Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| цієї статті під сумнівом. (січень 2024) |
Андрій Ананійович Хвиля (справжнє прізвище Олінтер або Олентир; 19 серпня 1898; с. Рингач (тепер Новоселицький район Чернівецька область), Бессарабія — 10 лютого 1938) — український радянський державний діяч з колишніх боротьбистів. Спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури, брав участь у репресіях селян і відбиранні зерна під час Голодомору в Україні (1932—1933). Член Всеукраїнського центрального виконавчого комітету. Член ЦК КП(б)У в 1927—1937 роках. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У з 29 листопада 1927 до 27 травня 1937 року. Кандидат у члени Секретаріату ЦК КП(б)У з 9 квітня 1929 до 5 червня 1930 року.
| Хвиля Андрій Ананійович Олінтер Андрій Ананійович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1933 — 1937 | ||
| Народження: | 19 серпня 1898 с. Рингач тепер Новоселицький район Чернівецька область | |
| Смерть: | 10 лютого 1938 (39 років) | |
| Національність: | єврей[] | |
| Країна: |  Російська імперія→ СРСР | |
|
| ||
Життєпис
Народився 19 (31 за новим стилем) серпня 1898 року в с. Рингач Бессарабії (тепер Новоселицький район Чернівецька область), у бідній селянській родині. Закінчив Хотинську вищу початкову школу в 1915 році, після чого вступив до . Під час навчання в училищі став членом «Юнацької спілки».
Восени 1917 Хвиля-Олінтер року вступив до УПСР, приставши до лівої течії майбутніх боротьбистів. Псевдонім Хвиля узяв 1917 року.
Активний учасник встановлення радянської влади. За дорученням Центрального Комітету як губполітемісар УПСР (боротьбистів) Хвиля-Олінтер з травня 1918 року, протягом кількох місяців, веде підпільну роботу на Волині. Восени 1918 року — в Полтавському підпіллі, де з губернським повстанським комітетом бере участь у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського.
У червні 1919 року вийшов з партії боротьбистів і вступив до КП(б)У. У 1919 році Хвиля-Олінтер призначається головою Подільського губревкому і губкому КП(б)У. 1920 року Хвиля-Олінтер стає секретарем Волинського губкому КП(б)УЗО. У 1921—1922 роках Хвиля працює на посаді голови Сумського окружного виконкому. На весні 1924 року ЦК КП(б)У відряджає Хвилю-Олінтера до Одеси завідувачем агітпропвідділу Одеського губкому партії.
1925 року працює в Центральному Комітеті КП(б)У, спочатку заступником завідувача агітпроп відділом (1925—1926), а потім — завідувачем відділу преси (1926—1928), завідувачем культпропвідділу та агітпроппресвідділу (1928—1933). Входить до складу ЦК і Оргбюро ЦК КП(б)У, обирається до Всеукраїнського ЦВК у 1927—1937 роках. З 1933 по 1936 роки виконує обов'язки першого заступника наркома освіти УСРР, а у 1936—1937 роки — начальника Управління у справах мистецтва при Раднаркомі УСРР.
Андрій Хвиля особливо відзначався в «боротьбі проти українського націоналізму» і спричинився до ліквідації багатьох діячів української культури за часів Павла Постишева.
Бувши своєю людиною у домі Олександра Шумського — наркома освіти, одного з творців українізації, Хвиля незабаром відіграє не останню роль в інтригах та боротьбі проти нього, що велась Л. Кагановичем, активно включається в гучну кампанію боротьби з «шумськизмом» та «хвильовизмом». 1934 року, в одному з програмно-публіцистичних виступі, звинуватив Шумського у близькості до «українських фашистів». Хвиля належав до числа тих, хто якнайактивніше цькував Миколу Скрипника.
Хвиля-Олінтер зіграв не останню роль у трагедії української нації — Голодоморі (1932—1933) рр. Взимку 1932—1933 року Хвиля-Олінтер, як уповноважений ЦК КП(б)У з питань хлібозаготівель, перебував на Одещині. 10 січня 1933 року, Хвиля-Олінтер доповідаючи Центральному Комітету про проведену роботу, вказував на сотні репресованих селян, а іноді й цілі села, сотні центнерів відібраного «утаєного» хліба. І водночас нарікав, що репресії не дають бажаних наслідків, мало допомагають хлібозаготівлі.
Темі боротьби проти націоналізму й присвячені його публіцистичні й літературно-критичні праці:
- «Национальный вопрос на Украине» (рос. мовою, 1926);
- «Ясною дорогою. Рік на літ. фронті» (1927);
- «Під академічним забралам» (1928);
- «Від ухилу в прірву» (1928);
- «Трубадури українського фашизму» (1930) та інші.
Після падіння Миколи Скрипника Хвиля-Олінтер був автором першої переробки українського правопису в напрямі зближення української мови з російською.
