Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Краса в природі об єктивна естетична властивість природи результат гармонії і завершеності частин і фарб її живого і неж

Краса в природі

Краса в природі

Краса в природі — об'єктивна естетична властивість природи, результат гармонії і завершеності частин і фарб її живого і неживого світу, прояв її естетичних ознак. На думку ряду фахівців, краса в природі існує незалежно від людини. Як вважають деякі фахівці в області природоохоронної естетики, найбільш красива і здійснена природа дика, вона є зразком краси. Краса в природі здатна викликати в людині безкорисливу любов, почуття радості, свободи, але разом з тим, якщо немає етичної складової, і егоїстичні почуття. Вивченням краси в природі і розробкою заходів щодо її захисту займається природоохоронна естетика.

Види краси природи

  1. Зорова краса — візуальне сприйняття різноманітних барв природи (білизна хмар, барвисте буйство кольорів, нескінченна синява моря, яскрава зелень лугів), що викликають естетичне захоплення.
  2. Звукова краса — властивість звуків природи (шум дощу, прибою, спів птахів) створювати гармонію, усвідомлювану як якесь благо.
  3. Тактильна краса — тактильне (на дотик) враження від об'єктів природи, яке виражається у в'язкості мулу, шишкуватість лави, гладкість воскових листків, шовковистість трав.
  4. Нюхова краса (краса ароматів природи, пахощі) — властивість природних запахів (аромати квітів, запахи ґрунтів, листя, моря) доставляти людям задоволення.
  5. Смакова краса — властивість смаків природи, проявляється в сріблястій чистоті джерельної води, смаку трав, плодів, ягід.

Краса в природі на думку Володимира Соловйова

Соловйов Володимир Сергійович — російський філософ, богослов, поет, публіцист, літературний критик; почесний академік Імператорської Академії наук по розряду красного письменства (1900). Стояв біля витоків російського «духовного відродження» початку XX ст. У 1889 році вперше опублікував в журналі «Вопросы философии и психологии» статтю Красота в природе.

Прекрасне незводиме до корисного. Краса є щось безумовно-цінне, тобто вона цінується не як засіб для досягнення якоїсь іншої мети, а сама по собі. Будучи такою поцінованою безглуздістю, краса є для нас предметом безкорисливого, безвільного споглядання.

Краса — це «перетворення матерії через втілення в ній іншого, надматеріального початку».

Краса — не зовнішнє втілення всякого внутрішнього змісту, це обов'язково втілення ідеального змісту: краса є «втілення ідеї». Що стосується відмінності між ідеальним і матеріальним, то не тільки речовина в неорганічному світі, але і життєві інстинкти в світі органічному матеріальні. Тому, приміром, гусеницю або свиню, незважаючи на те, що їх зовнішній вигляд чудово втілює їх внутрішній зміст — ненажерливість — ніяк не можна назвати гарними. Зовнішнє втілення життєвого інстинкту, як у глистів (статевий інстинкт), гусені, каракатиць, свиней (інстинкт харчування) стає навіть потворним, коли цей матеріальний начаток проривається назовні там, де ідеальне вже якоюсь мірою підкорило матерію.

Краса — «об'єктивна форма речей в природі». Це означає, що краса існує в природі, а не тільки в нашому сприйнятті природи; краса існує об'єктивно, незалежно від людини. Це пов'язано з тим, що ідея, втілення якої в матерії і створює красу, існує об'єктивно, а «в розумному пізнанні ми знаходимо тільки відображення всесвітньої ідеї, а не дійсну присутність її в пізнаючому і пізнаванному».

Див. також

Примітки

  1. Thompson J. Aesthetics and the value of nature // Environmental values. — 1995. — № 3. — Р. 291–305.
  2. Hargrove E. Foundation of environmental ethics. — New Jersey : Prentice Hall, 1988. — 229 p.
  3. Тетиор А. Н. Целостность, красота, целесообразность мира множественной природы. — М.: Твер. типография, 2004. — 444 с.
  4. Sepanmaa Y. The beauty of environment. — Helsinki : Suomalainen tiedeakatemia, 157 p.
  5. Борейко В. Є., Пустовіт Н. А. Екологічна естетика. — К.: КЕКЦ, 2012. — 72 с.
  6. Леопольд О. Календарь песчаного графства. — М.: Прогресс, 1980. — 216 с.
  7. Рескин Дж. Искусство и действительность. — М., 1900. — 319 с.
  8. Борейко В. Е. Введение в природоохранную эстетику. — К.: КЭКЦ, 2005. — 104 с.
  9. Родоман Б. Б. Эстетика ландшафта // Наука о культуре. Итоги и перспективы. — 1995. — Вып. 3. — С. 4-19.
  10. Романенко В. Т. О красоте природы // Эстетика и современность. — М.: Просвещение, 1965. — С. 215–244.

