Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхня Гра́бівниця — село в Україні, у Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України. В селі діє чотирирічна школа.
| село Верхня Грабівниця | |
|---|---|
 Вершини Мончел — ліворуч та Соколівка — праворуч. Вершини Мончел — ліворуч та Соколівка — праворуч. | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Жденіївська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040090030085798 |
| Облікова картка | село Верхня Грабівниця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1543 |
| Населення | 422 особи (2001) |
| Площа | 1,046 км² |
| Густота населення | 403,44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89121 |
| Телефонний код | +380 3136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 419 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89121, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Підполоззя,59 |
| Карта | |
  Верхня Грабівниця | |
 Верхня Грабівниця | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Назви села: 1600 — Рабоніка, Мала Рабоніка, 1645 — Фелсо-Рабоніча, 1648 — Рабоніча, Грабівниця, 1913 — Фелсоґеребен, 1945 — Грабівниця, Верхня Грабівниця.
Географія
На південній околиці села бере початок річка Мала Пиня, ліва притока Пині.
Історія
Вперше село згадується в 1543 році під назвою Рабоніча.
У 1833 році у Верхній Грабівниці споруджено завод, що виготовляв пляшки та віконне скло.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. Найбільший бункер в Україні з часів другої світової війни. Бункер Лінії Арпада // Канал «Цікаві факти» на YouTube, 8 квітня 2021. |
Бункер у селі Верхня Грабівниця — одна з найкраще збережених пам'яток Другої світової війни на так званій «Лінії Арпада». Це низка оборонних об'єктів 1939—1944 років довжиною близько 600 км (основний карпатський хребет від перевалу Дукля до Яблуницького перевалу). Основна мета — захист територій Угорщини від радянських військ. Робочою силою були угорські військові, а також їхні полонені. Назва оборонної лінії походить від імені вождя угрів Арпада, завдяки завоюванням якого виникла угорська держава. Бункер у Верхній Грабівниці зведений впродовж 1939—1944 рр. За історичними джерелами, його довжина сягала 1,5 км (сьогодні доступно близько 800 м). Найнижча точка бункера перевищує глибину 50 м. Ця споруда має 5 входів, чотири з яких є ДОТами (укр. ДОТ — довготривала оборонна точка; рос. — долговременная огневая точка). Оборонні точки оснащувалися гарматами, кулеметами тощо; це були прекрасні спостережні пункти: вид з кожного ДОТу відкривався на головну дорогу. Підземні приміщення бункера сполучені ходами-потернами, висота яких сягає 2 м. На різних рівнях оборонної споруди були розміщені кімнати: інженерна, вузлова (вузол зв'язку), зброярська, склади з боєприпасами та продуктами, лікарня, казарми, кухня, санвузли, а також розширені приміщення при виході на кожний ДОТ. В одному коридорі досі б'є джерело свіжої води (підземне живлення). У радянський час бункер числився об'єктом цивільної оборони для так званих недоторканих запасів (НЗ), які використовуються у критичних ситуаціях. Сучасні дослідження стін доводять, що частина тунелів у той час була замурована.
Протягом 1991—2012 років ця історична пам'ятка пустувала, а точніше нищилася вандалами.
Сьогодні бункером опікуються місцеві підприємці, завдяки чому підземні приміщення повертаються до ладу. Тут розміщена музейна експозиція, інформаційні стенди, а також проводяться екскурсії і дегустації закарпатського вина.
Присілки
Полище
Полище - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхня Грабівниця
Згадки: 1864: Полище, 1881: Poliscse, 1898: Poliscse, 1907: Poliscse, 1913: Poliscse, 1944: Poliscse, Полище
Дерев'яна каплиця св. Марії Магдалини 1880-х рр. Вона унікальна, оскільки є єдиною збереженою малою сакральною формою будівництва місцевих німців. Частину села Полище у 1870-х роках почали заселяти німці. У 1880 тут було вже 43 поселенці, що працювали на графа Шенборна. Вони і побудували цю каплицю. Прикрашають її 4 образи, хрести та статуї. Після 2 св.війни німці були репресовані. Станом на 2000 рік німецькою мовою володіло троє старожилів, а зараз, на жаль, не залишилося жодного.
