golosin opublikovani okremimi povazhnimi vidannyami ta fahovoyu periodikoyu Ukrayini j zarubizhzhya Uporyadkuvav i vidav kilka naukovih i naukovo populyarnih folklornih knig v tomu chisli pershij zbirnik ukrayinskih narodnih balad Zakarpattya z notaciyeyu tekstiv Z gir Karpatskih 1981 Tut vin takozh organizuvav i proviv kilka folklornih ekspedicij v nedoslidzheni miscya Ukrayini j regioni davnogo prozhivannya ukrayinciv u Sibiru ta na Dalekomu Shodi Zalishiv u fondah institutu velicheznu kilkist folklornih zapisiv U Doneckomu nacionalnomu universiteti de majzhe 20 rokiv vidkoli 1991 roku pereyihav tudi na zaproshennya dekana filologichnogo fakultetu Yevgena Otina ne tilki zaviduvav kafedroyu ukrayinskoyi literaturi i folkloristiki a j keruvav dvoma stvorenimi nim naukovo doslidnimi naukovimi centrami Naukovim centrom Shidnoukrayinske narodoznavstvo ta Naukovim centrom Zhittya i tvorchist Vasilya Stusa voni kozhen za svoyim profilem poznachilisya plidnimi naukovimi nabutkami zafiksovanimi publikaciyami v chislennih universitetskih j inshih naukovih vidannyah Stvoriv doslidzhennya monografichnogo tipu Pavlo Chubinskij avtor ukrayinskogo gimnu 1996 ta Narodni mesniki Ukrayini u folklori 1998 dvotomnik Folkloristichni ta literaturoznavchi praci 2003 ponad 62 oblikovo vidavnichi arkushi vidannya Folkloristichni studiyi Mihajla Dragomanova U chotiroh tomah yake vin uporyadkuvav i pustiv u svit Doneck Nord Pres 2006 2008 okremu stattyu anglijskoyu movoyu v filologichnomu naukovomu zbirniku Kirovogradskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu za 2006 rik pro oprishkivstvo u Karpatah yak narodnij ruh za vizvolennya vid zavojovnikiv ponevolyuvachiv z podacheyu istorichnogo tla na yakim prohodilo oprishkivstvo osoblivostyami taktiki borotbi oprishkiv yihnih zvichayiv na osnovi detalnogo analizu chislennih naukovih prac ta riznozhanrovih tvoriv ukrayinskih ta zarubizhnih avtoriv Na Donechchini Stepan Mishanich zapochatkuvav uspishne zbirannya miscevogo ukrayinskogo folkloru Zvidsi zdijsniv folklornu ekspediciyu na Kuban Ne mensh vazhlivim dosyagnennyam universitetskogo profesora pedagoga tih rokiv stalo vihovannya miscevogo studentstva soten filologiv ukrayinistiv nosiyiv i propagandistiv ukrayinskoyi kulturi Studentam Stepan Mishanich dopomagav uvijti v nauku 24 jogo aspiranti i 2 doktoranti u riznih vuzah Ukrayini ta profilnih akademichnih institutah AN Ukrayini de ye vidpovidni Vcheni radi uspishno zahistili disertaciyi Yih tematika ohoplyuye vazhlivi pitannya filologichnoyi nauki Lishe kilka z tih kandidatskih robit Krasnikova V V Zaboronena epika Volodimira Sosyuri 2000 Konovalova M M Getman Mazepa u folklori ta literaturi 2001 Bondarenko O V Hudozhnya proza Mikoli Rudenka v literaturnomu konteksti shistdesyatnictva 2002 Yaroshevich I A Opoziciya folklornoyi i literaturnoyi interpretaciyi Savi Chalogo 2003 Ganich O M Problema pohodzhennya ukrayinskoyi narodnoyi baladi 2007 Barabanova O A Tvorchist Mihajla Petrenka v konteksti ukrayinskoyi poeziyi 30 50 h rokiv XIX stolittya ta odna doktorska Davidova Bila G P Ukrayinskij literaturnij avangard Poshuki stilovi napryamki 2005 InteresiJogo osobistim zahoplennyam bula yizda na motocikli znamenitij chezeti inodi nadto shvidkisna girskij turizm ne tilki litnij ale j zimovij lizhnij ta fotomistectvo v yakomu tezh syagnuv svitovoyi slavi ocholyuvav hudozhnyu