Арешт та страта
У листопаді 1936 року був репресований. Під час VIII Надзвичайного з'їзду Рад СРСР Хвилю допитували Єжов та Каганович. Лише втручання голови Раднаркому України Панаса Любченка, що особисто їздив до Сталіна і відстояв Хвилю, тоді врятувало його.
13 серпня 1937 року знову заарештований і мав стати однією з ключових фігур сфабрикованої справи про «буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів».
На пленумі ЦК КП(б)У 29 серпня 1937 року виключений зі складу Центрального Комітету.
8 лютого 1938 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила його як одного із «організаторів і керівників антирадянської націонал-фашистської диверсійно-терористичної організації в Україні, яка своєю метою ставила повалення Радянської влади» і «агента польської розвідки» до страти. Розстріляний 10 лютого 1938 року.
Реабілітували Хвилю-Олінтера в судовому порядку 22 вересня 1956 року.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 4 жовтня 2016.
- Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016.
Джерела та література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Замковий В. П. Сторінки біографії Андрія Хвилі // Український історичний журнал. — К. : Наукова думка, 1989. — № 3. — С. 121.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Стан на мовному фронті. Доповідь тов. Хвилі [ 20 березня 2011 у Wayback Machine.] // Вісті ВУЦВК. — 1933. — 30 червня.
- Українське народне мистецтво [ 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / упорядник Андрій Хвиля.
- Юренко О. П. Хвиля Андрій Ананійович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 365. — .
- Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Хвиля Андрій Ананійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Експерт
- Українська народна приказка / упоряд. Андрій Хвиля. — Київ: Держ. літ. вид-во, 1936. — 576, 8 с. [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki sichen 2024 Andrij Ananijovich Hvilya spravzhnye prizvishe Olinter abo Olentir 19 serpnya 1898 s Ringach teper Novoselickij rajon Chernivecka oblast Bessarabiya 10 lyutogo 1938 ukrayinskij radyanskij derzhavnij diyach z kolishnih borotbistiv Sprichinivsya do likvidaciyi bagatoh diyachiv ukrayinskoyi kulturi brav uchast u represiyah selyan i vidbiranni zerna pid chas Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 Chlen Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu Chlen CK KP b U v 1927 1937 rokah Chlen Organizacijnogo byuro CK KP b U z 29 listopada 1927 do 27 travnya 1937 roku Kandidat u chleni Sekretariatu CK KP b U z 9 kvitnya 1929 do 5 chervnya 1930 roku Hvilya Andrij Ananijovich Olinter Andrij AnanijovichHvilya Andrij AnanijovichFotoportret Andriya Hvili 1920 ti Zastupnik Narodnogo komisara osviti URSR 1933 1937 Narodzhennya 19 serpnya 1898 1898 08 19 s Ringach teper Novoselickij rajon Chernivecka oblastSmert 10 lyutogo 1938 1938 02 10 39 rokiv Nacionalnist yevrej dzherelo Krayina Rosijska imperiya SRSR Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya 19 31 za novim stilem serpnya 1898 roku v s Ringach Bessarabiyi teper Novoselickij rajon Chernivecka oblast u bidnij selyanskij rodini Zakinchiv Hotinsku vishu pochatkovu shkolu v 1915 roci pislya chogo vstupiv do Pid chas navchannya v uchilishi stav chlenom Yunackoyi spilki Voseni 1917 Hvilya Olinter roku vstupiv do UPSR pristavshi do livoyi techiyi majbutnih borotbistiv Psevdonim Hvilya uzyav 1917 roku Aktivnij uchasnik vstanovlennya radyanskoyi vladi Za doruchennyam Centralnogo Komitetu yak gubpolitemisar UPSR borotbistiv Hvilya Olinter z travnya 1918 roku protyagom kilkoh misyaciv vede pidpilnu robotu na Volini Voseni 1918 roku v Poltavskomu pidpilli de z gubernskim povstanskim komitetom bere uchast u pidgotovci povstannya proti getmana Skoropadskogo U chervni 1919 roku vijshov z partiyi borotbistiv i vstupiv do KP b U U 1919 roci Hvilya Olinter priznachayetsya golovoyu Podilskogo gubrevkomu i gubkomu KP b U 1920 roku Hvilya Olinter staye sekretarem Volinskogo gubkomu KP b UZO U 1921 1922 rokah Hvilya pracyuye na posadi golovi Sumskogo okruzhnogo vikonkomu Na vesni 