Розділ
Розділ - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхня Грабівниця
Згадки: 1645: Roszgyilla, 1648: Rozgilla, 1691: Rozgyila, 1808: Rozdilya, 1864: Rozdil, 1898: Rozgyila, 1907: Rozgyila, 1913: Rozgyila, 1925: Rozdíl, 1944: Rozgyil, Роздилъ
Шлог
Шлог - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Верхня Грабівниця
Згадки: 1898: Slog, 1907: Slog, 1913: Slog, 1944: Slog, Шлогъ
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 498 осіб, з яких 243 чоловіки та 255 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,39 % |
| словацька | 1,18 % |
| російська | 0,95 % |
| інші | 0,48 % |
Культові споруди
Церква святого Пророка Іллі (1925)
Маленьку дерев'яну церківцю збудував майстер Іван Шімон, що походив з німців-колоністів, які населяють Полище — присілок Підполоззя. Закінчували церкву Юрко Козловський та куратор Василь Русин. Фінансували будівництво місцеві заможні господарі Райчинець і Кейс.
Майстерно зроблені царські двері замовили на початку 1960-х років Павло Гукливський та його двоюрідний брат Іван Чекета, а різьбарем був монах з Буковця Михайло Ряшко. Відразу після спорудження церква справляла святкове враження своїми компактними формами, невимушено точною теслярською роботою, вдалими художніми акцентами. Церква — однозрубна, з незвичною трапецієподібною в плані вівтарною частиною. Незвичним є і зрубне вирішення вежі, на відміну від традиційного каркасного.
Двосхилий дах церкви не має виносу над входом, тут збудовано ґанок під двосхилим дахом на різьблених стовпчиках, обшитий знизу профільованими дошками. Маленькі главки з хрестами і досить великі вікна добре поєднувалися з головним об'ємом. Карниз даху було оббито фігурними дранками. На жаль, нині багато перелічених деталей уже відсутні або сховані під металевим покриттям.
У 1994—1998 роках збудовано нову дерев'яну церкву, а стару розібрали у 1999 р.
Поряд стоїть дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами, вкрита металевим шатром. Великий дзвін відлив Р. Герольд у 1923 році в Хомутові для церкви села Підполоззя, малий виготовив Ласло Лайош у 1862 році, а середній походить з 1790 року.
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1998)
Поряд із старою дерев'яною церквою, що вже не вміщала всіх вірників, у червні 1995 р. почали будувати нову дерев'яну церкву дещо більших розмірів. Головним майстром першої у своєму житті церкви став дяк Йосип Козловський (нар. 1926), з ним працювали Василь Козловський та Антон Гукливський. Проект зроблено у Воловці, а гроші зібрано в селі. Розміри зрубу — 16×7,5 м, висота стін — 4 м, висота церкви з вежею — 15 м. Вежа також зрубна, дахи вкрито бляхою. Будівельні роботи завершили на храмове свято 1998 року. Через брак коштів дуже простенький іконостас вирізьбили вже згаданий Йосип Козловський та Емеріх Кейс, а прикрасили його розкішні царські двері із старої церкви. Стару церкву, на жаль, розібрали у 1999 році, а дзвіниця залишилася.
Туристичні місця
- У 1833 році споруджено завод, що виготовляв пляшки та віконне скло.
- Бункер— одна з найкраще збережених пам'яток Другої світової війни на так званій «Лінії Арпада»
- храм Св. Пр. Іллі (1925)
- храм Різдва пр. Богородиці (1998)
- дерев'яна каплиця св. Марії Магдалини 1880-х рр.