Посилання

  • Істинна краса природи. [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Естетика древніх дерев. [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krasa v prirodi ob yektivna estetichna vlastivist prirodi rezultat garmoniyi i zavershenosti chastin i farb yiyi zhivogo i nezhivogo svitu proyav yiyi estetichnih oznak Na dumku ryadu fahivciv krasa v prirodi isnuye nezalezhno vid lyudini Yak vvazhayut deyaki fahivci v oblasti prirodoohoronnoyi estetiki najbilsh krasiva i zdijsnena priroda dika vona ye zrazkom krasi Krasa v prirodi zdatna viklikati v lyudini bezkorislivu lyubov pochuttya radosti svobodi ale razom z tim yaksho nemaye etichnoyi skladovoyi i egoyistichni pochuttya Vivchennyam krasi v prirodi i rozrobkoyu zahodiv shodo yiyi zahistu zajmayetsya prirodoohoronna estetika Vidi krasi prirodiZorova krasa vizualne sprijnyattya riznomanitnih barv prirodi bilizna hmar barviste bujstvo koloriv neskinchenna sinyava morya yaskrava zelen lugiv sho viklikayut estetichne zahoplennya Zvukova krasa vlastivist zvukiv prirodi shum doshu priboyu spiv ptahiv stvoryuvati garmoniyu usvidomlyuvanu yak yakes blago Taktilna krasa taktilne na dotik vrazhennya vid ob yektiv prirodi yake virazhayetsya u v yazkosti mulu shishkuvatist lavi gladkist voskovih listkiv shovkovistist trav Nyuhova krasa krasa aromativ prirodi pahoshi vlastivist prirodnih zapahiv aromati kvitiv zapahi gruntiv listya morya dostavlyati lyudyam zadovolennya Smakova krasa vlastivist smakiv prirodi proyavlyayetsya v sriblyastij chistoti dzherelnoyi vodi smaku trav plodiv yagid Krasa v prirodi na dumku Volodimira SolovjovaSolovjov Volodimir Sergijovich rosijskij filosof bogoslov poet publicist literaturnij kritik pochesnij akademik Imperatorskoyi Akademiyi nauk po rozryadu krasnogo pismenstva 1900 Stoyav bilya vitokiv rosijskogo duhovnogo vidrodzhennya pochatku XX st U 1889 roci vpershe opublikuvav v zhurnali Voprosy filosofii i psihologii stattyu Krasota v prirode Prekrasne nezvodime do korisnogo Krasa ye shos bezumovno cinne tobto vona cinuyetsya ne yak zasib dlya dosyagnennya yakoyis inshoyi meti a sama po sobi Buduchi takoyu pocinovanoyu bezgluzdistyu krasa ye dlya nas predmetom bezkorislivogo bezvilnogo spoglyadannya Krasa ce peretvorennya materiyi cherez vtilennya v nij inshogo nadmaterialnogo pochatku Krasa ne zovnishnye vtilennya vsyakogo vnutrishnogo zmistu ce obov yazkovo vtilennya idealnogo zmistu krasa ye vtilennya ideyi Sho stosuyetsya vidminnosti mizh idealnim i materialnim to ne tilki rechovina v neorganichnomu sviti ale i zhittyevi instinkti v sviti organichnomu materialni Tomu primirom gusenicyu abo svinyu nezvazhayuchi na te sho yih zovnishnij viglyad chudovo vtilyuye yih vnutrishnij zmist nenazherlivist niyak ne mozhna nazvati garnimi Zovnishnye vtilennya zhittyevogo instinktu yak u glistiv statevij instinkt guseni karakatic svinej instinkt harchuvannya staye navit potvornim koli cej materialnij nachatok prorivayetsya nazovni tam de idealne vzhe yakoyus miroyu pidkorilo materiyu Krasa ob yektivna forma rechej v prirodi Ce oznachaye sho krasa isnuye v prirodi a ne tilki v nashomu sprijnyatti prirodi krasa isnuye ob yektivno nezalezhno vid lyudini Ce pov yazano z tim sho ideya vtilennya yakoyi v materiyi i stvoryuye krasu isnuye ob yektivno a v rozumnomu piznanni mi znahodimo tilki vidobrazhennya vsesvitnoyi ideyi a ne dijsnu prisutnist yiyi v piznayuchomu i piznavannomu Div takozhKrasa Prirodoohoronna estetika Mitci dikoyi prirodi Kategoriyi estetikiPrimitkiThompson J Aesthetics and the value of nature Environmental values 1995 3 R 291 305 Hargrove E Foundation of environmental ethics New Jersey Prentice Hall 1988 229 p Tetior A N Celostnost krasota celesoobraznost mira mnozhestvennoj prirody M Tver tipografiya 2004 444 s Sepanmaa Y The beauty of environment Helsinki Suomalainen tiedeakatemia 157 p Borejko V Ye Pustovit N A Ekologichna estetika K KEKC 2012 72 s Leopold O Kalendar peschanogo grafstva M Progress 1980 216 s Reskin Dzh Iskusstvo i dejstvitelnost M 1900 319 s Borejko V E Vvedenie v prirodoohrannuyu estetiku K KEKC 2005 104 s Rodoman B B Estetika landshafta Nauka o kulture Itogi i perspektivy 1995 Vyp 3 S 4 19 Romanenko V T O krasote prirody Estetika i sovremennost M Prosveshenie 1965 S 215 244 PosilannyaIstinna krasa prirodi 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Estetika drevnih derev 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