1924 roku CK KP b U vidryadzhaye Hvilyu Olintera do Odesi zaviduvachem agitpropviddilu Odeskogo gubkomu partiyi 1925 roku pracyuye v Centralnomu Komiteti KP b U spochatku zastupnikom zaviduvacha agitprop viddilom 1925 1926 a potim zaviduvachem viddilu presi 1926 1928 zaviduvachem kultpropviddilu ta agitproppresviddilu 1928 1933 Vhodit do skladu CK i Orgbyuro CK KP b U obirayetsya do Vseukrayinskogo CVK u 1927 1937 rokah Z 1933 po 1936 roki vikonuye obov yazki pershogo zastupnika narkoma osviti USRR a u 1936 1937 roki nachalnika Upravlinnya u spravah mistectva pri Radnarkomi USRR Andrij Hvilya osoblivo vidznachavsya v borotbi proti ukrayinskogo nacionalizmu i sprichinivsya do likvidaciyi bagatoh diyachiv ukrayinskoyi kulturi za chasiv Pavla Postisheva Buvshi svoyeyu lyudinoyu u domi Oleksandra Shumskogo narkoma osviti odnogo z tvorciv ukrayinizaciyi Hvilya nezabarom vidigraye ne ostannyu rol v intrigah ta borotbi proti nogo sho velas L Kaganovichem aktivno vklyuchayetsya v guchnu kampaniyu borotbi z shumskizmom ta hvilovizmom 1934 roku v odnomu z programno publicistichnih vistupi zvinuvativ Shumskogo u blizkosti do ukrayinskih fashistiv Hvilya nalezhav do chisla tih hto yaknajaktivnishe ckuvav Mikolu Skripnika Hvilya Olinter zigrav ne ostannyu rol u tragediyi ukrayinskoyi naciyi Golodomori 1932 1933 rr Vzimku 1932 1933 roku Hvilya Olinter yak upovnovazhenij CK KP b U z pitan hlibozagotivel perebuvav na Odeshini 10 sichnya 1933 roku Hvilya Olinter dopovidayuchi Centralnomu Komitetu pro provedenu robotu vkazuvav na sotni represovanih selyan a inodi j cili sela sotni centneriv vidibranogo utayenogo hliba I vodnochas narikav sho represiyi ne dayut bazhanih naslidkiv malo dopomagayut hlibozagotivli Temi borotbi proti nacionalizmu j prisvyacheni jogo publicistichni j literaturno kritichni praci Nacionalnyj vopros na Ukraine ros movoyu 1926 Yasnoyu dorogoyu Rik na lit fronti 1927 Pid akademichnim zabralam 1928 Vid uhilu v prirvu 1928 Trubaduri ukrayinskogo fashizmu 1930 ta inshi Pislya padinnya Mikoli Skripnika Hvilya Olinter buv avtorom pershoyi pererobki ukrayinskogo pravopisu v napryami zblizhennya ukrayinskoyi movi z rosijskoyu Aresht ta strata U listopadi 1936 roku buv represovanij Pid chas VIII Nadzvichajnogo z yizdu Rad SRSR Hvilyu dopituvali Yezhov ta Kaganovich Lishe vtruchannya golovi Radnarkomu Ukrayini Panasa Lyubchenka sho osobisto yizdiv do Stalina i vidstoyav Hvilyu todi vryatuvalo jogo 13 serpnya 1937 roku znovu zaareshtovanij i mav stati odniyeyu z klyuchovih figur sfabrikovanoyi spravi pro burzhuazno nacionalistichnu organizaciyu kolishnih borotbistiv Na plenumi CK KP b U 29 serpnya 1937 roku viklyuchenij zi skladu Centralnogo Komitetu 8 lyutogo 1938 roku Vijskova kolegiya Verhovnogo Sudu SRSR zasudila jogo yak odnogo iz organizatoriv i kerivnikiv antiradyanskoyi nacional fashistskoyi diversijno teroristichnoyi organizaciyi v Ukrayini yaka svoyeyu metoyu stavila povalennya Radyanskoyi vladi i agenta polskoyi rozvidki do strati Rozstrilyanij 10 lyutogo 1938 roku Reabilituvali Hvilyu Olintera v sudovomu poryadku 22 veresnya 1956 roku Primitki Arhiv originalu za 9 listopada 2017 Procitovano 4 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 4 zhovtnya 2016 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zamkovij V P Storinki biografiyi Andriya Hvili Ukrayinskij istorichnij zhurnal K Naukova dumka 1989 3 S 121 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Stan na movnomu fronti Dopovid tov Hvili 20 bereznya 2011 u Wayback Machine Visti VUCVK 1933 30 chervnya Ukrayinske narodne mistectvo 9 zhovtnya 2017 u Wayback Machine uporyadnik Andrij Hvilya Yurenko O P Hvilya Andrij Ananijovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 365 ISBN 978 966 00 1359 9 Ukrayinska narodna prikazka uporyad Andrij Hvilya Kiyiv Derzh lit vid vo 1936 576 8 s 4 bereznya 2021 u Wayback Machine PosilannyaHvilya Andrij Ananijovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ekspert Ukrayinska narodna prikazka uporyad Andrij Hvilya Kiyiv Derzh lit vid vo 1936 576 8 s 4 bereznya 2021 u Wayback Machine