Примітки
- Розгадані таємниці Лінії Арпада
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Село Верхня Грабівниця // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Прогноз погоди в с. Верхня Грабівниця
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnya Gra bivnicya selo v Ukrayini u Zhdeniyivskij selishnij gromadi Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini V seli diye chotiririchna shkola selo Verhnya Grabivnicya Selo Verhnya Grabivnicya vid Bunkera Arpada Vershini Monchel livoruch ta Sokolivka pravoruch Selo Verhnya Grabivnicya vid Bunkera Arpada Vershini Monchel livoruch ta Sokolivka pravoruch Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Zhdeniyivska gromada Kod KATOTTG UA21040090030085798 Oblikova kartka selo Verhnya Grabivnicya Osnovni dani Zasnovane 1543 Naselennya 422 osobi 2001 Plosha 1 046 km Gustota naselennya 403 44 osib km Poshtovij indeks 89121 Telefonnij kod 380 3136 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 31 pn sh 22 58 59 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 419 m Misceva vlada Adresa radi 89121 Zakarpatska obl Voloveckij r n s Pidpolozzya 59 Karta Verhnya Grabivnicya Verhnya Grabivnicya Mapa Verhnya Grabivnicya u VikishovishiNazvaNazvi sela 1600 Rabonika Mala Rabonika 1645 Felso Rabonicha 1648 Rabonicha Grabivnicya 1913 Felsogereben 1945 Grabivnicya Verhnya Grabivnicya GeografiyaNa pivdennij okolici sela bere pochatok richka Mala Pinya liva pritoka Pini IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v 1543 roci pid nazvoyu Rabonicha U 1833 roci u Verhnij Grabivnici sporudzheno zavod sho vigotovlyav plyashki ta vikonne sklo Oboronna sporuda bilya Verhnoyi Grabivnici 2005 rik Zovnishni videofajli 1 Najbilshij bunker v Ukrayini z chasiv drugoyi svitovoyi vijni Bunker Liniyi Arpada Kanal Cikavi fakti na YouTube 8 kvitnya 2021 Bunker u seli Verhnya Grabivnicya odna z najkrashe zberezhenih pam yatok Drugoyi svitovoyi vijni na tak zvanij Liniyi Arpada Ce nizka oboronnih ob yektiv 1939 1944 rokiv dovzhinoyu blizko 600 km osnovnij karpatskij hrebet vid perevalu Duklya do Yablunickogo perevalu Osnovna meta zahist teritorij Ugorshini vid radyanskih vijsk Robochoyu siloyu buli ugorski vijskovi a takozh yihni poloneni Nazva oboronnoyi liniyi pohodit vid imeni vozhdya ugriv Arpada zavdyaki zavoyuvannyam yakogo vinikla ugorska derzhava Bunker u Verhnij Grabivnici zvedenij vprodovzh 1939 1944 rr Za istorichnimi dzherelami jogo dovzhina syagala 1 5 km sogodni dostupno blizko 800 m Najnizhcha tochka bunkera perevishuye glibinu 50 m Cya sporuda maye 5 vhodiv chotiri z yakih ye DOTami ukr DOT dovgotrivala oboronna tochka ros dolgovremennaya ognevaya tochka Oboronni tochki osnashuvalisya garmatami kulemetami tosho ce buli prekrasni sposterezhni punkti vid z kozhnogo DOTu vidkrivavsya na golovnu dorogu Pidzemni primishennya bunkera spolucheni hodami poternami visota yakih syagaye 2 m Na riznih rivnyah oboronnoyi sporudi buli rozmisheni kimnati inzhenerna vuzlova vuzol zv yazku zbroyarska skladi z boyepripasami ta produktami likarnya kazarmi kuhnya sanvuzli a takozh rozshireni primishennya pri vihodi na kozhnij DOT V odnomu koridori dosi b ye dzherelo svizhoyi vodi pidzemne zhivlennya U radyanskij chas bunker chislivsya ob yektom civilnoyi oboroni dlya tak zvanih nedotorkanih zapasiv NZ yaki vikoristovuyutsya u kritichnih situaciyah Suchasni doslidzhennya stin dovodyat sho chastina tuneliv u toj chas bula zamurovana Protyagom 1991 2012 rokiv cya istorichna pam yatka pustuvala a tochnishe nishilasya vandalami Sogodni bunkerom opikuyutsya miscevi pidpriyemci zavdyaki chomu pidzemni primishennya povertayutsya do ladu Tut rozmishena muzejna ekspoziciya informacijni stendi a takozh provodyatsya ekskursiyi i degustaciyi zakarpatskogo vina PrisilkiPolishe Polishe kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnya Grabivnicya Zgadki 1864 Polishe 1881 Poliscse 1898 Poliscse 1907 Poliscse 1913 Poliscse 1944 Poliscse Polishe Derev