radu Kiyivskogo fotoklubu uspishno brav uchast v bagatoh mizhnarodnih vistavkah jogo fotografiyi eksponuvalisya v Yaponiyi Americi Africi tosho vhodili do fotoalbomiv Koli intensivna naukova robota pozbavila jogo vilnogo chasu svidomo zrobiv vibir na korist nauki Uprodovzh bagatoh rokiv u dostupnih i najnedostupnishih miscinah Karpat chasto razom z inshim vidomim fotografom Tiberiyem Gasichem zrobiv tisyachi fotoznimkiv Vazhko znajti miscya v girskih masivah Karpat vid Uzhockogo perevalu do Goverli j Chornogori vid Lyutyanskoyi Golici Polonini Runoyi do Polonini Krasnoyi vid Skalki i Plishki bilya Uzhgoroda do vershin Vigorlat Gutinskogo hrebta nad Hustom de b ne zrobiv svitlinu Stepan Mishanich Foto Stepana Mishanicha zberigayutsya v elektronnomu viglyadi u jogo domashnomu arhivi TvoriV Ukrayini ta zarubizhzhi Stepana Mishanicha znayut yak odnogo z najviznachnishih suchasnih folkloristiv Jogo peru nalezhit sim vidrukuvanih povazhnih monografij desyat zbirnikiv usnoyi narodnoyi tvorchosti bilya dvohsot statej z folkloristiki i literaturoznavstva Najvazhlivishi z okremih vidan Pisni Podillya K Naukova dumka 1976 327 s Pisenna kultura radyanskogo sela Pogrebishe Vinnickoyi oblasti K Naukova dumka 1977 208 s Ukrayinski narodni pisni v zapisah Sofiyi Tobilevich K Naukova dumka 1982 423 s Narodni opovidannya K Naukova dumka 1983 503 s Usni narodni opovidannya pitannya poetiki K Naukova dumka 1986 327 s Narodni dumi zbirnik K Dnipro 1986 173 s Folkloristichni ta literaturoznavchi praci T I Zagalnometodologichni aspekti Poetika folklornih zhanriv Porivnyalni studiyi Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2003 558 s Folkloristichni ta literaturoznavchi praci T II Literaturoznavchi studiyi Narodni mesniki Ukrayini u folklori Talanoviti nosiyi i tvorci folkloru do problemi evolyuciyi folklornoyi tradiciyi Z istoriyi ukrayinskoyi folkloristiki Naukovo populyarni statti Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2003 470 s LiteraturaDem yan G Mishanich Stepan Vasilovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 3 K 1995 S 369 370 Dem yan G Fundator suchasnoyi ukrayinskoyi folkloristiki na Donechchini slovo pro avtora Mishanich S V Folkloristichni ta literaturoznavchi praci T I Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2003 S 491 539 Slavyanskie folkloristy Belgrad 2008 Fedaka D Skarbi Stepana Mishanicha do 75 richchya vid dnya narodzhennya Kalendar Prosviti na 2011 rik Uzhgorod 2011 S 82 85 Hlanta I Mishanich Stepan Vasilovich Enciklopediya Zakarpattya viznachni osobi XX stolittya Uzhgorod Grazhda 2007 S 219 220 PosilannyaDem yan G Fundator suchasnoyi ukrayinskoyi folkloristiki na Donechchini slovo pro avtora Mishanich S V Folkloristichni ta literaturoznavchi praci T I Doneck Doneckij nacionalnij universitet 2003 S 526 http zakarpattya net ua News 85925 Pro noho znaiut i v IEvropi Do 75 richchia Stepana Myshanycha 19 veresnya 2013 u Wayback Machine http litmisto org ua page id 32 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine http www dragomanov info myszanyc folkspadscyna html 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine http bookre org reader file 583833 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mishanich S Narodnopoetichna stihiya v tvorchosti Vasilya Stusa 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mishanich Mihajlo Vasilovich