Гірнича промисловість Афганістану
Гірнича промисловість країни знаходиться на стадії становлення і включає розробку родовищ газу, вугілля, гірничо-хімічної сировини, дорогоцінного і виробного каменю. Гірничі роботи нестабільні внаслідок тривалих військових дій.
Природний газ. Найважливіша галузь — газодобувна. З 1967 р. за допомогою СРСР розроблявся великий газоносний басейн на півночі країни, в 1980-і роки природний газ у великому обсязі транспортували до Радянського Союзу.
На початку XXI ст. важливе джерело іноземної валюти — природний газ, який постачається трубопроводом в Узбекистан. Видобуток природного газу в регіоні 2 400 м³/добу, переважно поблизу Шібірган (Shiberghan) і Сарі-Пуль (Sar-i-Pol), північніше Кабулу. Природний газ також використовують для вироблення електроенергії в Мазарі-Шарифі (Mazar-e-Sharif).
Будівництво газопроводу з Туркменістану через територію західного Афганістану в Пакистан в кінці 1998 р. було заморожене через нестійку політичну обстановку.
Вугілля. Друга за значенням — вугільна промисловість. В мирний час кам'яне вугілля розробляли підземним способом, глибина розробки 100–200 м. На початку XXI ст. вугілля видобувають в Каркарі (поблизу Пулі-Хумрі), в (поблизу Доші) на північ від Кабулу і в на південь від Мазару. Видобуток вугілля — 180 тис. т/рік. Планується його збільшення до 300 тис. т/рік. Чехія — поставник гірничого обладнання.
Уран видобувають в горах Khwaja Rawash на схід від Кабула, який експорують в країни Центральної Азії.
Інші корисні копалини. В невеликій кількості добувають залізну руду, барит (родовище Сангілян), тальк, мармуровий онікс, лазурит (Сарі-Санг), золото, сірку, мармур, гіпс і ін. На південь від Кабулу розташований мідеплавильний завод продуктивністю 150 тис.т/рік мідної руди. Сировинна база — мідне родовище з запасами 360 тис.т, яка містить 0,7–1,5% Cu.
Давно відомий у світі афганський лазурит з родовища , який добувають і сьогодні, але цікаво, що його було виявлено в гробницях фараонів і при розкопках Трої.
Фахівців в галузі геології і гірничої справи готують в університеті і політехнічному інституті Кабулу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 23 листопада 2013.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Afganistanu Girnicha promislovist krayini znahoditsya na stadiyi stanovlennya i vklyuchaye rozrobku rodovish gazu vugillya girnicho himichnoyi sirovini dorogocinnogo i virobnogo kamenyu Girnichi roboti nestabilni vnaslidok trivalih vijskovih dij Prirodnij gaz Najvazhlivisha galuz gazodobuvna Z 1967 r za dopomogoyu SRSR rozroblyavsya velikij gazonosnij basejn na pivnochi krayini v 1980 i roki prirodnij gaz u velikomu obsyazi transportuvali do Radyanskogo Soyuzu Na pochatku XXI st vazhlive dzherelo inozemnoyi valyuti prirodnij gaz yakij postachayetsya truboprovodom v Uzbekistan Vidobutok prirodnogo gazu v regioni 2 400 m dobu perevazhno poblizu Shibirgan Shiberghan i Sari Pul Sar i Pol pivnichnishe Kabulu Prirodnij gaz takozh vikoristovuyut dlya viroblennya elektroenergiyi v Mazari Sharifi Mazar e Sharif Budivnictvo gazoprovodu z Turkmenistanu cherez teritoriyu zahidnogo Afganistanu v Pakistan v kinci 1998 r bulo zamorozhene cherez nestijku politichnu obstanovku Vugillya Druga za znachennyam vugilna promislovist V mirnij chas kam yane vugillya rozroblyali pidzemnim sposobom glibina rozrobki 100 200 m Na pochatku XXI st vugillya vidobuvayut v Karkari poblizu Puli Humri v poblizu Doshi na pivnich vid Kabulu i v na pivden vid Mazaru Vidobutok vugillya 180 tis t rik Planuyetsya jogo zbilshennya do 300 tis t rik Chehiya postavnik girnichogo obladnannya Uran vidobuvayut v gorah Khwaja Rawash na shid vid Kabula yakij eksporuyut v krayini Centralnoyi Aziyi Inshi korisni kopalini V nevelikij kilkosti dobuvayut zaliznu rudu barit rodovishe Sangilyan talk marmurovij oniks lazurit Sari Sang zoloto sirku marmur gips i in Na pivden vid Kabulu roztashovanij mideplavilnij zavod produktivnistyu 150 tis t rik midnoyi rudi Sirovinna baza midne rodovishe z zapasami 360 tis t yaka mistit 0 7 1 5 Cu Davno vidomij u sviti afganskij lazurit z rodovisha yakij dobuvayut i sogodni ale cikavo sho jogo bulo viyavleno v grobnicyah faraoniv i pri rozkopkah Troyi Fahivciv v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi gotuyut v universiteti i politehnichnomu instituti Kabulu Div takozhKorisni kopalini Afganistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Afganistanu Geologiya Afganistanu Ekonomika Afganistanu Primitki Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 23 listopada 2013 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s