yana kaplicya sv Mariyi Magdalini 1880 h rr Vona unikalna oskilki ye yedinoyu zberezhenoyu maloyu sakralnoyu formoyu budivnictva miscevih nimciv Chastinu sela Polishe u 1870 h rokah pochali zaselyati nimci U 1880 tut bulo vzhe 43 poselenci sho pracyuvali na grafa Shenborna Voni i pobuduvali cyu kaplicyu Prikrashayut yiyi 4 obrazi hresti ta statuyi Pislya 2 sv vijni nimci buli represovani Stanom na 2000 rik nimeckoyu movoyu volodilo troye starozhiliv a zaraz na zhal ne zalishilosya zhodnogo Rozdil Rozdil kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnya Grabivnicya Zgadki 1645 Roszgyilla 1648 Rozgilla 1691 Rozgyila 1808 Rozdilya 1864 Rozdil 1898 Rozgyila 1907 Rozgyila 1913 Rozgyila 1925 Rozdil 1944 Rozgyil Rozdil Shlog Shlog kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnya Grabivnicya Zgadki 1898 Slog 1907 Slog 1913 Slog 1944 Slog ShlogNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 498 osib z yakih 243 choloviki ta 255 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 420 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 39 slovacka 1 18 rosijska 0 95 inshi 0 48 Kultovi sporudiCerkva svyatogo Proroka Illi 1925 Malenku derev yanu cerkivcyu zbuduvav majster Ivan Shimon sho pohodiv z nimciv kolonistiv yaki naselyayut Polishe prisilok Pidpolozzya Zakinchuvali cerkvu Yurko Kozlovskij ta kurator Vasil Rusin Finansuvali budivnictvo miscevi zamozhni gospodari Rajchinec i Kejs Majsterno zrobleni carski dveri zamovili na pochatku 1960 h rokiv Pavlo Guklivskij ta jogo dvoyuridnij brat Ivan Cheketa a rizbarem buv monah z Bukovcya Mihajlo Ryashko Vidrazu pislya sporudzhennya cerkva spravlyala svyatkove vrazhennya svoyimi kompaktnimi formami nevimusheno tochnoyu teslyarskoyu robotoyu vdalimi hudozhnimi akcentami Cerkva odnozrubna z nezvichnoyu trapeciyepodibnoyu v plani vivtarnoyu chastinoyu Nezvichnim ye i zrubne virishennya vezhi na vidminu vid tradicijnogo karkasnogo Dvoshilij dah cerkvi ne maye vinosu nad vhodom tut zbudovano ganok pid dvoshilim dahom na rizblenih stovpchikah obshitij znizu profilovanimi doshkami Malenki glavki z hrestami i dosit veliki vikna dobre poyednuvalisya z golovnim ob yemom Karniz dahu bulo obbito figurnimi drankami Na zhal nini bagato perelichenih detalej uzhe vidsutni abo shovani pid metalevim pokrittyam U 1994 1998 rokah zbudovano novu derev yanu cerkvu a staru rozibrali u 1999 r Poryad stoyit derev yana dzvinicya z troma dzvonami vkrita metalevim shatrom Velikij dzvin vidliv R Gerold u 1923 roci v Homutovi dlya cerkvi sela Pidpolozzya malij vigotoviv Laslo Lajosh u 1862 roci a serednij pohodit z 1790 roku Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1998 Poryad iz staroyu derev yanoyu cerkvoyu sho vzhe ne vmishala vsih virnikiv u chervni 1995 r pochali buduvati novu derev yanu cerkvu desho bilshih rozmiriv Golovnim majstrom pershoyi u svoyemu zhitti cerkvi stav dyak Josip Kozlovskij nar 1926 z nim pracyuvali Vasil Kozlovskij ta Anton Guklivskij Proekt zrobleno u Volovci a groshi zibrano v seli Rozmiri zrubu 16 7 5 m visota stin 4 m visota cerkvi z vezheyu 15 m Vezha takozh zrubna dahi vkrito blyahoyu Budivelni roboti zavershili na hramove svyato 1998 roku Cherez brak koshtiv duzhe prostenkij ikonostas virizbili vzhe zgadanij Josip Kozlovskij ta Emerih Kejs a prikrasili jogo rozkishni carski dveri iz staroyi cerkvi Staru cerkvu na zhal rozibrali u 1999 roci a dzvinicya zalishilasya Turistichni miscya U 1833 roci sporudzheno zavod sho vigotovlyav plyashki ta vikonne sklo Bunker odna z najkrashe zberezhenih pam yatok Drugoyi svitovoyi vijni na tak zvanij Liniyi Arpada hram Sv Pr Illi 1925 hram Rizdva pr Bogorodici 1998 derev yana kaplicya sv Mariyi Magdalini 1880 h rr PrimitkiRozgadani tayemnici Liniyi Arpada database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaSelo Verhnya Grabivnicya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Prognoz pogodi v s Verhnya Grabivnicya Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi