Загальний опис
Перші свідоцтва про використання каменю на території Афганістану належать до нижнього палеоліту. Видобуток глин для будівництва житла й виробництва посуду починається з епохи неоліту (V — IV тисячоліття до н. е.). Мідь на території Афганістану застосовують з IV тисячоліття до н. е., однак місцеві рудні джерела того часу невідомі. Видобуток мідних та поліметалічних руд в Афганістані почався з ІІ тисячоліття до н. е.. Тоді ж у Бадахшані почався видобуток лазуриту (сапфіру). Червоні рубіни та шпінель видобували в копальнях, що й досі зустрічаються поблизу Кабула. В перші століття І тис. до н. е. розробляють родовища залізних руд.
Відомі середньовічні гірничі виробки на мідному родовищі , де знайдені шахти глибиною завбільшки 150 м, залишки дерев'яного кріплення, давні світильники тощо. Поблизу рудника виявлені каменедробарки, відвали шлаків. Припускають, що в цей же період на півночі Афганістану вже видобували кам'яне вугілля та сіль, а на півдні — мармуровий онікс.
До 1930-х років промисловість в Афганістані була надто слабко розвинена. Після 1932 р. приватний Афганський національний банк (Банк-і-Меллі) почав будівництво ряду промислових об'єктів. З 1956 р. акцент робився на стимулювання державного сектора. Були споруджені або модернізовані гідроенергетичні вузли в Суробаї, Хумрі, Наглу, Дарунті, Махіпарі і інш. Побудовані цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі і Хумрі. Але внаслідок військових дій, які тривають понад 20 останніх років економіка Афганістану прийшла в повний занепад. Приблизно третина населення покинула країну, і на початок XXI ст. на території Пакистану залишаються близько 1,2 млн, на території Ірану — 1,4 млн афганських біженців. Зруйновано багато підприємств, порушені транспортні і торгові зв'язки між окремими частинами країни і іншими державами.
Афганістан має великі сировинні ресурси, що визначає майбутнє гірничої промисловості цієї країни. Тут виявлені родовища нафти, газу, вугілля, руд заліза, міді, рідкісних металів, розсипи золота, виробних і дорогоцінних каменів, бариту, целестину, сірки, тальку, магнезиту, кам'яної солі, флюсової і цементної сировини і нерудних будівельних матеріалів. Є поклади урану.
Гірнича промисловість знаходиться на стадії становлення і включає розробку родовищ газу, вугілля, гірничо-хімічної сировини, дорогоцінного і виробного каменю. Гірничі роботи нестабільні внаслідок тривалих військових дій.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в Кабульському Університеті й Політехнічному інституті Кабула.
Цікаві факти
Видатний вчений-енциклопедист Сходу Аль-Біруні (Х–XI ст.) описав багатий рудний район у Південному Афганістані, де окрім золота видобували срібло, свинець, мідь, залізо. Він наводить цікаві приклади розробок давнього часу й середньовіччя:
«В Зарубані знайшли золоту жилу довжиною в декілька ліктів, дуже тонку... а також у руднику Саршинак було знайдено масивний самородок золота розміром лікоть на лікоть, який витягали з жили протягом десяти днів».
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Afganistan Davnye pecherne misto Bamianskoyi doliniZagalnij opisPershi svidoctva pro vikoristannya kamenyu na teritoriyi Afganistanu nalezhat do nizhnogo paleolitu Vidobutok glin dlya budivnictva zhitla j virobnictva posudu pochinayetsya z epohi neolitu V IV tisyacholittya do n e Mid na teritoriyi Afganistanu zastosovuyut z IV tisyacholittya do n e odnak miscevi rudni dzherela togo chasu nevidomi Vidobutok midnih ta polimetalichnih rud v Afganistani pochavsya z II tisyacholittya do n e Todi zh u Badahshani pochavsya vidobutok lazuritu sapfiru Chervoni rubini ta shpinel vidobuvali v kopalnyah sho j dosi zustrichayutsya poblizu Kabula V pershi stolittya I tis do n e rozroblyayut rodovisha zaliznih rud Vidomi serednovichni girnichi virobki na midnomu rodovishi de znajdeni shahti glibinoyu zavbilshki 150 m zalishki derev yanogo kriplennya davni svitilniki tosho Poblizu rudnika viyavleni kamenedrobarki vidvali shlakiv Pripuskayut sho v cej zhe period na pivnochi Afganistanu vzhe vidobuvali kam yane vugillya ta sil a na pivdni marmurovij oniks Do 1930 h rokiv promislovist v Afganistani bula nadto slabko rozvinena Pislya 1932 r privatnij Afganskij nacionalnij bank Bank i Melli pochav budivnictvo ryadu promislovih ob yektiv Z 1956 r akcent robivsya na stimulyuvannya derzhavnogo sektora Buli sporudzheni abo modernizovani gidroenergetichni vuzli v Surobayi Humri Naglu Darunti Mahipari i insh Pobudovani cementni zavodi v Dzhabal us Siradzhi i Humri Ale vnaslidok vijskovih dij yaki trivayut ponad 20 ostannih rokiv ekonomika Afganistanu prijshla v povnij zanepad Priblizno tretina naselennya pokinula krayinu i na pochatok XXI st na teritoriyi Pakistanu zalishayutsya blizko 1 2 mln na teritoriyi Iranu 1 4 mln afganskih bizhenciv Zrujnovano bagato pidpriyemstv porusheni transportni i torgovi zv yazki mizh okremimi chastinami krayini i inshimi derzhavami Afganistan maye veliki sirovinni resursi sho viznachaye majbutnye girnichoyi promislovosti ciyeyi krayini Tut viyavleni rodovisha nafti gazu vugillya rud zaliza midi ridkisnih metaliv rozsipi zolota virobnih i dorogocinnih kameniv baritu celestinu sirki talku magnezitu kam yanoyi soli flyusovoyi i cementnoyi sirovini i nerudnih budivelnih materialiv Ye pokladi uranu Girnicha promislovist znahoditsya na stadiyi stanovlennya i vklyuchaye rozrobku rodovish gazu vugillya girnicho himichnoyi sirovini dorogocinnogo i virobnogo kamenyu Girnichi roboti nestabilni vnaslidok trivalih vijskovih dij Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v Kabulskomu Universiteti j Politehnichnomu instituti Kabula Cikavi faktiVidatnij vchenij enciklopedist Shodu Al Biruni H XI st opisav bagatij rudnij rajon u Pivdennomu Afganistani de okrim zolota vidobuvali sriblo svinec mid zalizo Vin navodit cikavi prikladi rozrobok davnogo chasu j serednovichchya V Zarubani znajshli zolotu zhilu dovzhinoyu v dekilka liktiv duzhe tonku a takozh u rudniku Sarshinak bulo znajdeno masivnij samorodok zolota rozmirom likot na likot yakij vityagali z zhili protyagom desyati dniv Div takozhKorisni kopalini Afganistanu Girnicha promislovist Afganistanu Ekonomika Afganistanu Geologiya Afganistanu Rozvitok girnictva v arabskomu sviti ta krayinah Shodu DzherelaBileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s